Рішення

від 10.04.2019 по справі 596/2115/18

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2019 р. Справа №596/2115/18

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Книша Р.В.

представника відповідача - адвоката Фрей А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор (далі - ТзОВ Радехівський цукор ) та просив визнати незаконним та скасувати наказ за № 00000000602 від 29.10.2018 року про звільнення його з роботи, поновити його на роботі на посаді оператора у ТзОВ Радехівський цукор , стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 4734,83 гривень.

В обгрунтування вимог посилається на те, що з 12 березня 2018 року він працював оператором у ТзОВ Радехівський цукор у м. Хоростків, Тернопільської області. 29 жовтня 2018 року був звільнений із вказаної посади на підставі п.7 ст.40 КЗпП України.

Вважає, що дане звільнення є незаконним, несправедливим, оскільки факт перебування його у нетверезому стані є надуманим та не підтверджується належними доказами, оскільки вважає, що 25 жовтня 2018 року він не перебував в стані алкогольного сп яніння.

Посилаючись на наведене просить позов задовольнити .

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві з уточненнями. Просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також позивач вказав, що в товариство на роботу він прийнятий 12.03.2018 року на посаду слюсара-оператора в продуктовий цех, з 08 вересня 2018 року він був переведений на посаду оператора лінії у виробництві харчової продукції в продуктовому цеху, де працював позмінно до дня звільнення. 25.10.2018 року приблизно о 23.40 годині він приїхав на роботу та при проходженні на пропускному пункті на територію товариства охоронцем товариства йому запропоновано пройти перевірку на стан алкогольного сп яніння. Після того, як він дихнув у трубку на приладі пролунав звуковий сигнал та висвідлився результат на вміст алкоголю - 0,21проміле. Оскільки він з вказаним результатом не погодився, йому ще раз запропонували пройти на іншому сертифікованому приладі огляд на стан сп яніння, на що він погодися. Вказаний прилад, на якому йому запропонували пройти огляд на стан сп яніння принесли у коробці. Коли її відкрили, там знаходився вказаний прилад та трубки запаковані в прозорих упаковках, одну з яких при ньому відкрили, після того включили прилад, заклавши у нього вказану трубку, в яку він дихав. За результатами проведенного огляду на стан сп яніння виявлено повторно 0,21 проміле, з яким він погоджується. Він не заявляв клопотання про проходження огляду на стан сп яніння в лікарні і йому не пропонували таке проходження огляду в лікарні. Також вказав, що він не виявляв бажання ознайомитися із сертифікатом на вказаний прилад , так як він не знав, що має таку можливість, і йому про таке право не пропонували. Після того, йому охоронець запропонував вийти погуляти на вулиці і почекати, що і він зробив. Перебував на дворі приблизно 1год.50 хв. Приблизно через дві години йому ще раз запропонували пройти огляд на стан сп яніння, на що він погодився. За результатами вказаного огляду йому повідомили, що за результатом огляду рівень алкоголю допустимої норми , проте, який саме йому не повідомили і після чого його допустили до роботи в зміні, яку він відпрацював. Після того, він пройшов прохідний пункт, і на пропозицію начальника охорони написав письмове пояснення, яке залишив на прохідній. Він був присутнім при складанні акту про появу на роботі в стані алкогольного сп яніння від 25.10.2018 року. Вказаний акт він прочитав та підписав. 29.10.2019 року він прийшов у відділ кадрів товариства, де йому кадровик ОСОБА_4 повідомила, що він звільнений. Після того, як він підписав обхідний лист, йому зробили запис у трудовій книжці про звільнення та видали трудову книжку. З наказом про його звільнення він ознайомився і підписав 29.10.2018 року. Проте, йому наказ не пропонували отримати і він не просив видати його копію. Наказ про його звільненя він отримав не в день звільнення, а 28.11.2018 року. Лікарський препарат Амол приймав орієнтовно три дні до 25.10.2018 року, тричі на день по столовій ложці, оскільки в нього боліло горло, кашляв. Вказаний препарат приймав, не ознайомлюючись з інструкцією та не за призначенням лікаря, а за вказівкою матері, яка не є медиком, та за словами якої цей препарат від усього . 25.10.2018 року вказаний лікарський препарат вжив о 23.30 год., тобто перед поїздкою на роботу. Також вказав, що на прохідному пункті на територію товариства він повідомив, що він приймав вказаний препарат. Він не міг прийти випившим на роботу, оскільки знав, що можуть звільнити з роботи, так як неодноразово проводилися на роботі інструктажі та постійні перевірки з цього приводу. Вказав, що 25.10.2018 року з адміністрації товариства на роботі був лише відповідальний інженер. Йому відомо, що адміністрація товариства у вихідні дні не працює. Також не заперечив той факт що він не був членом профспілки.

Представник відповідача - адвокат Фрей А.В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов. Також вказав, що у товаристві на прохідному пункті ведеться контроль їх працівників. Позивача, на прохідному пункті товариства, який з явився на зміну з 25.10.2018 року на 26.10.2018 року, початок роботи якої о 00.00 годині, було виявлено в нетверезому стані. Перевірка позивача на перебування в стані алкогольного сп яніння проводилася простим алкотестером і повторно приблизно через 10 хвилин на сертифікованому алкотестері, які показали 0,21 проміле, після чого його було відсторонено від роботи на дві години, на протязі яких останній перебував на дворі. Після того, йому втретє було запропоновано ще раз пройти перевірку на стан алкогольного сп яніння на сертифікованому алкотестері, і після того позивача було допущено до роботи. Вказав, що позивач не звертався з клопотанням про його огляд на стан сп яніння в медичному закладі, а тому вважає, що акт про появу на роботі в стані алкогольного сп яніння ОСОБА_1 складений належним чином і є допустимим доказом у справі.

Зазначив, що при звільненні з роботи за п.7 ст.40 КЗпП України має значення не ступінь алкогольного сп яніння, а сам факт алкогольного сп яніння працівника.

Стосовно дати звільнення позивача представник відповідача пояснив, що оскільки позивача було виявлено в нетверезому стані в неробочий день адміністрації товариства, тому його було звільнено 29.10.2018 року, що не є порушенням статті 148 КЗпП України. Також вказав, що позивач був ознайомлений з наказом про звільнення в день звільнення, а саме, коли вручали йому трудову книжку, що підтверджено його підписом на наказі про звільнення. З позивачем було проведено повний розрахунок, з врахуванням і останнього дня звільнення.

Крім того зазначив, що керівництво товариства до профспілки товариства з приводу надання згоди на звільнення позивача не зверталося, оскільки він з часу прийняття на роботу до дня звільнення не був членом профспілки. Також зазначив, що при прийняті на роботу всім працівникам адміністрацією товариства усно доводиться про вступ у профспілку, проте не всі працівники бажають вступати у профспілку, оскільки необхідно сплачувати профспілкові внески.

З приводу дачі письмових пояснень позивачем за порушення трудової дисципліни, вказав, що позивачу було запропоновано дати письмові поясненя, що і він зробив і не заперечив у судовому засіданні.

Вважає посилання позивача про те, що він перед виходом на роботу 25.10.2018 року вживав лікарський препарат Амол недопустимим, оскільки згідно п.1 Інструкції щодо застосування вказаного препарату, цей препарат є розчином ментолу і сумішю ефірних олій в етанолі . Вказав, що вказаний лікарський засіб не є препаратом для профілактики, лікування грипу, ГРВІ, оскільки він використовується згідно вказаної вище Інструкції при захворюваннях органів травлення. Він містить 67 % етанолу та із вживанням рекомендованої дози 10-15 крапель перорально в організм буде введено 0,46 г. етанолу, що еквівалентно 7,24 - 10,86 мл. пива (5%)) і 3,02 - 4,53 мл вина (12%). Тобто, при вказаній позивачем дозі вживання данного препарату призвело б до харчового отруєння. Просив не брати до уваги зазначені у відзиві на позов твердження з приводу звернення позивача до суду із вищезазначеним позовом з порушенням законодавчо відведеного строку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 12 березня 2018 року працював на посаді слюсара-оператора продуктового цеху Хоростків на час виконання ремонтних робіт Хоростківського підрозділу ТзОВ Радехівський цукор , а з 08 вересня 2018 року на посаді оператора лінії у виробництві харчової продукції продуктового цеху Хоростків, за графіком Зміна 4, зазначеного Товариства, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 24 липня 2006 року, копією трудового договору № ХРР00000104 від 07 березня 2018 року, укладеного між ТзОВ Радехівський цукор , в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та копією наказу за № 00000000489 від 07 вересня 2018 року ТзОВ Радехівський цукор .

Відповідно до акту Про появу на роботі в стані алкогольного сп яніння , складеного 25 жовтня 2018 року комісійно працівниками Хоростківського підрозділу ТзОВ Радехівський цукор в складі: старшого охоронника ОСОБА_5, охоронника ОСОБА_6 та начальника зміни №4 ОСОБА_7 встановлено, що 25 жовтня 2018 року о 23. 35 год. ОСОБА_1 з явився на роботу в стані алкогольного сп яніння. У нього були виявлені ознаки сп яніння-почервонінням очей. При перевірці на сертифікованому алкотестері у позивача було встановлено 0,21 проміле алкоголю. Даним актом підтверджено, що позивач погодився з результатами проведеного йому огляду на стан сп яніння за допомогою алкотестера, відмовившись від проходження медичного освідчення на предмет виявлення алкоголю в крові, тому підтвердити факт знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп яніння медичним висновком не було можливим.

Як вбачається з письмового пояснення ОСОБА_1 від 26.10.2018 року, адресованого генеральному директору ТзОВ Радехівський цукор , останній пояснив, що під час того, як він проходив через прохідну на територію Товариства його зупинила охорона і перевірила на вміст алкоголю та виявлено в нього алкоголю 0,21 проміле . У вказаному поясненні також зазначено позивачем, що він вживав лікарський препарат Амоль , який настояний на спирту.

Відповідно до наказу ТзОВ Радехівський цукор за № 00000000602 від 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 оператора лінії у виробництві харчової продукції продуктового цеху Хоростків звільнено з роботи 29.10.2018 року згідно п.7 ст.40 КЗпП України за появу на роботі в нетверезому стані.

Встановлено, що ОСОБА_1 не є членом первинної профспілкової організації працівників ТзОВ Радехівський цукор професійної спілки працівників агропромислового комплексу України, що підтверджується довідкою від 26.02.2019 року, виданою первинною профспілковою організацією працівників ТзОВ Радехівський цукор професійної спілки працівників агропромислового комплексу України.

Відповідно до копії графіка роботи ТзОВ Радехівський цукор на виробничий період 2018-2019 р., який затверджений генеральним директором Товариства та погоджений головою профкому (а.с.81), зміна №4 Товариства 26.10.2018 року працює з 00.00 год. до 08.00 год..

Згідно розділів 1,2 Інструкції для застосування лікарського засобу Амол вказаний препарат являє собою розчин ментолу і суміш ефірних олій в етанолі. Препарат призначений для регулярного використання у вказаних пропорціях.

Максимальна ефективність досягається в умовах довгострокового застосування перорально: при захворюваннях органів травлення, наприклад, при вздутті живота або розладі шлунку.

Препарат Амол містить 67% етанолу. Із вживанням рекомендованої дози 10-15 крапель перорально в організм буде введено 0,46 етанолу, що еквівалентно 7,24-10,86 мл. пива і 3, 02 - 4,53 мл. вина (12%).

Відповідно до розділу 3 Спосіб застосування лікарського засобу вказаної Інструкції слід завжди використовувати препарат у строгій відповідності з вказаним в інструкції дозуванням або за рекомендацією лікаря. Рекомендоване дозування і спосіб застосування перорально при розладах травлення - 10-15 крапель препарату в розведених в невеликій кількості води або цукру, які слід вживати не більше трьох разів на день до повного усунення симптомів. Випадковий прийом великої кількості лікарського засобу може спричинити прояв симптомів, типових для передозування алкоголем.

Як видно з копії Сертифіката затвердження типу засобів вимірювальної техніки Серії А № 007491 № UA-MI/1-3161-2015, виданого 30.03.2015 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, вказаний сертифікат, який виданий фірмі Skyfine Inc. Limited, КНР, засвідчує, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань вищевказаним Міністерством затверджений тип засобів вимірювальної техніки Газоаналізатори АлкоФор… , який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У 3577-14.

Газоаналізатори АлкоФор.. під час випуску з виробництва підлягають повірці. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу засобів вимірювальної техніки - 1 рік.

Як вбачається з копії Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 27.08.2018 року, виданого державним підприємством Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки Газоаналізатор Алко Фор 307 № Q1503150142 (виробник КНР) відповідає вимогам МП 982-12-12. Вказане свідоцтво чинне до 27.08.2019 року.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Положеннями п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.

Згідно з вимогами ч.5 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.(ст.79 ЦПК України)

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях( ч.6 ст.81 ЦПК).

Відповідно до норм ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами п.7 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Відповідно до вимог ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

В силу вимог ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до роз'яснень викладених у п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 6 листопада 1992 року , суди вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п. 7 ст.40 КЗпП, повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим.

Нетверезий стан працівника може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів , яким суд має дати відповідну оцінку.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засідання підтверджено факт появи ОСОБА_1 на роботу на зміну з 00.00 години до 08.00 год. з 25 жовтня на 26 жовтня 2018 року на території Товариства в нетверезому стані, а тому позивач був звільнений з роботи за п.7 ст.40 КЗпП України згідно вимог чинного законодавства і правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення позивача та поновлення на роботі судом не встановлені.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 з посади за п. 7 ч. 1 ст.40 КЗпП України за появу на роботі у нетверезому стані відбулося за наявності установлених законом підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягає.

У зв'язку із наведеним, не підлягають до задоволення і похідні позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки порушення відповідачем трудових прав позивача не мало місце.

Посилання представника позивача на те, що первинна профспілкова організація працівників ТзОВ Радехівський цукор не дала згоди на звільнення позивача, суд не приймає до уваги, оскільки він не був членом вищевказаної первинна профспілкова організація, що підтверджується довідкою, виданою первинною профспілковою організацією працівників ТзОВ Радехівський цукор від 26.02.2019 року.

Посилання позивача на те, що перевірку щодо виявлення в нього стану сп яніння на алкотестері проводили до початку роботи, суд не приймає до уваги, оскільки судом встановлено, що перевірка також проводилася і в період робочого часу, що і не заперечено самим позивачем в судовому засіданні.

Посилання позивача на те, що він після проведення перевірки щодо виявлення в нього стану сп яніння на алкотестері був допущений до виконання трудових обов язків не спростовує той факт, що він перебував у нетверезому стані, і не має правового ззначення для вирішення даного спору, а може бути підставою для відповідальності осіб, які допустили його до виконання роботи в нетверезому стані.

Посилання позивача на те, що перед проведенням огляду на стан сп яніння на приладі Газоаналізатор Алко Фор 307 йому не надали можливості ознайомитися із сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого вказаного засобу вимірювальної техніки, суд не приймає до уваги, оскільки з вимогою про надання вищевказаних документів він не звертався.

Посилання представника позивача на те, що відповідачем не подано до суду свідоцтва про повірку вищевказаного приладу за 2017 рік, яким проводився огляд позивача на стан сп яніння, суд не приймає до уваги, оскільки даний факт не має правового значення щодо даного спору. Крім того, позивач, який ставить під сумнів дані свідоцтва про повірку вищевказаного засобу вимірювальної техніки та сертифікату , він вправі був звернутися за переосвідченням щодо стану сп яніння в іншу установу, однак цього не зробив.

Посилання позивача на те, що після проведення першого огляду на стан сп яніння за допомогою вищевказаного приладу на території Товариства, працівники Товариства йому відмовили у проходженні огляді на стан сп яніння в медичному закладі, суд також не приймає до уваги, оскільки даний факт позивачем не доведено. Пояснення по даному факту в судовому засіданні та в позові суперечать один одному. І крім того, він вправі був сам звернутися до медичного закладу з приводу проведення огляду на стан сп яніння, проте, цього не зробив.

Посилання позивача на те, що він відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп яніння в медичному закладі у зв язку з тим, що охоронець Товариства його запевнив, що за дане порушення він отримає тільки штраф, суд не приймає до уваги, оскільки дана обставина не заперечує факту перебування його в нетверезому стані під час появи його на роботу.

Посилання позивача на те, що йому в день звільнення не була видана копія наказу про звільнення, а лише - трудова книжка, суд не приймає до уваги, як таке, що суперечить матеріалам справи, з яких вбачається, що підпис позивача наявний на копії наказу. Сам позивач не заперечує, що йому було відомо про звільнення, розрахунок він отримав в той самий день.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що він не перебував у нетверезому стані коли прибув на роботу на зміну на 00.00 год. з 25.10.2018 року на 26.10.2018 року, як такі, що спростовуються матеріалами справи, а саме актом Про появу на роботі в стані алкогольного сп яніння від 25 жовтня 2018 року, складеного комісійно працівниками Хоростківського підрозділу ТзОВ Радехівський цукор . Крім того, на підтвердження даних посилань, позивачем не подано суду будь-яких доказів.

Посилання представника позивача на те, що пояснення позивач написав на пропозицію охоронця, а не керівника Товариства, що передбачено законом, суд не приймає до уваги, оскільки дане пояснення було написано та адресоване на ім я керівника Товариства.

Посилання представника позивача про те, що в позивача була зафіксована мінімальна допустима доза, передбачена Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.09.2009 року № 400/666 із змінами від 10.07.2015 року № 843/423, яка у свою чергу втратила чинність на підставі наказу Міністерства ВС № 1452/735 від 09.11.2015 року, суд не приймає до уваги, оскільки дана обставина правового значення до звільнення за п.7 ст.40 КЗпП України не має.

Суд також не приймає до уваги твердження представника позивача на те, що звільнення з роботи за п.7 ст.40 КЗпП України без медичного висновку є порушенням прав людини, оскільки вони спростовуються п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 6 листопада 1992 року, згідно якого нетверезий стан працівника може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Посилання позивача на те, що він отримав алкогольне сп яніння від того, що він вживав лікарський препарат Амол , суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не доведено необхідність вживання такого лікарського засобу.

Посилання позивача на те, що факт появи його в нетверезому стані зафіксовано 25.10.2018 року, а звільнили його 29.10.2018 року, суд також не приймає до уваги, оскільки згідно ст.148 КЗпП України його вправі звільнити не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку.

Посилання представника позивача на те, що акт про появу на роботі в стані алкогольного сп яніння складений 25.10.2018 року про його порушення, а робочий час в нього починався 26.10.2018 року, суд не приймає до уваги, оскільки робоча зміна в нього починається о 00.00 год., перевірку його на факт перебування в стані алкогольного сп яніння проводилося перед початком роботи, тобто в кінці доби 25.10.2018 року. Крім того, з пояснень сторін вбачається, що потім повторно проведено вищевказаний огляд вже з настанням доби 26.10.2018 року. Будь-яких доказів того, що на 00.00 год. 25.10.2018 року позивач перебував у тверезому стані він не подав.

Безпідставними є посилання позивача на те, що він за весь час роботи в Товаристві до 25.10.2018 року жодного разу не з являвся на роботу у нетверезому стані, оскільки дані посилання не мають значення для вирішення даної справи.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 12, 13, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 40 п.7, ст. ст. 148, 149 КЗпП України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (жителя с. Перемилів, Гусятинського району, Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор (місцезнаходження: с. Павлів, провулок Юності, 39, Радехівського району, Львівської області, код ЄДРПОУ 36153189) про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 18 квітня 2019 року.

Суддя - підпис

З оригіналом вірно

Суддя Гусятинського районного суду Т.М. Цвинтарна