Постанова

від 05.07.2007 по справі 35/310

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/310

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.07.2007                                                                                           № 35/310

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача                    Тернівський М.Ю.,

від відповідача 1          Зоценко А.А.,від відповідача 2           не з'явився,

 від третьої особи          Клименко А.Р., Величко О.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної фірми “Тополевський В.Ю.”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.04.2007

 у справі № 35/310  

 за позовом                               Приватної фірми "Тополевський В.Ю."

 до                                                   Міністерства оборони України

                                                  Військової частини А-2574 Міністерства оборони України

 третя особа відповідача           Дочірнє підприємство Державної компанії з експорту та імпорту продукції

та послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт”

Державне підприємство “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма

“Прогрес”

 про                                                  витребування майна із чужого володіння

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідачів передати позивачу, належну йому на праві власності, продукцію – брухт чорних металів виду 5А у кількості 90 тон шляхом видачі дозволу – наряду на вивезення з території в/ч А-2574 чи будь-якої іншої належної Міністерству оборони України рівноцінної за віддаленістю від позивача території або стягнути вартість цієї продукції на суму 50 000,00 грн.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 19.10.2006 позивач просив витребувати у Міністерства оборони України, Військової частини А-2574 Міністерства оборони України належну позивачу продукцію – брухт чорних металів виду 5А у кількості 90 тон.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 19.10.2006 позивач просив зобов'язати Міністерство оборони України та Військову частину А-2574 Міністерства оборони України передати позивачу, належну йому на праві власності продукцію – брухт чорних металів виду 5А у кількості 90 тон шляхом видачі Міністерством оборони України дозволу – наряду на вивезення брухту чорних металів виду 5А у кількості 90 тон з території в/ч А-2574 чи будь-якої іншої рівноцінної за віддаленістю від позивача території Міністерства оборони України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2007 у справі № 35/310 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу задовольнити повністю, рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Відповідач-1 надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач надав доповнення до апеляційної скарги, в якому просив рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, а саме: зобов'язати Міністерство оборони України виконати договір комісії з третьою особою – ДП СЗТФ “Прогрес” № Д-113/К/2003/П в повному обсязі та передати Приватній фірмі “Тополевський В.Ю.” належну їй на праві власності продукцію – брухт чорних металів виду 5А у кількості 90 тон шляхом видачі Міністерством оборони України дозволу – наряду на вивезення брухту чорних металів виду 5А у кількості 90 тон з території в/ч А-2574 чи будь-якої іншої рівноцінної за віддаленістю від позивача території Міністерства оборони України.

Представник третьої особи надав відзив на доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначив, що вимоги позивача про спонукання відповідача-1 до виконання договору комісії є безпідставними.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи положення ст. 101 ГПК України, вимоги позивача про зобов'язання відповідача-1 виконати договір комісії не можуть розглядатись в суді апеляційної інстанції, оскільки вони не заявлялись під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та доповнення до неї, відзиви на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та третьої особи, встановив наступне:

26.06.2003 між Міністерством оборони України та Дочірнім підприємством Державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт” Державним підприємством “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес” укладено договір комісії № Д-113/К/2003П, згідно п. 1.1 якого Міністерство доручило підприємству, а підприємство взяло на себе зобов'язання за комісійну винагороду укладати на умовах, що не суперечать договору та виконувати від свого імені, в інтересах міністерства та за його рахунок, угоди на реалізацію металобрухту та інших продуктів утилізації, крім деталей, вузлів агрегатів та брухту дорогоцінних металів (далі - вторинні ресурси) згідно з додатковими угодами до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 5.1 договору комісії здавальники вторинних ресурсів надають їх підприємству для підготовки до продажу на підставі нарядів (ф. № 200). З моменту підписання додаткової угоди і отримання нарядів відповідальність за підготовку вторинних ресурсів до продажу та їх реалізацію несе підприємство.

Згідно п. 5.2 договору комісії після підготовки на території здавальника партії вторинних ресурсів до продажу, у відповідності до вимог п. 3.2, представниками підприємства за участю представників здавальника проводиться прийом вторинних ресурсів з оформленням акту прийому-передачі вторинних ресурсів та накладних за даними фактичного зважування.

16.10.2003 між Міністерством оборони України та Дочірнім підприємством Державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт” Державним підприємством “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес” укладено додаткову угоду до договору комісії № Д-113/К/2003П від 26.06.2003, згідно п. 1 якої міністерство доручає підприємству, а підприємство бере на себе зобов'язання реалізувати вторинні ресурси у кількості, що вказана у специфікації та за цінами, що діють на ринку України на день реалізації зазначеної кількості, але не нижче цін визначених протоколом погодження вартості 1 тони вторинних ресурсів, що передаються на реалізацію та мінімальної ціни реалізації.

Всього за специфікацією 100 тон вторинних ресурсів на загальну суму 13993,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди міністерство здійснює передачу вторинних ресурсів підприємству у місцях його накопичення, та на умовах викладених у специфікації.

Згідно п. 3 додаткової угоди вторинні ресурси від утилізованого майна та техніки приводяться силами підприємства у відповідність з вимогами ГОСТу 2787-75 у пункті накопичення в/ч А-2574 м. Ніжин.

16.09.2003 між Дочірнім підприємством Державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт” Державним підприємством “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес” та Приватною фірмою “Тополевський В.Ю.” укладено договір поставки № Д-173/2003/П, згідно п. 1.1 якого ДП “Прогрес”, як постачальник, постачає, а ПФ “Тополевський В.Ю.”, як замовник, приймає та оплачує металобрухт та інші продукти утилізації, які утворилися у підпорядкованих Міністерству оборони України військових частинах, установах, організаціях внаслідок утилізації озброєння, військової техніки тощо (далі – вторинні ресурси) на умовах, визначених цим договором та відповідними додатковими угодами до цього договору.

Пунктом 1.2 договору поставки визначено, що найменування вторинних ресурсів, їх кількість, наявний стан, умови передачі, терміни реалізації, ціна та інші умови визначаються у відповідних додаткових угодах, які укладаються для кожної партії вторинних ресурсів.

20.10.2003 між третьою особою та позивачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № Д-173/2003/П від 16.09.2003, згідно п. 1 якої постачальник поставляє, а замовник приймає та оплачує вторинні ресурси, а саме брухт чорних металів виду 5 А у кількості 90 тон та брухт чорних металів виду 12 А у кількості 10 тон, всього на загальну суму 18126,60 грн.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 20.10.2003 до договору поставки № Д-173/2003/П від 16.09.2003 визначено, що замовник здійснює попередню оплату вартості партії вторинних ресурсів в розмірі 100 % протягом 2-х банківських днів після отримання повідомлення від постачальника про готовність партії вторинних ресурсів для продажу за рахунком-фактурою постачальника.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди постачальник здійснює передачу партії вторинних ресурсів замовнику на території в/ч А-2574 (м. Ніжин) з оформленням Акту прийому-передачі цієї партії вторинних ресурсів.

Згідно пункту 4 додаткової угоди замовник здійснює прийом та вивіз вторинних ресурсів протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 7 додаткової угоди після зазначення сторонами фактичної ваги вторинних ресурсів сторони підписують акт прийому-передачі партії вторинних ресурсів. Належним чином оформлений акт прийому-передачі є підтвердженням повного виконання постачальником зобов'язань в частині, що стосується поставки вторинних ресурсів за цією додатковою угодою.

Пунктом 8 додаткової угоди встановлено, що замовник зобов'язаний вивезти з територій в/ч А-2574 (м. Ніжин) вторинні ресурси у термін до 30.12.2003.

На виконання умов договору та додаткової угоди до нього позивачем платіжним дорученням № 68 від 14.11.2003 здійснено попередню оплату вартості партії вторинних ресурсів на суму 18 126,60 грн.

24.11.2003 між відповідач-2 та третьою особою складено акт № 1.1 прийому-передачі вторинних ресурсів за договором поставки № Д-113/К/2003П від 26.06.2003 та додатковою угодою № 1 від 16.06.2003 про те, що відповідач-2 відпустив, а третя особа прийняла брухт чорних металів 5А у кількості 90 тон та брухт чорних металів 12А у кількості 10 тон.

21.11.2003 Тополевському Віктору Юрійовичу була видана довіреність серії ЯАІ № 153485 на отримання від ДП СЗТФ “Прогрес” брухту чорних металів 5А у кількості 90 тон та брухту чорних металів 12А у кількості 10 тон.

24.11.2003 між третьою особою та позивачем складено акт № 1.1 прийому-передачі вторинних ресурсів за договором поставки № Д-173/2003/П від 16.09.2003 та додатковою угодою № 1 від 20.10.2003 про те, що третя особа відпустила, а позивач прийняв вказані вище вторинні ресурси на суму 18126,60 грн.

Оскільки позивачу було дозволено здійснити порізку та вивезення з території відповідача-2 лише 10 тон брухту чорних металів виду 12А, він звернувся з позовом про зобов'язання передати йому брухт чорних металів 5А у кількості 90 тон.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог мотивуючи тим, що акт прийому-передачі вторинних ресурсів від 16.09.2003, довіреність серії ЯАІ № 153485, податкова накладна від 17.11.2003 № 644 підтверджують отримання позивачем, придбаного за договором поставки, майна; позивачем не надано доказів заборони відповідачем-2 здійснити подальшу порізку та вивезення майна та не надано доказів, що спірне майно перебуває на території військової частини А-2574 в м. Ніжин. Крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання позивача на наряд № 118/4/95 від 15.10.2003 як на доказ отримання лише 10 тон брухту, у зв'язку з тим, що зазначений наряд було видано на виконання умов договору комісії, укладеного між відповідачем-1 та третьою особою, і третя особа як комісіонер отримала 10 тон брухту чорних металів для подальшої реалізації.

Однак, колегія суддів вважає, що висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи, тому рішення підлягає скасуванню, виходячи з такого.

У пункті 1 додаткової угоди № 1 від 20.10.2003 до договору поставки № Д-173/2003/П від 16.09.2003 крім найменування майна, його кількості та вартості, визначено і умови постачання та місце накопичення, а саме ЕХW в/ч А-2574 в м. Ніжин.

Згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати “Інкотермс” (в редакції 2000 року) термін EXW “франко-завод” означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, складання між позивачем і третьою особою акту прийому-передачі вторинних ресурсів № 1.1 від 24.11.2003 у м. Ніжин свідчить про те, що третя особа виконала свої зобов'язання щодо поставки в момент надання у розпорядження позивача майна, що знаходилось на території в/ч А-2574 у м. Ніжин.

Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР (чинного на момент укладення та виконання договору поставки) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Отже, за договором поставки № Д-173/2003/П від 16.09.2003 та додаткової угоди № 1 від 20.10.2003 до цього договору позивач набув право власності на спірне майно.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Підтвердженням того, що спірне майно зберігалось у в/ч А-2574 є акт № 275 від 07.08.2003, складений і підписаний комісією у складі: голови комісії – начальника зберігання в/ч А-2574 майора Загвоздіна С.О. та членів комісії – начальника відділу в/ч А-2574 майора Костюченка О.П. та представника ДП СЗТФ “Прогрес” провідного спеціаліста Салова Д.Г., та затверджений 07.08.2003 командиром в/ч п/п Шахназаровим А.А.

Наряд № 118/4/95 від 15.10.2003 є свідченням того, що із 100 тон брухту чорних металів видано лише 10 тон.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовна вимога позивача про зобов'язання відповідачів передати йому спірне майно (брухт чорних металів виду 5А у кількості 90 тон) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки відповідно до п. 71 ч. ІІ Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах СРСР, затвердженого наказом Міністра оборони СРСР від 1979 № 260 відпуск (відвантаження) зі складу об'єднання матеріальних засобів, що належать центральному органу управління Збройних Сил здійснюється лише на підставі нарядів цього органу управління, вивезення позивачем належного йому майна з території відповідача-2 неможливий без видання відповідного наряду Міністерством оборони України.

Тому, вимога позивача про видачу Міністерством оборони України відповідного дозволу наряду на вивезення брухту чорних металів виду 5А у кількості 90 тон є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Приватної фірми “Тополевський В.Ю.” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2007 у справі № 35/310 – скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Приватної фірми “Тополевський В.Ю.” задовольнитичастково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2007 у справі № 35/310 скасувати.

3.          Позов задовольнити повністю.

4.          Зобов'язати Міністерство оборони України та Військову частину А-2574 Міністерства оборони України передати позивачу, належну йому на праві власності, продукцію – брухт чорних металів виду 5А у кількості 90 тон шляхом видачі Міністерством оборони України дозволу – наряду на вивезення брухту чорних металів виду 5А у кількості 90 тон з території в/ч А-2574 чи будь-якої іншої рівноцінної за віддаленістю від позивача території Міністерства оборони України.

5.          Стягнути з Міністерства оборони України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 30-1, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Приватної фірми “Тополевський В.Ю.” (63500, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Вокзальна, 26, код ЄДРПОУ 31264843) 250,00 грн. державного мита за подання позову, 59,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 125,00 грн. відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.

6.          Стягнути з Військової частини А-2574 Міністерства оборони України (16600, Чернігівська область, м. Ніжин) на користь Приватної фірми “Тополевський В.Ю.” (63500, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Вокзальна, 26, код ЄДРПОУ 31264843) 250,00 грн. державного мита за подання позову, 59,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 125,00 грн. відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.

7.          Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

8.          Матеріали справи № 35/310 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді