Рішення

від 24.04.2019 по справі 588/1611/18

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/1611/18

2/588/38/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2019 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Лободи Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Семереньки", про визнання недійсним додаткового договору до договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, який мотивував тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 3,15 га, у тому числі ріллі - 2,8442 га кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

19.10.2006 він уклав із ПП ПЕЧИНСЬКЕ договір оренди землі та передав у оренду земельну ділянку площею 2,8442 га строком на 10 років. Другий примірник вказаного договору оренду землі відповідач йому не надав.

Перед закінченням строку дії договору у грудні 2016 він звернувся до відповідача із приводу повернення йому земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії Договору оренди землі від 19.10.2006, на що відповідач йому усно повідомив. Про те. Що строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено на 20 років, розмір орендної плати становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки з ним відповідач уклав додатковий договір від 01.12.2015 року до договору оренди землі від 19.10.2006 року, а тому він використовує земельну ділянку у своїй господарській діяльності і повертати її не збирається.

Спірний додатковий договір до договору оренди землі укладений 01.12.2015 року був зареєстрований 14.12.2016 державним реєстратором Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області Коломоєць Аліною Сергіївною.

Позивач указує, що додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 19.10.2006 він не підписував, із умовами такого додаткового договору його ніхто не знайомив та екземпляр указаного додаткового договору він не отримував, а відповідно і участі у державній реєстрації такого додаткового договору він не приймав та нікого не уповноважував на його реєстрацію. Хто поставив підпис у додатковому договорі від 01.12.2015 року йому не відомо.

Позивач зазначає, що підпис у додатковому договорі від 01.12.2015 до договору оренди землі від 19.10.2006, який укладено між ПП ПЕЧИНСЬКЕ (правонаступником якого є ТОВ "АФ Семереньки") та ним, за нього виконала зовсім інша особа, а ПП Печинське такий додатковий договір без його згоди та відома надав на реєстрацію до Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області Коломоєць А.С. та 14.12.2016 його було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, без його згоди та участі.

Позивач вважає, що шляхом підроблення додаткового договору від 01.12.2015 до договору оренди землі від 19.10.2006, надання такого додаткового договору державному реєстратору та проведення державної реєстрації, відповідач позбавив його, як власника земельної ділянки, права самостійно розпоряджатися своєю земельною ділянкою.

З огляду на зазначене, позивач просить: визнати недійсним додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 19.06.2006, укладений між ним та ПП ПЕЧИНСЬКЕ щодо передачі в оренду земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1 , який зареєстровано 14.12.2016 державним реєстратором Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області Коломієць Аліною Сергіївною; зобов`язати ПП ПЕЧИНСЬКЕ повернути йому земельну ділянку площею 2,8442 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області; судові витрати покласти на відповідача.

У відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, представник відповідача 01.11.2018 подав відзив на позов, у якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог посилався на те, що договір оренди землі укладений від 19.10.2006 між ПП ПЕЧИНСЬКЕ та позивачем з урахування положень додаткового договору від 01.12.2015 є чинним, не припиненим, не визнаним недійсним, і його правомірність презюмується згідно приписів ст.204 ЦК України. Жодного факту вчинення фізичного чи психологічного впливу на позивача в своїй позовній заяві позивач не виклала. Так само, відсутні докази застосування заходів фізичного чи психологічного тиску з боку відповідача і у вигляді заяв чи скарг, поданих із даного приводу до правоохоронних органів, що свідчить про те, що додатковий договір був укладений між сторонами добровільно, а його зміст та правові наслідки відповідають її вільному волевиявленню. Головним фактом, що спростовує відсутність такого волевиявлення позивача є те, що з моменту підписання додаткового договору позивач у період 2015-2017 років отримувала орендну плату за землю у збільшеному розмірі, вчасно, без затримки у повному обсязі і регулярно. Отже, передача земельних ділянок позивачем у оренду відповідачу, який сплачував орендну плату та належним чином використовував земельну ділянку, тобто фактичне тривале виконання умов договорів оренди землі з урахуванням додаткових угод, є підтвердженням того, що їх укладення відповідало внутрішній волі позивача, а тому підстав для визнання додаткового договору недійсним немає. Земельна ділянка передана у користування орендарю на підставі чинного договору та відповідних актів приймання-передачі, а отже, перебуває у його правомірному використанні, тому відповідно до ст.396 ЦК України і ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Позбавлення відповідача права оренди після десяти років фактичних орендних відносин, проти яких позивач не виловлював жодних заперечень також буде свідчити про порушення принципу правової визначеності , оскільки орендар, який належним чином виконує протягом багатьох років свої зобов`язання перед орендодавцем, має законне право очікувати і в подальшому розраховувати на збереження свого права орендаря, яке встановлено договором, який є обов`язковим для обох сторін. Також представник відповідача звертав увагу на відсутність у позивача порушених прав, що є також окремою підставою для відмови у позові (а.с.32-34).

У відповіді на відзив, поданої 20.12.2018 представником позивача, остання указала, що представник відповідача у відзиві не спростував тверджень позивача, що спірний додатковий договір, укладений із ПП ПЕЧИНСЬКЕ, позивач не підписував, повноважень на це у встановленому законом порядку іншій особі не надавав, що свідчить про порушення вимог щодо форми договору і укладення без вільного і дійсного волевиявлення, відповідно до вимог ЦК України. Отримання орендної плати позивачем з 2015 року у збільшеному розмірі жодним чином не свідчить про обізнаність позивача із наявністю додаткової угоди, оскільки збільшення орендної плати відбулося незалежно від вказаної угоди, яка була зареєстрована лише 27.04.2018. Зокрема, у 2017 році позивачу без укладення будь-яких додаткових угод про це було виплачено орендну плату в розмірів 10%, які не передбачені ні договором оренди землі, ні спірною угодою. Указане свідчить про те, що збільшення суми орендної плати із року у рік відбувається автоматично орендарем без підписання будь-яких додаткових договорів. Отримання орендної плати за користування земельною ділянкою з 2006 по 2016 роки, а також подальші за часом події, що відбувалися після підробки спірного документа, не можуть свідчити про укладання (підписання) чи схвалення позивачем оспорюваного додаткового договору і жодним чином не спростовує відсутність волевиявлення позивача на укладання оспорюваного додаткового договору. Відповідачу із самого початку було відомо про порушення прав позивача, що виразилось у реєстрації спірного договору майже через три роки після начебто його підписання сторонами та майже через півтора роки після закінчення терміну основного договору оренди землі. У зв`язку із такими активними та умисними діями відповідача, спрямованими на приховання порушеного права позивача, позивач не знала та не могла знати про порушення свого права (а.с.67-70).

Під час розгляду справи судом було залучено як відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки , оскільки відповідно до Статуту ТОВ АФ Семереньки , затвердженого протоколом загальних зборів учасників 28.01.2019, ТОВ АФ Семереньки є правонаступником Приватного підприємства Печинське , яке було приєднане до товариства, у результаті чого ТОВ АФ Семереньки є правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків ПП ПЕЧИНСЬКЕ згідно з передавальним актом, затвердженим рішення власника ПП ПЕЧИНСЬКЕ від 02.02.2018 (а.с.121-129).

У судове засідання позивач та його представник ОСОБА_2 не з`явилися. Представник ОСОБА_2 надіслала клопотання за змістом якого, заявлений позов підтримала, просила задовольнити, а також просила стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та за проведення почеркознавчої експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася. В попередніх судових засіданнях Литвиненко Д.Г. вказувала, що ТОВ "АФ "Семереньки" у повному обсязі заперечує проти задоволення позову із підстав, наведених у відзиві на позов.

Ураховуючи заяву представника позивача, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних доказів у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.

На підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 12.08.2002 установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,15 га, у тому числі ріллі - 2,8442 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області (а.с.10,11).

19.10.2006 ОСОБА_1 уклав із ПП ПЕЧИНСЬКЕ договір оренди землі та передав у оренду земельну ділянку площею 2,84 га строком на 10 років. Даний договір був зареєстрований у Тростянецькому районному відділі Сумської філії Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельним ресурсам , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.12.2006 за №040663501567 (а.с.44-45).

На підставі наданого додаткового договору від 01.12.2015 до договору оренди землі від 19.10.2006 судом установлено, що 01.12.2015 між ОСОБА_1 та ПП ПЕЧИНСЬКЕ був укладений даний додатковий договір, відповідно до умов якого сторони погодили збільшити строк дії договору оренди землі на 20 років, збільшити розмір орендної плати та змінити інші умови договору оренди землі (а.с.46-49).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який сформовано 14.12.2016, право оренди за даним додатковим договором та за договором оренди від 19.10.2006 було зареєстроване 14.12.2016 Яструбинською сільською радою Сумського району Сумської області ОСОБА_4 (а.с.11).

Даний додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 19.10.2006 оспорюється позивачем із підстав відсутності його волевиявлення на його укладення. При цьому, позивач стверджує, що підпис у цьому додатковому договорі, який укладено між ПП ПЕЧИНСЬКЕ та ним, від його імені виконала інша особа, яку він не уповноважував на його підписання та реєстрацію.

За клопотанням позивача судом було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу.

Так, згідно із висновком судово-почеркознавчої експертизи за №19/119/6-6/11е від 12.03.2019 підписи від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець у додатковому договорі від 01.12.2015 до договору оренди землі, який укладений між ОСОБА_1 та ПП ПЕЧИНСЬКЕ , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою згідно зразків, наданих на дослідження (а.с.100-109).

З огляду на вказаний висновок експерта, суд приходить до висновку, що спірний додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 19.10.2016, який укладено між ПП ПЕЧИНСЬКЕ та ОСОБА_1 , останнім не підписувався, що свідчить про порушення вимог щодо форми договору і укладення його без вільного і дійсного волевиявлення.

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до положень ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливе укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладання договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Частиною першою ст.205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, зважаючи на те, що додатковий договір від 01.12.2015 до договору оренди землі від 19.10.2006, позивачем не підписувався, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи, який суд вважає достовірним доказом, посилання позивача на те, що було відсутнє його вільне волевиявлення на укладення цього додаткового договору, є таким, що ґрунтується на законі, а тому заявлена позивачем вимога про визнання недійсним зазначеного додаткового договору підлягає задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача про наявність у позивача такого вільного волевиявлення, із огляду на отримання ним орендних платежів у збільшеному розмірі у період 2015-2017 років. При цьому, суд виходить із того, що по-перше, судом встановлено відсутність підпису позивача на додатковій угоді, що є свідченням відсутності його вільного волевиявлення на укладення додаткового договору, а по-друге, позивачем не було надано належних доказів, які б вказували на те, що у зазначений період (2015-2017 роки) позивачу було відомо про укладений додатковий договір.

З огляду на викладене, продовження користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 , після закінчення 20.12.2016 строку дії договору оренди землі від 19.10.2006 є безпідставним і порушує права позивача як власника цього нерухомого майна.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За таких обставин, використання відповідачем після 20.12.2016 всупереч волі ОСОБА_1 як власника земельною ділянкою на підставі угоди, яка підлягає визнанню недійсною, є безпідставним та земельна ділянка підлягає поверненню із незаконного володіння відповідача. Відтак заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача повернути йому земельну ділянку також підлягає задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідно до ст.141 ЦПК України. З огляду на те, що позовні вимоги задоволені повністю, тому на користь позивача підлягають до стягнення із відповідача документально підтверджені судові витрати за сплату судового збору у сумі 1409,60 грн., а також витрати за проведення судової експертизи у сумі 2250,24 грн., а всього на суму 3659,84 грн. (а.с.2, 3, 98).

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Семереньки", про визнання недійсним додаткового договору до договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати недійсним додатковий договір від 01.12.2015 року до договору оренди землі від 19.10.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Печинське" щодо передачі в оренду земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , який зареєстровано 14.12.2016 державним реєстратором Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області Коломоєць Аліною Сергіївною.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Семереньки" (код ЄДРПОУ 33486731, юридична адреса вул.Центральна, буд.2-А, с.Печини, Тростянецький район, Сумська область) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,8442 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Семереньки" (код ЄДРПОУ 33486731, юридична адреса вул.Центральна, буд.2-А, с.Печини, Тростянецький район, Сумська область) на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат 3659,84 грн. (три тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять грн. 84 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене 03.05.2019.

Суддя О.С.Линник