Рішення

від 25.04.2019 по справі 908/472/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/38/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2019 Справа № 908/472/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Річковий порт" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Портова, буд. 2, ідентифікаційний код 14287519)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Кранмонтаж" (69089, м.Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 13, ідентифікаційний код 38783767)

про стягнення грошових коштів

за участю представників сторін:

від позивача: Бабець Т.О., довіреність № 1-К від 09.04.2019, представник; Горбаненко С.В., довіреність № ордер ДП№3458/000019 від 06.04.2019, адвокат;

від відповідача: Буц О.В., довіреність № ордер ЗП №085724 від 22.04.2019, адвокат;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося приватне акціонерне товариство "Річковий порт" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кранмонтаж" про стягнення 342000,00 грн., які складаються з 240000,00грн. передплати за договором підряду №09/08-01 від 09.08.2018 та 102000,00 грн. неустойки за порушення умов договору.

Підставою для звернення з позовом вказано неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду №09/08-01 від 09.08.2018. Зазначено, що на виконання умов договору та специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, позивач перерахував відповідачу 100% вартості послуг з модернізації грейфера механічного об'ємом 3 м.куб., що складає 240000,00 грн. Разом з тим, відповідач в узгоджені сторонами строки не виконав підрядні роботи. У листі №18/01-01 від 18.01.2019 відповідач вибачився за неякісне та несвоєчасне виконання зобов'язань та запропонував у строк до 05.02.2019 замінити грейфер на інший (якісний). Між тим, поставки грейфера у визначений відповідачем строк не була здійснена, отримана попередня оплата в добровільному порядку позивачу не повернута. У зв'язку з наявністю неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач, керуючись п. 7.2 договору та приписами чинного законодавства нарахував пеню у розмірі 102000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача разом із сумою попередньої оплати в розмірі 240000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 28.02.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.03.2019 у зв'язку з усуненням позивачем недоліків, що зазначені в ухвалі від 28.02.2019, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/38/19. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 08.04.2019.

До початку судового засідання 08.04.2019 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 121200,00 грн. за період з 28.12.2018 по 09.04.2019. Також позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору на три робочих дні та клопотання про відкладання розгляду справи з метою надіслання на адресу відповідача копії заяви про збільшення позовних вимог та сплати судового збору в установленому законом розмірі.

Ухвалою від 08.04.2019 відкладено розгляд справи на 22.04.2019 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та відсутністю в матеріалах справи підтвердження про отримання відповідачем ухвали суду про призначення справи до розгляду. Заява позивача про збільшення позовних вимог судом не розглядалась у зв'язку з задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи.

15.04.2019 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 139200,00 грн. за період з 28.12.2018 по 22.04.2019. Позивач надав докази сплати судового збору у встановленому розмірі та докази відправлення цієї заяви відповідачу, тому заява про збільшення позовних вимог прийнята судом.

Також 15.04.2019 від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Річковий порт", яке утворено внаслідок реорганізації приватного акціонерного товариства Річковий порт шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю "Річковий порт".

В судовому засіданні 22.04.2019 судом було прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог. Для розгляду питання про заміну позивача правонаступником оголошено перерву до 25.04.2019 з метою надання позивачу часу для надання статуту на підтвердження факту правонаступництва.

23.04.2019 від позивача надійшла уточнена заява про збільшення позовних вимог, згідно якої уточнив, що на момент подачі позову неустойка була розрахована в сумі 102000,00 грн. за період з 03.10.2018 по 27.12.2018. За період з 28.12.2018 по 22.04.2019 розрахована неустойка в розмірі 139200,00 грн. Відповідно до збільшених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача передоплату в розмірі 240000,00 грн. та неустойку в загальному розмірі 241200,00 грн. Позивач надав докази відправлення цієї заяви відповідачу.

В поданій заяві позивач остаточно сформулював заявлені позовні вимоги з урахуванням раніше поданої заяви про збільшення позовних вимог, тому ця заява не розглядається судом як окрема заява про зміну позовних вимог.

В судовому засіданні 25.04.2019 були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом Оберіг .

В судовому засіданні 25.04.2019 суд розглянув заяву позивача про заміну його правонаступником.

Суд встановив, що згідно статуту товариство з обмеженою відповідальністю "Річковий порт" створено в результаті реорганізації шляхом перетворення приватного акціонерного товариства Річковий порт та є повним правонаступником майна, прав та обов'язків приватного акціонерного товариства Річковий порт .

Відповідно до ст. 52 ГПК України в разі припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив замінити позивача у справі - приватне акціонерне товариство Річковий порт його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Річковий порт".

Представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням збільшення позовних вимог в частині стягнення неустойки.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі. У відзиві на позов відповідач вказує, що виконав погоджені сторонами роботи з модернізації грейферу. Зауважує, що сторони в усному порядку узгодили, що модернізація передбачає встановлення на механічному грейфері електричного тельфера. Для цього відповідач повинен був придбати електричний тельфер, металопрокат, після цього власними силами обробити метал для виготовлення кріплень тельферу, провести токарні роботи власними силами для відновлення всіх з'єднань - вісі, шарніри, втулки тощо. Зазначає, що роботи з посилення існуючої конструкції грейфера відповідачем не проводилися, оскільки ці роботи не оговорювалися сторонами. Також не оговорювалося встановлення нових щелеп. Зазначає, що встановлення нових щелеп та посилення існуючої конструкції в даному випадку робить виконання модернізації недоцільною, оскільки на виході був би виготовлений новий електричний грейфер. Вказує, що протягом вересня - жовтня 2018 року відповідач виконав роботи з модернізації грейфера та поніс відповідні витрати на виконання цих робіт. З огляду на це відповідач вважає, що позивач безпідставно відмовився підписувати акт виконаних робіт. Щодо листа відповідача з пропозицією замінити грейфер на якісний відповідач зауважив, що відповідно до усних домовленостей сторін з відповідачем мала бути підписана додаткова угода про виконання додаткових робіт за додаткову винагороду. Відповідач підписав даний лист, однак позивач на нього не відповів і додаткові роботи виконані не були. Враховуючи зазначене, відповідач просить відмовити позивачу в позові.

В судовому засіданні 25.04.2019 суд прийняв рішення, проголосив його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

09.08.2018 товариством з обмеженою відповідальністю "Річковий порт", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Річковий порт" (замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кранмонтаж" (виконавець, відповідач) укладено договір підряду №09/08-01, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати послуги, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги.

У пунктах 2.1, 2.2 договору погоджено, що предметом цього договору є виконання підрядних послуг. Види, терміни і вартість робіт вказується у специфікації (додаток до договору), яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.1.6 договору замовник зобов'язався своєчасно здійснити оплату виконуваних робіт відповідно до п. 5.1 даної угоди.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору вартість робіт згідно з п. 2.2 договору вказується у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Вартість обладнання та витратних матеріалів входить у вартість робіт. Замовник оплачує надані послуги відповідно до специфікацій шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Виконавець, у свою чергу, зобов'язався згідно з п. 3.2.2 договору виконати роботи якісно, відповідно до вимог нормативно-технічної документації і в терміни, обумовлені в специфікації №1, додатку №1 до цього договору.

В додатку №1 сторони погодили специфікацію №1 до договору, згідно з якою виконавцем надається послуга з модернізації грейфера механічного об'ємом 3м.куб. Вартість послуги - 240000,00 грн. з ПДВ. Виконавець зобов'язується приступити до виконання робіт протягом трьох днів з дня оплати грошових коштів на поточний рахунок. Умови оплати: 70% передоплата, 30% - за фактом підписання акту виконаних робіт. Строк виконання - до 22 робочих днів. Гарантія - 6 місяців з дня здачі та приймання робіт. Витрати на транспортування грейфера покладаються на замовника.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за прострочення строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості робіт, згідно специфікації (додатку) до цього договору, за кожен день прострочення. Неустойка нараховується за весь період прострочення виконання робіт.

Згідно з п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання договірних зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив повну оплату послуг з модернізації грейферу в загальній сумі 240000,00 грн. наступними платіжними дорученнями:

- №769 від 09.08.2018 - на суму 21000,00 грн.;

- №807 від 10.08.2018 - на суму 39000,00 грн.;

- №819 від 14.08.2018 - на суму 36000,00 грн.;

- №832 від 16.08.2018 - на суму 30000,00 грн.;

- №858 від 20.08.2018 - на суму 4000,00 грн.;

- №870 від 21.08.2018 - на суму 5000,00 грн.;

- №882 від 23.08.2018 - на суму 15000,00 грн.;

- №897 від 27.08.2018 - на суму 19000,00 грн.;

- №924 від 29.08.2018 - на суму 12000,00 грн.;

- №941 від 30.08.2018 - на суму 14000,00 грн.;

- №968 від 31.08.2018 - на суму 30000,00 грн.;

- №956 від 31.08.2018 - на суму 15000,00 грн.

Оплата здійснена на підставі рахунку №59 від 09.08.2018, який суду не наданий.

З урахуванням умов специфікації №1 відповідач мав приступити до виконання робіт протягом трьох днів з дня оплати позивачем 70% передоплати та виконати роботи протягом 22 робочих днів.

Станом на 27.08.2018 позивачем було сплачено на рахунок відповідача 70% передоплати. З урахуванням цього відповідач мав приступити до виконання робіт у строк до 30.08.2018 (3 календарні дні) та виконати роботи у строк до 01.10.2018 (22 робочі дні).

Позивач надав суду листи від 06.11.2018 №159/11-18, від 08.11.2018 №162/11-18, адресовані відповідачу, з повідомленням про те, що граничний строк поставки грейферу сплив 03.10.2018 та вимогою виконати зобов'язання за договором. Однак позивач не надав суду доказів відправлення або вручення відповідачу цих листів, тому суд не розглядає вказані листи як докази листування з відповідачем.

27.12.2018 на адресу позивача був доставлений за товарно-транспортною накладною №Р77 від 27.12.2018 грейфер механічний об'ємом 3м.куб. загальною вартістю 240000,00 грн. Також наданий акт надання послуг №77 від 27.12.2018, підписаний з боку відповідача, яким засвідчено факт надання послуг з модернізації грейфера механічного об'ємом 3м.куб. на суму 240000,00 грн.

Позивач вказаний акт не підписав, оскільки виявив недоліки у виконаних роботах.

28.12.2018 позивач склав акт огляду грейфера механічного об'ємом 3 куб.м. за договором №09/08-01 від 09.08.2018, в якому зафіксував, що згідно вказаного договору відповідач повинен був здійснити модернізацію грейфера механічного об'ємом 3 куб.м. (перетворення механічного грейфера в електромеханічний), а саме:

- усилити конструкції грейфера;

- встановити нові щелепи та виставити на них зазори;

- замінити підшипники;

- виточити та проварити нові пальці шарнірів;

- встановити новий тельфер (лебідка).

В акті також вказано, що роботи мали бути виконані до 03.10.2018. З порушенням строків виконання робіт, 27.12.2018 через третю особу, без присутності представника відповідача був доставлений грейфер, при огляді якого встановлено наступне:

- відсутній тельфер розкриття грейферу;

- відсутнє кріплення пальців центрального шарніру в кількості 2 шт.;

- не зроблені нові щелепи;

- не замінені підшипники;

- конструкції грейфера не посилені.

На підставі даного акту позивач склав претензію від 10.01.2019 №05-01/19 з вимогою до відповідача усунути не пізніше 21.01.2019 недоліки, зазначені в акті огляду, та сплатити неустойку за порушення строків виконання робіт. Претензію з актом надіслано на адресу відповідача поштою 10.01.2019.

Відповідач надав відповідь на претензію листом від 18.01.2019 вих. №18/01-01, в якому приніс свої вибачення за неякісне та несвоєчасне виконання договірних обов'язків та пропонував у строк до 05.02.2019 замінити грейфер на інший якісний, який відповідає вимогам замовника. Відповідь просив надати в найкоротший термін.

Позивач надав суду лист від 11.02.2019 №11-02/19, адресований відповідачу, в якому, посилаючись на те, що відповідач не задовольнив вимоги претензії, вимагає від відповідача повернути суму передоплати в розмірі 240000,00 грн. та сплатити неустойку за прострочення виконання робіт в розмірі 102000,00 грн. Доказів відправлення або вручення цього листа відповідачу позивач не надав, тому суд не розглядає вказаний лист як доказ листування з відповідачем.

Втім, позивач надав лист відповідача вих. №25/02-02 від 25.02.2019 у відповідь на претензію позивача про сплату неустойки (без зазначення дати та номеру претензії), в якому відповідач підтвердив прострочення строків поставки іншого грейферу, в обмін на раніше поставлений, та зобов'язався поставити в найближчий термін якісний товар та сплачувати неустойку частинами через складний фінансовий стан на підприємстві.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі (з урахуванням збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 240000,00 грн. передплати за договором підряду №09/08-01 від 09.08.2018 та 139200,00 грн. неустойки за прострочення виконання робіт за період з 28.12.2018 по 22.04.2019.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли з приводу виконання договору підряду №09/08-01 від 09.08.2018.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є, зокрема, умови про предмет договору.

Суд зазначає, що умови підписаного сторонами договору підряду №09/08-01 від 09.08.2018 не дозволяють визначити, який саме перелік та обсяг робіт мав виконати відповідач, не визначають вимоги щодо їх якості, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 180 Господарського кодексу України. У специфікації №1 зазначено тільки загальне найменування послуги - модернізація грейфера механічного об'ємом 3м.куб. Втім, ні в договорі, ні в окремому додатку до договору не конкретизовано, що саме передбачає собою ця модернізація.

Погодження тільки найменування послуги не є погодженням предмету договору в розумінні ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 180 Господарського кодексу України, оскільки саме по собі це поняття не дає будь-якого уявлення про зміст робіт, які слід виконати, та не визначає вимоги до їх якості. Посилання на нормативні документи або технічні стандарти, які б дозволяли суду розтлумачити зміст погодженої сторонами модернізації, в договорі не наведено.

Загальне визначення поняття модернізація означає оновлення об'єкту, приведення його у відповідність до нових вимог та норм, показників якості. Тобто поняття модернізація неможливо розглядати окремо від технічного завдання з переліком робіт, які слід виконати для досягнення мети модернізації, та без зазначення кінцевого результату, який слід передати замовнику.

В договорі не обумовлено, в якому стані позивач передає грейфер на модернізацію та які роботи слід виконати відповідачу для досягнення мети модернізації, яким показникам має відповідати готовий об'єкт.

Суд не приймає посилання позивача на те, що відповідач розумів обсяг виконуваної роботи, оскільки договір укладено за його пропозицією. Зокрема, позивач посилається на листи відповідача від 09.08.2018 вих. №09/08-01 та від 21.08.2018 б/н з пропозицією виконати модернізацію грейфера механічного об'ємом 3м.куб. за ціною 240000,00 грн.

Суд зауважує, що зазначені листи не є частиною договору підряду №09/08-01 від 09.08.2018. Крім того, в цих листах також не конкретизовано обсяг робіт, що запропоновані відповідачем позивачу до виконання. а вказані ті ж самі відомості, що й в договорі.

Надані позивачем у справу основні технічні характеристики грейфера, які були надані відповідачем позивачу, містять характеристики нового грейфера виробництва Німеччини, які не були в експлуатації; зазначена ціна такого грейфера. Тобто ці характеристики стосувалися нових грейферів, що не дозволяє суду дійти висновку про те, що відповідач пропонував позивачу здійснити модернізацію грейфера відповідно до цих технічних характеристик.

Акт огляду від 28.12.2018 також не може бути прийнятий судом як доказ на підтвердження переліку та обсягу робіт, які мав виконати відповідач, оскільки цей акт не є частиною договору підряду №09/08-01 від 09.08.2018.

Так, в акті огляду від 28.12.2018 позивач зазначив, що відповідачу слід було усилити конструкції грейфера; встановити нові щелепи та виставити на них зазори; замінити підшипники; виточити та проварити нові пальці шарнірів; встановити новий тельфер (лебідка). Проте в договорі підряду відсутні умови про виконання цих робіт, не визначена кількість кріплень пальців центрального шарніру. Даний акт складений позивачем в одноособовому порядку вже за фактом виконання договору підряду (після надання відповідачем акту надання послуг №77 від 27.12.2018).

Отже, даний акт огляду не може підтверджувати волю сторін на погодження певного обсягу робіт, які слід було виконати за договором підряду на момент укладання договору підряду.

Таким чином, умови договору підряду №09/08-01 від 09.08.2018 та специфікації №1, якими регулюються спірні правовідносини, не дозволяють зрозуміти, про що домовились сторони.

Згідно з актом надання послуг №77 від 27.12.2018 відповідачем виконані роботи з модернізації грейфера механічного об'ємом 3м.куб. на погоджену суму, тобто саме згідно того найменування послуги та суми, які зазначені в договорі. Втім, суд не може прийняти даний акт як доказ виконання умов договору підряду, оскільки між сторонами виник спір з приводу якості виконання робіт за цим актом, і цей спір не може бути вирішений судом за допомогою процесуальних засобів доказування.

Так, при розгляді справи суду належить встановити обставини, які входять у предмет доказування: в чому полягало зобов'язання відповідача за договором, чи виконано дане зобов'язання відповідачем, на скільки відповідає виконане умовам договору. За відсутності погодженого сторонами предмету договору неможливо визначити обсяг зобов'язань відповідача з виконання робіт за договором (що саме потрібно було виконати, в якому обсязі) та відповідно оцінити стан виконання цих зобов'язань відповідачем (чи в повному обсязі виконано зобов'язання, на яку суму). Призначення судової експертизи в даному випадку неможливе, оскільки відсутні вихідні дані для надання експерту.

Визнання відповідачем у листах від 18.01.2019 вих. №18/01-01 та від 25.02.2019 вих. №25/02-02 претензій позивача не усуває зазначеної прогалини, оскільки обсяг робіт, які слід виконати, залишився не погодженим.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України). Правочин між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі. (п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України). У встановленому порядку обсяг робіт, який слід було виконати, не був погоджений сторонами.

Визнання відповідачем претензій позивача вже після виконання ним певних робіт не може бути визнано судом як погодження обсягу робіт, які слід було виконати за договором. Таке визнання було зроблено у січні-лютому 2019 року і не може поширювати свою дію на правовідносини сторін, які виникли раніше на підставі договору підряду №09/08-01 від 09.08.2018. Дане визнання не може розглядатися судом як внесення змін у договір, оскільки це не відповідає вимогам ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позов відповідач вказує, що виконав погоджені сторонами роботи з модернізації грейферу. Зауважує, що сторони в усному порядку узгодили, що модернізація передбачає встановлення на механічному грейфері електричного тельфера. Для цього відповідач повинен був придбати електричний тельфер, металопрокат, після цього власними силами обробити метал для виготовлення кріплень тельферу, провести токарні роботи власними силами для відновлення всіх з'єднань - вісі, шарніри, втулки тощо. Зазначає, що роботи з посилення існуючої конструкції грейфера відповідачем не проводилися, оскільки ці роботи не оговорювалися сторонами. Також не оговорювалося встановлення нових щелеп. Зазначає, що встановлення нових щелеп та посилення існуючої конструкції в даному випадку робить виконання модернізації недоцільною, оскільки на виході був би виготовлений новий електричний грейфер. Вказує, що протягом вересня - жовтня 2018 року відповідач виконав роботи з модернізації грейфера та поніс відповідні витрати на виконання цих робіт. З огляду на це відповідач вважає, що позивач безпідставно відмовився підписувати акт виконаних робіт. Щодо листа відповідача з пропозицією замінити грейфер на якісний відповідач зауважив, що відповідно до усних домовленостей сторін з відповідачем мала бути підписана додаткова угода про виконання додаткових робіт за додаткову винагороду. Відповідач підписав даний лист, однак позивач на нього не відповів і додаткові роботи виконані не були. Враховуючи зазначене, відповідач просить відмовити позивачу в позові.

Відсутність згоди між сторонами про предмет договору (незалежно від причин) свідчить про те, що договір підряду №09/08-01 від 09.08.2018 є неукладеним, тобто таким, що не відбувся. За відсутності погодження в договорі чіткого переліку та обсягу робіт, які слід було виконати, та вимог до їх якості, суд не може встановити, що саме слід було виконати відповідачу і що не виконано із погодженого обсягу, на скільки це відповідає умовам договору, тобто відсутні правові підстави для оцінки стану виконання зобов'язань відповідачем.

Акт огляду та листи відповідача про визнання відповідачем претензій не є допустимими та достатніми доказами на підтвердження узгодження сторонами предмету договору, яка є істотною умовою договору, що мала бути погоджена у встановленій законодавством формі ще на момент укладання договору, оскільки відсутність цієї умови на момент укладання договору виключає можливість належного виконання цього договору. У встановленому порядку в договір не вносилися зміни щодо предмету договору.

З огляду на встановлені судом обставини справи, враховуючи заявлені підстави позову, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача передоплати за договором в сумі 240000,00 грн.

Оскільки зобов'язання за неукладеним договором у відповідача не виникло, то відповідно відсутній факт порушення зобов'язань з боку відповідача. У зв'язку з цим суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача неустойки за прострочення виконання робіт в період з 28.12.2018 по 22.04.2019 в розмірі 139200,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 7218,00 грн. покладаються на позивача.

Крім того, суд встановив, що в п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 08.04.2019 у даній справі допущено описку, а саме: помилково зазначено відкласти підготовче засідання замість відкласти судове засідання , адже підготовче засідання у справі не призначалось, а справа розглядається у спрощеному провадженні. У зв'язку з цим суд на підставі ч. 1 ст. 243 ГПК України ухвалив з власної ініціативи виправити допущену описку в п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 08.04.2019 у даній справі: слово підготовче читати як судове .

Керуючись 52, 129, 238, 240, 241, 243, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Замінити позивача - приватне акціонерне товариство "Річковий порт" (ідентифікаційний код 14287519) його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Річковий порт" (ідентифікаційний код 14287519).

В задоволенні позову відмовити.

Витрати на зі сплати судового збору в сумі 7218,00 грн. покласти на позивача.

Виправити допущену описку в п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 08.04.2019 у справі №908/472/19: слово підготовче читати як судове .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У зв'язку з перебуванням судді у відпустці в період з 02.05.2019 по 03.05.2019 повне судове рішення складено 06.05.2019.

Суддя О.В.Федорова