Рішення

від 25.04.2019 по справі 910/15376/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2019Справа № 910/15376/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Стар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПМЕНТ ЕНД ПІПЛ"

про стягнення 21 000,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Миклуш М.І., Марініч В.К.

від відповідача: Павлик І.Ю., Решетило С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Стар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПМЕНТ ЕНД ПІПЛ" про стягнення 21000,00 грн. боргу.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 040618 від 04.06.2018 року в частині своєчасного надання передбачених умовами спірного правочину послуг з проведення досліджень ринку праці та огляду рівня заробітних плат, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 21000,00 грн. здійсненої позивачем передплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15376/18; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

15.01.2018 року через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про продовження строку для надання відзиву та заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 року клопотання ТОВ "ДЕВЕЛОПМЕНТ ЕНД ПІПЛ" про продовження строку для надання відзиву у справі задоволено, продовжено встановлений відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - до 05.02.2019 року.

06.02.2019 через канцелярію суду відповідачем подано відзив № 37/2-19 від 04.02.2019 на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи про виконання ТОВ "ДЕВЕЛОПМЕНТ ЕНД ПІПЛ" зобов'язань за договором № 040618 від 04.06.2018 належним чином та передачу позивачу як замовнику результатів проведених досліджень в електронному вигляді у формі презентації. Відзив разом з доданими до нього доказами надсилання на адресу позивача судом долучено до матеріалів справи.

08.02.2019 року через представником позивача подано клопотання від 07.02.2019 року про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі №910/15376/18 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Стар" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання (розгляд справи по суті) призначено на 13.03.2019.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/512 від 18.03.2019, у зв'язку зі звільненням судді Якименка М.М., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/15376/18.

В результаті повторного автоматизованого розподілу справи № 910/15376/18, зазначена справа була передана на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 910/15376/18 до свого провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання у справі на 16.04.2019.

В судовому засіданні 16.04.2019 оголошено перерву до 25.04.2019.

23.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі з урахуванням пояснень представника відповідача у судовому засіданні 16.04.2019.

25.04.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення в обґрунтування заперечень на позов.

Представник позивача в судовому засіданні 25.04.2019 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті заперечень на позов, в задоволенні позову просив суд відмовити.

В судовому засіданні 25.04.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фалькон Стар" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПМЕНТ ЕНД ПІПЛ" (виконавець, відповідач) укладений договір №040618 (надалі - договір), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначних цим договором, замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення досліджень ринку праці та огляду рівня заробітних плат (надалі - дослідження) за напрямками, що цікавлять замовника і які визначені у цьому договорі.

Об'єкт та напрямки досліджень за цим договором визначений у завданні на проведення дослідження, що є додатком 1 до договору (п. 1.2. договору).

Розширені відомості щодо досліджень визначені сторонами у завданні на проведення дослідження (п. 1.4. договору).

Додатком 1 до договору сторони погодили Завдання на проведення дослідження, відповідно до якого сторони вирішили, що дослідження ринку праці а огляду рівня загробних плат проводиться за напрямами визначення реальної ринкової вартості фахівців: 1) General Manager; 2) Deputy General Manager; 3) Chief Financial Officer; 4) Regional Project Manager; 5) Regional Quality Manager; 6) Chief Accountant; 7) Legal Advisor; 8) Head of IT; 9) Financial Manager; 10) Project Manager "Sales & Marketing"; 11) Operations Manager; 12) Head of HR and Recruiting; 13) Marketing Director; 14) Sales Manager.

У відповідності до п. 2.1. договору, виконавець зобов'язаний:

- провести дослідження та надати його результати протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту набуття чинності цим договором;

- надати результати досліджень з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до визначених завданням напрямків досліджень;

- у випадку залучення до проведення досліджень третіх осіб забезпечити повну конфіденційність отриманої від замовника інформації.

Згідно із п. 3.1. договору замовник зобов'язаний:

- надати виконавцю за його вимогою всю наявну у замовника інформацію, яка необхідна для результативного проведення досліджень;

- прийняти результати досліджень у виконавця;

- виплатити виконавцю винагороду, визначену цим договором.

Виконавець самостійно організовує роботу з проведення досліджень. Виконавець надає результати досліджень в електронному вигляді у формі презентації (п. 4.1., п. 4.2.).

Відповідно до п. 4.3. договору, сторони погодили, що при передачі результатів досліджень сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг.

Замовник має право протягом 3 (двох) робочих днів після здачі результатів досліджень вимагати від виконавця його доопрацювання та/або надання додаткової інформації в межах встановленого за цим договором обсягу досліджень. Виконавець зобов'язаний задовольнити обґрунтовану вимогу замовника протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання такої вимоги від замовника у письмовій формі (4.4. договору).

Відповідно до п. 4.5. договору, у разі якщо замовником не буде пред'явлено письмових вимог щодо доопрацювання результатів досліджень у строк, визначений у пункті 4.4 цього договору, то результати досліджень вважаються зданими замовникові без претензій з боку останнього.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що замовник за цим договором виплачує виконавцю винагороду в розмірі 42000,00 грн. Оплата, у відповідності до пункту 5.2. договору здійснюється у наступному порядку:

-50 % від суми винагороди за цим договором - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати укладення цього договору;

-остаточний розрахунок - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг Виконавець зобов'язується здійснювати поточне консультування Замовника з питань, що виникають з приводу проведеного дослідження і входять до меж встановленого за цим договором обсягу досліджень.

Цей договір набуває чинності та вважається укладеним з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 8.1. договору).

На виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у сумі 21000,00 грн. як оплату за послуги дослідження, що підтверджується платіжним дорученням №7441 від 06.06.2018.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що у відповідності до умов договору відповідач мав провести дослідження та передати його позивачу не пізніше 22.06.2018 в електронному вигляді у формі презентації. Однак, в порушення умов договору відповідач не передав позивачу належно оформлені результати проведеного дослідження, у зв'язку із чим, позивач 22.08.2018 направив на адресу відповідача претензію вих. №1 від 22..08.2018 про повернення грошових коштів у сумі 21000,00 грн.

Оскільки відповідач вимогу позивача залишив без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом вище, між позивачем та відповідачем укладений договір №040618 від 04.06.2018, у відповідності до умов якого в порядку та на умовах, визначних цим договором, відповідач взяв на себе зобов'язання надати позивачу послуги з проведення досліджень ринку праці та огляду рівня заробітних плат за напрямками, що у завданні на проведення дослідження, що є додатком 1 до договору.

На виконання умов договору згідно із платіжним дорученням №7441 від 06.06.2018.позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у сумі 21000,00 грн. як оплату за послуги дослідження.

Відповідач за умовами договору зобов'язався надати позивачу послуги протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту набуття чинності цим договором (до 22.06.2018 включно) в електронному вигляді у формі презентації.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось судом вище, спір у даній справі виник між сторонами у зв'язку із тим, що як стверджує позивач, відповідачем в порушення умов договору не було передано позивачу належним чином оформлених результати проведеного дослідження.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання виконавцем свого обов'язку за договором (в частині надання послуг) покладається на відповідача. В свою чергу, позивач має довести обставини щодо неотримання від відповідача належним чином оформлених результатів дослідження.

Як встановлено судом, листом б/н, б/д відповідач направив позивачу на підписання два примірники Акту приймання-передачі наданих послуг за договором № 040618 від 04.06.2018 та диск із записом результатів дослідження в електронному вигляді у формі презентації.

У відповідь на вказаний лист позивачем направлено відповідачу обґрунтовану відмову від прийняття послуг та вимогу про повернення коштів (вих. №ФС-26/2018 від 05.07.2018).

У вказаному листі вих. №ФС-26/2018 від 05.07.2018, позив зазначив, що 05.07.2018 отримав від відповідача Акт надання послуг №42 від 27.06.2018 у двох примірниках, рахунки на оплату №29 від 05.06.2018, №44 від 27.06.2018 та диск, який не містив інформації.

В підтвердження надання позивачу результатів дослідження відповідачем надано суду електронний носій інформації (оптичний диск) з презентацією Огляд ринку заробітних плат для Mindy Supports.

У відповідності до ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно із ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Закон України "Про електронний цифровий підпис" втратив чинність згідно із Законом України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII.

У відповідності до ч. 1 ст. Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Стаття 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначає, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Однак, всупереч наведених вище приписів поданий відповідачем електронний доказ електронним цифровим підписом не засвічений, а тому не може бути прийнятий судом якості належного та допустимого доказу по справі .

Окрім того, судом встановлено, що з інформації, що міститься на наданому відповідачем диску взагалі неможливо встановити, що документи щодо огляду заробітних плат здійснені на виконання договору №040618 від 04.06.2018, як і неможливо встановити, що вказані документи були створені для надання позивачу саме у червні-липні 2018 року.

Більш того, з наданих відповідачем документів вбачається, що дослідження проводилось для компанії Mindy Supports, однак умовами договору не було передбачено надання послуг для вказаного суб'єкта.

Судом враховано, що у відмові від прийняття послуг та повернення коштів, позивачем було зазначено про те, що послуги не можуть бути прийняті позивачем, оскільки містять недоліки та надані неналежним чином.

Наявність відповідних пояснень щодо недоліків послуг жодним чином не спростовує доводів позивача, що останнім не було отримано від відповідача належним чином оформлених результатів дослідження як це передбачено умови договору.

При цьому, з урахуванням належних доказів передання відповідачем позивачу результатів дослідження, судом враховані пояснення позивача, згідно із якими відповідні доводи щодо недоліків послуг із дослідження, про які зазначалось у відмові від прийняття послуг, були здійснені позивачу з огляду на інформацію, отриманої за результатами зустрічі із представниками відповідача 02.07.2018.

Посилання відповідача на те, що належним чином оформлені результати досліджень направлялись на електронну пошту позивача не приймаються судом до уваги, оскільки умовами договору не передбачено можливості направлення результатів дослідження за допомогою електронної пошти.

Будь-яких офіційних адрес електронної пошти для направлення електронних повідомлень, у тому числі з результатами дослідження, у договорі сторонами погоджено не було.

Доказів того, що електронні адреси за якими здійснювалось листування надане в матеріали справи відповідачем є офіційними адресами електронної пошти позивача та особи, яким здійснювалось відповідне направлення є працівниками чи представниками позивача, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено суду належними, допустимими та достатніми доказами факту надання позивачу послуг з проведення досліджень ринку праці та огляду рівня заробітних плат та надання оформлених у відповідності до умов договору результатів досліджень.

Суд також зазначає, що підписаного між сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, який за змістом договору №040618 від 04.06.2018 складається при передачі результатів досліджень, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

При цьому під збитками слід розуміти об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки встановленими вище обставинами підтверджується факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №040618 від 04.06.2018, матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем витрат у сумі 21000,00 грн. як оплати за послуги дослідження, що не були надані відповідачем, враховуючи, що позивачем було направлено вимогу про повернення сплачених за договором коштів, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 21000,00 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи в їх сукупності, враховуючи встановлені вище обставини, оскільки відповідачем належними та достатніми доказами обставин зазначених у позові не спростовано, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 21000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Стар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПМЕНТ ЕНД ПІПЛ" про стягнення 21 000,00 грн.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПМЕНТ ЕНД ПІПЛ" (01001, м. Київ, вулиця ТРЬОХСВЯТИТЕЛЬСЬКА, будинок 5/1А; ідентифікаційний код 39914525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Стар" ((03680, м. Київ, вулиця МИХАЙЛА МАКСИМОВИЧА, будинок 10; ідентифікаційний код 40969195) суму коштів у розмірі 21000,00 грн. та судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 06.05.2019 .

Суддя О.В. Гулевець