Рішення

від 26.04.2019 по справі 160/1736/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року Справа № 160/1736/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального дошкільного навчального закладу (ясла садок) №56 УСМІШКА Комбінованого типу, відділу освіти і науки Нікопольської міської ради про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

21.02.2019 р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Комунального дошкільного навчального закладу (ясла садок) №56 УСМІШКА Комбінованого типу (надалі - відповідач), в якій просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вул. Піддубного, будинок 3 КОМУНАЛЬНОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (ЯСЛА САДОК) № 56 "УСМІШКА" КОМБІНОВАНОГО ТИПУ (код ЄДРПОУ - 25957354), до повного усунення порушень.

Позов обґрунтовано необхідністю застосування заходів реагування, оскільки за результатами перевірки було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Разом з тим, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.ч 1, 2 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Частиною 8 ст.262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. позивачу відстрочено сплату судового збору за подання даного позову до ухвалення рішення по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження з викликом учасників справи на 27.03.2019 р. о 10:10 год.

02.04.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого повідомляє: по-перше, після складання акту перевірки позивач повинен був видати припис для надання можливості відповідачу усунути виявлені перевіркою порушення. По-друге. відповідачем частково усунуті виявлені порушення зазначені в акті, а керуючим органом проводяться роботи щодо державних закупівель послуг з встановлення протипожежних дверей у закладі, закупівлю послуги з захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів та обладнання системою протипожежної сигналізації. По-третє, в акті перевірки та у позові зазначено ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності відповідно до діючих вимог як виникнення пожежі . Тобто, на думку відповідача 1, немає загрози життю та здоров'ю людей. Також вказує про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору позивачу.

У судове засідання 27.03.2019 р. сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Для повторного виклику сторін, судове засідання відкладено до 10:50 год. 15.04.2019 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 р. залучено до участі у справі в якості відповідача 2 - відділ освіти і науки Нікопольської міської ради.

У судове засідання 15.04.2019 р. прибули уповноважені представники позивача та відповідача 1. Для надання представником позивача відповіді на відзив на позовну заяву розгляд справи було відкладено до 10:50 год. 26.04.2019 р.

У судове засідання 26.04.2019 р. прибули уповноважені представники позивача та відповідача 2.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Надав додаткові докази по справі та клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача 2 проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого повідомлено суд, що в дошкільному навчальному закладі ведеться активна робота з усунення порушень протипожежної безпеки. Крім того, позивачем за наслідками перевірки не було складено припис про усунення порушень. Також, заперечує проти відстрочення сплати судового збору за подання даного позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, які з'явились, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по суті справи та з огляду на положення ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.

Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що у період з 05.02.2019 р. по 08.02.2019 р. відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено планову перевірку КОМУНАЛЬНОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (ЯСЛА САДОК) № 56 "УСМІШКА" КОМБІНОВАНОГО ТИПУ, за адресою: Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вул. Піддубного, будинок 3.

За результатами перевірки складено акт №28 від 08.02.2019 р., яким були зафіксовані наступні порушення:

не дообладнані приміщення другого поверху будівлі дошкільного навчального закладу системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: системою пожежної сигналізації (пункт 1.2 розділу V ППБУ; пункт 7.2 таблиці А.1 додатку А державних будівельних норм Системи протипожежного захисту (ДБН В.2.5-56:2014);

відсутні протипожежні двері в отворі протипожежної перешкоди, яка відокремлює електрощитову будівлі дошкільного навчального закладу (пункт 1.24 розділу IV ППБУ; пункт 6.31 державних будівельних норм Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги (ДБН В.1.1-7:2016);

для облицювання стін та стелі на шляхах евакуації в коридорі першого поверху будівлі дошкільного навчального закладу застосовано будівельний матеріал (панелі МДФ, деревина, пластик) з вищими показниками пожежної небезпеки ніж Г2, В2, Д2, Т2 (пункт 2.23 розділу ІІІ; пункт 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016);

для облицювання стін та стелі на шляхах евакуації в сходових клітках будівлі дошкільного навчального закладу застосовано будівельний матеріал (панелі МДФ, деревина, пластик) з вищими показниками пожежної небезпеки ніж Г1, В1, Д1, Т1 (пункт 2.23 розділу ІІІ; пункт 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016);

зняті дверні полотна в отворах, що з'єднують коридор зі сходовими клітками на першому поверсі будівлі дошкільного навчального закладу (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ; пункт 14 розділу IІІ ППБУ для навчальних закладів та установ системи освіти України);

не забезпечений захист будівлі дошкільного навчального закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (пункт 1.21 розділ IV ППБУ; пункт 10 додатку А державного стандарту України Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (ДСТУ Б В.2.5-38:2008);

не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта, як об'єкта підвищеної небезпеки (стаття 9 Закону України Про об'єкти підвищеної небезпеки , пункти 1, 2 розділу ІІІ ПТБ; пункт 3 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 11 липня 2002 р. № 956).

Акт був підписаний відповідачем 1 із зауваженнями.

Згідно висновків акту перевірки, позивач дійшов висновку, що подальша експлуатація об'єкту створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, що стало підставою для звернення до суду.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 ст. 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За таких обставин, відповідач наділений повноваженнями щодо проведення заходів контролю як планових так і позапланових за відповідним наказом, результати яких фіксуються у акті, який є підставою для звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідачем 1 здійснено заходи щодо усунення виявлених під час перевірки порушень.

Так, демонтовано на стінах в коридорі на шляхах евакуації першого поверху будівельний матеріал з високим показником пожежної безпеки;

демонтовано на стінах на шляхах евакуації сходових кліток будівельний матеріал з високим показником пожежної безпеки; з метою проведення ідентифікації потенційно небезпечного об'єкта, 19.02.2019 р. направлено до Державної служби з питань праці повідомлення про результати ідентифікації об'єкту підвищеної небезпеки закладу.

Відповідачем 2 проведені роботи із закупівлі послуги з виготовлення та встановлення протипожежних дверей в отворі протипожежної перешкоди, яка відокремлює електрощитову, що підтверджується актом наданих послуг № 27/3 від 22.04.2019 р.

На електронному майданчику РrоZоrrо 29.03.2019 р. оголошено про процедуру закупівлі послуги із захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, що підтверджується роздруківкою оголошення.

Згідно протоколу засідання тендерного комітету від 18.04.2019 р. № 108 акцептовано пропозицію одного із учасників електронного аукціону.

В кошторисі закладу передбачено видатки зі спеціального фонду на капітальний ремонт протипожежної сигналізації, що підтверджується даними кошторису на 2019 р.

Вказані документи містяться в матеріалах справи.

Таким чином, в Комунальному дошкільному навчальному закладі (яслах- садку) № 56 Усмішка Комбінованого типу вчиняються дії з усунення порушень протипожежної безпеки.

Позивачем по суті проведених заходів пояснень не надано.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як вбачається з проаналізованих положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Кодексу цивільного захисту України позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Суд зазначає, що враховуючи відсутність доказів оскарження відповідачем дій та рішень позивача під час перевірки та за її результатами, а також розгляд даної справи по суті виявлених перевіркою порушень та їх часткове усунення, посилання відповідачів на процедурні порушення ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області при проведенні перевірки та за її результатами, на думку суду, не спростовують наявність виявлених порушень, тому не враховуються судом при вирішенні питання щодо повного зупинення експлуатації об'єкту.

Також, суд не може брати до уваги заперечення відповідачів відносно заявленого одночасно з позовною заявою клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки дане питання було вирішено судом ухвалою від 25.02.2019 р. та на її виконання 08.04.2019 р. позивачем надано докази сплати судового збору

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, триває процес усунення усіх виявлених під час перевірки порушень, частина зафіксованих у акті перевірки порушень на час розгляду справи усунуті, про що надано належні докази, а також підтверджується актом позапланової перевірки дошкільного навчального закладу №151 від 24.04.2019 р.

Суд зазначає, що пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Разом з тим, слід зазначити, що ризик виникнення пожежі має вірогідний характер.

Враховуючи характер виявлених порушень та порушень, які залишились не усунутими, які самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожежі, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта навчального закладу буде суперечити принципу пропорційності, та зачіпатиме права та інтереси третіх осіб, в тому числі дітей.

У Рішенні від 02.11.2004 р. №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, враховуючи надання відповідачем доказів часткового усунення виявлених під час перевірки порушень, проти яких позивач не заперечень не надав, аналіз співмірності заявлених заходів реагування та характеру порушень, виявлених під час перевірки, суд не вбачає підстав для повного зупинення експлуатації дошкільного навчального закладу.

За наслідками розгляду даної справи, враховуючи надання позивачем доказів сплати судового збору у зв'язку із відстроченням його сплати, розподіл витрат в порядку ст. 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 261, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального дошкільного навчального закладу (ясла садок) №56 УСМІШКА Комбінованого типу, відділу освіти і науки Нікопольської міської ради про застосування заходів реагування, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 26.04.19

Суддя В.С. Віхрова

З оригіналом згідно

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун