Рішення

від 19.04.2019 по справі 160/1862/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року Справа № 160/1862/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Трайдук С.В.

за участю:

представника позивача - Єпіфанової Ю.О.

представника відповідача - Лепської А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції за позовом Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної державної адміністрації щодо розгляду клопотання ПрАТ "Розівський елеватор" щодо надання згоди на розробку технічної документації щодо земельної ділянки площею 3,67 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Стульнево з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

- зобов'язати відповідача надати йому дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,67 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Стульнево з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

- зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання надання згоди йому на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,67 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Стульнево з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПрАТ "Розівський елеватор" в результаті реорганізації шляхом приєднання стало правонаступником Публічного акціонерного товариства Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство , що знаходиться у Запорізькій області, тому ним було змінено тип та найменування, а саме з Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на Приватне акціонерне товариство "Розівський елеватор". Головою Стульнівської сільської ради народних депутатів Чернігівського району Запорізької області у 2003 році було видано ВАТ Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство державний акт на право постійного користування землею, в якому зазначено, що землекористувачу надається у постійне користування 3,67 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для обслуговування приміщень та виробничих цілей. Позивач вважає, що право постійного користування земельною ділянкою перейшло до нього. Зауважує, що для присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та реєстрації в Державному реєстрі земель, йому необхідно отримати від Запорізької обласної державної адміністрації згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тому він у жовтні 2018 року звернувся до відповідача. Але, останнім було повідомлено, що право постійного користування зберігається і є чинним до приведення обов'язків щодо такої земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Не погодившись із такою відповіддю, позивач повторно звернувся до відповідача та повідомив, що не має наміру відмовлятися від права постійного користування земельною ділянкою, тому просив повторно надати позивачу згоду на розробку технічної документації. У відповіді на звернення про розгляд клопотання щодо надання згоди на розробку технічної документації, відповідачем було повідомлено, що позивач не має підстав набути права постійного користування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позов.

Представник відповідача приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, пред'явлені позовні вимоги не визнала у повному обсязі та зазначила, що на земельну ділянку площею 3,67 га позивач просить надати згоду на розробку технічної документації. Державним актом на право постійного користування землею, надано землю ВАТ Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство для обслуговування приміщень та виробничих цілей, і на даний час це право не обмежене, не скасовано та зареєстровано, відповідно до діючого на час видання державного акту законодавства. Згідно із інформацією з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначене підприємство було припинено за рішенням засновників у травні 2017 року, а Земельним кодексом України не передбачено можливості правонаступництва щодо права постійного користування на земельну ділянку реорганізованої юридичної особи. Наголошує, що реорганізація ПАТ Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство , шляхом приєднання та правонаступництва ПрАТ Розівський елеватор , є юридичним фактом для припинення його права на постійне користування земельною ділянкою.

Разом з тим, відповідач зазначає, що ПАТ Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство земельну ділянку було надано для обслуговування приміщень та виробничих цілей, а позивач вимагає від нього надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. На підставі зазначеного, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити повністю, врахувавши їх заперечення по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача, надані в режимі відеоконференції, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство Розівський елеватор в результаті реорганізації шляхом приєднання у 2017 році стало правонаступником Публічного акціонерного товариства Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство (код ЄДРПОУ 00954357), що підтверджується копією статуту ПрАТ Розівський елеватор (а.с.36-73).

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що було змінено тип та найменування Публічного акціонерного товариства Розівський елеватор на Приватне акціонерне товариство Розівський елеватор (код ЄДРПОУ 00954357) (а.с.34-35).

Матеріалами справи підтверджується, що головою Стульнівської сільської ради народних депутатів Чернігівського району Запорізької області 15.04.2003 року було видано ВАТ Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП №002292, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 3,67 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для обслуговування приміщень та виробничих цілей (а.с.12-14).

Позивач звернувся із листом від 19.10.2018 року №205 до Запорізької обласної державної адміністрації, в якому просив відповідача надати згоду ПрАТ Розівський елеватор на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,67 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Стульнево з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.15-16).

Листом від 14.11.2018 року №10325/08-40 Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою відповідач повідомив, що право користування земельною ділянкою не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, а зберігається за ним до приведення прав та обов'язків щодо такої земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства. Право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законодавством не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в іншій правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов'язків щодо такої земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду (а.с.17-18).

Також, зазначеним листом відповідач запропонував позивачу для приведення у відповідність до вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою подати клопотання щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Не погодившись із такою відповіддю, ПрАТ Розівський елеватор повторно звернулося до відповідача із листом від 19.11.2018 року №221, в якому повідомило, що не має наміру відмовлятися від права постійного користування земельною ділянкою площею 3,67 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Стульнево на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП №002292 та повторно просило надати згоду ПрАТ Розівський елеватор на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,67 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Стульнево з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.19-20).

Листом від 10.01.2019 року №10325/08-40, 10342/08-40 Про розгляд клопотання щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою відповідач повідомив, що позивач не має права набувати права постійного користування, проте після набрання чинності ст.92 ЗК України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Також, оскільки на даний час діючим законодавством України, що регулює земельні відносини не визначено чіткої процедури переоформлення наявного у позивача права постійного користування земельною ділянкою до іншого правового титулу, запропоновано, у разі бажання провести таку процедуру, діяти відповідно до норм визначених ЗК України (а.с.21-24).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач подав скаргу до Ради бізнес-омбудсмена, в результаті розгляду якої, у листі від 05.12.2018 року №16128, Рада просила відповідача забезпечити повний, всебічний та неупереджений розгляд клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою №221 від 19.11.2018 року, прийнявши до уваги позицію Ради (а.с.25-27).

Відповідач у відповідь на отриманий лист Ради бізнес-омбудсмена, листом від 10.01.2019 року №11871/08-40 Про розгляд клопотання ПрАТ Розівський елеватор зазначила позицію, аналогічну викладеній у листі від 10.01.2019 року №10325/08-40, 10342/08-40 Про розгляд клопотання щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою (а.с.28-31).

Вирішуючи заявлений спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 15.05.2017 року державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області Ульяненко Г.Ф. здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Публічне акціонерне товариство Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство (код ЄДРПОУ 00954357; 71206, Запорізька область, Чернігівський район, селище Верхній Токмак перший, вулиця Привокзальна, будинок 8А) в результаті реорганізації (а.с.90-97).

Відповідно до ч.2 ст.3 ЗК України, земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.23 ЗК України (в редакції, чинній на час отримання Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП №002292), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЗК України, в наведеній редакції, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Пунктом 3 ч.1 ст.27 ЗК України визначено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Частиною 1 ст.92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.92 ЗК України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно із пунктом в) ч.1 ст.141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

В розумінні ст.141 ЗК України, припинення права користування земельною ділянкою не передбачає автоматичного переходу цього права до іншого суб'єкта господарювання. Припинення діяльності підприємств, установ організацій відбувається у разі їх ліквідації або реорганізації.

Отже, діючим ЗК України не передбачено правонаступництва щодо права постійного користування на земельну ділянку реорганізованої юридичної особи.

Частиною 1 ст.104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч.5 ст.104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із ч.4 ст.91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч.1 ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частиною 9 ст.79-1 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про Державний земельний кадастр (далі - Закон №3613-VI) державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.16 Закону №3613-VI, земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Частиною 1 ст.15 Закону №3613-VI встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Суд звертає увагу, що згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП №002292, який було видано ВАТ Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство Стульнівською сільською радою народних депутатів Чернігівського району Запорізької області, зазначено, що землекористувачу надається у постійне користування 3,67 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для обслуговування приміщень та виробничих цілей (а.с.12-14).

Проте, у клопотанні ПрАТ Розівський елеватор просить відповідача надати згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,67 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Стульнево з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.19-20).

Класифікація видів цільового призначення земель (КВЦП), затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. №548, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. №1011/18306, визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів. Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Підрозділ 11 визначає землі промисловості (землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд):

11.01 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами;

11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Отже, зазначене цільове призначення, на яке позивач просить відповідача надати згоду на розробку технічної документації із землеустрою, необхідно встановити (змінити) і вид цільового призначення, оскільки таке цільове призначення, яке зазначається ПрАТ Розівський елеватор , на зазначену земельну ділянку, не було встановлено раніше.

Так, відповідно до норм чинно законодавства, земельна ділянка площею 3,67 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Стульнево є несформованою і не зареєстрованою. Відомості на земельну ділянку, яку бажає переоформити позивач, не внесені до Державного земельного кадастру, а також не присвоєно кадастровий номер.

Отже, вищезазначеними нормами чинного законодавства передбачено, що право користування (оренди) земельними ділянками виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а земельна ділянка у даних правовідносинах, не є сформованою, не незареєстрованою, тому не може бути визначена як об'єкт цивільних прав.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було запропоновано позивачу варіанти щодо можливості формування земельної ділянки та подальшої розробки технічної документації із землеустрою, відповідно до норм чинного законодавства, якими позивач не скористався.

Частиною 5 ст.116 ЗК України чітко визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту а) ч.1 ст.141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч.2 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідачем визнається, що право постійного користування земельною ділянкою ПАТ Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство не обмежене, не скасоване та зареєстроване відповідно до діючого на той час земельного законодавства. Але, враховуючи, що чіткої процедури такого переоформлення права постійного користування земельною ділянкою чинним законодавством не встановлено, позивачу пропонується оформити наявне право постійного користування земельною ділянкою, відповідно до діючих норм земельного законодавства.

Щодо визнання протиправної бездіяльності Запорізької обласної державної адміністрації, суд вважає, що відповіді відповідача на клопотання ПрАТ Розівський елеватор у формі листів не є розпорядчими документами, які фіксують відмову на надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою. У зазначених листах позивачу роз'яснено, які дії йому необхідно вчинити для отримання згоди на розробку технічної документації землеустрою, тому суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає відмови у задоволенні позову ПрАТ Розівський елеватор до Запорізької обласної державної адміністрації, враховуючи, що дії відповідача є правомірними, підстави щодо зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,67 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Стульнево з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - відсутні.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити повністю, з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 02.05.2019 року.

Суддя К.С. Кучма