Ухвала

від 25.04.2019 по справі 520/3663/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/534/19

Номер справи місцевого суду: 520/3663/19 1-кс/520/2432/19

Головуючий у першій інстанції

Доповідач ОСОБА_1

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ «ТК Рондо» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 01.03.2019 року (№1-кс/520/2432/19) про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480004695, внесеному до ЄРДР 07.12.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 321 КК України,-

встановив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 01.03.2019 року було задоволено клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480004695, внесеному до ЄРДР 07.12.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 321 КК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

26.03.2019 року директор ТОВ « ТК Рондо» ОСОБА_5 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм КПК України, наводить відповідні доводи, у зв`язку з чим просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 01.03.2019 року і постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання.

Позиції учасників судового розгляду.

В судовому засіданні апеляційного суду представник власника майна ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до положень ст.404КПК України, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно, у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

З представлених в апеляційний суд матеріалів вбачається, що слідчий суддя зазначив, що приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту, зокрема, з огляду на те, що речі та документи, що були вилученні 20.02.2019 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 17, який належить ТОВ «Пересип-2» (ЄДРПОУ 33139267), є речовими доказами в рамках кримінального провадження та могли бути одержані внаслідок вчинення злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на речі та документи, дійшов помилкового висновку, адже не обґрунтував, які конкретні відомості, сліди містять вищенаведені документи, а також яким чином могло вилучене майно бути використано як знаряддя вчинення злочину.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 КПК Українита відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 КПК України.

З матеріалів провадження, досліджених в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, не вбачається документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Щодо забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, апеляційний суд враховує ті обставини, що у кримінальному провадженні №12018160480004695, внесеному до ЄРДР 07.12.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 321 КК України, про підозру нікому не повідомлено, а конфіскація майна застосовується лише відносно особистого майна підозрюваного, а не майна підприємства.

Також апеляційний суд враховує положення ч.4ст.173 КПК України, відповідно до якої у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до вимог ч.1ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з 1ст. 372 КПК України, передбачено, що ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; назви та складу суду, секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвища, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження;

2) мотивувальної частини із зазначенням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Всупереч зазначеним вимогам кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, однак не мотивував прийнятого рішення.

Ухвала слідчого судді містить відтворення змісту клопотання та цитування змісту процесуальних норм КПК України, однак в оскарженій ухвалі відсутні висновки слідчого судді, яких він дійшов за результатами розгляду клопотання, а також відсутні мотиви на обґрунтування такого рішення.

Згідно з положеннями п. 2) ч. 3ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Доводи апеляційної скарги, з урахуванням підстав, які наведені вище, є слушними, на думку апеляційного суду, є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Враховуючи, що ухвала слідчого судді не відповідає наведеним вище вимогам кримінального процесуального закону, а також відсутність підстав для накладення арешту, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на нерухоме майно необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.98,170-173,370,376,395,404,405,407,419,422,532 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ТК Рондо» ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 01.03.2019 року (№1-кс/520/2432/19) про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480004695, внесеному до ЄРДР 07.12.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 321 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480004695, внесеному до ЄРДР 07.12.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 321 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3