Постанова

від 09.07.2019 по справі 520/10678/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 р.Справа № 520/10678/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника відповідача - Гончаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року (суддя Чудних С.О.; м. Харків; повний текст рішення складено 22.02.2018) по справі № 520/10678/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" (далі - позивач, ТОВ "ХВК "Деревне вугілля") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач, Управління Держпраці), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля", за результатами якого складено акт інспекційного відвідування 02.10.2018 №ХК1887/290/2НД/АВ, в якому встановлено порушення, частини 1 статті 21 КЗпП України, частини 1 статті 24 КЗпП України, що виразилось у допуску до роботи без укладення трудового договору 8-ми осіб. За наслідками інспекційного відвідування позивача на підставі акту від 02.10.2018 № ХК1887/290/2НД/АВ, Головним управлінням Держпраці у Харківській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 01.11.2018 №ХК 1887/290/2НД/П/ТД-ФС, якою наклало на Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" штраф у розмірі 893520,00 грн. Поряд із тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" зазначає, що інспекційне відвідування проведене з грубим порушенням норм чинного законодавства, а, отже, наведені висновки не відповідають дійсності, у зв`язку із чим, постанова Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС підлягає скасуванню.

Представник Головного управління Держпраці у Харківській області проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні інспекційного відвідування позивача, відповідач діяв з дотриманням норм чинного законодавства України, отже, і винесена постанова про накладення штрафу є законною. Наказ на проведення перевірки та направлення були сформовані у відповідності до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку № 295. Також, представник відповідача зазначив, що позивачем порушено вимори статті 24 КЗпП щодо оформлення трудових відносин з працівниками у вигляді трудового письмового договору. На підставі вищезазначеного, представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позову, з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що інспекційне відвідування було проведено у відповідності до вимог законодавства та в ході його проведення було виявлено факти допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, проте, судом першої інстанції не враховано всіх доводів та доказів відповідача.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просить у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до частин 4, 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877 від 05.07.2007, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядку), постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104 "Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 за № 1500/31368, Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 75 від 22.06.2017, начальником Головного управління Держпраці у Харківській області В.А.Рожанським прийнято наказ від 12.12.2018 № 01.01.-07/359 (а.с. 107).

Вищезазначеним наказом інспектору праці - заступнику начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Харківській області Капусті Світлані Валеріївні, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування осіб з інвалідністю, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів Головного управління Держапрці у Харківській області Красвенко Сергію Вікторовичу, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держапрці у Харківській області ОСОБА_1 Сергію ОСОБА_2 доручено здійснити захід державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю об`єктом відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" код 41470092, юридична адреса: 62370, Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Заводська, будинок 49, місцезнаходження об`єкту відвідування: Харківська АДРЕСА_1 1-а.

Вирішено розпочати захід державного контролю у формі інспекційної відвідування з 13.09.2018 з дотриманням п. 10 Порядку.

12 вересня 2018 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області сформовано направлення за № 01.01-94/02.03/2461 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування об`єкту відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" код 41470092, юридична адреса: 62370, Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Заводська, будинок 49, місцезнаходження об`єкту відвідування: Харківська область АДРЕСА_2 вул АДРЕСА_3 Садова, 1-а (а.с. 108).

Вказане направлення було отримано позивачем 13.09.2018, що підтверджується підписом заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" на направленні (зв. бік а.с. 108).

Під час проведення інспекційного відвідування за фактичним місцем здійснення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля", інспекторами праці були зафіксовані працівники товариства які виконували роботу різноробочих (пиляння дров, закладання деревини до печі, тощо) та які надали письмові пояснення або зазначили, що працюють на підприємстві позивача, та були опитані: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 .

За результатом проведеної перевірки, співробітниками Головного управління Держпраці у Харкіській області сформовано акт перевірки №ХК1887/290/2НД/АВ від 02.10.2018, яким зафіксовано порушення ч.3 ст. 24 КЗпП, ПКМУ № 413, п. 5 ч. 1 ст.КЗпП, ч. 4 ст. 96 КЗпП, ч. 4 ст. 6 Закону України № 108, ч. 2 ст. 97 КЗпП, ч.1 ст. 15 Закону України № 108, ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП, ч. 1 ст. 24 ЗУ № 108, ч. 3 ст. 115 КЗпП, ч. 3 ст. 24 ЗУ № 108, ч. 4 ст. 115 КЗпП, ст. 21 ЗУ № 504, ч. 1 ст. 142 КЗпП (а.с. 27-35).

Позивач, не погоджуючись із висновками вказаного акту перевірки, надав на адресу Головного управління Держапраці у Харківській області свої заперечення вх. №04/10-2018 від 04.10.2018 (а.с. 36-37).

17 жовтня 2018 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" отримав відповідь Головного управління Держпраці у Харківській області про те, що заперечення враховані.

Також, позивачем був отриманий припис про усунення виявлених порушень №ХК 1887/290/2НД/АІЗ/П від 08.10.2018.

На підставі висновків вказаного акту перевірки №ХК1887/290/2НД/АВ від 02.10.2018, контролюючим органом прийнято постанову від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС про накладення штрафу у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" штраф у розмірі 893520,00 грн.

Позивач, не погодившись із діями контролюючого органу щодо проведення спірної перевірки та рішеннями, які прийняті за її результатами, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено процедуру проведення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині відсутності фактичної підстави такого заходу саме щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" за відсутності на те законодавчо визначених підстав.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що факт допущення Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" до роботи неоформлених працівників не підтверджено належними та допустимими доказами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини регулює Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Статтею 5-1 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: вільний вибір виду діяльності; безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб; надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів; безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії; компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв`язку з направленням на роботу в іншу місцевість; правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є скасування постанови ГУ Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС, відтак, з урахуванням приписів ст. 9, ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом дослідження у справі мають бути саме обставини, які свідчать про обґрунтованість чи безпідставність її винесення з огляду на наявність чи відсутність встановлених контролюючим органом порушень товариством законодавчих приписів.

Таким чином, оскільки наказ від 12.12.2018 № 01.01.-07/359 про проведення заходу державного контролю ТОВ "ХВК "Деревне вугілля", а також дії контролюючого органу з проведення інспекційного відвідування, за результатами якого прийнято оскаржену постанову про накладення штрафу, не є предметом оскарження у даній справи та неправомірність таких рішень чи дій не була встановлена в судовому порядку в іншому провадженні, тому в межах розгляду даної справи дослідженню підлягають виключно обставини, які свідчать про наявність у відповідача підстав, з якими закон пов`язує можливість прийняття спірного рішення - наявність або відсутність виявлених під час інспекційного відвідування порушень позивачем вимог законодавства про працю, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача.

Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

У відповідності до приписів ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:

1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Статтею 48 КЗпП встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Згідно ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Так, із акту інспекційного відвідування встановлено, що Головне управління Держпраці у Харківській області дійшло до висновку про допуск позивачем працівників - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до роботи без оформлення трудового договору на підставі їх наявності на території яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Поряд із тим, фактично, відповідачем було встановлено лише факт перебування осіб на даній території, при цьому акт інспектування не містить їх паспортні або будь-які інші ідентифікаційні дані зазначених осіб, тому суд критично відноситься до таких пояснень.

Разом з тим, як вбачається з долученого до матеріалів справи договору оренди №06/08-2018 від 06.08.2018, ТОВ "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" відповідно до договору передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" прийняло у платне строкове користування виробниче обладнання, а також частину виробничої площадки загальною площею 0.8000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Метою оренди є ведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" господарської діяльності.

Факт передачі вказаної площадки підтверджується актом прийому-передачі об`єкту оренди до Договору оренди площадки № 06/08-2018 від 06.08.2018 (т. 1 а.с. 38-43, 44)

Таким чином, виробнича площадка разом з виробничим обладнанням Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля", на території якої проводилось інспекційне відвідування на момент цього відвідування використовувались у господарській діяльності орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан", що не спростовано відповідачем в ході судового розгляду справи. Вказані документи були надані контролюючому органу разом із запереченнями на акт інспекційного відвідування.

Крім того, в ході апеляційного розгляду справи позивач пояснив суду, що Товариством протягом 2018 року не здійснювалось діяльності з виготовлення/виробництва, акумулювання на складі та реалізації деревного вугілля власного виробництва, на підтвердження чого позивачем надано документи бухгалтерського обліку. Відсутність господарської діяльності пов`язаної з виготовленням деревного вугілля пов`язана з відсутністю обладнання, яке забезпечує повний цикл виготовлення продукції, відсутністю підключення обладнання до електромережі, а також відсутністю дозволів на викиди в атмосферне повітря та здійснення операцій у сфері поводження з відходами, що передбачено Законом України "Про охорону атмосферного повітря" та Законом України "Про відходи". (т. 2 а.с. 69-82)

Таким чином, висновок відповідача про те, що вказані в акті особи були допущені до роботи без оформлення саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт допущення Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" до роботи неоформлених працівників не підтверджується належними та допустимими доказами.

Пунктом 27 Порядку №295 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачений ч.2 ст.265 КЗпП України, частинами 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМ України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 (далі Порядок №509) визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно з п. 6 Порядку № 509 Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпромі чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до пп.7, 8 Порядку №509 справа розглядається за участі представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що позивач заперечував про наявність у нього працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а представник відповідача не надав належних доказів допуску даних осіб позивачем до роботи без оформлення трудового договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для притягнення до відповідальності ТОВ "ХВК "Деревне Вугілля" за абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на матеріали кримінального провадження № 12018220260000877 по факту допуску неповнолітньої особи ОСОБА_3 до роботи на користь позивача, з огляду на відсутність відповідного вироку, який в силу приписів ч. 6 ст. 78 КАС України є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, оскільки судом не встановлено, а відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, Управлінням Держпраці у Харківській області не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що під час інспекційного відвідування у встановленому порядку та спосіб зафіксовано порушення ТОВ "ХВК "Деревне Вугілля" п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП та Постанови № 413, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року по справі № 520/10678/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) О.А. Спаскін Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 12.07.2019 року