Постанова

від 10.07.2007 по справі 40/80-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/80-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2007 р.                                                           Справа № 40/80-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя Білоконь Н.Д., суддя Фоміна В.О.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Ніколенко Я.О., копія пост. дов. №08-11/3053/2-06 від 28.12.2005 р.

відповідача -  1) Осипової Н.В., копія пост. дов. №22426 від 28.12.06 р., 2) Юдіна С.О., дов. №7 від 01.06.07 р.

прокурора - Кріциної Н.Г., посв. №116 від 27.09.01 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх. № 1369 Х\1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 13.03.07 р. у справі № 40/80-07

за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до 1) управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та  комунальної власності Харківської міської ради, м. Харків, 2) приватного підприємства "Олександра", м. Харків,

про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та зобов"язання повернути нежитлову будівлю

встановила:

Прокурор в інтересах держави в особі Харківської міської ради, позивача, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним з підстав невідповідності законодавству договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1581 від 20.12.2005р., укладеного між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради. назву якого змінено на управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та  комунальної власності Харківської міської ради, перший відповідач, та приватним підприємством “Олександра”, другий відповідач, та про зобов‘язання приватного підприємства “Олександра”повернути управлінню комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області в належному стані нежитлову відокремлену будівлю загальною площею 1253,2 кв. м, розташовану в м. Харкові по вул. Пушкінській, 57, літ. “Б-2”.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.03.2007р. у справі № 40/80-07 (суддя Хотенець П.В.)  позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1581 від 20.12.2005р., укладений між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області, від імені якої діяло управління комунального майна та приватизації,  та приватним підприємством “Олександра”.

Зобов‘язано приватне підприємство “Олександра” повернути управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області в належному стані нежитлову відокремлену будівлю загальною площею 1253,2 кв. м, розташовану в м. Харкові по вул. Пушкінській, 57, літ. “Б-2”.

Стягнуто з управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь:  державного бюджету України 85,00 грн. державного мита;  державного підприємства “Судовий інформаційний центр”59,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з приватного підприємства “Олександра” на користь: державного бюджету України 85,00 грн. державного мита; державного підприємства “Судовий інформаційний центр”59,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Другий відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення  місцевого господарського суду  скасувати та  залишити без розгляду позовну заяву прокурора. Апеляційну скаргу апелянт обгрунтовує  порушенням судом при винесенні оскаржуваного судового акту норм процесуального права, а саме: частини 2 статті 2; пункту 1 частини 1 статті 62  Господарського процессуального Кодексу України, вважаючи, що прокурор м. Харкова не мав права подавати позовну заяву в інтересах територіальної громади в особі  Харківської міської ради.

Прокурор, позивач та перший відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечують з тих, зокрема, підстав, що прокурор міста Харкова, пред"являючи даний позов, діяв в межах своїх повноважень та в інтересах територіальної громади  м. Харкова, самостійно визначивши, в чому полягає порушення інтересів у зв"язку з укладенням спірного договору, а також підстави та предмет позову.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення представників сторін, а також прокурора, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було встановлено господарським судом першої інстанції, 02.03.2005 р. на підставі рішення виконкому Харківської міської ради №159 від 02 березня 2005 р. між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради (правонаступником якого є перший відповідач), орендодавцем, та приватним підприємством "Олександра", орендарем, було укладено договір №1552 оренди нежитлового приміщення (будівлі), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю в тимчасове строком до 02 .02. 2006 р. платне користування комунальне майно - нежитлову відокремлену одноповерхову будівлю, загальною площею 1253,2 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 57, літ. "Б-2".

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм (оренду) має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Однак, як установлено господарським судом  першої інстанції, спірний договір оренди було укладено без дозволу  власника - територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради та з порушенням Порядку передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади  м. Харкова, затвердженого сесією Харківської міської ради 23.06.2004 р.

Відповідно до пункту 2.5 цього Порядку після отримання та реєстрації заяви юридичної особи про передачу в оренду майна Управління комунального майна та приватизації направляє повідомлення про намір здійснення передачі об'єкта в оренду до відповідних головних управлінь та управлінь Харківської міської ради. Укладенню договору оренди  має передувати експертна оцінка вартості комунального майна, результати якої дійсні протягом 6 місяців. Після затвердження оцінки вартості комунального майна Управлінням готується та вноситься на розгляд виконавчого комітету Харківської міської ради проект рішення виконавчого комітету Харківської міської ради, яким передбачається передача майна в оренду.

Тому місцевий господарський суд цілком обгрунтовано дійшов висновку щодо наявності правових підстав для визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1581 від 20.12.2005 р. згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.

Судова колегія вважає необгрунтованим посилання другого відповідача в апеляційній скарзі та в доповненні до апеляційної скарги на порушення  господарським судом  першої інстанції норм процесуального права - пункту 1 частини 1 статті  62 та частини 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, що, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення господарського суду  Харківської області від 13.03.2007 р., зважаючи на наступне.

Частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовувати необхідність їх захисту, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, за змістом пункту 2 статі 121 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, обсягу наданих прокурору статтею 29 Господарського процесуального кодексу України прав, представництво прокуратурою інтересів держави у господарському суді є одним із видів представництва в суді, яке за своєю правовою природою є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Але представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

З огляду на це, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах прокурор, а вирішуючи питання про порушення справи за позовними заявами прокурора і суд, повинні враховувати, що закріплені нормами Конституції України та іншими правовими актами інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин.

Даючи офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статтей 6, 7, та статті 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

В пунктах 1, 2 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 №3-рп/99 вказано, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держаи чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Главою 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Так, відповідно до пп.1, 2 п. б) ч. 1 статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»в сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, де до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відносяться делеговані повноваження, в тому числі, забезпечення в межах наданих повноважень доступності та безоплатності освіти та медичного обслуговування на відповідній території, забезпечення у відповідності до закону розвитку всіх видів освіти та медичного обслуговування, розвитку та удосконалення мережі освітніх та лікувальних установ всіх форм власності.

Предметом спірного договору оренди є нежитлова будівля, що знаходилася в оперативному управлінні Комунальної установи охорони здоров'я міської клінічної лікарні №23 Київського району.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено поняття представницького органу місцевого самоуправління, яким є виборний орган (рада), що складається із депутатів і згідно із законом наділяється право представляти інтереси територіальної громади та приймати від її імені рішення. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади в сфері забезпечення в межах наданих повноважень доступності та безоплатності освіти та медичного обслуговування на відповідній території, забезпечення у відповідності до закону розвитку всіх видів освіти та медичного обслуговування, розвитку та удосконалення мережі освітніх та лікувальних установ всіх форм власності

Питання представництва прокуратурою інтересів держави також регулюється Наказом Генеральної прокуратури України від 29.11.2006 року №6гн «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень».

Відповідно до п. 2 зазначеного Наказу Генеральної прокуратури основними завданнями представництва в суді вважається реальний захист прав і законних інтересів осіб, які не спроможні з будь-яких причин самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження, невизначеного кола осіб, права яких одночасно порушуються, а також захист інтересів держави держави, що порушуються чи можуть бути порушені внаслідок протиправних дій.

Прокурор при подачі позову  також керувався необхідністю захисту прав невизначеного кола осіб - членів територіальної громади, права яких на охорону здоров"я одночасно порушуються  протиправним відчудженням будівлі міської клінічної лікарні.

Щодо посилань апелянта на розгляд справи в суді першої інстанції в порушення частини 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України за відсутності  представника другого відповідача, не повідомленого належним чином про місце, дату та час судового засідання, то на думку членів судової колегії, другий відповідач повідомлявся належним чином про місце, час та день судового засідання на його юридичну адресу, вказану у статуті від 15.05.2006 р. (02088, м. Київ, вул. Автотранспортна, 4), своєчасно надсилалися копія ухвали суду, про що, зокрема, сівідчить наявна на аркушах справи 47-50 документи, а з"ясування питання про фактичне місцезнаходження сторони у справі або зміну  його юридичної адреси не є обов"язком господарського суду.

З урахуванням викладеного підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2007 р. відсутні.

Керуючись статтями 29, 33. 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів.

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2007 р. у справі № 40/80-07 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                     Слюсарева Л.В.  

                                 Суддя                                                                    Білоконь Н.Д.  

                                  Суддя                                                                   Фоміна В.О.