154/1873/18
2/154/23/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2019 року м.Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді Лященка О.В.
при секретарі: Баранюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Люкс ЮЛВ про визнання договору поруки та іпотечного договору припиненим та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Олком-Лізинг до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ Олком-Лізинг про визнання договору поруки та іпотечного договору припиненим.
Під час підготовчого судового засідання відповідач ТОВ Олком-Лізинг подало до суду зустрічну позовну заяву.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 серпня 2018 року зустрічну позовну заяву прийнято та об'єднано в одне провадження із первісним позовом.
Під час підготовчого судового засідання представник позивача ОСОБА_4 заявив клопотання про заміну первісного співвідповідача ТОВ Олком-Лізинг належним співвідповідачем ТОВ Сервіс Люкс ЮЛВ , що зумовлене укладенням договору уступки вимоги між цими суб'єктами господарювання від 06.02.2019 року.
Ухвалою суду від 23 квітня 2019 року було замінено первісного співвідповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Олком-Лізинг належним відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Сервіс Люкс ЮЛВ .
Для участі у розгляді справи сторони не з'явились.
Представник позивача ОСОБА_4, відповідачі ОСОБА_2 та представник відповідача ТОВ Сервіс Люкс ЮЛВ Олексюк В.В. подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Позивач за зустрічним позовом по справі ТОВ Олком-Лізинг , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, свого представника для участі у розгляді справи повторно не направив, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не подав.
На підставі ч.ч. 1-3 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За приписами ст.12 ЦПК України, принцип змагальності сторін означає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пунктом 3 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
На підставі ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що залишення позову без розгляду є обов'язком суду за наявності одночасно сукупності наступних умов та підстав: 1.Позивач є належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи; 2.Позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або не з'явився в судове засідання один раз, однак не повідомив суд про причини своєї неявки; 3.Позивач не подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності; 4.Нез'явлення позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, а відповідно і вирішенню спору.
Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства, встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Закріплене п.1 ст.6 Конвенції право стосується не лише позивачів, які вправі самостійно розпоряджатися наданими їм законом процесуальними правами, але й і відповідачів, які змушені витрачати свій час та кошти для захисту проти вимог позивача у суді.
Гарантуючи баланс прав сторін законодавець у п.3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачив обов'язок суду постановити ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, не подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а нез'явлення позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 -69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України ).
Разом з тим, здійснюючи правосуддя суд повинен дотримуватись справедливого балансу між правами та інтересами усіх учасників процесу.
Водночас, згідно з п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року Мельник проти України , право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом свого представника для участі у розгляді справи повторно не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Суд не вбачає поважних причин неявки представника позивача за зустрічним позовом у судові засідання.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи та вирішення спору за відсутності позивача та його представників судом встановлено, що заяв про розгляд справи за його відсутності позивачем за зустрічним позовом або його представниками до суду не подавалося.
При цьому також суд враховує складність справи, стадію розгляду, готовність сторони до самостійного захисту своїх інтересів, добросовісність дій позивача, який не з'явився, за наслідком чого вважає за неможливе здійснювати розгляд справи за відсутності позивача.
За вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 83 ЦПК України обов'язок подання доказів покладено на сторони.
Суд позбавлений можливості у відсутності представника позивача за зустрічним позовом визначити обставини, які були викладені у зустрічному позові, а тому нез'явлення цієї сторони в судове засідання об'єктивно перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору, оскільки за таких умов, суд позбавлений можливості надати оцінку доводам позивача, які викладені ним у зустрічній позовній заяві, а також доказам, якими він їх обґрунтовує.
Отже, в даній справі судом встановлено наявність сукупності усіх чотирьох обов'язкових умов та підстав, визначених ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, за яких суд повинен постановити ухвалу у справі про залишення позову без розгляду.
При цьому у відповідності до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Вказаною нормою законодавець передбачив додаткові гарантії особі щодо можливості реалізації її права на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, ч.9 ст.158, ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Олком-Лізинг до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий: /-/ підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду О.В. Лященко
Суд | Володимир-Волинський міський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2019 |
Оприлюднено | 07.05.2019 |
Номер документу | 81533439 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Володимир-Волинський міський суд Волинської області
Лященко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні