Ухвала
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 761/5663/16-ц
провадження № 61-10741ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства ДКП Тріада на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову Дочірнього підприємства ДКП Тріада до ОСОБА_1 , треті особи: Головне територіальне управління юстиції в місті Києві в особі Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в місті Києві, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання правочину про перереєстрацію права власності недійсним та його скасування,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року Дочірнє підприємство ДКП Тріада (далі - ДП ДКП Тріада ) звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило визнати недійсним правочин про перереєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - нежитловий будинок (літера В) загальною площею 27,90 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 13075480000, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в місті Києві Каравай Н. В. від 25 лютого 2013 року № 541781; відновити право власності ДП ДКП Тріада на нерухоме майно - нежитловий будинок (літера В) загальною площею 27,90 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 13075480000, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати запис від 12 лютого 2013 року за № 207712 про право власності за ОСОБА_1 , вчинений на підставі рішення про державну реєстрацію від 25 лютого 2013 року № 541781.
Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 25 липня 2017 року позов задовольнив частково. Визнав недійсним правочин про перереєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - нежитловий будинок (літера В) загальною площею 27,90 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 13075480000, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в місті Києві Каравай Н. В. від 25 лютого 2013 року № 541781. В решті позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано до апеляційного суду заяву про забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що в квітні 2019 року були вчинені неправомірні дії відносно спірного нерухомого майна. 03 квітня 2019 року державним реєстратором Вороньківської сільської ради Чернігівської області Беляєвою К. А. безпідставно та незаконно скасовані (вилучені з Реєстру речових прав на нерухоме майно) обтяження начебто на підставі заяви ОСОБА_1 від 02 квітня 2019 року. Він звернувся до державного реєстратора з вимогою ознайомлення з документами та з нотаріально посвідченою заявою про незаконність її дій, оскільки записи про обтяження були вилучені на підставі начебто нотаріальної заяви ОСОБА_1 . Нотаріальний бланк поданої заяви був використаний ще в 2018 році в Дніпропетровській області, приватний нотаріус, що начебто посвідчував заяву, ОСОБА_2 не працює з 2014 року. 11 квітня 2019 року державний реєстратор Беляева К. А. відновила обтяження. 08 квітня 2019 року ОСОБА_3 , реєстратором Комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації , внесено відомості до реєстру та змінено загальну площу будинку з 27,9 кв. м на 27,6 кв. м. 19 квітня 2019 року обтяження були скасовані повторно вже державним реєстратором Нікітіною Ю. В., Комунальне підприємство Реєстратор ОСН Крупської, 10 . У цей же день між ДП ДКП Тріада та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу спірного будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном А. І., зареєстрований в реєстрі за № 1570. У цей же день, цим же державним реєстратором змінено площу будинку на 59,6 кв. м. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може бути наслідком подальшого незаконного відчуження нерухомого майна іншим особам, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитловий будинок (літера В) загальною площею 59,6 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити проведення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно нежитлового будинку (літера В ) загальною площею 59,6 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Київський апеляційний суд ухвалою від 07 травня 2019 року заяву про забезпечення позову задовольнив частково. Заборонив державним реєстраторам вчиняти реєстраційній дії щодо нежитлового будинку (літера В) загальною площею 59,6 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині заяви відмовив.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна є достатнім, розумним та співмірним, не порушить збалансованості інтересів сторін, створить належні умови для виконання судового рішення, а також ефективного захисту і поновлення прав заявника в разі визнання їх порушеними.
03 червня 2019 року Дочірнє підприємство ДКП Тріада подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що забезпечення позову на підставі заяви відповідача з метою забезпечення можливого рішення апеляційного суду за наслідками розгляду його апеляційної скарги не передбачене процесуальним законодавством. Спір стосується нежитлового будинку (літера В) загальною площею 27,90 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після продажу вказаного будинку ОСОБА_5 його площа збільшилася до 59,60 кв. м. Сторони в справі ніколи не були власниками нежитлового будинку загальною площею 59,60 кв. м, а визнання правочину недійсним не вимагатиме примусового виконання, тому забезпечення позову в цій справі не направлено на забезпечення виконання рішення суду. Питання про забезпечення позову вирішено апеляційним судом на стадії прийняття апеляційної скарги до розгляду, а не на стадії підготовки справи до розгляду. Отже, оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням вимог пункту 7 частини першої статті 365 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 2 частини першої, частиною третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 7 частини першої статті 365 ЦПК України визначено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову апеляційний суд дійшов правильного висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного нежитлового будинку, який є предметом договору іпотеки, може призвести до відчуження вказаного нерухомого майна іншим особам, а відтак, до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 . Вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.
Комплексний аналіз статей 149, 152, 153, 365 ЦПК України дає можливість стверджувати про право учасника справи, яким є і відповідач, подавати заяву про забезпечення позову, в тому числі і на стадії апеляційного розгляду справи, яка має бути розглянута судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства ДКП Тріада на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову Дочірнього підприємства ДКП Тріада до ОСОБА_1 , треті особи: Головне територіальне управління юстиції в місті Києві в особі Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в місті Києві, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання правочину про перереєстрацію права власності недійсним та його скасування.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. П. Курило
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2019 |
Оприлюднено | 18.06.2019 |
Номер документу | 82420096 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Зайцев Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні