Ухвала

від 07.05.2019 по справі 513/124/18

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/124/18

Провадження № 2/513/20/19

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

07 травня 2019 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , державний нотаріус Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Дмитро Юрійович, про встановлення нікчемності заповіту та застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту, визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2018 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить встановити нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_4 , посвідченого 07 лютого 2006 року секретарем Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області за реєстровим № 20, застосувати наслідки недійсності нікчемного заповіту шляхом позбавлення ОСОБА_2 права на спадкування за заповітом, та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батьків ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 07 лютого 2006 року від імені батька позивачки ОСОБА_4 складено заповіт, посвідчений секретарем Плахтіївської сільської ради Саратського району Саламахою Тетяною Михайлівною.

На думку позивачки, зазначений заповіт не може вважатися укладеним з додержанням встановленої нотаріальної форми у зв`язку з тим, що секретар Плахтіївської сільської ради Саратського району Саламаха Т.М. не була особою, уповноваженою на вчинення нотаріальних дій по Плахтіївській сільській раді та не мала законних повноважень на посвідчення заповітів. Обов`язки з посвідчення заповітів покладено на секретаря Плахтіївської сільської ради ОСОБА_3 . рішенням виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради Саратського району від 19.05.2006 року № 2, тобто лише через три місяці після складання та посвідчення нею спірного заповіту.

Позивачка вважає, що вірність волевиявлення заповідача та достовірність його відображення у тексті заповіту не засвідчувалось печаткою відповідного органу місцевого самоврядування, оскільки відбиток печатки Плахтіївської сільської ради був проставлений до нанесення друкованого тексту заповіту. ОСОБА_4 особисто не підписував заповіт, складений від його імені та посвідчений секретарем Плахтіївської сільської ради Саламахою Т.М. 07.02.2006 року за реєстровим № 20, оскільки підпис заповідача був проставлений до нанесення друкованого тексту заповіту. ОСОБА_4 особисто не прочитував вголос вищевеказаний заповіт, оскільки на момент підписання заповіту його текст ще не був надрукований.

Позивачка зазначає, що відсутні підстави вважати, що підпис заповідача на вищевказаному заповіті належить саме ОСОБА_4 , а не іншій особі, оскільки в тексті оспорюваного заповіту відсутні дані щодо дати та місяця народження заповідача, а також рукописного напису щодо прізвища, ім`я та по батькові підписанта.

Крім того, зазначений заповіт, складений від імені ОСОБА_4 07.02.2006 року виготовлено не із застосуванням того самого обладнання - печатної машинки, на якому були виготовлені свідоцтва про смерть батьків позивачки, датовані 21.01.2006 року та 05.10.2006 року, а з використанням комп`ютерного обладнання, хоча Плахтіївська сільська рада станом на 07.02.2006 року не мала комп`ютерного обладнання.

Позивачка вважає, що заповіт є нікчемним із дати його вчинення - 07.02.2006 року, а тому

слід застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом позбавлення ОСОБА_2 права на спадкування за вказаним нікчемним заповітом.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 16 лютого 2018 року відкрито провадження у справі.

Позивачка та її представник адвокат Булгаров О . О., яких неодноразово належним чином повідомляли про день, час та місце слухання справи, повторно не з`явились в судове засідання та не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про отримання поштових відправлень (том 2 а.с. 14, 36, 37).

Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про розгляд справи до суду не з`явився (т. 2 а.с. 34). Від нього 07 травня 2019 року надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України (т. 2 а.с. 39-40).

Клопотання обґрунтував тим, рішенням Саратського районного суду Одеської області від 26 серпня 2015 року в справі № 513/1014/14-ц у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до нього, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним було відмовлено. При розгляді даної справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідно

до копії актового запису про смерть № 94 від 06 жовтня 2006 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка та він є дітьми померлого, про що свідчать копії свідоцтв про народження. За життя 07.02.2006 року ОСОБА_4 склав заповіт на користь відповідача, який був посвідчений секретарем Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, під № 20 у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і внесений до Спадкового реєстру заповітів. Відповідно до реєстру для реєстрації нотаріальних дій вбачається, що під № 20 зазначено посвідчення заповіту ОСОБА_4 07.02.2006 року, в якому вказані його анкетні дані відповідно до паспорту.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачка наголошувала на підробці підпису заповідача, що третя особа ОСОБА_3 не мала права складати заповіт від імені батька, а могла тільки його посвідчити, також, заповідачу не було роз`яснено вимоги ст.ст. 1231, 1235 ЦК України, на момент складання заповіту батько був у безпорадному стані в зв`язку з похилим віком, тому при складанні заповіту повинні бути присутніми свідки, що є наслідком нікчемності правочину згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України та одночасно, позивачка вимагає визнання заповіту недійсним на підставі ч.І. ст.. 215 ЦК України ч. 2 ст. 1257 ЦК України у зв`язку з відсутністю волевиявлення батька на складання заповіту, батько позивачки не міг розпоряджатися майном, яке йому не належить, оскільки він не вступав в спадщину після смерті матері позивачки, позивачка є особою, що має безумовне обов`язкове право на обов`язкову частку у спадщині батьків, заповіт вчинено під впливом погроз та обману.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що закріплене у ч.1 ст. 1247 ЦК України загальне правило про письмову форму заповіту та вимоги ст. 1248 ЦК України, дотримано. Судом було також правомірно відмовлено у задоволенні позову в частині усунення відповідачки від права на спадщину батька, оскільки дана вимога нічим не підтверджена та визнання права власності позивачки на обов`язкову частку, оскільки позивачка не підпадає під перелік осіб, визначених ст. 1241 ЦК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2016 року була відхилена апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 26 серпня 2015 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19 грудня 2016 року залишено в силі рішення Саратського районного суду Одеської області від 26 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2016 року.

Відповідач зазначає, що набрали законної сили судові рішення, постановлені з приводу спору між тими самими сторонами - позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , про той самий предмет - встановлення нікчемності заповіту, складенного ОСОБА_4 07.02.2006 року; усунення його ОСОБА_2 від спадкування за заповітом; з тих самих підстав - порушення форми заповіту, відсутність повноважень у секретаря Плахтіївської сільської ради Саламаха Т.М.

Представник Плахтївської сільської ради Саратського району Одеської області, якого неодноразово належним чином повідомляли про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки та не надав заяви про розгляд справи без його участі (т. 2 а.с. 33).

Треті особи ОСОБА_3 та державний нотаріус Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Д. Ю . були належним чином повідомлені про розгляд справи, але в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності (т. 1 а.с. 247, т. 2 а.с. 32, 35, 38).

Вивчивши матеріали справи, суд приходитть до наступногло.

Частинами 1, 2, 4 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 3 ч.1 ст.255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Судом встановлено, що 26 серпня 2015 року Саратським районним судом Одеської області у цивільній справі № 513/1014/14-ц ухвалено рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з викликом третіх осіб: представника Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області; ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

Згідно вищевказаного рішення суду, предметом спору у справі № 513/1014/14-ц було визнання заповіту від 07.02.2006 року недійсним (нікчемним), визнання спадкового майна спільною сумісною власністю подружжя, визначити частки спадкодавця у спільному майні подружжя, визнання позивачки ОСОБА_1 особою, що має право на обов`язкову частку у спадщині батьків та визнання за нею права власності на обов`язкову частку у спадщині після смерті батька і матері, яка у сукупності складає 1/2 частку домоволодіння та земельної ділянки, усунути від права на спадщину ОСОБА_2 , визнати недійсним (нікчемним) заповіт, оскільки він складений від імені батька іншою особою та посвідчений неповноважною особою (т.1 а.с. 164-166). Сторонами у справі № 513/1014/14-ц були позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , третіми особами - представник Плахтіївської сільської ради та ОСОБА_3

Між тим, предметом спору у цивільній справі № 513/124/18 є встановлення нікчемності заповіту та застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту, визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позивачем є ОСОБА_1 , відповідачами ОСОБА_2 та Плахтіївська сільська рада , третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є ОСОБА_3 та державний нотаріус Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Дмитро Юрійович .

Таким чином, предмет і підстави спору та сторони у цивільній справі № 513/1014/14-ц не є тотожними предмету і підставам спору та сторонам у цивільній справі № 513/124/18, що в даний чаас розглядається судом.

За змістом пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 22.04.2015 року у справі № 6-79цс15.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно пункту 3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Позивачка та її представник адвокат Булгаров О.О. повторно не з`явились в судове засідання та не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

З вищевказаних підстав позовну заяву належить залишити без розгляду, роз`яснивши позивачці, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 2, 5, 10-13, п. 3 ч. 1 ст.257, ст. ст. 258- 261, 263, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , державний нотаріус Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Дмитро Юрійович, про встановлення нікчемності заповіту та застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту, визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , державний нотаріус Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Дмитро Юрійович, про встановлення нікчемності заповіту та застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту, визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. І. Бучацька