Рішення

від 26.04.2019 по справі 280/1518/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року Справа № 280/1518/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

скасувати рішення відповідача від 07.03.2019 №07 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2;

зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію на пільгових умовах, відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 13.03.2019.

Ухвалою суду від 09.04.2019 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Запорізького приміського об'єднаного УПФУ в Запорізькій області їй протиправно відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах. Зазначає, що на момент звернення до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії позивач мала загальний стаж у 27 років 11 місяців та пільговий стаж більше 10 років, а також досягла пенсійного віку необхідного для призначення пенсії. Вказує, що підставою для відмови у призначенні пенсії став висновок відповідача про те, що позивач має пільговий стаж у 9 років та 8 місяців, оскільки Пенсійним фондом не враховується пільговий стаж у період з 25.05.2000 по 05.04.2001, у зв'язку з тим, що зазначений період не покривається п'ятирічною дією наказів про атестацію робочих місць. Разом з тим, на думку позивача, проведення чергової атестації з порушенням встановлених строків не може бути підставою для покладання негативних наслідків на неї як працівника. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивач звернулась до Управління з заявою про призначення пенсії за віком по Списку №2, відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Відповідач вказує на те, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні пільгової пенсії, оскільки наявність загального страхового стажу 27 рік 11 місяців є достатньою підставою для визначення права на пенсію по Списку №2, проте, відсутність 10 років пільгового стажу не дає права на призначення ОСОБА_1 пенсії, відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 01.03.2019 позивач звернулася до Запорізького приміського об'єднаного УПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2.

Рішенням Запорізького приміського об'єднаного УПФУ в Запорізькій області від 07.03.2019 №7 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії по Списку №2 через відсутність 10-ти років пільгового стажу роботи по списку №2, визначеного п.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Позивач не погодившись з відмовою Пенсійного фонду у призначенні пенсії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.1 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим необхідними умовами для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення 52 річного віку, наявність страхового стажу не менше 25 років та наявність пільгового стажу не менше 10 років.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що заява про призначення пенсії за віком на пільгових умовах подана ОСОБА_1 менш ніж за місяць до досягнення 52 річного віку, як те передбачено ч.2 ст.44 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , загальний страховий стаж позивача становив 27 років 11 місяців, що не заперечувалось учасниками справи.

В свою чергу, відповідач відмовляючи у призначені пенсії вказував на те, що пільговий стаж позивача складає 9 років 8 місяців, а позивач навпаки вказував на те, що пільговий стаж позивача складає більше 10 років, оскільки Пенсійним фондом протиправно не враховується період роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001, який не покриває п'ятирічну дію наказів про атестацію робочих місць.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що у період з 23.11.1998 по 13.10.2008 та з 03.11.2008 по 30.06.2009 позивач працювала на посаді машиніста холодильних установок ПАТ Запоріжсталь , яка передбачена списком №2, код 23200000-14341, позиція 33.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації, постанова № 442 відповідно) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Подібний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено раніше Верховним Судом України, зокрема, у постанові цього Суду від 16 вересня 2014 року (справа № 21-307а14), та Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23 січня 2018 року (справа №732/2003/14).

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що первинна атестація робочого місця за Списком №2 була проведена на ПАТ Запоріжсталь згідно із наказом по комбінату від 25.05.1995 №73.

Повторно атестація робочого місця за Списком №2 була проведена на комбінаті Запоріжсталь відповідно до наказу від 06.04.2001 №160, тобто з пропуском 5 річного строку.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що посада машиніста холодильних установок була підтверджена як така, що надає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2 за результатами атестації як у 1995 році, так і у 2001 році.

Також, в матеріалах адміністративної справи міститься довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів до неї, видана ПАТ Запоріжсталь , якою підтверджується зайнятість позивача у період з 23.11.1998 по 13.10.2008 та з 03.11.2008 по 30.06.2009, на посаді, яка передбачена Списком №2.

Отже, за зазначених обставин справи вбачається, що перебування позивача на посадах передбачених Списком №2 у період з 23.11.1998 по 13.10.2008 та з 03.11.2008 по 30.06.2009 підтверджується належним чином, що свідчить про необхідність врахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу роботи.

В свою чергу, несвоєчасне проведення атестації робочих місць є недоліком власника підприємства та не може впливати на право позивача на отримання пенсійного забезпечення, у зв'язку з несвоєчасною атестацією робочих місць, з урахуванням і тієї обставини, що під час повторної атестації робочого місця було підтверджено, що посада яку обіймала позивач надає право на призначення пільгової пенсії, оскільки відноситься до Списку №2.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Запорізького приміського об'єднаного УПФУ в Запорізькій області від 07.03.2019 №7 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , оскільки єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії був висновок відповідача про відсутність у позивача пільгового стажу у 10 років, що спростовано в ході розгляду даної справи, оскільки період з 23.11.1998 по 13.10.2008 та з 03.11.2008 по 30.06.2009 надає позивачу необхідного пільгового стажу понад 10 років.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною ч.2 ст.77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м.Запоріжжя, вул.Істоміна, буд.6, код ЄДРПОУ 41251296) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 07.03.2019 №07 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Зобов'язати Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , з 13.03.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова