Ухвала

від 07.05.2019 по справі 761/5663/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8253/2019 Доповідач - Ратнікова В.М.

У х в а л а

м. Київ Справа № 761/5663/16-ц

07 травня 2019 року суддя Судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ратнікова В.М., перевіривши виконання вимог ст. 354, ст. 356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Юзькової О.Л., у цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства ДКП Тріада до ОСОБА_2, треті особи: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві в особі Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання правочину про перереєстрацію права власності недійсним та його скасування, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2017 року позов Дочірнього підприємства ДКП Тріада задоволено частково.

Визнано недійсним правочин про перереєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно - нежилий будинок (літера В) загальною площею 27,90 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №13075480000, що розташований в АДРЕСА_2, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві КаравайНадії Володимирівни від 25.02.2013р. №541781.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства ДКП Тріада судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 26 квітня 2019 року відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, в апеляційній скарзі просив про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що даний строк пропущено з поважних причин.

Зазначав, що усі повістки про виклик надсилалися судом за невірною адресою, тому він їх не отримував, як і не отримав копії оскаржуваного рішення, про існування якого він дізнався випадково під час отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме 05 квітня 2019 року.

Посилаючись на наведене, просив процесуальний строк на подання скарги поновити.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність поданої апеляційної скарги вимогам ст.ст. 354, 356 ЦПК України, вивчивши доводи клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, приходжу до наступних висновків.

Так, статтею 354 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що під час проголошення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2017 року відповідач присутнім не був.

Дата складання повного тексту рішення не зазначена.

Згідно супровідного листа суду, копія повного тексту рішення направлялася ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_1 й не була вручена останньому, оскільки відповідно до даних адресно-довідкового підрозділу ГУДМС у м. Києві ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів отримання апелянтом оскаржуваного рішення суду, колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про те, що про існування оскаржуваного рішення ОСОБА_2 дізнався 05 квітня 2019 року під час отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи все викладене, варто зробити висновок, що доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є обґрунтованими, узгоджуються з матеріалами справи і можуть бути прийняті до уваги.

Стаття 129 Конституції України закріпила, що забезпечення апеляційного та, у визначених законом випадках, касаційного оскарження рішення суду є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує, що стаття 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлює вимог до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Проте там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 Рішення у справі "Делкур проти Бельгії" від 17 січня 1970 року та пункт 65 Рішення у справі "Гофман проти Німеччини" від 11 жовтня 2001 року).

За таких обставин, з метою забезпечення дотримання закріпленого в законодавстві принципу апеляційного оскарження судового рішення, вважаю за необхідне поновити апелянту процесуальний строк на подачу апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2017 року, оскільки він пропущений з поважних причин.

Разом з тим, за правилом ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Стаття 185 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частина 4 ст. 356 ЦПК України встановлює, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від спати судового збору відповідно до закону.

Так, відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, обраховується виходячи з тієї суми судового збору, яка підлягала сплаті при поданні відповідного позову.

При цьому, частиною 4 статті 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Оскаржуваним рішенням суду задоволено лише одну вимогу немайнового характеру, за яку при зверненні до суду підлягав сплаті судовий збір в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та становив 1378 грн.

Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги на Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2017 року становить 2 067 грн. (1378 грн. * 150 %/100)

Проте, з матеріалів справи вбачається, що при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апелянтом було також подано заяву про забезпечення позову й сплачено судовий збір на загальну суму 1728,90 грн. (долучені квитанції на суму 576,30 грн. та 1152,60 грн.)

Оскільки заява про забезпечення позову оплачується судовим збором в сумі 384,20 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тому за апеляційну скаргу на рішення апелянтом сплачено фактично 1344,70 грн. (1728,90 грн. - 384,20 грн.), тоді як мало бути сплачено 2067 грн.

Отже ОСОБА_2 слід доплатити судовий збір на суму 722,30 грн. (2067 грн. - 1344, 70 грн.)

За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду оригіналу документу про доплату судового збору на суму 722,30 грн. за реквізитами: одержувач - УК у Солом.р-ні/Соломян р-н/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: 34311206080024, МФО банку: 899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 38050812 та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення апелянта від сплати судового збору.

Керуючись ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,

у х в а л и в:

Поновити відповідачу ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2017 року.

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Юзькової О.Л., у цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства ДКП Тріада до ОСОБА_2, треті особи: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві в особі Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання правочину про перереєстрацію права власності недійсним та його скасування - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя: