Ухвала

від 06.05.2019 по справі 5016/1265/2012(6/86)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

06 травня 2019 року Справа № 5016/1265/2012(6/86)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченко О.В.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Агро 2006" про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа у справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Агро 2006" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф.256; адреса для листування: 08160, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Покровська, 4)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Іванічевої Валентини Іванівни (АДРЕСА_2).

про: стягнення заборгованості в сумі 18936,73 грн,

За участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.

Учасники справи до судового засідання не з'явились.

Суть спору: 15.04.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Агро 2006" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою вих. № 1135 від 05.04.2019 (вх. № 6049/19) про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, в якій просить суд:

- визнати поважними причини пропуску строку для пред'явлення наказу Господарського суду Миколаївської області у справі № 5016/1265/2012(6/86) до виконання;

- відновити пропущений строк для пред'явлення наказу Господарського суду Миколаївської області у справі від 21.09.2012 у справі № 5016/1265/2012(6/86) до виконання з 04.04.2019;

- видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2012 у справі № 5016/1265/2012(6/86) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Іванічевої Валентини Іванівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ТОВ "Альянс-Агро 2006" код ЄДРПОУ 34294577) основного боргу в сумі 16285,62 грн, 1129,01 грн пені, 246,30 грн - 3% річних, 179,94 грн - інфляційних та 1595,20 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2019 судове засідання у справі № 5016/1265/2012(6/86) для розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Агро 2006" вих. № 1135 від 05.04.2019 про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання призначено на 06 травня 2019 року о 10:30.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом ДСА України від 07.12.2017 № 1087, строк зберігання справи № 5016/1265/2012(6/86) закінчився.

На даний час у відповідності до наказу голови Господарського суду Миколаївської області від 03.12.2018 № 36-г проводиться експертиза цінності документів та матеріали справи № 5016/1265/2012(6/86) готуються до знищення.

Разом з тим, з матеріалів даної справи зроблено копії процесуальних документів, зокрема:

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2012 у справі № 5016/1265/2012(6/86) про порушення провадження у справі;

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2012 у справі № 5016/1265/2012(6/86) про відкладення розгляду справи;

- рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2012 у справі № 5016/1265/2012(6/86);

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2012 у справі № 5016/1265/2012(6/86) про повернення 31,50 грн надмірно сплаченого судового збору;

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2012 у справі № 5016/1265/2012(6/86) про виправлення описки в рішенні від 04.09.2012.

06.05.2019 представники сторін у судове засідання не з'явились. Про час та місце проведення судового засідання учасники справи були повідомлені належним чином, шляхом направлення копій ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2019 на юридичні адреси сторін.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Враховуючи, що явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2012 у справі № 5016/1265/2012(6/86) позовні вимоги було задоволено частково, присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Іванічевої Валентини Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Агро 2006" борг в сумі 16285,62 грн., 1129,01 грн. - пені, 246,30 грн. - 3% річних, 179,94 грн. - інфляційних та 1595,20 грн. судового збору.

21.09.2012 господарським судом на виконання рішення було видано відповідний наказ.

Як вказує стягувач, 20.10.2012 він з відповідною заявою звернувся до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області та пред'явив відповідний наказ до виконання за місцем реєстрації боржника. З того часу жодної інформації про стан виконання вищевказаного наказу від виконавчої служби на адресу ТОВ АЛЬЯНС-АГРО 2006 не надходило.

В подальшому 17.12.2018 ТОВ АЛЬЯНС-АГРО 2006 з метою виконання наказу звернулося з відповідним письмовим запитом до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області та Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона. За результатами розгляду письмових запитів ТОВ АЛЬЯНС-АГРО 2006 отримало відповіді від вищевказаних відділів державних виконавчих служб.

У відповідності до листа вих. № 1660/14.18-36/1 від 18.02.2019 Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області повідомлено, що 26.10.2012 виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2012 № 5016/1265/2012 про стягнення з Іванічевої Валентини Іванівни заборгованості в сумі 19 436,07 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС АГРО . 15.08.2014 у зв'язку з тим, що боржник працював у місті Хесоні, зазначений вище виконавчий документ було направлено за належністю до ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні. За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, згідно журналів обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю, журналів реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження за період з 2015 по 2018 роки судовий наказ Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2012 № 5016/1265/2012 про стягнення з Іванічевої Валентини Іванівни заборгованості в сумі 19 436,07 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС АГРО повторно до відділу не надходив.

Згідно листа Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 02.01.2019 повідомлено, що 26.08.2014 на виконання до відділу надійшов наказ Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2012 у судовій справі № 5016/1265/686 про стягнення з боржника Іванічевої В.І. боргу на загальну суму 19 436,07 грн. 29.08.2014 за вказаним виконавчим документом державним виконавцем відділу винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. В ході

проведення виконавчих дій державним виконавцем відділу встановлено, що

Іванічева В.І. за адресою: АДРЕСА_1 не проживає. Згідно даних

боржниця не працює. 29.01.2015 державним виконавцем відділу винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України Про

виконавче провадження . Судовий наказ та відповідний пакет документів

направлено за належністю до відділу державної виконавчої служби Снігурівського

районного управління юстиції у Миколаївської області для подальшого виконання. Станом на 02.01.2019 наказ Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2012 у судовій справі № 5016/1265/686 про стягнення з боржника Іванічевої В.І. боргу на загальну суму 19436,07 грн. до відділу не надходив, на виконанні не перебуває.

Враховуючи наведені повідомлення органів державної виконавчої служби, стягувач зазначає, що наказ Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2012 у судовій справі № 5016/1265/686 був втрачений, що унеможливлює його подальше виконання. За таких обставин стягувач просить суд видати дублікат наказу від 04.09.2012 у справі № 5016/1265/2012(6/86).

Встановивши обставини справи, дослідивши надані суду докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч.1 ст.327 ГПК України виконання рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується. Питання про відновлення строку може бути порушено лише після закінчення процесуального строку.

За правилами ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення пропущеного строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення пропущеного строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом із тим, з наданих стягувачем до заяви вих. № 1135 від 05.04.2019 документів неможливо встановити поважність причин пропуску стягувачем строку для пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент видачі наказу), виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02.06.2016), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання безпосередньо пов'язана з наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

У такому випадку, обов'язковому встановленню підлягають обставини, які заважали стягувачу пред'явити виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.

Стягувач, який подав до відповідного органу державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження мав як заінтересована особа у виконанні судового рішення ухваленого на її користь цікавитись виконавчим провадженням та отримувати від державного виконавця інформацію про проведення виконавчих дій у відкритому за її заявою виконавчому провадженні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент видачі наказу), сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02.06.2016), сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Як вбачається з матеріалів справи, з часу пред'явлення наказу до виконання минуло більш ніж шість років, а стягувач лише у 17.12.2018 року одночасно звернувся до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області та до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області із запитами щодо стану виконавчого провадження та повернення виконавчого документу.

Таким чином в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вжиття стягувачем протягом останніх шести років заходів, спрямованих на отримання інформації щодо стану відкритого за його заявою виконавчого провадження, або заходів з розшуку наказу і його отримання.

А тому суд вважає недоводеною стягувачем поважність причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання.

Поряд з цим, суд відзначає, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. При цьому, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, судом враховуються висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, за змістом якого вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, а від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Станьо проти Бельгії" від 07.07.2009 Суд вказав, що встановлені законом строки позовної давності переслідували законну мету забезпечення правової визначеності, оскільки вони захищали потенційних відповідачів від прострочених вимог і означали, що суди звільняються від необхідності винесення рішень, заснованих на доказах, які з часом набули властивість невизначеності або неповноти. Аналогічно і строк пред'явлення наказу до виконання має на меті забезпечення правової визначеності, оскільки він захищає боржника від прострочених вимог стягувача.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним у постанові від 04.04.2018 у справі № 60/258-10.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс-Агро 2006" у поновленні строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Миколаївської області у справі від 21.09.2012 у справі № 5016/1265/2012(6/86).

Щодо заяви позивача про видачу дублікату наказу, суд зауважує на таке.

Відповідно до п. 19.4 пункту 19 Розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

За загальним правилом, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Таким чином, зважаючи на відмову судом в поновленні заявнику строку для пред'явлення наказу до виконання, відсутні умови і для видачі дублікату наказу від 21.09.2012 у справі № 5016/1265/2012(6/86).

Враховуючи викладене вище, заява товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Агро 2006" вих. № 1135 від 05.04.2019 про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 329, пп. 19.4 п. 19 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Агро 2006" вих. № 1135 від 05.04.2019 про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею.

3. Відповідно до ст.255, підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 06.05.2019.

Суддя О.В. Ткаченко