Рішення

від 22.04.2019 по справі 465/6902/16-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6902/16-ц

2/465/1547/19

РІШЕННЯ

Іменем України

22.04.2019 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Кузя В.Я.,

секретаря судового засідання Янковської С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Галжитлобуд про стягнення з відповідача на його, позивача, користь 12214 (дванадцять тисяч двісті чотирнадцять ) грн. 74 коп. за заподіяну матеріальну шкоду, 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди та 5000 (пять тисяч) гривень 00 коп. за послуги адвоката, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його, позивача, користь 12214 (дванадцять тисяч двісті чотирнадцять ) грн. 74 коп. за заподіяну матеріальну шкоду, 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди та 5000 (пять тисяч) 00 коп. за послуги адвоката.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на період серпня 2015 року він володів на праві власності транспортним засобом марки ЗАЗ Део д.н.з. НОМЕР_1. 22 серпня 2015 року близько 14 год. 00 хв. його автомобіль стояв на узбіччі автошляху вулиці У.Кравченко у м. Львові, де поруч знаходився житловий будинок, забудовником якого є відповідач. Від пориву вітру чи роботи будівельників з верхньої частини споруди на його автомобіль впали будівельні матеріали - цегла, в результаті чого був пошкоджений кузов автомобіля. Вказані пошкодження та цегляні частини у місцях пошкодження були зафіксовані працівниками поліції. Згідно висновку експертно - автотехнічного дослідження № 239 від 17.10.2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, склала 12214,74 гривні. За складення вказаного висновку ним сплачено 800 грн.

Відповідач відмовився у добровільному порядку сплачувати матеріальну шкоду, відтак вважає, що таку слід стягнути із нього в судовому поряку.

Зазначає також, що окрім того, діями відповідачів йому було заподіяно моральної шкоди, яка полягали у тому, що йому неприємно було тривалий час керувати пошкодженим автомобілем, переживаннями з приводу відсутності коштів на ремонт автомобіля, а також нервового напруження, що супроводжували пошуки експертів та адвокатів. Вказані моральні страждання він оцінює у 5 тис. гривень. Просить позов задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, пояснення дали аналогічні викладеним у позові. Додатково просили суд стягнути із відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5 тис. грн. відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 2 від 25.01.2017 року.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на письмовий відзив, що був долучений до матеріалів справи, та Висновок від 03.09.2015 року, що складений Франківським РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області за результатами розгляду звернення ЖЄО № 9620 від 22.08.2015 року та відповідно до якого, особу, котра вчинила дії відносно автомобіля позивача не встановлено.

Просить суд звернути увагу на відсутність чотирьох складових умов настання відповідальності з відшкодування заподіяної шкоди: шкоду, протиправність поведінки, вини, наявності причинового зв язку між протиправністю поведінки та заподіюваною шкодою. Стверджують, що позивачем не доведено, а у матеріалах справи відсутні докази, що невстановлена особа, котрою було заподіяно збитків перебувала у трудових відносинах із відповідачем.

У своєму відзиві відповідач також не визнав позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, мотивуючи таке тим, що позивачем не надано жодних доказів підставності таких, не обґрунтовано розмір моральних збитків.

Окрім того, не погоджуючись із позовною вимогою про стягнення витрат за послуги адвоката, посилається на те, що у матеріалах справи відсутні укладений договір про надання правничої допомоги, докази обсягу виконаних робіт та їх вартості.

Відтак, просять відмовити у задоволенні позову за недоведеністю такого.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив суд, що 22 серпня 2015 року був вихідним днем та він перебував у своїй квартирі. Раптом почув шум і одразу виглянув у вікно, де побачив на машині цеглу. Він одразу вибіг із квартири та викликав працівників поліції. Машина знаходилась на узбіччі біля незавершеного будівництва багатоповерхового будинку, жодних попереджувальних знаків щодо небезпеки падіння будівельних матеріалів встановлено не було.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю таких.

Судом встановлено, що відповідачем ТзОВ Галжитлобуд станом на 22 серпня 2015 року здійснювалось будівництво багатоповерхового будинку по вулиці У.Кравченко у м. Львові.

22 серпня 2015 року близько 14 год. 00 хв. автомобіль марки ЗАЗ Део д.н.з. НОМЕР_1 стояв на узбіччі автошляху вулиці У.Кравченко у м. Львові, де поруч знаходився житловий будинок, забудовником якого є відповідач.

Судом також встановлено, що автомобіль позивача зазнав технічних пошкоджень від цегляних уламків. Проте, судом не встановлено, а позивачем не доведено , що цегляні уламки належать до будівельних матеріалів відповідача та дійсно від пориву вітру чи роботи будівельників впали з верхньої частини споруди на автомобіль позивача. Вказані пошкодження та цегляні частини у місцях пошкодження були зафіксовані працівниками поліції. Згідно висновку експертно - автотехнічного дослідження № 239 від 17.10.2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 12214,74 гривні.

Згідно Висновку від 03.09.2015 року Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області , що складений за результатами розгляду звернення ЖЄО № 9620 від 22.08.2015 року, особу, котра вчинила дії відносно автомобіля позивача не встановлено.

Даний висновок позивачем не оскаржений, а тому має преюдиційне значення при розгляді справи.

Відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Як передбачено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 цієї статті встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до частини 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Для відшкодування шкоди за правилами вищенаведеної правової норми необхідно довести:

а) неправомірність поведінки заподіювача шкоди;

б) наявність шкоди;

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди;

г) вину заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01 березня 2013 року №4, обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Проте, позивач, звертаючись до суду із позовною заявою, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України, обираючи за власним розсудом спосіб захисту, відповідачем у зазначеній справі визначає ТзОВ "Галжитлобуд", та стверджує, що саме останній є винним у заподіяних його автомобілю пошкодженнях, натомість позивачем не надано суду достовірних доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та наслідками у вигляді пошкодження автомобіля позивача, а отже, вимога в частині відшкодування моральної шкоди з боку відповідача також є недоведеною.

Що стосується позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу, то у задоволенні таких слід відмовити.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт(акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 2 від 25.01.2017 року на суму 5 тис. грн.

Враховуючи, що позивачем не долучено доказів про укладення із адвокатом Договору про надання правої допомоги, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ,суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення витрат повязаних із наданням правничої допомоги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст..ст. 1, 3,10 , 12, 81, 89, 141, 258,259, 263-265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Галжитлобуд про стягнення з відповідача на його, позивача, користь 12214 (дванадцять тисяч двісті чотирнадцять ) грн. 74 коп. - заподіяних матеріальних збитків, 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди та 5000 (пять тисяч) за послуги адвоката, відмовити за недоведеністю вини відповідача.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу виготовлення повного тексту до Львівського апеляційного суду через суд, що ухвалив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. Кузь