Рішення

від 06.05.2019 по справі 640/125/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06 травня 2019 року № 640/125/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЙСТРЕЙД 111 до Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації в особі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

03.01.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЙСТРЕЙД 111 (ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 ) з позовом до Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації в особі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) та Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.12.2018 №1011228/40720690;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 14.12.2018 №51660/40720690/2;

- зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 28.11.2018 №91 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження - 28.11.2018 о 10:10:57.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2018 №30072018 реалізовано ТОВ ТІВІАР товар загальною вартістю 6201090 грн, придбаний позивачем у компанії TELEPORT LOGISTICS LIMITED (Гонконг). За фактом отримання передоплати ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 складено податкову накладну від 28.11.2018 №91, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, реєстрація вказаної накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Товариство зазначає, що виконало вимоги, вказані у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та надало відповідні документи, що підтверджують реальність продажу товару ТОВ ТІВІАР , проте, рішенням Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.12.2018 №1011228/40720690 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.11.2018 №91 з підстави - неподання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості. Сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

При цьому, позивач зазначає, що Комісією ГУ ДФС у м. Києві в оскаржуваному рішенні не зазначено які саме порушення закону допущенні, відповідачем не надано і доказів ризиковості позивача як платника податку, тому рішення від 03.12.2018 №1011228/40720690 про відмову в реєстрації накладної є протиправним і підлягає скасуванню. Дані обставини не враховані Комісією Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг під час розгляду скарги на вказане рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тому позивач також вважає s протиправним рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 14.12.2018 №51660/40720690/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 позовну заяву ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Представниками відповідачів подано відзиви на позовну заяву в яких вказано на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зазначено, що спірні рішення від 03.12.2018 №1011228/40720690, від 14.12.2018 №51660/40720690/2 прийнято в порядку та строки, визначені законодавством.

У відзиві ГУ ДФС у м. Києві вказано, що ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної від 28.11.2018 №91 не надано договір від 30.07.2018 №30072018 та інформації щодо транспортування товару на адресу покупця.

У відзиві Державної фіскальної служби України також зазначено, що рішення про результат розгляду скарги не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та не зумовлює будь-яких прав і обов'язків для платника податків.

Отже, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На умовах контракту від 01.11.2017 №01112017 ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 придбано у компанії TELEPORT LOGISTICS LIMITED (Гонконг) електродвигуни постійного струму ND-29 OS-254536 Taradip dc motor 12 V в кількості 10500 штук вартістю 176085 доларів США, що підтверджується контрактом від 01.11.2017 №01112017 з відповідними додатками, інвойсом 20080711 від 01.11.2017, вантажними-митними деклараціями, авіанакладною від 26.11.2018, актом про надання термінальних послуг від 26.11.2018, митною декларацією, заявою про купівлю іноземної валюти від 03.12.2018, платіжним дорученням в іноземній валюті від 03.12.2018, випискою з банківського рахунку ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 .

30.07.2018 між ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 та ТОВ ТІВІАР укладено договір купівлі-продажу природного газу №30072018 за умовами якого ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 зобов'язалося продавати матеріальні цінності на умовах даного договору, а ТОВ ТІВІАР оплачувати вартість товару та приймати його на умовах даного договору.

Згідно пункту 1.2. договору від 30.07.2018 №30072018 найменування, номенклатура, асортимент, одиниця виміру та ціна товару визначаються сторонами договору у специфікаціях.

Відповідно до пункту 4.3 договору від 30.07.2018 №30072018 товар відвантажується покупцю зі складу продавця на умовах EXW згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС .

Згідно специфікації №3 від 23.11.2018 до договору від 30.07.2018 №30072018 ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 та ТОВ ТІВІАР погодили поставку електродвигунів постійного струму ND-29 OS-254536 Taradip dc motor 12 V в кількості 10500 штук загальною вартістю 6201090 грн, в тому числі ПДВ 1033515 грн.

Також у специфікації №3 від 23.11.2018 погоджено умови поставки - EXW згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС , а також порядок і строки оплати: 5167575 грн - протягом 3 банківських днів з дати отримання товару, що підтверджується підписання видаткової накладної на товар; 1033515 грн - протягом 2 банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних, які повинні бути надані продавцем.

27.11.2018 ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 виставлено ТОВ ТІВІАР рахунок на оплату №79 на товар електродвигуни постійного струму ND-29 OS-254536 Taradip dc motor 12 V в кількості 10500 штук загальною вартістю 6201090 грн, в тому числі ПДВ 1033515 грн.

Згідно довіреності від 27.11.2018 №92 ТОВ ТІВІАР доручено начальнику відділу забезпечення Загладі С.О. отримати від ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 електродвигуни постійного струму ND-29 OS-254536 Taradip dc motor 12 V в кількості 10500 штук.

28.11.2018 ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 та ТОВ ТІВІАР підписано видаткову накладну №69 про отримання ТОВ ТІВІАР вказаного товару.

29.11.2018, на виконання умов договору від 30.07.2018 №30072018 та специфікації №3 від 23.11.2018, ТОВ ТІВІАР перераховано на рахунок ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 кошти в сумі 5167575 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 та платіжним дорученням №1742 від 29.11.2018.

У зв'язку із передачею товару згідно видаткової накладної від 28.11.2018 №69, ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 складено податкову накладну від 28.11.2018 №91 на суму 5167575 грн, в тому числі ПДВ - 1033515 грн, та 28.11.2018 о 10:10:57 направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 28.11.2018 реєстрація податкової накладної від 28.11.2018 №91 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

29.11.2018 на виконання вказаної квитанції ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 подано до Комісії ГУ ДФС в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в електронній формі засобами електронного зв'язку копії документів та пояснення до вищезгаданої господарської операції, по якій виписано податкову накладну від 28.11.2018 №91.

Рішенням Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.12.2018 №1011228/40720690 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.11.2018 №91 з підстави - неподання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості. Сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

Позивач оскаржив рішення від 03.12.2018 №1011228/40720690 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України. Однак, рішенням Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 14.12.2018 №51660/40720690/2 скаргу позивача залишено без задоволення.

Вважаючи рішення від 03.12.2018 №1011228/40720690 та від 14.12.2018 №51660/40720690/2 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що за приписами абзаців а , б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Критерії ризиковості платника податку визначені в листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

Згідно із пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.5 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної ГУ ДФС у м. Києві не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку, якому відповідає позивач, а також не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи також не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.

Отже, зупинення реєстрації податкової накладної від 28.11.2018 №91 з підстав наявності Критеріїв ризиковості платника податку є незаконним.

Суд враховує, що підставами для прийняття комісією ГУ ДФС у м. Києві рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.12.2018 №1011228/40720690 слугував висновок комісії про те, що позивачем не надано:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості. Сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

Посилання у спірному рішенні на відсутність розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, суд вважає безпідставними, адже матеріали містять виписку з особового рахунку ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 станом на 30.11.2018 та платіжне доручення №1742 від 29.11.2018, які підтверджують отримання ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 від ТОВ ТІВІАР коштів в сумі 5167 575 грн.

Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних затверджено форму рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, відповідно до якої передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави неподання платником податків копій первинних документів згідно переліку, необхідно підкреслити конкретні документи в переліку, які не подані платником податків.

Однак, згідно оскаржуваних рішень, контролюючим органом не підкреслено, яких саме первинних документів з переліку не надано позивачем, що ставить під сумнів висновки відповідача про неподання таких первинних документів.

Разом з цим, комісією ГУ ДФС у м. Києві не зазначено мотивів неврахування поданих позивачем первинних документів на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної від 28.11.2018 №91.

При цьому, позивачем надано контролюючому органу достатній пакет документів для підтвердження реальності господарських операції з ТОВ ТІВІАР .

В ході розгляду справи судом не встановлено, а відповідачами не надано жодних обґрунтувань наявності дефектів форми чи змісту документів, поданих ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної від 28.11.2018 №91.

Крім того, суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву ГУ ДФС у м. Києві стверджує про те, що на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної від 28.11.2018 №91 ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 не надано договір від 30.07.2018 №30072018 та інформації щодо транспортування товару на адресу покупця.

Разом з цим, матеріали справи свідчать, що на виконання квитанції про зупинку реєстрації податкової накладної від 28.11.2018 №91 позивач подавав до контролюючого органу договір від 30.07.2018 №30072018.

При цьому, відповідно до пункту 4.3 договору від 30.07.2018 №30072018 та специфікації №3 від 23.11.2018 ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 та ТОВ ТІВІАР погоджено умови поставки EXW згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС , тобто відвантаження товару здійснювалось на умовах самовивозу товару ТОВ ТІВІАР зі складу ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 , що виключає наявність у ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 будь яких документів щодо транспортування товару на адресу ТОВ ТІВІАР .

Суд наголошує на тому, що згідно наведених вище норм контролюючий орган зобов'язаний дотримуватись вимог щодо чіткості своїх зауважень.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі Лелас проти Хорватії зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , Ґаші проти Хорватії , Трґо проти Хорватії ).

З огляду на наведені обставини суд вважає, що посилання у спірному рішенні на неподання позивачем копій первинних документів, в якості підстави для відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, за умови відсутності доказів внесення ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 до переліку ризикових платників податків та необґрунтованості доводів контролюючого органу щодо неподання позивачем підтверджуючих документів, свідчить про протиправність рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 03.12.2018 №1011228/40720690.

При цьому слід зазначити, що вказане рішення Комісії є і актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване у даній справі рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, його відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 03.12.2018 №1011228/40720690.

Суд також враховує, що Комісією з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України не враховано вказаних вище обставин щодо необґрунтованості рішення від 03.12.2018 №1011228/40720690, та за результатом розгляду скарг позивача, залишено вказане рішення без змін.

Крім того, прийняте за результатом розгляду скарги позивача рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 14.12.2018 №51660/40720690/2 не містить жодних обґрунтувань його прийняття та відхилення скарги позивача.

Водночас, суд враховує, що частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

У постанові від 28.02.2019 у справі №826/4070/16 Верховний Суд зауважив, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В контексті наведених правових норм суд зазначає, що правове значення для платника податків в межах спірних правовідносин має виключно рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної. При цьому, рішення про результати розгляду скарги не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.

У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 14.12.2018 №51660/40720690/2.

Окремо щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати податкову накладну, суд зазначає про наступне.

Із положень частин третьої-четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії ГУ ДФС у м. Києві правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.11.2018 №91 датою її фактичного надходження.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведені обставини у сукупності, суд переконаний, що задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказану податкову накладну ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

Частинами першою, третьою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 визначений у розмірі 1921 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 зазначає, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС України (в редакції до 15.12.2017) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, фактично позов ТОВ СПЕЙСТРЕЙД 111 містить дві вимоги немайнового характеру, тому за його подання належало сплатити судовий збір в сумі 3842 грн.

Відповідно, оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню в частині однієї із немайнової позовної вимоги, а згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень від 03.01.2019 №849 та №851, позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 5763 грн, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає судовий збір в сумі 1921 грн. При цьому суд враховує порушення прав позивача саме Комісією ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та необхідність відновлення такого права виключно вимогою до ДФС України як похідною.

Решта суми є надмірно сплаченою та повертається за заявою позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЙСТРЕЙД 111 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 03.12.2018 №1011228/40720690.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЙСТРЕЙД 111 від 28.11.2018 №91 датою її фактичного надходження - 28.11.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЙСТРЕЙД 111 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЙСТРЕЙД 111 (місцезнаходження юридичної особи: 03038, місто Київ, вулиця Миколи Амосова, будинок 12, офіс 17-А1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40720690).

Відповідач - Комісія Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації в особі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04080, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39439980).

Відповідач - Державна фіскальна служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39292197).

Суддя О.М. Чудак