Рішення

від 02.05.2019 по справі 1.380.2019.000710

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 року справа №1.380.2019.000710

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді- Кухар Н.А.,

секретар судового засідання- Шавель М.М.,

за участю:

представника позивача - Кравчука П.І.,

представника відповідача -Боднар Л.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОКЛАС до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОКЛАС (місцезнаходження: 790 0 5, м.Львів, вул. Городоцька, 174) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0017161411 та №0017171411 від 18 . 10.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки в акті перевірки ТзОВ ЕКОКЛАС містять відомості про виявлені порушення, факт існування яких не підтверджений належними доказами, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Основною підставою визначення порушень в акті зазначено те, що відповідно до листа уповноваженого органу Республіки Польща від 24.08.2018 №2001-ІОС.4331.6.2018 преференційне походження товару відповідно до умов Угоди не підтверджено. Так як, вказана у сертифікатах з переміщення форми ЕUR1 інформація про походження товару не підтвердилася, як наслідок відповідач визнає товар таким, походження якого достовірно не встановлено та відповідно встановлено невідповідність підстав для звільнення від сплати ввізного мита на підставі Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Однак позивач зазначає, що ним ввезено на митну територію України товар, оформлений за митною декларацією № UA209140/2017/134531 від 31.07.2017 в режимі ІМ 40 Трактор для сільського господарства колісний FENDT 933 Vario, рік виробництва 2008, бувший у використанні, без пакування, маркування виробника , країна походження: DE (Німеччина) . Митне оформлення товару за даною митною декларацією проводилось за кодом преференції 410 Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС , із застосуванням преференційної ставки ввізного мита - 6,7 %. Підстава - надана при митному оформленні товару фактура № FV 108/2017 від 06.07.2017, видана продавцем Roltoma Tomasz Stypulkowski (NIP НОМЕР_1) та сертифікат EUR.l № PL/MF/AK 0141765, виданий Регіональним офісом адміністрації доходів у м. Білосток 01.07.2017. Крім цього, при митному оформленні товарів позивачем було подано компетентним органам української сторони усі без виключення необхідні документи, в тому числі документи, що підтверджують країну походження товару, такі ж документи було подано експортером до митного органу Республіки Польща для отримання сертифікату походження товару. На момент митного оформлення жодних сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи країну походження товару, не виникало. На думку позивача, митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.l повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Так як з аналізу статей Розділу V Протоколу 1 до Угоди про асоціацію убачається, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: або сертифікат з переведення товару EUR.l або декларації інвойс, виданий затвердженим експортером або експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро, при цьому підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Тому вважає, що сертифікат про походження товару є тим документом, який підтверджує верифікацію отриманого товару щодо країни походження. Також зазначає, що оскільки позивач подавав всі необхідні документи, що підтверджують походження товару, то висновки акта перевірки контролюючого органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 63 444,86грн. та заниження бази оподаткування податку на додану вартість на загальну суму 12 688,98 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами та є необґрунтованими. Тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем ст. 43, ч.1 ст.257, ст.280 Митного кодексу України, а саме встановлено факт невірного визначення митної вартості товару, який оформлений за МД №UA209140/2017/134531 від 31.07.2017, що спричинило заниження податкових зобов'язань на суму 50755,89грн . На думку відповідача, дані товари декларувалися платником податків із застосуванням преференції за кодом 410 і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за меншою ставкою у розмірі 6,7% від митної вартості замість 10%. Крім того, під час проведення перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AK 0141765 від 01.07.2017, експортер не підтвердив статус походження розглядуваних товарів, товар №1 Трактор для сільського господарства колісний FENDT 933 Vario, рік виробництва 2008, бувший у використанні, без пакування, маркування виробника , країна походження: DE (Німеччина) , митне оформлення якого здійснено позивачем за МД від 31 .0 7.2017 №UA209140/2017/134531 , тому не може вважатися таким, що походить з Європейського Союзу, відповідно до ст . 2 розділу II Протоколу і Угоди. Враховуючи вищевикладене, ТзОВ ЕКОКЛАС порушено вимоги підпункту (b) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва до Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом від 27.06.2014 та неправомірно застосовано режим вільної торгівлі до товару задекларованого платником податків за МД № UA209140/2017/134531 від 31.07.2017, а також порушено п . 190.1 ст . 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове по сплаті податку на додану вартість на суму 10151,18грн. Тому на думку представника відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю, виходячи з такого.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОКЛАС зареєстроване як юридична особа 19 . 04.2005 Управлінням державної реєстрації юридичного управління Львівської міської ради за №14151020000004485, код ЄДРПОУ 33532976, місцезнаходження: 79022, м.Львів, вул.Городоцька, 174, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та є платником єдиного внеску.

Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 28 . 04 . 2005 за №33532976, перебуває на обліку в Залізничній ОДПІ ГУДФС у Львівській області.

ТзОВ ЕКОКЛАС взято на облік як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності Львівською митницею ДФС, облікова картка №209/20158/560 від 13.01.2018, облік в митних органах розпочато з 28.02.2018.

07 .0 6.2017 між ТзОВ ЕКОКЛАС (Україна) (надалі - Покупець) та компанією Roltoma Tomasz Stypulkowski Kobylin - Borzymy (Польська Республіка) (надалі - Продавець), був укладений рахунок-фактура (договір купівлі-продажу) № FV108/2017, у межах якого на митну територію України було ввезено товар - трактор для сільського господарства колісний FENDT 933 Vario, рік виробництва 2008, бувший у використанні, без пакування, маркування виробника , країна походження: DE Німеччина .

Вищевказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України. Митне оформлення товару на умовах вільної торгівлі в рамках Угоди проведено за митною декларацією №UA209140/2017/134531 від 31 .0 7.2017 .

Митне оформлення товару за даною митною декларацією проводилось за кодом преференції 410 Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС , із застосуванням преференційної ставки ввізного мита - 6,7 %. Підстава - надана при митному оформленні товару фактура № FV 108/2017 від 06.07.2017, видана продавцем Roltoma Tomasz Stypulkowski (NIP НОМЕР_1) та сертифікат EUR.l № PL/MF/AK 0141765, виданий Регіональним офісом адміністрації доходів у м. Білосток 01.07.2017.

20.07.2017 Львівська митниця ДФС відповідно до ч.1 ст.33 Угоди та ч.1 ст.45 Митного кодексу України звернулась з листом №2552/8/13-70-19 до Державної фіскальної служби України з проханням про проведення перевірки сертифікату з переміщенням форми EUR.l від 01.07.2017 № PL/MF/AK 0141765, поданого при митному оформленні товарів за митною декларацією від 31.07.2017 №UA209140/2017/134531 .

Державна фіскальна служба України за зверненням Львівської митниці від 20 .0 7.2017 №2552/8/13-70-19 в частині перевірки сертифікату з перевезення форми EUR.1 №PL/MF/AK 0141765, скерувала такий на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща.

У відповідь на вказане звернення, уповноважений орган Республіки Польща листами від 24.08.2018 №2001-ІОС.4331.6.2018 та від 31.08.2018 №1601-ІОА.4331.6.2018 підтвердив автентичність походження вищевказаних доказів. Зазначив, що враховуючи те, що експортер не надав відповідні документи, що доводять статус походження товару, не підтверджено преференційне походження товарів, для опрацювання та вжиття заходів згідно з чинним законодавством України.

Листом від 13.09.2018 за №2834/7/99-99-19-04-03-17 Державна фіскальна служба України надала відповідь на згадуваний вище запит Львівській митниці ДФС щодо результатів перевірки сертифікату з переміщенням форми EUR.l від 01.07.2017 № PL/MF/AK 0141765, згідно з якого убачається, що Польська митниця на їх запит щодо походження товару, який ввозився на підставі сертифікату з перевезення товару форми ЕUR.l від 01.07.2017 №PL/MF/AK 0141765, повідомила, що преференційне походження вказаного товару відповідно до умов Угоди не підтверджено.

24 .0 9.2018 Головним управління ДФС у Львівській області прийнято наказ №5429 про проведення документальної невиїзної перевіри ТзОВ ЕКОКЛАС .

26.09.2018 на підставі вказаного наказу, проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ ЕКОКЛАС щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів відповідно до митної декларації від 31 .0 7.2016 №UA209140/2017/134531 .

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №№ 2426/13-01-14-11/33532976 від 01.10.2018, у якому зафіксовано порушення позивачем:

-вимог ст. 43, ч.1 ст.257, ст.280 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 50755,89грн.;

-п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на загальну суму 10151,18грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18 . 10.2018, а саме:

- №0017171411 за платежем Мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 63444,86грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 50755,89грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12688,97грн.;

- №0017161411 за платежем Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 20688,98грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 10151,18грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2537,80грн.

Позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору та оскаржив податкові повідомлення -рішення у адміністративному порядку, однак скаргу платника не було задоволено.

Позивач не погодився з такими податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до абз . 1 п . 41.1 ст . 41 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (надалі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п . 41.3 ст . 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.

Пунктом 54.4 ст . 54 ПК України передбачено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених п . 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Положеннями пп. 54.3.6 п . 54.3 ст . 54 ПК України встановлено, що результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п . 4 ч . 5 ст . 54 Митного кодексу України (надалі - МК України) орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Положеннями п . 1 ч . 3, ч . 6 ст . 345 МК України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до ч . 1, п . 2 ч . 2 ст . 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз наведених правових норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордом України було допущено порушення законодавства України, а також орган доходів і зборів має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.08.2018 у справі № 821/751/17.

Абзацом 14 ст . 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 № 959-XII надане визначення поняттю імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до ст . 74 МК України, імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Згідно з ч . 2 ст . 36 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст . 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до ч . 6 ст . 36 МК України, положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до ч . 7 ст . 36 МК України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною радою України.

Згідно ч . 1 ст . 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною 3 ст . 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до ст . 43 МК України, засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями (частина 5), а декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (частина 6).

Частиною 9 ст . 43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках експертизи відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Щодо посилань позивача на те, що висновок податкового органу в акті перевірки ґрунтується на суперечливому твердженні відповідача про те, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 01.07.2017 № PL/MF/AK 0141765 є недійсним для надання режиму вільної торгівлі в рамках Угоди товару №1 Трактор для сільського господарства колісний FENDT 933 Vario, рік виробництва 2008, бувший у використанні, без пакування, маркування виробника , країна походження: DE (Німеччина) , митне оформлення якого ним здійснено за митною декларацією № UA209140/2017/134531 від 31.07.2017, суд зазначає таке.

Відповідно до п . 1 ч . 3 ст . 44 МК України, у разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Судом установлено, що ТзОВ ЕКОКЛАС ввезено на митну територію України товар, оформлений за митною декларацією № UA209140/2017/134531 від 31.07.2017 в режимі ІМ 40 Трактор для сільського господарства колісний FENDT 933 Vario, рік виробництва 2008, бувший у використанні, без пакування, маркування виробника , країна походження: DE (Німеччина) . Фактурна вартість товару 46000,00EUR.(згідно з встановленим НБУ курсом 1євро-30,396394грн. на день митного оформлення - 1398234,12грн.) Митна вартість - 1538057,54грн. Ставка ввізного мита пільгова/повна 10% від митної вартості - 153805,75грн., однак ТзОВ ЕКОКЛАС сплачено зменшене ввізне мито 6,7% згідно з Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом.

Згідно з ч . 1 ст . 16 розділу V Підтвердження походження Протоколу І Угоди, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифіката з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу, як одного з таких документів.

Відповідно до ч . 1 та ч.3 ст . 17 розділу V Протоколу І Угоди, сертифікат з перевезення товару EUR. 1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Відповідно до ч . 1 ст . 29 розділу V Протоколу І Угоди, експортер, який подає заяву на отримання сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен зберігати документи, зазначені в статті 17(3) цього Протоколу, протягом щонайменше трьох років.

Відповідно до ч . 2 ст . 32 розділу VI Домовленості про адміністративне співробітництво Протоколу І Угоди, з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Частинами 1, 3 та 5 ст . 33 Перевірка підтверджень походження розділу VI Протоколу І Угоди встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь- яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, шо походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Згідно з ч.1 ст.45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

20.07.2017 Львівська митниця ДФС відповідно до ч.1 ст.33 Угоди та ч.1 ст.45 Митного кодексу України звернулась з листом №2552/8/13-70-19 до Державної фіскальної служби України з проханням про проведення перевірки сертифікату з переміщенням форми EUR.l від 01.07.2017 № PL/MF/AK 0141765, поданого при митному оформленні товарів за митною декларацією від 31.07.2017 №UA209140/2017/134531.

Державна фіскальна служба України за зверненням Львівської митниці від 20.07.2017 №2552/8/13-70-19 в частині перевірки сертифікатів з перевезення форми EUR.1 №PL/MF/AK 0141765, скерувала такі на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща.

У відповідь на вказане звернення, уповноважений орган Республіки Польща листом від 24.08.2018 №2001-ІОС.4331.6.2018 повідомив про результати перевірки: Розслідування, проведене у Білостоку, показує, що зазначений документ дійсно видавався (є аутентичним, дійсним) але транспортний засіб, зазначений у сертифікаті, не відповідає вимогам, щоб вважати таким, який проходить з Європейського Союзу згідно з визначенням в абз. (b) параграфа 1 ст.2 Протоколу 1 Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва до Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом .

Як встановлено вище, у зв'язку з тим, що, під час проведення митними органами країни експорту, на підставі статей 32 та 33 Перевірка підтверджень походження розділу VI Протоколу І Угоди, подальшої перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 01 .0 7.2017 № PL/MF/AK 0141765, експортер не підтвердив статус походження розглядуваних товарів, товар №1 Трактор для сільського господарства колісний FENDT 933 Vario, рік виробництва 2008, бувший у використанні, без пакування, маркування виробника , країна походження: DE (Німеччина) , митне оформлення якого здійснено позивачем за МД від 31.07.2017 №UA209140/2017/134531, не може вважатися таким, що походить з ЄС, відповідно до ст . 2

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст . 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем доведено правомірність прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОКЛАС (місцезнаходження: 790 0 5, м.Львів, вул. Городоцька, 174) до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 .0 5.2019.

Суддя Кухар Н.А.