Постанова

від 25.04.2019 по справі 538/301/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/301/17 Номер провадження 22-ц/814/1208/19Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В.А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Лобова О.А., Триголова В.М.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною товариства з обмеженою відповідальністю Гаївщина-Агро на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Гаївщина-Агро про визнання договору оренди землі недійсними та витребування земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Гаївщина-Агро про визнання договору оренди землі недійсними та витребування земельних ділянок, посилаючись на те, що він є спадкоємцем за заповітом після своєї матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. 15 березня 2017 року він отримав Свідоцтво про право на спадщину № 457 та Свідоцтво про право на спадщину № 461 відповідно до якого успадкував земельну ділянку площею 1,87 га, що розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_1, та земельну ділянку площею 1,87 га, що розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_2.

Позивачу стало відомо, що 30 грудня 2014 року між ОСОБА_3, та ТОВ Гаївщина-Агро укладено договори оренди землі, а саме земельної ділянки площею 1,87 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_1 та земельної ділянки площею 1,87 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_2, терміном на 10 років.

Проте, договори оренди землі від 30 грудня 2014 року з ТОВ Гаївщина-Агро ОСОБА_3 не укладала і не підписувала, передачу земельних ділянок згідно Актів приймання передачі земельної ділянки від 30 грудня 2014 року орендарю не здійснювала, участі при складанні Актів визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що передаються в оренду ТОВ Гаївщина-Агро , на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 30 грудня 2014 року не приймала і підписи від її імені в зазначених Договорах оренди землі, Актах приймання передачі земельної ділянки та Актах визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що передаються в оренду ТОВ Гаївщина-Агро на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області від виконано не нею, а іншою особою.

Просить суд визнати недійсними договори оренди землі, укладені 30 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ Гаївщина-Агро , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 та кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2. Зобов'язати ТОВ Гаївщина-Агро повернути позивачу земельну ділянку площею 1,87 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та земельну ділянку площею 1,87 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташовані на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Стягнути з відповідача судовий збір та витрати пов'язані з проведенням експертизи.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ Гаївщина-Агро про визнання договорів оренди землі недійсними та витребування земельних ділянок - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 30 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ Гаївщина-Агро , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 30 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ Гаївщина-Агро , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Зобов'язано ТОВ Гаївщина-Агро повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,87 га, розташовану на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Зобов'язано ТОВ Гаївщина-Агро повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,87 га, розташовану на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Стягнуто з ТОВ Гаївщина-Агро на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 2560 грн. 00 коп. та витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 2250 грн. 24 коп.

Не погодившись з рішенням суду його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ Гаївщина-Агро . Просило рішення суду скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, які мали значення для справи, надано невірну оцінку наявним у справі доказам. Так судом було відмовлено в проведенні експертизи додаткових угод та при винесенні рішення не враховано отримання ОСОБА_3 орендної плати.

При подачі апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи додаткових угод до договору оренди.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначив, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду без змін. Також просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про проведення експертизи.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у задоволенні клопотання ТОВ Гаївщина-Агро про проведення почеркознавчої експертизи відмовлено.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належать земельна ділянка площею 1,87 га, що розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: НОМЕР_1, та земельна ділянка площею 1,87 га, що розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: НОМЕР_2.

Право власності на зазначені земельні ділянки у ОСОБА_2 виникло як у спадкоємця за заповітом після його матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дані обставини підтверджуються Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 15 березня 2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 457, та Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 15 березня 2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 461, а також витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 83027173 від 21 березня 2017 року та № 83028198 від 21 березня 2017 року.

30 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ Гаївщина-Агро укладено договір оренди землі, за умовами п.п. 1, 2, 8 якого ОСОБА_3 передала, а ТОВ Гаївщина-Агро прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,87 га, в тому числі ріллі 1,87 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_1, терміном на 10 років.

Також 30 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ Гаївщина-Агро укладено договір оренди землі, за умовами п.п. 1, 2, 8 якого ОСОБА_3 передала, а ТОВ Гаївщина-Агро прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,87 га, в тому числі ріллі 1,87 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_2, терміном на 10 років.

Згідно висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 116 від 16 березня 2018 року підписи від імені ОСОБА_3 в графах Орендодавець в чотирьох примірниках: Договору оренди землі від 30 грудня 2014 року, зареєсрованого між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ Гаївщина-Агро в особі директора Рибака Володимира Івановича (Орендар), Акту приймання передачі земельної ділянки та Акту визначеня меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) - додатках до вищевказаного договору, виконані не ОСОБА_3

Допита під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_5 пояснила, що вона особисто була присутня того дня, коли ОСОБА_3 повинна була підписати додаткову угоду, але прийшла її дочка ОСОБА_3 та сказала, щоб вона нічого не підписувала, бо так сказав ОСОБА_2 Тому ніяких угод в її присутності ОСОБА_3 не підписувала. Пояснила, що основний договір оренди в її присутності ОСОБА_3 не підписувала.

Згідно із ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (ст..ст. 14, 18, 20 Закону).

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Оскільки встановлено, що договір оренди землі, укладений від імені ОСОБА_3, підписаний не нею, а іншою особою, тобто, спірний договір був укладений без її волевиявлення він має бути визнаний недійсним відповідно до ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Тобто суд першої прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ Гаївщина-Агро про визнання договорів оренди землі недійсними та витребування земельних ділянок.

Безпідставними є посилання ТОВ Гаївщина-Агро на те, що ОСОБА_3 також підписувала додаткову угоду до договорів оренди землі від 30 грудня 2014 року, проте у проведенні почеркознавчої експертизи підпису останньої в додаткових угодах судом першої інстанції було відмовлено, тоді як результати даної експертизи можуть суттєво вплинути на розгляд справи виходячи з наступного.

Як вже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Як вбачається додаткова угода регулює розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розмір орендної плати, проте не встановлює погодження сторонами жодних інших умов договору. Тобто, укладення додаткових угоди, у даному випадку, не може свідчити про схвалення оспорюваного договору, який підписано від імені ОСОБА_3 невідомою особою, яка не мала на те жодних повноважень.

При цьому, додаткову угоди у встановленому законом порядку не зареєстровав, у судовому засіданні дана обставина сторонами не заперечувалася.

Разом з тим, відповідачем не обґрунтовано підстав проведення експертизи, не зазначено, як саме висновки заявленої експертизи вплинуть на розгляд справи та яким чином вони стосуються предмета позову.

Тоді як, питання дійсності додаткових угод на розгляд суду не ставилося, зазначені додаткові угоди не є предметом позову, крім того, підписання додаткових угод ОСОБА_3 не є доказом підписання нею договору оренди землі та не підтверджують її згоду з умовами викладеними в оспорюваному договорі.

Доводи наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що ОСОБА_3 отримувала орендну плату, що підтверджує обізнаність і схвалення останньою умов договору оренди землі є необґрунтованими оскільки не спростовують факт відсутності вільного волевиявлення останньої на укладання оспорюваного договору на умовах, що в ньому викладені.

Аналогічна правова позиція зазначена в ряді постанов Верховного Суду України в тому числі в постанові від 03 жовтня 2018 року по справі № 371/636/16-ц.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Гаївщина-Агро - залишити без задоволення.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлено 25 квітня 2019 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді О.А. Лобов

В.М. Триголов