Постанова

від 06.05.2019 по справі 905/1254/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2019 р. Справа № 905/1254/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь вх. № 708 Д/З на рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018 р. у справі № 905/1254/17 (головуючий суддя - Величко Н.В., судді - Чорненька І.К., Чернова О.В., повний текст складено та підписано 22.12.2018 р.)

за позовом Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська виробничо-комерційна фірма Укрторгбудматеріали , м. Маріуполь

2. Відділу державної реєстрації юридичного Департаменту Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

30.05.2017 р. Маріупольська міська рада Донецької області (далі - Маріупольська міська рада, позивач) звернулася з позовом до господарського суду Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська виробничо-комерційна фірма Укрторгбудматеріали (далі - ТОВ Маріупольська ВКФ Укрторгбудматеріали , відповідач-1) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень № 29118027 від 06.04.2016 р. та про скасування державної реєстрації права власності ТОВ МВКФ Укрторгбудматеріали на нежитлове приміщення 1, розташоване за адресою: вул. М.Грушевського, 11, загальною площею: 1068,2 кв.м., шляхом виключення запису про державну реєстрацію права власності № 14036465 від 04.04.2016 р. на основну будівлю А-1; прибудову А1-1, А2-1, А3-1; ганок а, а2, майданчик а1 та навіс Б-1 з розділу № 894756714123 державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.07.2017 р. залучено до участі у справі Відділ державної реєстрації юридичного Департаменту Маріупольської міської ради (далі - відповідач-2) у якості іншого відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.12.2017 р. припинено провадження у справі № 905/1254/17 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 р.), оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018 р. ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2017 р. скасовано, справу № 905/1254/17 передано на розгляд до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.12.2018 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що позивачем не доведено порушення відповідачем-2 вимог чинного законодавства України при здійсненні реєстрації права власності на спірні будівлі за відповідачем-1.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог Маріупольської міської ради у повному обсязі

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач стверджує, що документа, який би надавав право на початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, так само як і документа про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів по вул. Грушевського, 11 у м. Маріуполі відповідачем-1 отримано не було.

На думку позивача, відомості, які містяться у листах Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради № 18645/17 від 09.10.2017 р., № 24/17153 від 20.06.2018 р., надані не в межах даних по цьому Управлінню, яке розпочало свою роботу у 2016 році, а на підставі бази даних Єдиного державного реєстру, який ведеться з 2011 року.

За доводами апеляційної скарги, спірна декларація, станом на дату державної реєстрації права власності за ТОВ Маріупольська ВКФ Укрторгбудматеріали від 04.04.2016 р., державному реєстраторові надана не була, оскільки фактично не існувала на момент такої реєстрації та могла бути виготовлена вже під час розгляду даної судової справи, у зв'язку з чим позивач звернувся до правоохоронних органів з метою перевірки достовірності пред'явленої копії декларації № ДЦ 14212289259 від 22.10.2012 р.

Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в цій декларації замість ТОВ Маріупольська ВКФ УкрТОРГбудматеріали зазначено ТОВ Маріупольська ВКФ УкрТОГбудматеріали .

Оскільки декларація відсутня в реєстраційній справі, тому позивач вважає, що відповідачем-1 не надавався державному реєстратору документ, який би підтверджував введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

08.04.2019 р. на електронну адресу суду від ТОВ МВКФ Укрторгбудматеріали надійшов відзив на апеляційну скаргу, який приймається судом до уваги з огляду на доводи відповідача-1 про отримання ним копії апеляційної скарги лише 29.03.2019 р. після безпосереднього звернення до Юридичного департаменту Маріупольської міської ради, які іншими учасниками справи не спростовані.

03.05.2019 р. через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких Маріупольська міська рада посилається на чинну редакцію п. 40, п. 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а не на редакцію цього Порядку ,яка була чинною станом на момент вчинення оспорюваних реєстраційних дій державним реєстратором.

06.05.2019 р. від відповідача-1 до матеріалів справи надійшли додаткові пояснення № 08/104 від 05.04.2019 р.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники апеляційного провадження повідомлені належним чином.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу державного комунального майна від 10.09.1993 за № І-4246 організація орендарів орендного підприємства Маріупольської торгівельної бази "Укрторгбудматеріали" набула право власності на державне майно у вигляді цілісного майнового комплексу орендного підприємства Маріупольської торгівельної бази "Укрторгбудматеріали", що включає до себе активи, пасиви, інвентар, обладнання, прилади та інше майно згідно з переліком до договору. До даного переліку, серед іншого, включено і нежитлове приміщення № 1 у будинку 11 по вул. 60 років СРСР (на теперішній час - вул. М.Грушевського) у Центральному районі міста.

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів № 423/3 від 06.10.1993 закріплено право постійного користування земельними ділянками за Маріупольською базою "Укрторгбудматеріали", у тому числі крамниця № 9 по вул. 60 років СРСР, 11, площею 0,14 га.

На земельні ділянки, у тому числі крамниця № 9 по вул. 60 років СРСР, земельна ділянка № 4 площею 0,14 га за планом, Маріупольською базою "Укрторгбудматеріали" отримано Державний акт на право постійного користування землею серії ДН, який зареєстровано у листопаді 1993 в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 9.

В подальшому, Організація орендарів орендного підприємства Маріупольської торгівельної бази "Укрторгбудматеріали" реорганізовано у Закрите акціонерне товариство "Маріупольська комерційно-виробнича фірма "Укрторгбудматеріали", правонаступником якого є відповідач-1 - ТОВ Маріупольська ВКФ "Укрторгбудматеріали"

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою-характеристикою (т. 3, а.с. 49), крамниця № 9 по вул. 60 років СРСР, буд. 11 у м. Маріуполь, станом на 15.11.2000 р. мала наступні ознаки: основна будівля А-1, А1-1, навіс Б, замощення - І, площа об'єкта - 706,1 кв.м.

Згідно з Журналом внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку № 11, приміщення літ. А-1 по вул. 60 років СРСР на 15.11.2006 р. мало загальну площу 755,9 кв.м.

21.10.2004 МКП "Маріупольське БТІ" було внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про право власності № 1302 за ТОВ "Маріупольська ВКФ "Укрторгбудматеріали" на нежитлове приміщення № 1 у будинку № 11 по вул. Грушевського загальною площею 755,9 кв.м. із наступними складовими частинами: А-1, А1-1 - основна будівля з прибудовою (магазин), Б-1 - навіс, І - замощення.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 86974742 від 13.05.2017, державним реєстратором Маріупольського міського управління юстиції Юй М.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29118027 від 06.04.2016, яким проведено державну реєстрацію та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлове приміщення, об'єкт нежитлової нерухомості, що розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. М.Грушевського, буд.11, приміщення 1 у м.Маріуполі за ТОВ "Маріупольська ВКФ "Укрторгбудматеріали" із наступними технічними характеристиками зазначеного об'єкта: загальна площа об'єкта 1068,2 кв.м., складовими частинами об'єкта є А-1 - основна будівля, А1-1, А2-1, А3-1 - прибудова, а, а2 - ганок, а1 - майданчик, Б-1 - навіс.

Відповідно до плану нежитлового будинку № 11 по вул. 60 років СРСР у м. Маріуполь (т. 1, а.с. 75) та технічного паспорту ТОВ "Маріупольське бюро технічної інвентаризації" (т. 1, а.с. 74-77), складеного Техніком з інвентаризації нерухомого майна Івченко Н.М., загальна площа приміщень складає 1068,2, згідно з характеристикою будинку, господарських будівель та споруд: основна будівля - А-1, рік побудови 1980-2015; прибудова - А1-1, А2-1, А3-1, рік побудови 2015; ганок - а, рік побудови 1980; ганок - а2, рік побудови 2015; майданчик -а1, рік побудови 1980; навіс - Б-1, рік побудови 2015.

Згідно з довідкою Техніка з інвентаризації нерухомого майна Івченко Н.М. № 111/2 від 16.08.2018 р. (т. 3, а.с. 7), технічна інвентаризація нежитлового будинку 11 по вул. 60 років СРСР у м. Маріуполь була проведена на підставі наданої заявником декларації про готовність об'єкта до експлуатації за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, 60 років СРСР, буд. 11, прим. 1, правовстановлюючих документів на нерухоме майно та земельну ділянку. У технічному паспорті від 08.03.2016 техніком з технічної інвентаризації була допущена технічна помилка і помилково зазначена дата реконструкції магазину 1980-2015,а фактичний рік здійснення реконструкції визначається зі слів замовника з урахуванням наданих документів. Замовником ТОВ "Маріупольська виробнича комерційна фірма "Укрторгбудматеріали" повідомлено техніку, що рік реконструкції літ. А-1, А1-1, А2-1, А3-1, а2, Б1, є 2012 рік. Цією довідкою зазначеною особою повідомлено, що вірною датою побудови літ. А-1, А1-1, А2-1, А3-1, а2, Б1, є 2012 рік.

Дана довідка підписана Івченко Н.М., підпис якої скріплений іменною печаткою даної особи із зазначенням її посадового становища.

В обґрунтування позову та апеляційної скарги позивач стверджує, що до Маріупольської міської ради надійшло звернення громадян, переадресоване з Маріупольської місцевої прокуратури № 1, щодо незгоди з проведенням будівельних робіт біля магазину Будівельні матеріали , який розташований між житловими будинками № 9 та № 15 по вул. Грушевського у м. Маріуполі та проведенням перевірки дотримання містобудівного та земельного законодавства.

З листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради № 06-742-01 від 12.10.2016 р. (т. 1, а.с. 18), адресованого начальнику Управління земельних відносин Маріупольської міської ради, вбачається, що 06.10.2016 р. спеціалістами управління за вищезазначеною адресою проведена перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства, за результатами якої встановлено факт виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок цих робіт, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , стосовно гр. ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.10.2016 р.

Згідно з листом Управління земельних відносин № 232/8727 від 11.05.2017 р., адресованого директору Юридичного департаменту міської ради, в провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя знаходиться справа № 263/15014/16-ц за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, під час розгляду якої встановлено безпідставне набуття права власності ТОВ МВКФ Укрторгбудматеріали на нерухоме майно, яке розташовано на земельній ділянці територіальної громади, без надання відповідних дозвільних документів.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11.09.2017 р. у справі № 263/15014/16-ц зупинено провадження у цій справі, до розгляду справи № 905/1254/17 господарським судом Донецької області та набранням за результатами розгляду справи рішенням законної сили.

Тобто, у цивільній справі № 263/15014/16-ц не встановлено преюдиційних обставин у розумінні ст. 75 ГПК України, тому лист Управління земельних відносин № 232/8727 від 11.05.2017 р. не може бути прийнятий до уваги.

Оскільки на теперішній час на спірний об'єкт нерухомого майна зареєстроване за відповідачем-1, Маріупольська міська рада як власник земельної ділянки не може вжити заходів до відновлення прав територіальної громади, які є порушеними внаслідок незаконного набуття права власності на прибудови ТОВ Маріупольська ВКФ Укрторгбудматеріали , а тому останній самовільно зайняв земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови за адресою: вул. Грушевського, 11 у м. Маріуполі.

Позивач стверджує, що документа, який би підтверджував введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта державному реєстраторові надано не було, у зв'язку з чим державна реєстрація проведена із порушенням вимог чинного законодавства, з безпідставним внесенням запису про право власності на об'єкт нежитлової нерухомості приміщення №1 у будинку 11 по вул. М.Грушевського, загальною площею 1068,2 кв.м., із зміненими технічними характеристиками об'єкта.

Матеріали справи свідчать про те, що рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів № 423/3 від 06.10.1993 закріплено право постійного користування земельними ділянками за Маріупольською базою "Укрторгбудматеріали", у тому числі крамниця № 9 по вул. 60 років СРСР, 11, площею 0,14 га. На земельні ділянки, у тому числі крамниця № 9 по вул. 60 років СРСР, земельна ділянка № 4 площею 0,14 га за планом, Маріупольською базою "Укрторгбудматеріали" отримано Державний акт на право постійного користування землею серії ДН, який зареєстровано у листопаді 1993 в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 9.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів про те, що відповідач-1 займає та використовує земельну ділянку площею більше, ніж та, що надана йому у постійне користування (акти огляду на місцевості у складі повноважної комісії тощо), тому доводи позивача про самовільне зайняття відповідачем-1 земельної ділянки є недоведеними.

Щодо доводів скаржника про відсутність документа, який би надавав право на початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, а також про відсутність документа про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів по вул. Грушевського, 11 у м. Маріуполі враховується наступне.

Як вірно зазначає відповідач-2, враховуючи момент здійснення оспорюваної державної реєстрації, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 р. та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ № 1141 від 26.10.2011 р.

Частиною 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 06.04.2016 р.) встановлено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 06.04.2016 р.), державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 06.04.2016 р.) встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Відповідно до абз. 2 п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 06.04.2016 р.), під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

Пунктом 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 06.04.2016 р.) передбачено, що для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об'єкта, також подається технічний паспорт на такий об'єкт.

За бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об'єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об'єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об'єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації.

У випадках, передбачених абзацами першим та другим цього пункту, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав до Державного реєстру прав вносить відомості про об'єкт нерухомого майна відповідно до технічного паспорта на такий об'єкт.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 р. (в редакції станом на 06.04.2016 р.), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Згідно з п. 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначено, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Вимогами пункту 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів передбачений порядок оскарження реєстрації декларації, а саме: рішення про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) Держархбудінспекцією або оскаржено до суду.

Разом з додатковим відзивом на позовну заяву відповідачем-1 надано до матеріалів справи декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з відміткою про її реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у донецькій області від 22.10.2012 р. за № ДЦ-14212289259 посадовою особою ОСОБА_5

Згідно з даною декларацією "Реконструкція будівлі магазину за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, 60 років СРСР, будинок 11, приміщення 1", замовник - ТОВ "Маріупольська виробничо-комерційна фірма "Укртогбудматеріали", код ЄДРПОУ 05469285, генеральний підрядник - ТОВ "ВОСТОК СТРОЙ СЕРВІС", код ЄДРПОУ 35342935, генеральний проектувальник - Кооперативне підприємство "МОНОЛІТ", код платника 13534973, дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 17.03.2011 № 11/155/1 (т. 2, а.с. 150-154).

Доказів оскарження рішення державного органу про реєстрацію цієї декларації до Держархбудінспекції або до суду позивачем до матеріалів справи не надано, тому доводи апеляційної скарги про відсутність необхідних дозвільних документів на будівництво під час реєстрації права власності відповідача-1 відхиляються за безпідставністю.

Посилання скаржника на те, що в цій декларації замість ТОВ Маріупольська ВКФ УкрТОРгбудматеріали зазначено ТОВ Маріупольська ВКФ УкртОГбудматеріали не приймаються до уваги, оскільки код ЄДРПОУ, зазначений в декларації, відповідає назві підприємства відповідача-1.

Відносно доводів апеляційної скарги про відсутність в реєстраційній справі копії декларації та про те, що відповідачем-1 не надавався державному реєстратору документ, який би підтверджував введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, враховується наступне.

Відповідно до п. 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 06.04.2016 р.), з поданих оригіналів або копій (у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 9 цього Порядку) документів, необхідних для державної реєстрації прав, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник виготовляє електронні копії таких документів шляхом їх сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у базі даних заяв.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 06.04.2016 р.) встановлено обов'язок державного реєстратора виготовляти електронні копії документів та розміщувати їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Потреба виправити колишню помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки").

Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії" "Трґо проти Хорватії").

Отже йдеться про дотримання принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

У справі Megadat.com S.r.l. проти Молдови суд також наголосив, що здійснюючи свої визначені законом повноваження щодо контролю за майном, якими органи державної влади наділені відповідно до абзацу 2 Статті 1 Протоколу, вони повинні діяти своєчасно, у належний спосіб та послідовно, аби не допускати порушення законних прав та інтересів власника.

Враховуючи практику Європейського суду прав людини, відповідач-1 в жодному разі не може нести відповідальність за відсутність в реєстраційній справі копії зареєстрованої декларації, тому висновки скаржника про неотримання відповідачем-1 цієї декларації взагалі на час проведення державної реєстрації права власності, а також про можливість виготовлення відповідачем-1 декларації № ДЦ 14212289259 від 22.10.2012 р. вже під час розгляду даної судової справи, є безпідставними.

До того ж, позивачем не спростовано, що відповідач-2 не є правонаступником реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції м. Маріуполя, оскільки Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту ММР розпочав свою роботу 18.04.2016 р., а реєстраційну службу Маріупольського МЮУ було ліквідовано у квітні 2016 року.

Посилання скаржника на недостовірність копії зазначеної декларації, що міститься в матеріалах справи (т. 2, а.с. 150-154) також не підтверджені належними доказами (зокрема, рішенням суду у кримінальній справі).

Щодо доводів апеляційної скарги про засвідчення листами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради № 18645/17 від 09.10.2017 р., № 24/17153 від 20.06.2018 р. факту відсутності зареєстрованої декларації станом на день проведення державної реєстрації права власності відповідача-1 на вищезазначене нерухоме майно, слід звернути уваги на таке.

В матеріалах справи міститься лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради № 24-57087-24.1 від 02.10.2017 р. (т. 1, а.с. 194), вх. № 26017/17 від 09.10.2017 р., адресований суду першої інстанції та наданий на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 12.09.2017 р. у справі № 905/1254/17.

Згідно з даним листом, на даний час до управління не надходило повідомлень про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт та заяв на отримання дозволу на виконання будівельних робіт за адресою: вул. Грушевського, 11 у м. Маріуполі. Відповідно до бази даних дозвільних документів ДАБІ України, станом на 29.09.2017 р. запитувана інформація відносно наявності декларації (сертифіката) про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, розташованих по вул. Грушевського, 11 у м. Маріуполі, відсутня.

Крім того, в своєму листі управління зазначає, що декларацію (сертифікат) про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за адресою: м. Маріуполь, вул. Грушевського, 11, за період з 2015 року до теперішнього часу не реєструвало.

Відповідно до листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради № 24/17153 від 20.06.2018 р., у реєстрі, який ведеться з 2011 року, відсутня інформація щодо декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 22.10.2012 р. № ДЦ 14212289259 Реконструкція будівлі магазину за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, 60 років СРСР, буд. 11, приміщення1 .

Проте, відповідної інформаційної довідки про відсутність зареєстрованої декларації до листа Управління ДАБК не додано, а позивачем до матеріалів справи не надано.

До того ж, крім відповідного запису про реєстрацію декларації, на її титульному аркуші міститься відтиск печатки державного органу, що позивачем жодним чином не спростовано.

Отже, враховуючи, що за приписами п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації - 22.10.2012 р., тому станом на дату проведення державним реєстратором оспорюваних реєстраційних дій - 06.04.2016 р. вищезазначене нерухоме майно зі збільшеною площею було прийнято в експлуатацію, що стало однією з підстав для реєстрації права власності відповідача-1 на це майно.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про недоведеність позивачем належними доказами того, що дії державного реєстратора при здійсненні реєстрації права власності за відповідачем-1 відбулися з порушенням вимог чинного на той час законодавства України, є правомірним.

Відповідно до Статті 1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі Федоренко проти України від 01.06.2006 ЄСПЛ визначив основні критерії, згідно яких необхідно оцінювати дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справах, що стосуються втручання в майнові права особи:

чи мало місце втручання у майно в розумінні Конвенції;

чи було втручання законним в контексті положень національного законодавства;

чи переслідувало втручання мету, спрямовану на задоволення інтересів суспільства;

чи було втручання у право власності справедливим, тобто чи було дотримано "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.

При цьому, приймається до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись, як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018 р. у справі № 905/1254/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 07.05.2019 р.

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка