Постанова

від 23.07.2019 по справі 588/1611/18

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року

м.Суми

Справа №588/1611/18

Номер провадження 22-ц/816/3836/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 24 квітня 2019 року в складі судді Линник О.С., ухваленого у м. Тростянець, повний текст якого складений 20 травня 2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного підприємства Печинське , правонаступником якого є ТОВ Агрофірма Семереньки , про визнання недійсним додаткового договору від 01 грудня 2015 року до договору оренди землі від 19 жовтня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Печинське щодо передачі в оренду земельної ділянки, з кадастровим номером НОМЕР_1 , який зареєстровано 14 грудня 2016 року державним реєстратором Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області Коломоєць Аліною Сергіївною та про зобов`язання повернути йому земельну ділянку площею 2,8442 га, з кадастровим номером НОМЕР_1 .

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 24 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним додатковий договір від 01 грудня 2015 року до договору оренди землі від 19 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Печинське щодо передачі в оренду земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , який зареєстровано 14 грудня 2016 року державним реєстратором Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області Коломоєць Аліною Сергіївною.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,8442 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки на користь ОСОБА_1 3659 грн 84 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ Агрофірма Семереньки оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі товариство, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Зокрема, відповідач зазначив про те, що єдиним доказом, на якому ґрунтується рішення суду є висновок судово-почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_1 в додатковому договорі від 01 грудня 2015 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. При цьому, на думку ТОВ Агрофірма Семереньки , судом не враховано обставини того, що протягом року після закінчення договору оренди землі від 19 жовтня 2006 року позивач не висловив заперечень стосовно продовження строку його дії і продовжував його виконувати належним чином, з урахуванням положень додаткового договору. Крім того, як вказав відповідач, позивач не звертався до орендаря із письмовою заявою про повернення йому земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку договору оренди землі від 19 жовтня 2006 року та отримував орендну плату у збільшеному розмірі, що свідчить про його обізнаність з умовами спірної угоди та згодою на її виконання. До того ж, заявник апеляційної скарги вважає, що права позивача у даному випадку не порушені, тому відсутні підстави для визнання недійсним додаткового договору до договору оренди землі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що позивач не підписував оспорюваний договір, який укладено з порушенням вимог ст. 203 ЦК України щодо вільного волевиявлення учасника правочину, що згідно зі ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним. Ураховуючи викладене, місцевий суд також вважав, що земельна ділянка підлягає поверненню позивачу з незаконного володіння відповідача.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 12 серпня 2002 року та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8442 га, з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка має цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області (а.с. 10 - 11).

19 жовтня 2006 року між ПП Печинське та позивачем було укладено договір оренди землі, за умовами якого останній передав вищевказану земельну ділянку в оренду відповідачу строком на 10 років, а 20 грудня 2006 року вказаний договір був зареєстрований у Тростянецькому районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах (а.с. 44-45).

01 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ПП Печинське був укладений додатковий договір до вказаного договору оренди землі, відповідно до умов якого сторони погодили збільшити строк дії договору оренди землі на 10 років, а також збільшити розмір орендної плати та змінити інші умови договору оренди землі (т. 1, а.с. 36-37).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який було сформовано 14 грудня 2016 року, право оренди спірної земельної ділянки за відповідачем ПП Печинське за додатковим договором від 01 грудня 2015 року та за договором оренди від 19 жовтня 2006 року було зареєстроване 14 грудня 2016 року державним реєстратором Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області Коломоєць А.С. (а.с. 11).

Із статуту ТОВ Агрофірма Семереньки , затвердженого протоколом загальних зборів учасників 12 лютого 2019 року, вбачається, що агрофірма є правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків ПП Печинське (а.с. 121 - 128).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав на те, що він не підписував додатковий договір від 01 грудня 2015 року до договору оренди землі, а тому волевиявлення на його укладення у нього не було.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 19/119/6-6/11е від 12 березня 2019 року підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець у додатковому договорі від 01 грудня 2015 року до договору оренди землі, який укладено між ОСОБА_1 та ПП Печинське , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою згідно наданих на дослідження зразків (а.с. 100 - 109).

У ч. 1 ст. 202 ЦК України йдеться про те, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Частиною 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 216 ЦК України йдеться про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, зі змісту вищезазначених положень закону вбачається, що наявність волевиявлення особи має бути обов`язкова, особа має бажати настання правових наслідків за укладеним договором, набувати права та обов`язки, що витікають з умов договору.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, умови додаткової угоди до договору оренди землі не були погоджені між сторонами у справі, оскільки спірний правочин підписаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи.

Отже, за таких обставин справи та вимог закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недійсність додаткового договору від 01 грудня 2015 року до договору оренди землі від 19 жовтня 2006 року, так як він був укладений без волевиявлення позивача. Зокрема, свого підпису ОСОБА_1 на ньому не ставив, чим не висловив свого волевиявлення на збільшення строку оренди землі, тому не можна вважати, що товариство має право користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі від 19 жовтня 2006 року.

У свою чергу, ТОВ Агрофірма Семереньки не надало доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги стосовно того, що ним було узгоджено із власником земельної ділянки умови додаткового договору до договору оренди землі, а саме щодо збільшення строку оренди землі та зміни орендної плати, а також стосовно того, що відповідно до умов додаткової угоди позивач отримував орендну плату у збільшеному розмірі

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутні підстави вважати, що спірний договір є недійсним, оскільки відповідач після закінчення договору оренди деякий час використовував спірну земельну ділянку та регулярно сплачував позивачу орендну плату не заслуговують на увагу та не ґрунтуються на нормах закону, так як відсутність підпису позивача у додатковому договорі оренди земельної ділянки свідчить про те, що він був укладений без волевиявлення позивача, що є безумовною підставою для визнання цього договору недійсним.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його прав та законних інтересів є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що з грудня 2016 року, тобто після закінчення строку договору оренди землі від 19 жовтня 2006 року, позивач, як власник земельної ділянки був позбавлений права вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном, оскільки нерухоме майно всупереч його волі перебуває у користуванні відповідача.

Ураховуючи викладене, колегія суддів також погоджується і з висновком місцевого суду в частині наявності правових підстав про зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду про задоволення позову також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для скасування рішення суду.

Відтак, колегія суддів вважає, що судом з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, його висновки відповідають вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому таке судове рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки залишити без задоволення, а рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 24 квітня 2019 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 липня 2019 року.

Головуючий: С.Г. Хвостик

Судді: О.І. Собина

Т.А. Левченко