Рішення

від 05.03.2019 по справі 160/9264/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року Справа № 160/9264/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптова Компанія Магніт до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Оптова Компанія Магніт (далі - ТОВ Оптова Компанія Магніт , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці ДФС (далі - відповідач), про:

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 125230/2018/010078/2 від 12.10.2018 року Київської митниці ДФС;

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 125230/2018/00279 від 17.10.2018 року Київської митниці ДФС.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі № 160/9264/18 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом пяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

В підготовчому засіданні 12.02.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 05.03.2019 року.

В судовому засіданні 05.03.2019 року продовжено розгляд справи в письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача не було жодних законних підстав визначати митну вартість за іншим методом, ніж за методом вартості операції, що був заявлений позивачем у митній декларції № UA125230/2018/754302 від 03.09.2018 року, подану ним до Київської митниці ДФС для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість. 04.10.2018 року митний брокер позивача отримав від відповідача електронний лист, сформований 03.10.2018 року о 18 год.12 хв., в якому з посиланням на акт митного огляду та висновок ДПМЕ СЛЕД було повідомлено про встановлення факту, що технічні характеристики визначальні для даного товару фактично не відповідають відомостям, заявленим у митній декларації та документам, поданим до митного оформлення товару, у зв'язку з чим запропоновано надати додаткові документи. У відповідь позивачем були надані додаткові документи, проте відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA 125230/2018/010078/2 від 12.10.2018 року. Позивач зазначає, що раніше ним оформлювався такий же товар за МД № UA125230/2018/752828 від 29.05.2018 року, № UA125230/2018/752149, № UA110150/2018/204503 з використанням основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору. За аналогічною операцією відповідачем не була прийнята до уваги заявлена позивачем у МД 754302 ціна товару за основним методом визначення митної вартості товару, натомість рішення про коригування відповідачем прийнято із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервного методу, який базується на ціні товарів, що поставляється за непрямим контрактом, укладеним між пов'язаними суб'єктами. Позивач вказує, що подані документи не містили в собі розбіжності, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка підлягала сплаті за ці товари. Таким чином, позивач вважає, що картка відмови відповідача у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 125230/2018/00279 від 17.10.2018 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA 125230/2018/010078/2 від 12.10.2018 року, прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України, а тому підлягають скасуванню.

Представником відповідача 21.01.2019 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи тим, що за результатом розгляду наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару, відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та інформаційне повідомлення АСАУР, було з'ясовано, що у наданих до митного оформлення документах були виявлені розбіжності та встановлено відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості. Декларантом надано додаткові документи, при цьому надані додатково документи не усувають виявлені розбіжності та не підтверджують об'єктивно та достовірно заявлену митну вартість, оскільки містять додаткові розбіжності. Ані декларант позивача, ані позивач не звертались до відповідача задля отримання інформації, що свідчить про зрозумілість і достатність наведених причин невизнання заявленої митної вартості, що надавались під час консультації, а також містяться в графі 33 оскаржуваного рішення. Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи Київської митниці ДФС при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Представником позивача 24.01.2019 року надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем були надані всі документи, що підтверджують числове значення митної вартості товару, які обов'язково передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 205 ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між компанією Cawin Plastic and electric appliances Co., Limited, Китай (продавець) та ТОВ Оптова Компанія Магніт (покупець) укладений контракт №17/2811, у відповідності до умов якого продавець продає, а позивач купує та оплачує готовий новий товар широкого асортименту побутового призначення з категорій великої побутової техніки, дрібної побутової техніки, телевізорів, телефонів, аксесуарів побутового, електронного та цифрового призначення в номенклатурі, кількості та ціні згідно супровідних документів.

Відповідно до п. 1.4 договору найменування, кількість, якість, строки і умови поставки, ціна за одиницю товару та вартість кожної партії визначаються у специфікаціях або інвойсах.

Згідно з п.2.1 договору загальна вартість товару за цим контрактом визначається за вартістю партій у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього контракту, або у інвойсах, і становить суму вартості товару за всіма специфікаціями або інвойсами.

За вказаним контрактом та рахунку-інвойсу від 18.07.2018 року №СА-20180222/2 позивач отримав електричні чайники з нержавіючої сталі 1,8 л Picola PSK-003 у кількості 7572 шт. за ціною 3,11 доларів США на суму 23548,92 доларів США. З урахуванням витрат на стікерування товару загальна вартість партії товару за вказаним інвойсом склала 23615,64 доларів США.

03.09.2018 року декларант ТОВ Оптова Компанія Магніт подав через свого представника - митного брокера ТОВ Сакура-Анві , який діє на підставі договору-доручення №034 Т на надання послуг по декларуванню товарів від 11.08.2014 року, до сектору митного оформлення митного поста Димитрово Київської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA125230/2018/754302 з метою митного оформлення зазначеного товару.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст.58 МК України на рівні 3,11 доларів США/шт.

03.09.2018 року до митного оформлення разом з митною декларацією NUA125230/2018/754302 відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України був поданий повний пакет товаросупровідної документації на підтвердження заявленої в митній декларації інформації, а саме: копія контракту 17/2811 пакувальний лист від 18.07.2018р., рахунок-проформа від 22.02.2018р., рахунок-інвойс від 18.07.2018 N СА-20180222/2, коносамент OFL18070698 від 19.07.2018р., автотранспортна накладна 4514 від 31.08.2018р., платіжне доручення №233 від 05.03.2018р., платіжне доручення №292 від 05.07.2018р., рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги (ТОВ Клевер ТІМ ) № РФ - 5438 від 29.08.2018р., довідка про транспортні витрати ТОВ Клевер ТІМ №2908/18 від 29.08.2018р., маркування від 03.08.2018р., митна декларація країни експорту від 18.07.2018 N2671120180118516941, бухгалтерська довідка від 26.07.2018 щодо взаєморозрахунків з виробником товару.

При перевірці митної декларації митним органом був проведений огляд товарів, що імпортувався за вказаною декларацією в період з 14 год. 20 хв. 03.09.2018р. до 12 год. 30 хв. 04.09.2018р. та складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.09.2018р.

05.09.2018р. Головним державним інспектором митниці були взяті для перевірки зразки товарів, що ввозилися за МД №UA125230/2018/754302 - Електричні чайники з нержавіючої сталі: автоматичне вимикання, захист від сухого кипіння, бездротова базова система з 360 гр. обертання зі зручним прихованим зберіганням шнура, прихований нагрівальний елемент, світловий індикатор, потужність 1500 Вт, місткість 1,8л. PSK-003 в кількості 2 шт., про що складений Акт №754302 про взяття проб і зразків товарів.

05.09.2018р. за запитом про проведення дослідження (аналізу, експертизи) товар був направлений до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС для проведення дослідження (аналізу, еспертизи) з наступними завданнями:

1. Зробити загальний опис проб товару.Визначити потужність (Вт) наданого на експертизу електричного чайника ( Picola PSK-003).

2. Визначити вартість товару наданого на експертизу ( Picola PSK-003 потужністю 1800 Вт).

3. Визначити вартість товару (електричного чайника Picola потужністю 1500 Вт).

4. Визначити чи впливає потужність електричного чайника в залежності:1500Вт чи 1800Вт вказаної TM Picola на його вартість.

5. Вказати, чи відповідає товар задекларованому опису у митній декларації від 03.09.2018 № UA125230/2018/754302.

20.09.2018р. Управлінням товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Департаменту податкових та митних процедур ДФС за вказаним запитом був наданий Висновок N2142005902-0334, з якого слідує:

- у зв'язку з відсутністю в ДПМЕ ДФС відповідного обладнання та методик, експериментально встановити потужність наданого на дослідження електричного чайника та відповідність його характеристик, зокрема потужності інформації, заявленій в 31 гр. МД ІМ40ДЕ від 03.09.2018 N2 UA125230/2018/754302, не видається можливим;

- враховуючи зазначене, визначити, чи впливає потужність на вартість і ціноутворення електричного чайника TM Picola не видається можливим.

04.10.2018р. митний брокер позивача отримав від відповідача електронний лист, сформований 03.10.2018р. о 18 год. 12 хв., в якому з посиланням на акт митного огляду та висновок ДПМЕ СЛЕД було повідомлено про встановлення факту, що технічні характеристики визначальні для даного товару фактично не відповідають відомостям заявленим у митній декларації та документам поданих до митного оформлення товару. На підставі вказаного та відповідно до ч.З ст.53, ст.ст.54, 57 МК України було запропоновано надати перелічені в листі документи, а також додаткові документи за власним бажанням.

У відповідь на вказаний електронний лист декларантом позивача 05.10.2018р. на адресу відповідача були надані додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару:

прайс-лист виробника товару від 19.02.2018;

комерційна пропозиція від 19.02.2018;

бухгалтерська довідка від 04.10.2018 №377 щодо оприбуткування товару за попередніми митними оформленнями;

копії ЕМД від 26.02.2018 №UA110150/2018/204503, від 23.04.2018 № UA125230/2018/752149, від 29.05.2018 № UA125230/2018/752828;

висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ Гранід від 04.10.2018 №ГО-04Ю/01;

витяг з інтернет-магазину Комфі станом на 25.09.2018р;

бухгалтерська довідка від 26.07.2018 щодо взаєморозрахунків з виробником товару;

митна декларація країни експорту від 18.07.2018 №671120180118516941;

видаткова накладна від 29.05.2018 N9331415/1;

видаткова накладна від 23.04.2018 №324825/1;

видаткова накладна від 26.02.2018 №МК1314937/04;

рахунок-інвойс від 17.04.2018 №СА-20180222/1;

лист імпортера від 03.09.2018 №03.0918-1;

лист виробника від 02.03.2018;

лист виробника від 12.03.2018 №018CW-M;

маркування від 03.08.2018;

технічні характеристики від 02.03.2018;

платіжне доручення №73020347 щодо сплати фрахту;

підтвердження заказу від 22.02.2018 р.

12.10.2018 року Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA 125230/2018/010078/2, яким митну вартість товару визначено із застосуванням другорядного методу 2-ґ - резервного на підставі наявних у митниці відомостей у розмірі 4,27 доларів США за одиницю товару.

17.10.2018 року складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125230/2018/00279.

При цьому товар випущений у вільний обіг за МД від 18.10.2018 року №UA125230/2018/755340.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи.

За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз наведених норм свідчить, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає тільки за наявності певних підстав: якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому у митного органу наявні повноваження щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України підтверджують цю митну вартість.

Тобто такі розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За правилами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому згідно з п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України.

Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Порядок застосування резервного методу визначає стаття 64 МК України.

Так, згідно ч.ч.1, 2 вказаної статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка, як зазначено вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно ч.ч. 6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З наведеної норми виливає, що митною вартістю товарів являється по суті загальна сума всіх платежів, здійснених покупцем товарів, що імпортуються, продавцю таких товарів за контрактом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України).

З наведених норм випливає наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вказаній нормі.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

В даному випадку, митним органом встановлені наступні розбіжності в поданих декларантом документах:

- в інвойсі від 18.07.2018 року №СА-20180222/2 (оплата здійснюється наступним чином - 100% передоплата) та проформі-інвойсі від 22.02.2018 року (оплата здійснюється наступним чином - 20% депозит перед виробництвом та 80% передоплата перед відправкою вантажу), зазначені різні умови оплати;

- в наданих платіжних дорученнях №233 від 05.03.2018 року та №292 від 05.07.2018 року не зазначено вищевказані документи, а саме в інвойсі та проформі-інвойсі їх строки оплати не співпадають, що свідчить про порушення умов щодо здійснення оплати, та унеможливлює ідентифікацію даної поставки товару;

- в наданому інвойсі зазначені інші умови поставки (FOB Zhanjiang), ніж заявлені у митній декларації (FOB Shenzhen);

- відповідно до характеристик товару, які наведені в електронному інвойсі, графі 31 митної декларації та товаросупровідних документах (рахунок проформа №СА-20180222/2 від 22.02.2018 року, інвойс №СА-20180222/2 від 18.07.2018 року, прайс-лист від 19.02.2018 року), а саме які є ключовими при визначенні митної вартості фактично не відповідають відомостям заявленим у митній декларації та товаросупровідних документах. В ході проведеного митного огляду встановлено, що товар являє собою чайники еклктричні торгової марки Picola потужність 1800 Вт (відповідно до товаросупровідних документів - 1500 Вт).

Відповідачем, також, встановлено, що додатково подані позивачем документи, містять розбіжності щодо технічних характеристик електричних чайників торгівельної марки Picola, а саме щодо потужності визначеної позивачем - 1500 Вт та потужності, зазначеної у висновку ДПМЕ ДФС від 20.09.2018 року №142005902-0334, - 1800 Вт., разом з додатковими документами надана копія висновку регіонального торгівельно-виробничого підприємства Гранід у формі ТОВ №ГО-0410/01, що є не дійсною у зв'язку з тим, що вона видана та завізована у день, який не настав 04.11.2018 року.

Досліджуючи встановлені відповідачем обставини, що стали підставою для виявлення розбіжностей у наданих позивачем документах, судом встановлено наступне:

- в інвойсі від 18.07.2018 №СА-20180222/2 та проформі-інвойсі від 22.02.2018 не зазначені різні умови оплати, оскільки в обох документах чітко визначено, що оплата товару здійснюється на умовах 100% передоплати, в проформі-інвойсі лише конкретизовані строки перерахування даної передплати з розбивкою за сумами: 20% сплачуються перед виробництвом товару: 80% підлягають перерахуванню перед відправкою вантажу. Загалом позивачем (покупцем) здійснюється 100% передплата вартості товару;

- в наданих платіжних дорученнях містяться посилання на контракт, за яким здійснювалась поставка. Умовами контракту, документами, оформленими на його виконання та нормами законодавства не визначений обов'язок платника вказувати номера інвойсів або інших документів, як підстави для оплати. Враховуючи, що як зазначалося вище, умови оплати повністю співпадали в наданих документах, підстави для сумнівів в оплаті, та в ідентифікації даної поставки товару були відсутні;

- твердження відповідача про те, що в інвойсі зазначені інші умови поставки, ніж у митній декларації не може бути підставою для висновку про наявність розбіжностей в поданих документах, оскільки, як зазначено в п.6.6. контракту, повідомлення про готовність до завантаження та відомості щодо фрахту транспорту надаються продавцем не пізніше ніж за 10 днів до запланованої дати відвантаження, тому, це не могло слугувати підставою для твердження про наявність розбіжностей у поданих документах. Більш того, в оскаржуваній позивачем картці відмови №UА 125230/2018/00279 відсутня інформація щодо виявленої помилки у назві порту відправлення, поряд з іншими, переліченими вище. Прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товару, а також надіслані відповідачем відповіді на адресу позивача від 02.11.2018 року та від 16.11.2018 року також не містять даних зауважень до обов'язкових документів. В зв'язку з чим, суд вважає, що такі зауваження були відсутні у відповідача на момент прийняття оскаржуваних рішень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2, суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.

До відзиву відповідачем додано копію листа Служби Безпеки України від 03.09.2018р. №51/7/4-5980, в якому з метою запобігання втягування посадових осіб митниці до протиправної діяльності, відповідача поінформовано про отримання інформації (без конкретизації джерел, змісту, дати та її суті) щодо проведення позивачем митних оформлень з порушенням митних правил.

Судом встановлено, що на вказаний час щодо позивача не було ініційовано жодних розслідувань щодо порушення позивачем митних правил, не надходили будь-які запити щодо надання пояснень з цього питання, позивач не притягувався до відповідальності, в тому числі за порушення митних правил.

Посилання відповідача на спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), а також постанови Верховного Суду України, відповідно до яких підставою для витребування документів у декларанта може бути інформація про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів є безпідставними, оскільки, як вказує сам відповідач у відзиві (стор. 10, 11) у митного органу відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору (контракту) щодо ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

Суд вважає, що відповідачем не взято до уваги та не надано оцінки тому факту, що імпортований товар (електричні чайники) мають такі характеристики як - номінальна та максимальна потужність, що підтверджується листами виробника товару, які були надані відповідачу та копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачем до відзиву подана копія службової записки від 05.09.2018р. начальника управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання, з якої слідує, що визначення митної вартості даним управлінням неможливо через відсутність документів стосовно іншої потужності електричних чайників. Тобто у відповідача були відсутні достовірні та обґрунтовані відомості стосовно вартості товару, імпортованого позивачем, відмінної від вказаної позивачем.

Також, суд звертає увагу, що формальна друкарська помилка щодо дати у висновку експерта про визначення ринкової вартості товару, імпортованого за спірною МД не позбавляє даний документ юридичного сили та не робить його недійсним.

Наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково відсутньої інформації відповідач може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов'язаних з цим документом. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

Таким чином, наведені митницею сумніви щодо повноти включення товариством до ціни товару всіх складових витрат, передбачених ч.10 ст.58 МК України, не базуються на аргументованих доводах, а носять характер припущень.

Отже, первісно надані декларантом документи, обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч.3 ст.53 МК України), митним органом не було виявлено, а тому підстави для витребування у позивача додаткових документів були відсутні.

При цьому суд звертає увагу, що при витребуванні у позивача додаткових документів, перелічених вище, всупереч вимог п.3 ч.2 ст.55 МК України відповідач не обґрунтував чому з наданням цих додаткових документів митна вартість може бути визнана митницею, тобто не зазначив необхідності надання саме цих додаткових документі і не визначив їх вплив на митну вартість і на виявлені розбіжності.

Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, що при декларуванні позивачем товару за першим методом (вартістю контракту) були наявними обставини, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у митного органу щодо вартості імпортованого товару.

Суд приходить до висновку, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає ч.2 ст.53 МК України, з урахуванням умов поставки товару, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого позивачем, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребування додаткових документів.

Стосовно обставин, встановлених митницею за результатами проведеного аналізу інформації, що містилась у товаросупровідних документах, та цінової інформацію ЄАІС Держмитслужби, що задекларована позивачем митна вартість товарів значною мірою відрізнялась від митної вартості товарів, ввезених на територію України за іншими угодами, укладеним між іншими суб'єктами, суд вважає, що вказані обставини не утворюють підстав для відмови у визнанні заявленої ТОВ Оптова компанія Магніт митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому інші обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, вага, наявність знижок тощо).

Таким чином, наявність в базі даних відповідача інформації щодо ввезення аналогічного (подібного) товару чи близьких за кодом УКТ ЗЕД товарів за ціною вищою, ніж ввозиться позивачем, не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки не враховує особливостей взаємовідносин між різними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, умов поставки товарів, що ввозяться на митну територію України, комерційних та інших умов, тому висновки відповідача про визначення митної вартості товару позивача за резервним методом по ціні 4,27 доларів США за одиницю товару є необґрунтованими, прийнятими з порушенням діючого законодавства, без правових підстав.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставним прийняття відповідачем спірних рішення про коригування митної вартості товарів № UA 125230/2018/010078/2 від 12.10.2018 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 125230/2018/00279 від 17.10.2018 року.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, позивач довів належними та допустимими доказами протиправність прийнятого відповідачем рішення та картки відмови, надав суду відповідні докази щодо неправомірності прийняття відповідачем оспорюваного рішення та картки відмови.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

Керуючись, ст.ст. 139, 205, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Оптова Компанія Магніт (49100, м. Дніпро, пр. Героїв, буд. 1М, кім.329, код ЄДРПОУ 38919983) до Київської митниці ДФС (08307, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт Бориспіль , ЄДРПОУ 39470947) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 125230/2018/010078/2 від 12.10.2018 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA 125230/2018/00279 від 17.10.2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оптова Компанія Магніт (49100, м. Дніпро, пр. Героїв, буд. 1М, кім.329, ЄДРПОУ 38919983) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (08307, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт Бориспіль , ЄДРПОУ 39470947) суму судових витрат в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України судове рішення складено у повному обсязі 05.04.2019р.

Суддя О.В. Врона