Рішення

від 06.05.2019 по справі 420/892/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/892/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю Білгород-Дністровська механізована колона № 26 до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.11.2018 № 0047781401 в частині донарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 145279 грн.; № 0047911401 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 680 грн.; скасувати податкову вимогу № 108179-17 від 21.12.2018, рішення про опис майна у податкову заставу № 9/11/15-32-17-02-17 від 09.01.2019 та зобов'язати відповідача видалити з даних картки особового рахунку платника податків дані податкового боргу, що обліковується за результатами висновків за актом перевірки № 2250/15-32-14-01/32806605 від 19.10.2018 та даних податкових повідомлень-рішень від 01.11.2018 №№ 0047901401, 0047801401, 0047771401, 0450081307, 050091307, 0047781401, 0047911401.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки за актом перевірки від 19.10.2018 № 2250/15-32-14-01/32806605, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.11.2018 №№ 0047781401, 0047911401, є безпідставними та не відповідають фактичним обставинами. Так, в ході перевірки податковим органом віднесено належну на праві власності ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 будівлю літ. А площею 1517,1 кв.м. до нежитлової нерухомості, на яку не поширюється податкова пільга з податку на нерухомість, передбачена пп. є пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України. Позивач вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим, оскільки ТДВ є промисловим підприємством, що використовує зазначену будівлю як виробничу. В будівлі розташовані склад, сховище, адміністративно-технічні структурні підрозділи підприємства, розміщені бухгалтерія та керівництво. Згідно з Державним класифікатором будівель і споруд ДК 018-2000 об'єктами класифікації є будівлі виробничого та невиробничого призначення, інженерні споруди різного функціонального призначення. За вказаним класифікатором будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові (група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості ). Відповідно до ДК 018-2000 ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 відноситься до промислових підприємств галузі машинобудування України, клас будівель 125, код 1251 Будівні промисловості , який включає Криті будівлі промислового призначення , у зв'язку із чим будівля літ. А площею 1517,1 кв.м. не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, а тому позивач правомірно не звітував та не нараховував податок на нерухомість, відмінне від земельної ділянки. При цьому відповідачем допущено помилки при розрахунку податкового зобов'язання, що є самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Крім того, відповідачем, не зважаючи на адміністративне оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень до ДФС України, винесено податкову вимогу № 108179-17 від 21.12.2018, а в подальшому прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 9/11/15-32-17-02-17 від 09.01.2019, тобто відносно неузгодженого податкового зобов'язання, у зв'язку із чим останні підлягають скасуванню. При цьому в результаті адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 01.11.2018 №№ 0047901401, 0047801401, 0047771401, 0450081307, 050091307 були скасовані ДФС України, однак це не знайшло свого відображення в подальшому обліку податкових зобов'язань підприємства в ІКП, у зв'язку із чим нарахована пеня на неіснуючий податковий борг. Відтак, позивач вважає належним способом захисту порушеного права зобов'язання податкового органу видалити з даних картки особового рахунку платника податків дані податкового боргу, що обліковується за результатами висновків за актом перевірки та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою судді від 07.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 26.03.2019 о 10:00 год.

26.03.2019 до суду від Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що перевіркою встановлено порушення ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 пп.266.1.1 п.266.1, пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.3 п.263.3, пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 р. - І півріччя 2018 р. на загальну суму 116223 грн. Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення п.49.2 ст.49 ПК України позивачем з 2015 р. по 2018 р. не подавалась податкова звітність по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В той же час, згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1 від 28.01.2011 ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 є власником об'єкту нерухомості: адміністративний корпус, А, загальною площею 1517,1 кв.м. - будівля невиробничого призначення. Рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради № 647 від 13.09.2011 № 1419956, за адресою: АДРЕСА_1. Позивач належить до промислових підприємств галузі машинобудування України, клас будівель 125, код 1251 Будівлі промисловості , який включає криті будівлі промислового призначення. Однак платником податків не включено площу адміністративної будівлі площею 1517,1 кв.м., яка розташована окремо від виробничих цехів при входів на територію підприємства, до об'єктів, які підпадають оподаткуванню. Також частково адміністративна будівля здається в оренду іншим суб'єктам господарювання. Відповідно до державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, до групи Будівлі офісні (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторський та адміністративних цілей, у тому числі для промислових підприємств. Таким чином, такі будівлі є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У зв'язку із цим перевіркою правомірно визначено заниження площ, які підлягають оподаткуванню, в розмірі 1517,1 кв.м.

Судове засідання 26.03.2019 відкладено за клопотанням представника позивача для ознайомлення з відзивом до 16.04.2019 о 10:00 год.

Судове засідання 16.04.2019 перенесено на 18.04.2019 о 10:30 год. у зв'язку з тимчасовим призупиненням роботи Одеського окружного адміністративного суду згідно акту № 2 від 16.04.2019 через відсутність з 09:45 до 15:30 годин 16.04.2019 в приміщенні суду електропостачання, що пов'язано з проведенням планових ремонтних робіт Південним РЕМ ПАТ Одесаобленерго .

05.04.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Білгород-Дністровська механізована колона № 26 надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що податковим органом проігноровано вимоги ст. 102 ПК України та відповідні аргументи позивача у позові, зокрема відсутність права у податкового органу здійснювати донарахування податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2015 р., оскільки сплинув строк у 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (лютий 2015 р.). Позивач також наголосив на вибірковості підходів податкового органу, в результаті чого з 19 об'єктів нерухомого майна, що відносяться до будівель промисловості, податковим органом обрано найбільший за площею; а до інших 18 об'єктів зауважень не висловлено. Також всупереч вимог п.5 ч.2 ст.162 КАС України відповідач у відзиві оминає увагою посилання позивача на зауваження щодо помилок в розрахунку податку. Крім того, відповідачем взагалі не враховані правові позиції Верховного Суду у справах № 806/2676/17, 806/2641/17, 819/314/18, згідно яких застосування п. є пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов'язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, обидві з яких позивачем дотримано.

В судовому засіданні 18.04.2019 оголошено перерву до 22.04.2019 о 10:30 год.

19.04.2019 до суду від представника Білгород-Дністровська механізована колона № 26 надійшли пояснення.

22.04.2019 до суду від представника ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання 22.04.2019 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, беручи до уваги відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та неявку всіх учасників процесу, справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 20.09.2018 №№ 8093/14-01, 8094/14-01, 8095/14-01, 8096/14-01, 8097/14-01, виданих ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, плану-графіку проведення планових документальних виїзних перевірок платників податків на вересень 2018 р., наказу № 6713 від 05.09.2018 співробітниками ГУ ДФС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, за результатами якої складено акт від 19.10.2018 № 2250/15-32-14-01/32806605.

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 пп.266.1.1 п.266.1, пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.3 п.263.3, пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 р. - І півріччя 2018 р. на загальну суму 116223 грн.; п.49.2 ст.49 ПК України - неподання податкової звітності по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2015 р. - І півріччя 2018 р.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення від 01.11.2018 № 0047781401, яким ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010400), в розмірі 116223 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 29056 грн.; № 0047911401, яким до ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 застосовано штрафну санкцію (21081103) в сумі 680 грн.

Крім того, на підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення від 01.11.2018 № 0047901401 щодо визначення суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 658324 грн., № 0047801401 щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 89685 грн., № 0047771401 щодо донарахування ПДВ у розмірі 54783 грн., № 0450081307 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 46963,52 грн.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 оскаржило останні в адміністративному порядку відповідно до ст. 56 ПК України, в результаті чого рішенням ДФС України про результати розгляду скарги № 288/6/99-99-11-04-01-25 від 21.01.2019 скарга платника податків задоволена частково: податкові повідомлення-рішення від 01.11.2018 № 0047901401, № 0047801401, № 0047771401 та № 0450081307 скасовані, а податкові повідомлення-рішення від 01.11.2018 № 0047781401 та № 0047771401 - залишені без змін.

Крім того, під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в Одеській області 21.12.2018 сформовано податкову вимогу № 108179-17 про сплату податкового боргу та складено рішення про опис майна у податкову заставу № 9/11/15-32-17-02-17 від 09.01.2019.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 01.11.2018 № 0047781401 та № 0047771401, податкову вимогу від 21.12.2018 № 108179-17 про сплату податкового боргу та рішення про опис майна у податкову заставу № 9/11/15-32-17-02-17 від 09.01.2019 неправомірними, позивач звернувся до за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає оскаржувані акти індивідуальної дії неправомірними, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно п.3.4.7 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки акту перевірки від 19.10.2018 № 2250/15-32-14-01/32806605 ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 на праві власності відповідно до свідоцтва Серії НОМЕР_1 від 28.09.2011 належить об'єкт нерухомості: адміністративний корпус, А, загальною площею 1517,1 кв.м., будівля невиробничого призначення, рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради № 647 від 13.09.2011 № 14199566, адреса: АДРЕСА_1.

Відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд (ДК 0118-2000, затверджений і введений в дію Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507) ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 відноситься до промислових підприємств галузі машинобудування України, клас будівель 125, код 1251 Будівлі промисловості , який включає Криті будівлі промислового призначення .

Перевіркою повноти визначення об'єктів нерухомого майна, яке підлягає оподаткуванню відповідно до пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України встановлено, що до об'єктів, які підпадають оподаткуванню, не включена площе адміністративної будівлі (літ. А ), яка розташована окремо від виробничих цехів, при вході підприємства, площею 1517,1 кв.м.

Підставою для таких висновків в акті зазначено факт передачі в оренду частини зазначеної будівлі: ФОП ОСОБА_1 (столова загальною площею 84 кв.м.); ТОВ Зем (офісні приміщення загальною площею 108,6 кв.м.); ТОВ Центр-Енерго-Сервіс (офісні приміщення загальною площею 72,7 кв.м.).

Також в акті перевірки наведено визначення, наведено у пп.14.1.129 п.14.1 ст.14 ПК України: об'єкти житлової нерухомості - це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, в аспекті державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, а саме групи Будівлі офісні (код 122) - належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, у тому числі для промислових підприємств.

На підставі викладеного перевіркою зроблено висновок, що будівлі, які використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, у тому числі для промислових підприємств, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

В той же час, відповідно до пп. є пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

На підставі викладеного перевіркою повноти визначення об'єктів нерухомого майна, яке підлягає оподаткуванню, встановлено заниження площ, які підлягають оподаткуванню, у розмірі 1517,1 кв.м., в результаті чого за період 2015 р. - І півріччя 2018 р. сума донарахованого податку на нерухоме майно становить: 2015 р. - 1517,1 х 12,18 = 18478 грн.; 2016 р. - 1517,13 х 13,78 = 20905 грн.; 2017 р. - 1517,1 х 32 = 48547 грн.; півріччя 2018 р. - 1517,1 х 18,62 = 28293 грн.

Крім того, оскільки ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 в перевіряємому періоді не подавалася податкові звітність по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платником податків порушено вимог п.49.2 ст.49 ПК України.

Суд не погоджується з викладеними вище висновками планової документальної перевірки щодо порушення ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 вимог п.49.2 ст.49 та пп.266.1.1 п.266.1, пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.3 п.263.3, пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, оскільки останні не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на вимогах законодавства.

В першу чергу, суд погоджується з доводами сторони позивача про перевищення контролюючим органом законодавчо допустимого перевіряємого періоду, чим порушено п.102.1 ст.102 ПК України, так як охоплено періодом перевірки 2015 рік.

Так, відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп.267.6.4 п.267.6 ст.267 ПК України платники податку - це юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Отже строк подання річної звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 р. - до 20 лютого 2015 р., що унеможливлює контроль такої операції податковим органом із самостійним визначенням суми грошових зобов'язання за результатами перевірки, оформленої актом від 19.10.2018 № 2250/15-32-14-01/32806605.

В ході судового розгляду справи представник відповідача із вищезазначеним порушенням фактично погодився, проте наполягав на законності спірного податкового повідомлення-рішення від 01.11.2018 № 0047781401 в цілому, зважаючи на відсутність підстав для застосування пп. є пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на майно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пп.266.3.3. п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

В силу пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно з пп. ґ пп.14.1.129 -1 п.14.1 ст.14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, серед іншого,будівлі промислові та склади.

Відповідно до пп. є пп..266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об'єктом оподаткування, зокрема, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Вирішуючи спір, суд враховує, що умовою для застосування пільги з оподаткування відповідно до підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України є крім іншого фактичне її використання як об'єкту промисловості.

Системне тлумачення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від а до л ) передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є зокрема те, що така умова як зв'язок об'єкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами е та і , на відміну від пункту є . Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив'язку або до статусу суб'єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування ( д ), суб'єкти господарювання малого та середнього бізнесу ( е ), сільськогосподарський товаровиробник ( ж ), громадські організації інвалідів та їх підприємства ( з ), релігійні організації ( и )), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання ( ґ ), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів ( і ), будівлі промисловості ( є ) тощо).

Буквальний аналіз пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як будівлі промисловості промислових підприємств . При цьому законодавець використав прислівник зокрема , який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості".

До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості", 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії", 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості", 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - "Будівлі підприємств харчової промисловості", 1251.6 - "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості", 1251.7 - "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості", 1251.8 - "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості", 1251.9 - "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устатковання, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B Добувна промисловість та розроблення кар'єрів , C Переробна промисловість , D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , E Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та F Будівництво .

Промисловість в розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об'єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

На підставі викладеного, застосування пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов'язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

В межах спірних відносин ці обов'язкові умови є наявними, оскільки мова йде про виробничі приміщення.

Зокрема, в підвалі будівлі літ. А площею 1517,1 кв.м. є складські приміщення, в також в будівлі наявне приміщення сховища, згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 28.09.2011, виданого виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради, ТДВ на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з будівель, споруд, складів та зокрема адміністративного корпусу літ. А загальною площею 1517,1 кв.м. (також в корпусі розташовані структурні підрозділи ТДВ, бухгалтерія та керівництво).

У 2016 р. Білгород-Дністровська міська рада передала ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 у строкове платне користування на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради від 15.09.2016 №172-VІІ в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення виробничої бази мехколони та будівельно-монтажної ділянки, що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 13.03.2017, укладеним між Білгород-Дністровською міською радою та ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 та п.1 рішення Білгород-Дністровської міської ради Про поновлення права оренди земельних ділянок в м. Білгород-Дністровському №172-VII від 15.09.2016.

Відповідно до п.1, п.4 Договору оренди земельної ділянки, експлікації земельних угідь до Договору оренди земельної ділянки, земельна ділянка надається в оренду для розміщення виробничої бази мехколони та будівельно-монтажної ділянки. Згідно класифікації видів цільового використання землі земельна ділянка класифікована, як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, належить до секції І, код цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Отже, згідно з Договором оренди земельної ділянки у відповідності до пп. ж ч. 1 ст.19 Земельного кодексу України, земля, на якій розміщені об'єкти нерухомості ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 знаходяться на землях промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та використовує земельну ділянку відповідно до цільового призначення, а саме для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої (зокрема, будівельної) промисловості.

Основним видом діяльності ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 є код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Серед інших видів діяльності ТДВ: код КВЕД 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

Все майно ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 , зокрема, будівлі та споруди оприбутковано та знаходиться на балансі підприємства ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 та використовується у господарській діяльності, яка пов'язана з будівництвом житлових і нежитлових будівель, споруд електропостачання та телекомунікації, виробництвом будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, електромонтажними роботами тощо, що, у свою чергу, свідчить, що ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 є підприємством, зокрема, будівельної (секція Б промислових підприємств відповідно до ДК 009:2010) та переробної (секція С промислових підприємств відповідно до ДК 009-2010) промисловості, а наявна у підприємства нерухомість, є відповідно, будівлями і спорудами промисловості.

Крім того, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України позивачу видана ліцензія на ведення ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 господарської діяльності з будівництва об'єктів IV та V категорій складності (за переліком видів робіт згідно з додатком) від 25.08.2016 номер наказу про видачу ліцензії - 31 -Л зі строком дії по 25.08.2021.

Згідно додатку до вказаної ліцензії, ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 має право здійснювати на ступні види робіт: будівництво об'єктів інженерної інфраструктури: монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, іншого обладнання: електропостачання і електроосвітлення IV в V категорії складності; монтаж зовнішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, іншого обладнання: електропостачання і електроосвітлення IVв V категорії складності.

Також позивач має дозвіл Головного управління Держпраці в Одеській області № 197.16.51 від 08.06.2016 на виконання робіт підвищеної небезпеки (монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, реконструкції, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000В), робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри, на висоті понад 5 метрів і більше, зварювальні роботи, газополум'яні роботи тощо).

Вказаний дозвіл підприємстві отримало на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва №51-04.-31.-0187.16 від 23.05.2016, наданого Державним підприємством Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці .

Метою вищезазначеної експертизи була оцінка стану охорони праці та безпеки промислового виробництва ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 під час виконання заявлених робіт підвищеної небезпеки при будівництві житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20) та виконання електромонтажних робіт (КВЕД 43.21).

Згідно висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва № 51-04.-31.-0187.16 від 23.05.2016 ДП Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці основними напрямками діяльності ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 є: виконання ремонтно-будівельних та пусконалагоджувальних робіт на об'єктах; електроенергетики; здійснення проектувальних робіт. Основними видами діяльності ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 є: будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20) електромонтажні роботи (КВЕД 43.21). Підприємство розташоване на одному промисловому майданчику, на якому знаходяться будівлі і споруди: адміністративно - побутова будівля, склад для збереження матеріалів, майстерня з ремонту машин та механізмів, майстерня по виготовленню металевих конструкцій, склад зберігання кисневих балонів, гараж з автомобільними боксами, майданчик для будівельних машин (автокрани, автопідіймачі, трактор, екскаватор), цех по виробництву цвяхів та сітки, майстерня, котельна, естакада, прохідна тощо.

Такі структурні відділи, як бухгалтерія, відділ з охорони праці, будівельно-монтажна дільниця, ПТО, кабінет медика, а отже, адміністративно - технічний персонал і, безпосередньо керівництво позивача, що створені відповідно до організаційної структури підприємства, розташовані в приміщеннях адміністративного корпусу. В приміщенні адміністративного корпусу наявна столова, де харчуються працівники ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона №26 .

Отже, будівлі ТДВ, як виробничі, так і адміністративні й допоміжні, що входять до складу об'єкту нерухомості, що належить на праві приватної власності ТДВ Білгород- Дністровська механізована колона №26 , використовуються для цілей забезпечення промислової діяльності позивача.

Відповідно до роз'яснень Інформаційно-довідникового департаменту Державної фіскальної служби України, які містяться в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІДР) ДФС України (категорія 106.02), що розміщений на офіційному сайті Державної фіскальної служби України http://sfs.gov.ua/ (http://vl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/257001.html) з метою застосування норм п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України при визначенні промислових підприємств, необхідно дотримуватись вимог Національного класифікатора України ДК 009:2010 та Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Так, на сайті ДФС України зазначається, що промислове підприємство - це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією.

Відповідно до положень п.1 ст.1 Конвенції про застосування щотижневого відпочинку на промислових підприємствах N14 від 19.06.1923р. (ратифікована 19.06.1968р.) термін промислове підприємство охоплює, зокрема: a) шахти, кар'єри та інші підприємства з видобутку корисних копалин; b) підприємства, на яких предмети виробляються, змінюються, очищуються, ремонтуються, оздоблюються, проходять кінцеву стадію обробки та підготовки до продажу, руйнуються чи знищуються, або на яких матеріали трансформуються; серед них суднобудівні та підприємства з виробництва, трансформації та передачі електроенергії або рухової сили будь-якого виду; c) підприємства з будівництва, реконструкції, утримання, ремонту, переробки чи демонтажу будь-яких будівель, залізничних колій, трамвайних ліній, портів, доків, пірсів, каналів, внутрішніх водних шляхів, доріг, тунелів, мостів, віадуків, каналізаційних систем, водостоків, колодязів, телеграфного чи телефонного обладнання, електричного устаткування, газових служб, служб водопостачання чи інших служб з будівництва, а також роботи з підготовки до будівництва та закладання фундаменту, що передують будь-яким переліченим роботам; б) підприємства з перевезення пасажирів чи товарів автошляхами, залізницею, морськими чи внутрішніми водними шляхами, куди входить оброблення вантажів у доках, на пристанях, причалах або складах, але за винятком перенесення вручну.

До промислових підприємств відносяться всі підприємства, які працюють в таких галузях економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв'язку (ст. 1 Конвенції про допомогу у випадках виробничого травматизму в м. Женева від 8 липня 1964 року № 121).

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В Добувна промисловість та розроблення кар'єрів , С Переробна промисловість , Б Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , Е Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та Е Будівництво .

Тобто з метою застосування норм пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ промисловими вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 відносяться до секцій: В Добувна промисловість та розроблення кар'єрів ; С Переробна промисловість , зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо; D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря ; Е Водопостачання; каналізація, поводження з відходами ; F Будівництво .

Підтвердженням здійснення ТДВ господарської діяльності з будівництва, проведення електромонтажних робіт є низка укладених підрядних договорів, на які в акті перевірки наявні численні посилання і представник відповідача не заперечував їх дійсність тощо.

Відтак, об'єкти нерухомості (комплекс), який на праві власності належить позивачу, підпадають під дію пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

З огляду на те, що ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 відноситься до промислових підприємств галузі машинобудування України, належні йому на праві власності будівлі відносяться до категорії будівель промисловості в розумінні статті 266 Податкового кодексу України, а відповідно такі не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому посилання відповідача на те, що частина приміщення площею 1517,1 кв.м. здається в оренду іншим суб'єктам господарювання, а саме ФОП ОСОБА_1 (столова загальною площею 84 кв.м.); ТОВ Зем (офісні приміщення загальною площею 108,6 кв.м.); ТОВ Центр-Енерго-Сервіс (офісні приміщення загальною площею 72,7 кв.м.) в розглядуваному контексті спору на увагу не заслуговують.

Так, між ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання харчування № 20 від 01.07.2015, відповідно до якого підприємець зобов'язаний надавати послуги з організації харчування (обіди) персоналу ТДВ, а позивач з метою забезпечення виконання цього договору передав приміщення для приготування та видачі харчування, що оформлено окремим договором.

Між ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 2 та ТОВ Центр-Енерго-Сервіс укладено договір про обслуговування електрогосподарства та надання лабораторних послуг від 12.12.2014, згідно якого ТОВ Центр-Енерго-Сервіс здійснює лабораторні випробування обладнання та засобів індивідуального захисту, а позивач забезпечує виконавця приміщенням для розміщення лабораторії, що оформлено окремими договором оренди про передачу 72,7 кв.м.

Крім того, ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 передано в оренду 108,6 кв.м. будівлі літ. А ТОВ Зем , яке залучене позивачем для розподілення електроенергії та електромонтажних робіт задля забезпечення виконання у строки запланованих договорів (контрактів).

Таким чином, у випадку застосування вибіркового підходу щодо оцінки належності будівель до будівель промисловості, відповідачу належало при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосувати лише ті частини будівлі літ. А , які на його погляд не є будівлями промисловості, тобто частки є об'єктом оподаткування, так як здаються в оренду: 84 кв.м. + 108,6 кв.м.+ 72,7 кв.м., відповідно до пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПКУ, тоді як податковим органом для розрахунку обрано весь метраж будівлі літ. А - 1517,1 кв.м.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 01.11.2018 № 0047781401 в частині донарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 145279 грн.; № 0047911401 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 680 грн., у зв'язку із чим останні підлягають скасуванню.

Крім того, суд дійшов висновку про неправомірність податкової вимоги ГУ ДФС в Одеській області від 21.12.2018 № 108179-17 про сплату податкового боргу та рішення про опис майна у податкову заставу № 9/11/15-32-17-02-17 від 09.01.2019 та обґрунтованість позову в цій частині, з огляду на наступне.

Відповідно до п.56.15 ст . 56 ПКУ скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином права та обов'язки платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, виникають лише після закінчення процедури адміністративного та судового оскарження рішення контролюючого органу про нарахування такого зобов'язання та його узгодження.

Як встановлено судом, ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 скористалось передбаченим ст. 56 ПК України на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень від 01.11.2018 №№ 0047901401, 0047801401, 0047771401, 0450081307, 050091307, 0047781401, 0047911401, в результаті чого рішенням ДФС України про результати розгляду скарги № 288/6/99-99-11-04-01-25 від 21.01.2019 скарга платника податків задоволена частково: податкові повідомлення-рішення від 01.11.2018 № 0047901401, № 0047801401, № 0047771401 та № 0450081307 скасовані, а податкові повідомлення-рішення від 01.11.2018 № 0047781401 та № 0047771401 - залишені без змін.

Отже податкова вимога від 21.12.2018 № 108179-17 про сплату податкового боргу складена ГУ ДФС в Одеській області відносно неузгодженої суми грошового зобов'язання, яка при цьому зменшена ДФС України в результаті адміністративного оскарження, у зв'язку із чим зазначена вимога не відповідає вимогам податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідно до пп.89.1.2 п.89.1 ст. 89 ПКУ право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов'язку зі сплати грошових зобов'язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.

В силу ст.ст. 89, 91 ПКУ лише у разі наявності у платника непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу та складеного акта опису ліквідного майна.

Відтак, оскільки визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 01.11.2018 №№ 0047901401, 0047801401, 0047771401, 0450081307, 050091307, 0047781401, 0047911401 податкові зобов'язання на момент прийняття рішення про опис майна у податкову заставу № 9/11/15-32-17-02-17 від 09.01.2019 були неузгодженими і не набули статусу податкового боргу, визначене п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави не виникло, а тому податковий орган не мав права поширювати на майно платника податків податкову заставу в межах сум, визначених зазначеними оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що в результаті прийняття ГУ ДФС в Одеській області неправомірних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги станом на 31.01.2019 у обліковій картці платника податків ТДВ Білгород-Дністровська механізована колона № 26 обліковувався податковий борг (а також пеня): по податку на прибуток (89685 грн.); ПДВ (17913,51 грн.); податок на доходи фізичних осіб (49963,52 грн.); військовому збору (32017,89 грн.); податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (145279 грн.); адміністративні штрафи (680 грн.).

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

Відповідно до п.2 Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - це інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції; коректність даних інформаційної системи - це відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю.

Приписами пункту 3 розділу 1 Порядку № 422 передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Системний аналіз ПК України та Порядку № 422 свідчить про те, що ведення контролюючим органом ІКП, відображення у ній певної інформації під час здійснення оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, не обумовлює само по собі виникнення для платника податків будь-яких грошових зобов'язань, оскільки останні встановлюються та оформлюються виключно в порядку встановленому Главою 4 Розділу ІІ Податкового Кодексу України шляхом прийняття відповідного рішення та врученням платнику податкової вимоги.

Згідно п.1 гл.4 Порядку № 422 відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Вказаним Порядком, крім іншого, унормовано питання нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС (глава 7 розділу III Порядку №422) та перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників (Розділ VII Порядку №422).

Зокрема, відповідальний юрист відповідає за правильність та своєчасність введення даних до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, у тій справі, яку він супроводжує.

З метою забезпечення контролю за повнотою внесення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, за первинними документами керівником структурного підрозділу, відповідального за супроводження справ у судах, щоденно формується реєстр справ, де суми у загальному результаті не співпадають із сумами податкових повідомлень-рішень, та звіт щодо кількості помилок, допущених працівниками підпорядкованих органів ДФС при занесенні до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судових оскаржень, що знаходяться на розгляді, щодо яких зупинено або закінчено провадження у звітному періоді.

Інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі Апеляційне та судове оскарження підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов'язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

Таким чином, враховуючи некоректність вищезазначених даних інформаційної системи, яка є наслідком прийняття контролюючим органом неправомірних рішень за відсутністю правових підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності, належним способом захисту, що відновить порушені права позивача, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки шляхом виключення даних податкового боргу, що обліковується за результатами висновків за актом перевірки № 2250/15-32-14-01/32806605 від 19.10.2018 та податкових повідомлень-рішень від 01.11.2018 №№ 0047901401, 0047801401, 0047771401, 0450081307, 050091307, 0047781401, 0047911401, у зв'язку із чим позов в цій частині також підлягає до задоволення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 по справі № 825/999/17, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За обставин справи, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів проти адміністративного позову та не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. У відзиві фактично відсутні адекватні відповіді на доречні та важливі аргументи позивача, однак при цьому зазначається про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, вищерозглянуті висновки відповідача в акті перевірки ґрунтуються на помилковому тлумаченні законодавства, хибних висновках за результатами дослідження статусу належної позивачу промислової будівлі в аспекті її належності до об'єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також відверте недотримання вимог Податкового кодексу України при складанні податкової вимоги щодо неузгодженого податкового зобов'язання та рішення про опис майна у податкову заставу - під час адміністративного оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень, а також невідповідність даних інтегрованої картки платника податків за результатами адміністративного оскарження, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 205, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю Білгород-Дністровська механізована колона № 26 (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, пров. Молодіжний, 14; код ЄДРПОУ 32806605) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5 код ЄДРПОУ 39398646) про скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов'язання вчинити певні дії про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області скасувати від 01.11.2018 № 0047781401 в частині донарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 145279 грн.; № 0047911401 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 680 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС в Одеській області № 108179-17 від 21.12.2018, рішення про опис майна у податкову заставу № 9/11/15-32-17-02-17 від 09.01.2019.

Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області видалити з даних картки особового рахунку платника податків Товариства з додатковою відповідальністю Білгород-Дністровська механізована колона № 26 дані податкового боргу, що обліковується за результатами висновків за актом перевірки № 2250/15-32-14-01/32806605 від 19.10.2018 та даних податкових повідомлень-рішень від 01.11.2018 №№ 0047901401, 0047801401, 0047771401, 0450081307, 050091307, 0047781401, 0047911401.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з додатковою відповідальністю Білгород-Дністровська механізована колона № 26 судові витрати у розмірі 6031,38 грн. (шість тисячі тридцять одну грн. 38 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.