Рішення

від 09.04.2019 по справі 918/84/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/84/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В., при секретарі судового засідання В'юненко І.І. розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою фізичної особи - підприємця Бородія Андрія Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Енерготеп" про спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення заборгованості в розмірі 482 402, 10 грн.

в засіданні приймали участь:

- від позивача - Балаєв Фахрад Джамалович (довіреність № 463 від 04.02.19 р.);

- від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 лютого 2019 року фізична особа - підприємець Бородій Андрій Анатолійович звернувся до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Енерготеп" про спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення заборгованості в розмірі 482 402,10 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/84/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 26.02.2019 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.02.2019 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 19.03.2019 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19.03.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 918/84/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2019 року.

Присутній у судовому засіданні 09.04.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направляв, про причину неявки суд не повідомляв, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, що підтверджується поштовими поверненнями (том 1, а.с. 38-40, 55-57, 69-71).

Ухвали суду від 13.02.2019 року, 26.02.2019 року та від 19.03.2019 року направлялися на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Енерготеп", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: (35700, Рівненська обл. Здолбунівський район, м. Здолбунів, вул. Шкільна, буд. 30А, код ЄДРПОУ 39349672), проте останнім не отримані ухвали за причиною "за закінченням терміну зберігання". Будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем господарському суду Рівненської області не відомо.

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Енерготеп" про дату, час та місце проведення судових засідань. Отже, неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем у справі є наслідками діяння (бездіяльності) щодо їх належного отримання.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІК Енерготеп" вважається повідомленим про призначене судове засідання 09.04.2019 року належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання 09.04.2019 року проводиться за його відсутності.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа № 918/170/16 за позовом Фізичної особи-підприємця Бородія Андрія Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Енерготеп" про стягнення в сумі 714 209 грн. 95 коп., з яких 705 309 грн. 60 коп. - основного боргу, 8 366 грн. 05 коп. - пені, 534 грн. 30 коп. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.04.2016р. у справі № 918/170/16 затверджено мирову угоду від 18.04.2016 року, укладену між Фізичною особою - підприємцем Бородієм А.А. та ТОВ "ІК Енерготеп" та припинено провадження у справі № 918/170/16 (том 1, а.с. 15-18).

Зі змісту мирової угоди від 18.04.2016 року вбачається, що останню укладено стосовно погашення заборгованості, розмірів, порядку і строків виконання зобов'язань боржника (відповідача) перед позивачем (том 1, а.с. 16-17).

Відповідно до п.1 умов мирової угоди з метою мирного врегулювання спору позивач погоджується прийняти від відповідача шляхом переказу на поточний рахунок позивача грошові кошти в сумі заборгованості відповідача, що еквівалентна 21 709,55 доларів США в національній валюті за офіційними курсами долара США відносно гривні, встановленими Національним Банком України на дату фактичного проведення оплат.

Пунктом 2 мирової угоди передбачено, що відповідач з метою мирного врегулювання спору зобов'язується сплатити заборгованість на поточний рахунок позивача в сумі, що еквівалентна 21 709,55 доларів США в національній валюті за офіційними курсами долара США відносно гривні, встановленими Національним Банком України на дату фактичного проведення оплат в наступні терміни:

- до 22 квітня 2016 року - сума грн., що еквівалентна 3 481,70 дол. США за курсом НБУ на день оплати ;

- до 30 грудня 2016 року - сума в грн., що еквівалента 6 075,95 дол. США за курсом НБУ на день оплати ;

- до 30 березня 2017 року - сума в грн., що еквівалентна 6 075,95 дол. США за курсом НБУ на день оплати ;

- до 30 грудня 2017 року - сума в грн., що еквівалента 6 075,95 дол. США за курсом НБУ на день оплати.

У разі виконання відповідачем пункту 2 даної Мирової угоди позивач не матиме до відповідача будь-яких претензій з предмету позову.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов укладеної мирової угоди, відповідачем в рахунок погашення заборгованості перед позивачем були здійснені наступні платежі (а.с. 19-27):

- 21.04.2016 року-оплачено 12 249,67 грн. (платіжне доручення № 206 від: 21.04.2016 року);

- 29.04.2016 року-оплачено 25186,50 грн. (платіжне доручення №211 від 29.04.2016р року);

- 31.05.2016 року-оплачено 25166,00 грн. (платіжне доручення № 244 від 31.05.2016 року);

- 02.08.2016 року-оплачено 24783,50 грн. платіжне доручення № 270 від 02.08.2016доку);

- 29.12.2016 року - оплачено 82 722,14 грн. (платіжне доручення № 429 від 29.122016 року);

- 29.12.2016 року - оплачено 13 446,60 грн. (платіжне доручення № 430 від 29.12.2016 року);

- 06.03.2017 року - оплачено 27119,20 грн. (платіжне доручення № 8477 від 06.03.2016 року);

- 04.01.2017 року - оплачено 55 781,00 грн. (платіжне доручення № 702 від 04.01.2018 року);

- 05.06.2018 року - оплачено 30 099,15 грн. (платіжне доручення № 833 від 05.06.2018 року).

На виконання умов затвердженої мирової угоди відповідачем сплачено на користь позивача 296 544,76 грн.

Згідно з умовами п. 6 мирової угоди зарахування коштів з погашення заборгованості за мировою угодою здійснювалось в наступній послідовності:

- в першу чергу погашається пеня;

- у другу чергу погашається прострочена заборгованість;

- у третю чергу погашається основна сума заборгованості.

Згідно з додатком, який долучено до позовної заяви, розрахунки щодо сплати заборгованості проводились відповідачем з простроченням встановлених умовами мирової угоди термінів. Останній платіж сплачений відповідачем 05.06.2018 року в сумі 30 099,15 грн.

Отже, станом на 05.06.2018 року заборгованість відповідача згідно з умов мирової угоди становить суму в грн., що еквівалентна 13 603,09 дол. США, що становить 377 362,77 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 01.02.2019 року.

Відповідно до п. 5 мирової угоди за невчасну або неповну оплату сум, що зазначені в пункті 2 даної Мирової угоди, відповідач зобов'язується оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення платежу від неоплаченої суми в національній валюті, що визначається шляхом множення заборгованості грошового еквівалента в доларах США на офіційний курс гривні відносно долара США, встановлений Національним Банком України на день межової дати оплати чергового платежу, визначеного п. 2 даної Мирової угоди та за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно проведеного розрахунку станом на 31.01.2019 сума нарахованої пені за прострочення платежів згідно мирової угоди складає 105 039,33 грн. (а.с. 9-11)

Позивач звернувся з позовом у даній справі про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Енерготеп" заборгованості в розмірі 482 402, 10 грн., оскільки відповідач не виконав в повному обсязі свого зобов'язання по погашенню заборгованості перед позивачем у строк до 30.12.2017.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

За змістом ст. 202 Цивільного кодексу України затверджена судом мирова угода є багатостороннім правочином, який відповідно до ст.11 та ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, у разі невиконання боржником умов мирової угоди і коли така угода не розірвана, тоді у кредитора виникає право вимагати оплату боргу на загальних підставах, тобто через позовне провадження.

Оскільки сама мирова угода являє собою не лише судову процедуру, а й угоду (багатосторонню), в своїй основі вона носить характер господарського договору, в якому мають місце цивільні правовідносини. Тому мирова угода є підставою для виникнення нових грошових зобов'язань, умови та порядок виконання яких закріплюються в угоді.

В разі невиконання мирової угоди наступають певні наслідки.

Як встановлено вище, за умовами мирової угоди, яка затверджена ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.04.2016 року, відповідач зобов'язався погасити заборгованість, зокрема, перед позивачем у розмірі 21 709, 55 доларів США у строк до 30.12.2017 року.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач своїх зобов'язань щодо перерахування на рахунок позивача відповідних платежів у відповідності до умов мирової угоди в повному обсязі не виконав, доказів сплати суми заборгованості суду не надав, а тому позивач отримав право вимагати від відповідача сплати непогашеної суми заборгованості у розмірі 482 402,10 грн.

Мирова угода від 18.04.2016 року, яка затверджена ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.04.2016 року, не була розірвана у передбаченому законом порядку.

Відповідно до п.3.19 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

У відповідності до ст.18 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній станом на день затвердження мирової угоди) у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Господарським судом встановлено, що ухвала суду від 18.04.2016 року по справі № 918/170/16 про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, що мають зазначатися у виконавчому документі згідно статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній станом на день затвердження мирової угоди) - не зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме не зазначено дату пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, дана ухвала не має статусу виконавчого документа, а тому сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди.

Таким чином, оскільки ухвала Господарського суду Рівненської області від 18.04.2016р. у справі № 918/170/16, якою затверджено укладену між сторонами мирову угоду не має статусу виконавчого документа, та враховуючи, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов мирової угоди, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення 482 402,10 грн. заборгованості обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 482 402, 10грн. боргу є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи - підприємця Бородія Андрія Анатолійовича (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Енерготеп" (35700, Рівненська обл. Здолбунівський район, м. Здолбунів, вул. Шкільна, буд. 30А, код ЄДРПОУ 39349672) про спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення заборгованості в розмірі 482 402,10 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Енерготеп" (35700, Рівненська обл. Здолбунівський район, м. Здолбунів, вул. Шкільна, буд. 30А, код ЄДРПОУ 39349672) на користь фізичної особи - підприємця Бородія Андрія Анатолійовича (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) - 377 362 (триста сімдесят сім тисяч шістдесят дві) грн. 70 коп. основного боргу, 105 039 (сто п'ять тисяч тридцять дев'ять) грн. 33 коп. пені та 7 237 (сім тисяч двісті тридцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2019р.

Суддя Заголдна Я.В.

Віддруковано 4 примірника:

1 - до справи;

2 позивачу рекомендованим (АДРЕСА_1);

3 - представнику позивача Балаєву Ф.Д. рекомендованим (АДРЕСА_2);

4 - відповідачу рекомендованим (35700, Рівненська обл. Здолбунівський район, м. Здолбунів, вул. Шкільна, буд. 30А).