Рішення

від 23.04.2019 по справі 588/1612/18

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/1612/18

2/588/39/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2019 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Лободи Т.С., з участю представника відповідача ОСОБА_1 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Семереньки" про визнання недійсними договору оренди землі, додаткової угоди до договору оренди землі, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із указаним позовом, який згодом уточнив 21.09.2018 та який мотивував тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 2,8388 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області, яку він отримав у спадок від бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14.10.2006 ОСОБА_3 уклала із ПП ПЕЧИНСЬКЕ договір оренди землі та передала у оренду земельну ділянку площею 2,8388 га строком на 10 років. Договір був зареєстрований у Тростянецькому районному відділі Сумської філії Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельним ресурсам , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 за №040663501731.

Після закінчення строку дії договору 22.12.2016 позивач неодноразово звертався в усній та письмовій формі до відповідача із приводу повернення йому земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії Договору оренди землі від 14.10.2006, але будучи особою юридично необізнаною надавав письмові звернення у єдиному екземплярі без відмітки про вручення відповідачу такого звернення та вірив обіцянкам представників відповідача щодо повернення земельної ділянки.

Відповідач під різними приводами відмовлявся повернути йому та його родичам земельні ділянки виділивши їх одним масивом та письмових відповідей на його численні звернення не надавав.

Вже після закінчення строку дії договору оренди землі (22.12.2006) відповідач повідомив його, що 17.05.2012 між ним та ПП ПЕЧИНСЬКЕ укладений договір оренди землі, який був зареєстрований у відділі Держкомзему Тростянецького району Сумської області від 27.12.2012 за №59250000401967 та відповідно до якого він передав у оренду земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2,8388 га, строком на 10 років.

У 2018 році йому стало відомо, що строк дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2,8388 га продовжено на 20 років, оскільки із ним відповідач уклав додаткову угоду від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006, а тому відповідач використовує земельну ділянку у своїй господарській діяльності і повертати її не збирається.

Додатковий договір від 19.11.2015 був зареєстрований 27.04.2018 державним реєстратором Сумської обласної філії Комунального підприємства Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради Правдіною-Велігоцькою Альоною Анатоліївною.

Позивач указує, що договір оренди землі від 17.05.2012 та додаткову угоду від 19.11.2015 до договору оренди землі він не підписував, із умовами таких договорів його ніхто не знайомив та примірників договору оренди та додаткової угоди він не отримував, а відповідно і участі у державній реєстрації такого договору та додаткової угоди не приймав та нікого не уповноважував на його реєстрацію. Хто за нього поставив підписи у даних договорах йому не відомо.

Позивач зазначає, що підпис у договорі оренди землі від 17.05.2012 та додатковій угоді від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006, який укладено між ПП ПЕЧИНСЬКЕ (правонаступником якого є ТОВ "АФ Семереньки") та ним, за нього виконала зовсім інша особа, а відповідач такий договір та додаткову угоду без його згоди та відома надав на реєстрацію та їх було зареєстровано 27.12.2012 та 27.04.2018, без його згоди та участі.

Позивач вважає, що шляхом підроблення договору оренди землі від 17.05.2012 та додаткової угоди від 19.11.2015 до договору оренди, відповідач позбавив його, як власника земельної ділянки, права самостійно розпоряджатися своєю земельною ділянкою на власний розсуд, та таке право у незаконний спосіб перейшло до відповідача.

З огляду на зазначене, позивач просив:

1) визнати недійсним договір оренди землі від 17.05.2012 укладений між ним та ПП ПЕЧИНСЬКЕ , зареєстрований у відділі Держкомземі Тростянецького району Сумської області 27.12.2012 за №59250000401967 та визнати недійсною додаткову угоду від 19.11.2015 до договору оренди землі, укладену між ним та ПП ПЕЧИНСЬКЕ , зареєстровану 27.04.2018 державним реєстратором Сумської обласної філії Комунального підприємства "Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради" Правдіною-Велігоцькою Альоною Анатоліївною;

2) зобов`язати ПП ПЕЧИНСЬКЕ повернути йому земельну ділянку площею 2,8388 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області;

3) судові витрати покласти на відповідача.

У відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, представник відповідача 01.11.2018 подала відзив на позов, у якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог посилався на те, що договір оренди землі із урахування положень додаткового договору є чинним, не припиненим, не визнаним недійсним, і його правомірність презюмується згідно приписів ст.204 ЦК України. Жодного факту вчинення фізичного чи психологічного впливу на позивача в своїй позовній заяві позивач не виклала. Так само, відсутні докази застосування заходів фізичного чи психологічного тиску з боку відповідача і у вигляді заяв чи скарг, поданих із даного приводу до правоохоронних органів, що свідчить про те, що додатковий договір був укладений між сторонами добровільно, а його зміст та правові наслідки відповідають її вільному волевиявленню. Головним фактом, що спростовує відсутність такого волевиявлення позивача є те, що з моменту підписання додаткового договору позивач у період 2015-2017 років отримувув орендну плату за землю у збільшеному розмірі, вчасно, без затримки у повному обсязі і регулярно. Отже, передача земельних ділянок позивачем у оренду відповідачу, який сплачував орендну плату та належним чином використовував земельну ділянку, тобто фактичне тривале виконання умов договорів оренди землі з урахуванням додаткових угод, є підтвердженням того, що їх укладення відповідало внутрішній волі позивача, а тому підстав для визнання договору оренди землі та додаткового договору недійсними немає. Земельна ділянка передана у користування орендарю на підставі чинного договору та відповідних актів приймання-передачі, а отже, перебуває у його правомірному використанні, тому відповідно до ст.393 ЦК України і ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Позбавлення відповідача права оренди після десяти років фактичних орендних відносин, проти яких позивач не виловлював жодних заперечень також буде свідчити про порушення принципу правової визначеності , оскільки орендар, який належним чином виконує протягом багатьох років свої зобов`язання перед орендодавцем, має законне право очікувати і в подальшому розраховувати на збереження свого права орендаря, яке встановлено договором, який є обов`язковим для обох сторін. Також представник відповідача звертав увагу на відсутність у позивача порушених прав, що є також окремою підставою для відмови у позові (а.с.43-45).

У відповіді на відзив, поданої 20.12.2018 представником позивача, остання указала, що представник відповідача у відзиві не спростувала тверджень позивача, жодним чином не пояснила, яким чином на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстровано два договори оренди землі, а саме договір оренди землі від 14.10.2006 із урахуванням додаткового договору до договору оренди землі від 19.11.2015, який зареєстровано 27.04.2018 державним реєстратором Сумської обласної філії КП Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради Правдіною-Велигоцькою А.А. та договір оренди землі від 17.05.2012 зареєстрований у відділі Держкомзему Тростянецького району Сумської області від 27.12.2012 за №59250000401967. Отримання орендної плати позивачем з 2015 року по 2017 рік у збільшеному розмірі жодним чином не свідчить про обізнаність позивача із наявністю додаткової угоди, оскільки збільшення орендної плати відбулося незалежно від вказаної угоди, яка була зареєстрована лише 27.04.2018. Зокрема, у 2017 році позивачу без укладення будь-яких додаткових угод про це було виплачено орендну плату в розмірів 10%, які не передбачені ні договором оренди землі, ні спірною угодою. Указане свідчить про те, що збільшення суми орендної плати із року у рік відбувається автоматично орендарем без підписання будь-яких додаткових договорів. Отримання орендної плати за користування земельною ділянкою з 2006 по 2016 роки, а також подальші за часом події, що відбувалися після підробки спірного документа, не можуть свідчити про укладання (підписання) чи схвалення позивачем оспорюваного додаткової угоди та договору і жодним чином не спростовує відсутність волевиявлення позивача на укладання оспорювантх документів, які зокрема суперечать один одному. Відповідачу із самого початку було відомо про порушення прав позивача, що виразилось у реєстрації спірних та суперечних один одному договорів, які позивач не підписував. У зв`язку із такими активними та умисними діями відповідача, спрямованими на приховання порушеного права позивача, позивач не знав та не міг знати про порушення свого права (а.с.55-58).

Під час розгляду справи судом було залучено як відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки , оскільки відповідно до Статуту ТОВ АФ Семереньки , затвердженого протоколом загальних зборів учасників 28.01.2019, ТОВ АФ Семереньки є правонаступником Приватного підприємства Печинське , яке було приєднане до товариства, у результаті чого ТОВ АФ Семереньки є правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків ПП ПЕЧИНСЬКЕ згідно з передавальним актом, затвердженим рішення власника ПП ПЕЧИНСЬКЕ від 02.02.2018 (а.с.132-140,145-146).

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача ОСОБА_4 . подала заяву про розгляд справи без сторони позивача, позов підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити.

Представник відповідача Литвиненко ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнала із підстав наведених у відзиві на позов, повністю заперечувала проти задоволення позову.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.

На підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 03.04.2012, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.02.2011 за №563, судом установлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 2,8388 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області, яку він отримав у спадок від його бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11,16,17).

14.10.2006 ОСОБА_3 уклала із ПП ПЕЧИНСЬКЕ договір оренди землі та передала у оренду земельну ділянку площею 2,8388 га строком на 10 років. Договір був зареєстрований у Тростянецькому районному відділі Сумської філії Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельним ресурсам , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 за №040663501731 (а.с.12-13).

У день укладення вказаного договору оренди сторонами також були підписані акт визначення меж орендованої земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт про передачу і прийом земельної ділянки.

Строк дії договору оренди землі від 14.10.2006 закінчився 22.12.2016.

Із наданої позивачем копії договору оренди землі від 17.05.2012, судом також установлено, що 17.05.2012 між ОСОБА_2 та ПП Печинське був укладений договір оренди на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,8388 га., за яким позивач передав у оренду земельну ділянку строком на 10 років. Укладений договір оренди землі був зареєстрований у відділі Держкомзему Тростянецького району Сумської області від 27.12.2012 за №59250000401967 (а.с.14-15).

На підставі наданого відповідачем додаткового договору від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006 судом установлено, що 19.11.2015 між ОСОБА_2 та ПП ПЕЧИНСЬКЕ був укладений даний додатковий договір, відповідно до умов якого сторони погодили збільшити строк дії договору оренди землі на 20 років, збільшити розмір орендної плати та змінити інші умови договору оренди землі.

Матеріалами реєстраційної справи Тростянецької РДА Сумської області за №1542667959250 на земельну ділянку площею 2,8388 га із кадастровим номером НОМЕР_1 , судом установлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який сформовано 02.05.2018, право оренди за даним додатковим договором та за договором оренди від 14.10.2006 було зареєстроване 27.04.2018 державним реєстратором Сумської обласної філії Комунального підприємства Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради Правдіною-Велігоцькою Альоною Анатоліївною.

Даний додатковий договір від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006 та договір оренди землі від 17.05.2012 оспорюється позивачем із підстав відсутності його волевиявлення на укладення цих договорів. При цьому, позивач стверджує, що підпис у договорах, який укладено між ПП ПЕЧИНСЬКЕ та ним, від його імені виконала інша особа, яку він не уповноважував на підписання та реєстрацію цих договорів.

За клопотанням позивача судом було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу щодо належності позивачу підпису у графі Орендодавець у додатковому договору від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.02.2006 (а.с.67-68).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи за №19/119/6-6/1е від 14.02.2019 підписи від імені ОСОБА_2 у графах Орендодавець у двох примірниках додаткового договору оренди від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006, який укладений між ОСОБА_2 та ПП ПЕЧИНСЬКЕ , виконані ОСОБА_2 , відповідно до зразків, наданих на дослідження (а.с.95-107).

З огляду на вказаний висновок експерта, суд приходить до висновку, що спірний додатковий договір від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2016, який укладено між ПП ПЕЧИНСЬКЕ та ОСОБА_2 , був підписаний позивачем, а отже, є дійсним і його правомірність презюмується згідно приписів ст.204 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до положень ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливе укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладання договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Частиною першою ст.205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, зважаючи на те, що додатковий договір від 19.11.2015 до договору оренди землі від 14.10.2006, був підписаний позивачем, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи, який суд вважає достовірним доказом, посилання позивача на те, що було відсутнє його вільне волевиявлення на укладення цього додаткового договору, є безпідставним, а тому заявлена позивачем вимога про визнання недійсним зазначеного додаткового договору не підлягає задоволенню.

Крім того, за клопотанням позивача судом було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу щодо належності позивачу підпису у графі Орендодавець у договорі оренди землі від 17.05.2012 (а.с.86-87).

За повідомленням судового експерта за №19/119/6-6/13е від 15.03.2019 судова експертиза, для проведення якої судом було поставлене запитання: "Чи ОСОБА_2 , чи іншою особою виконано підпис у графі Орендодавець у примірнику договору оренди землі від 17.05.2012, який укладено між ОСОБА_2 та Приватним підприємством ПЕЧИНСЬКЕ ?" не була проведена у зв`язку із неоплатою позивачем заявленої ним експертизи (а.с.125-126).

У зв`язку із цим суду не можливо установити, що підпис у договорі оренди землі від 17.05.2012 був здійснений не позивачем, а іншою особою. Інші достовірні докази посилання позивача на те, що було відсутнє його вільне волевиявлення на укладення цього договору відсутні, тому і у цій частині заявлена позивачем вимога про визнання договору оренди землі від 17.05.2012 не підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про зобов`язання відповідача повернути йому земельну ділянку, суд зазначає, що указана вимога є похідною від двох перших заявлених позовних вимог, які не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому ця вимога також не підлягає задоволенню.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими, а тому для задоволення позову відсутні підстави.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідно до ст.141 ЦПК України. Із огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати, понесені позивачем (судовий збір 1409,60 грн. на а.с.3), відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Семереньки про визнання недійсними договору оренди землі, додаткової угоди до договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_2 , відшкодуванню не підлягають.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене 02.05.2019.

Суддя О.С.Линник