Постанова

від 07.05.2019 по справі 560/318/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/318/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

07 травня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року (час ухвалення рішення та дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Хмельницький) у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Селянське (фермерське) господарство "Татьяна" про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35165187 від 15.05.2017 року, прийняте державним реєстратором Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_3 та скасувати "номер запису про інше речове право: 20379913".

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Селянське (фермерське) господарство "Татьяна" про визнання протиправним та скасування рішення з тих підстав, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодилась, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність спору про право цивільне, позаяк позивач оскаржує виключно проведення відповідачем державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а не підстави набуття такого права, тому, на думку скаржника, цей спір є публічно-правовим.

У відзиві на апеляційну скаргу голова СФГ "Татьяна" заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та неаргументованими, оскільки вказаний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод, чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, тому виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Зі змісту позовної заяви слідує, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВРС № 523227 від 31.05.2012 року позивач є спадкоємцем земельної ділянки площею 4,26 га за кадастровим номером 6825087300:03:002:0077, яка розташована на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

В липні 2018 року відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права позивачу стало відомо, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20379913 від 10.05.2017 року, яким внесено запис про реєстрацію права оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2

На переконання позивача рішення про державну реєстрацію є протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси, оскільки жодного договору оренди земельної ділянки від 10.08.2016 року із СФГ "Татьяна" ОСОБА_2 не підписувала і в оренду не передавала.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача (апелянта) з правомірністю набуття третьою особою в справі права власності на об'єкт нерухомого майна, що стало підставою для оскарження реєстрації права оренди на це майно. Тобто предметом розгляду в цій справі є законність набуття третьою особою права оренди на нерухоме майна, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК у редакції, чинній на час постановлення судами першої та апеляційної інстанцій рішень), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Оскільки позовні вимоги позивача заявлені на захист порушеного, на її думку, права власності на спірну земельну ділянку, а на підставі оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень у третьої особи виникло речове право, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що скасування рішень державного реєстратора щодо проведення реєстраційних дій з реєстрації права власності можуть вплинути на майнові права третьої особи. Тобто, спір у зазначеній справі, може стосуватися права власності третьої особи на спірні об'єкти нерухомого майна, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності на майнові паї.

Слід також зазначити, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах ОСОБА_4 Верховного Суду від 12 вересня та 30 жовтня 2018 року у справах № 806/1641/17 та № 809/973/14 (провадження № 11-696апп18, 11-858апп18), від 27 березня2019 року у справі №817/2067/15 (провадження № 11-1507апп18)

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суд першої інстанції правильно відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції також роз'яснив позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали вірно встановив обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

З матеріалів справи також встановлено, що Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 квітня 2019 року при відкритті апеляційного провадження у даній справі за скаргою ОСОБА_2 задовольнив клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та відстрочив сплату судового збору до ухвалення судового рішення по суті.

Оскільки, суд апеляційної інстанції залишає без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, із скаржника слід стягнути суму судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення , а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року - без змін .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1921 грн. (тисяча дев'ятсот двадцять одній гривні) за подання апеляційної скарги на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Селянське (фермерське) господарство "Татьяна" про визнання протиправним та скасування рішення, за наступними реквізитами :

ОДЕРЖУВАЧ: УК у м. Вінниці (м. Вінниця), код платежу 22030101

Код ЄДРПОУ: 38054707

Банк: Казначейство України (ЕАП)

МФО: 899998

Р/р: 34311206081001

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 травня 2019 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6