Постанова

від 07.05.2019 по справі 0940/2402/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/3662/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Обрізка І.М., Попка Я.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства Голубка на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, ухвалене суддею Остап'юком С.В. у м. Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі № 0940/2402/18 за адміністративним позовом приватного підприємства Голубка до Головного управління ДФС у Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду у якому просив суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації № 633652/19391138 від 05.04.2018 року і № 633710/19391138 від 05.04.2018 року; зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 48 від 17.07.2017 року та № 49 від 26.07.2017 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваними рішеннями комісії Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області відмовлено у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) поданих ПП Голубка податкових накладних з підстави ненадання платником податку копій усіх документів, вказаних у пункті 14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (надалі - Порядок №117), а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг і транспортування. При цьому, як зазначає позивач, на повідомлення відповідача ним подано документи, які підтверджують реальність та матеріальну можливість здійснення операцій за зупиненими податковими накладними, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, ПП Голубка , яке просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права та виходить з мотивів аналогічних тим, які наведені в позовній заяві.

Позиція відповідача зводиться до того, що оскільки податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критерії ризиків ступеня ризиків, то їх реєстрацію було зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Комісія Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, за наслідками поданих позивачем документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, відмовила в реєстрації податкових накладних № 48 та № 49 у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних та договорів на поставку частини матеріалів, які використовувалися при виконанні робіт з капітального ремонту.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, судом апеляційної інстанції розглянуто справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що при здійсненні операцій з постачання продукції ПП Голубка склало податкові накладні № 48 від 17.07.2017 року та № 49 від 26.07.2017 року, які надіслало для реєстрації в ЄРПН.

Як видно з квитанцій № 1, про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена, відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки, податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Комісія Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 05.04.2018 року прийняла рішення № 633652/19391138, № 633710/19391138, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних № 48 від 17.07.2017 року та № 49 від 26.07.2017 року в ЄРПН з підстави: ненадання платником податку договорів, зокрема. Зовнішньоекономічних контрактів і додатків до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. При цьому, документи, які не надано потрібно підкреслити.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили реальність здійснених ним господарських операцій та свідчили б про відповідність цих операцій дійсному економічному змісту.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Згідно з підпунктом а пункту 185.1. статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 74.3. статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Як видно з підпункту 201.16.1 пункту 201.16. статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

В квитанціях № 1 щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 48 від 17.07.2017 року та № 49 від 26.07.2017 року, зазначено, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Так, пункт 6 Критеріїв № 567 містить перелік різних критеріїв оцінки ступеня ризиків, зокрема: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Отже, контролюючий орган зобов'язаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв № 567.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних наказу № 567, визначено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567: 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Зі змісту квитанції № 1 слідує, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Проте, контролюючим органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16. статті 201 ПК України, не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567, які є необхідними для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Так, постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 29.03.2017 року № 190 установлено, що комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Водночас, відповідно до пропозиції надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН позивач надіслав пояснення та документи на підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентами, які на думку позивача є достатніми.

Водночас в рішеннях № 633652/19391138 від 05.04.2018 року і № 633710/19391138 від 05.04.2018 року зазначено, що позивачем не надано товарно-транспортні накладні та договори на поставку частини матеріалів, які використовувались при виконанні робіт з капітального ремонту.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що не можуть вважатись слушними твердження податкового органу про ненадання платником податків певних документів чи встановлення недоліків в них, на тій підставі, що такі документи при надісланні повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувались податковим органом.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки цим обставина, зокрема, не дослідив оскаржувані рішення податкового органу на предмет їх обґрунтованості, а вдався одразу до оцінки фактичних обставин виявленого правопорушення.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 48 від 17.07.2017 року та № 49 від 26.07.2017 року, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень частини другої статті 9 та частини другої статті 245 КАС України, підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пунктів 19, 20 Порядку № 1246, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову в частині зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 48 від 17.07.2017 року та № 49 від 26.07.2017 року, подані ПП Голубка .

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 16 квітня 2019 року в справі № 826/10649/17.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення адміністративного позову з вищевикладених мотивів.

Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд звертає увагу на наступні обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведених обставин судові витрати позивача, а саме судовий збір за подання позовної заяви, сплачений на підставі квитанції № 0.0.1211347430.1 від 14.12.2018року в сумі 7048,00 грн. та за подання апеляційної скарги, сплачений на підставі квитанції № 2Р1862 від 18.03.2019 року в сумі 10572,00 грн. слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Івано-Франківській області та Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Голубка задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року в справі № 0940/2402/18 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 633652/19391138 від 05.04.2018 року та № 633710/19391138 від 05.04.2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати подані приватним підприємством Голубка податкові накладні № 48 від 17.07.2017 року та № 49 від 26.07.2017 року у єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь приватного підприємства Голубка солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, Головного управління ДФС у Івано-Франківській області та Державної фіскальної служби України судовий збір в розмірі 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. Б. Хобор судді І. М. Обрізко Я. С. Попко

Повний текст виготовлено 08.05.2019 року