Рішення

від 25.04.2019 по справі 916/2922/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2922/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Підеш Н.О. (на підставі договору);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства „БІЗОН-ТЕХ 2006" (70605, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Лесі Українки, буд.. 162, кв. 11);

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства „Зоря" (66710, Одеська обл., Захарівський р-н, с. Мар'янівка );

про стягнення 142 479,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 26.12.2018 року від позивача - Приватне підприємство „БІЗОН-ТЕХ 2006" (надалі - ПП„БІЗОН-ТЕХ 2006") до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. ГСОО №3143/18) до відповідача - Селянського (фермерського) господарства „Зоря" (надалі - СФГ „Зоря"), в якій позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 733538,24 грн., з яких: 396162,78 грн. - основний борг, 43498,67 грн. - інфляційних втрат, 79232,55 грн. - штрафу та 214644,24 грн. - процентів, а також просив суд стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №ПР-139 від 02.02.2017 року щодо повної сплати вартості отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 02.01.2019 року за даним позовом було відкрито провадження у справі № 916/2922/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.01.2019 року.

28.01.2019 року до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. ГСОО №1703/19), згідно якої позивач зменшив розмір процентів та просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 546506,00 грн., з яких: 396162,78 грн. - основний борг, 43498,67 грн. - інфляційних втрат, 79232,55 грн. - штрафу, 27612,00 грн. - процентів.

У судовому засіданні від 28.01.2019 року судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України на 18.02.2019 року.

18.02.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну вх. ГСОО №3280/19, згідно якого позовні вимоги у сумі основного боргу у розмірі 396162,78 грн. не визнає та зазначає, що борг складає 208162,78 грн., оскільки ним було сплачено 188000,00 грн., тоді як проти стягнення інфляційних, штрафу та процентів за договором поставки позов не визнає. Разом з тим, обґрунтовуючи свою позицію відповідач посилається на порушення позивачем строку поставки товару та здійснення поставки товару неналежної якості. Отже, відповідач вважає, що за несвоєчасне надання посівного матеріалу та несертифікованого насіння соняшника, що було виявлено при схожості, відповідачу було нанесено збитки, а тому СФГ „Зоря" просить суд задовольнити ? частину основного боргу, що становить 104 081,00 грн., в інших позовних вимогах відмовити.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року, в порядку ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, строк підготовчого провадження у справі №916/2922/18 було продовжено на 30 днів. Крім того, даною ухвалою суду в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 18.03.2019 року.

14.03.2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив вх. ГСОО №5064/19, згідно якої позивач вважає доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідачем не надано доказів щодо понесення ним збитків. При цьому, позивач наполягає на належному виконанні ним обов'язків щодо поставки товару за договором №ПР-139 від 02.02.2017 року та зазначає, що твердження відповідача про сплату грошових коштів у сумі 188000,00 грн. відповідачем не підтверджені.

Ухвалою суду від 18.03.2019 року, судом в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням відповідача вх. ГСОО №2-1068/19 від 11.03.2019р. було витребувано у філії ПП „БІЗОН-ТЕХ 2006" (Первомайського регіонального структурного підрозділу), касову книгу за серпень 2018 року.

У судовому засіданні від 18.03.2019 року судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України на 29.03.2019 року.

29.03.2019 року до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог і повернення суми судового збору вх. ГСОО №6141/19, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 359606,00 грн., з яких 209262,78 грн. - основний борг, 43498,67 грн. - інфляційні втрати, 79232,55 грн. штрафу та 27612,00 грн. процентів, стягнути з відповідача судові витрати в повному обсязі та повернути позивачу 2803,50 грн. судового збору.

29.03.2019 року від позивача надійшло повідомлення про часткове погашення боргу вх. ГСОО №6147/19, згідно якого позивач зазначає, що 22.03.2019 року відповідач сплатив позивачу 220265,86 грн., з яких 209262,78 грн. - погашення основної заборгованості за договором №ПР-139, 7864,14 грн. - штраф та 3138,94 грн. - відшкодування судового збору. При цьому, згідно зазначеного повідомлення позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 43498,67 грн. інфляційних, 71368,41 грн. штрафу, 27612,00 грн. процентів та судового збору у розмірі 2805,48 грн., підтримує у повному обсязі.

29.03.2019 року у судовому засіданні представником відповідача було подано до суду клопотання вх. ГСОО №6108/19 у відповідності до якого відповідач просив суд залучити до матеріалів справи докази сплати грошових коштів у розмірі 220265,86 грн., а саме платіжне доручення №4 від 22.03.2019 року, згідно якого відповідачем сплачено 209262,78 грн. за договором №ПР-139, відшкодовано судовий збір у сумі 3138,94 грн. та штраф у сумі 7864,14 грн.

29.03.2019 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення вх. ГСОО №6149/19, згідно яких позивач зазначає про неможливість надання витребуваних ухвалою суду від 18.03.2019 року документів, з огляду на відсутність у позивача за відповідною адресою філії, тоді як у Первомайського регіонального структурного підрозділу не має касової книги, оскільки вона ніколи не велась.

У судовому засіданні від 29.03.2019 року, судом було повідомлено, що розгляд позовних вимог здійснюється судом в редакції заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог вх. ГСОО №6141/19.

Ухвалою суду від 29.03.2019 року, приймаючи до уваги, що станом на 22.03.2019р. СФГ„Зоря" у добровільному порядку сплачено 209262,78 грн. в якості погашення основної заборгованості за договором №ПР-139 та 7864,14 грн. в якості сплати штрафу, провадження у справі, з урахуванням здійснених проплат, було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою суду від 29.03.2019р., в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 02.04.2019 року.

У судовому засіданні від 02.04.2019 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 25.04.2019 року.

У судовому засіданні від 25.04.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання від 25.04.2019 року не з'явився, про поважність причини нез'явлення не повідомив, в зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача, при цьому про дату час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений безпосередньо під розпис у попередньому судовому засіданні.

В судовому засіданні 25.04.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 06.05.2019р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Як встановлено матеріалами справи, 02.02.2017 року між ПП„БІЗОН-ТЕХ 2006" (постачальник) та СФГ „Зоря" (покупець) укладено договір поставки № ПР-139, згідно умов якого у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, постачальник зобовязався поставити та передати у власність покупця насіння для сівби (далі - насіння або товар), пестициди в препаративних формах (засоби захисту рослин) та мікродобрива (далі - пестициди або товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар й оплатити його.

Відповідно до п. 2.1 договору, найменування й асортимент товару, його кількість і ціна вказується в специфікаціях до договору, що є невід'ємними його частинами.

За умовами п. 2.5 договору, зокрема, встановлено, що у специфікаціях і в накладних сторонами вказується базова ціна товару. Повною ціною товару, яку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику, є його базова ціна разом із сумою індексації ціни товару.

Положеннями п. 4.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах: EXW, склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський р-н, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у відповідній специфікації.

Відповідно до п. 5.1 договору, покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строк, що вказаний в специфікації. Якщо в специфікації не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару за накладною, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем.

Умовами п. 6.1 договору встановлено обов'язок покупця, зокрема оплатити товар у встановлені специфікаціями (договором) строки (п.п. 6.1.1); сплатити постачальнику повну ціну товару (тобто базову ціну товару разом із сумою індексації ціни товару), для чого перед здійсненням будь-якого платежу в оплату товару покупець зобов'язується провести його індексацію в порядку визначеному цим договором (п.п. 6.1.2).

Згідно п.п. 6.2.1 договору постачальник зобов'язується передати товар покупцеві з дотриманням строку поставки та в місці поставки, визначеному в договорі (специфікації).

За умовами п.8.1 договору він є укладеним з моменту його підписання сторонами й діє до кінця року в якому він був укладений.

На виконання умов договору № ПР-139 від 02.02.2017 року, згідно укладених між сторонами специфікацій №№1-8 (а.с. 20-27) протягом періоду з 14.03.2017р. по 22.05.2017р. позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 780 907,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 28-39). При цьому, позивач наполягає, що відповідачем у період з 03.03.2017р. по 10.11.2017р. було здійснено часткову оплату поставленого товару, а саме у розмірі 264 310,00 грн., що підтверджується виписками банку (а.с 44-45). Водночас, позивач вказує, що у червні 2017 року відповідачем було здійснено повернення товару на суму 120 434,72 грн., що вбачається із накладних на повернення від покупця на відповідну суму (а.с.40-43).

Отже, за підрахунком позивача заборгованість СФГ „Зоря" за договором № ПР-139 від 02.02.2017 року на момент складання позовної заяви становить 396162,78 грн.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як стверджує позивач, ним було направлено відповідачу письмову вимогу про сплату існуючої заборгованості (а.с.46-48), між тим позивач зазначає, що листом (а.с. 49) відповідач зобовязався погасити існуючу заборгованість не пізніше 01.08.2018 року, однак зазначених дій не вчинив.

Так, із наявних в матеріалах справи первинних документів вбачається, що між сторонами у справі відбулись господарські операції з приводу поставки товару.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав умови укладеного між сторонами договору № ПР-139 від 02.02.2017р., а саме за фактично отриманий товар, розрахувався лише під час розгляду справи, а саме 22.03.2019 року сплативши грошові кошти у сумі 209262,78 грн.

При цьому, суд зазначає, що твердження відповідача щодо здійснення часткової проплати, шляхом внесення коштів у касу позивача судом до уваги не приймаються, оскільки в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про внесення таких коштів до каси позивача.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями п.п. 7.1.3 договору визначено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 20 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 20 календарних днів, а за прострочення їх виконання понад 40 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 40 календарних днів. Покупець сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів виходячи із загального строку прострочення певної суми грошового зобов'язання. Штрафи на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

Суд, перевіривши розрахунок суми штрафу у розмірі 71368,41 грн. (а.с. 14), заявленої до стягнення за прострочення сплати вартості товару понад 40 днів, вважає його вірним та обґрунтованим.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За умовами п.п. 7.2.3 договору в разі прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором покупець зобов'язується замість трьох процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, сплатити постачальнику сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. У періоди, в яких подвійна облікова ставка НБУ буде перевищувати сорок вісім процентів річних, покупець зобов'язується сплатити постачальнику проценти за ставкою (в розмірі), що дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, що діяла в такий період. У будь-якому випадку розмір процентів, що сплачується покупцем постачальнику, не може бути менший за сорок процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 43498,67 грн. нарахованих за період з листопада 2017р. по листопад 2018р. (а.с. 13) та процентів річних у розмірі 27612,00 грн. нарахованих за період з 27.10.2018р. по 18.12.2018р. (а.с. 84 з оборотом) суд вважає їхвірними та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПП„БІЗОН-ТЕХ 2006" та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 71368,41 грн., інфляційних у розмірі 43498,67 грн. та процентів річних у розмірі 27612,00 грн.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5068,66 грн. (визначеного виходячи із розміру уточнених позовних вимог та вже сплаченого відповідачем позивачу судового збору у сумі 3138,94 грн. ), покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Зоря" (66710, Одеська обл., Захарівський р-н, с. Мар'янівка; код ЄДРПОУ 30130408 ) на користь Приватного підприємства „БІЗОН-ТЕХ 2006" (70605, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Лесі Українки, буд. 162, кв. 11; код ЄДРПОУ 34216986) 71368/сімдесят одна тисяча триста шістдесят вісім/ грн. 41 коп. штрафу, 43498/сорок три тисячі чотириста дев'яносто вісім/ грн. 67 коп. інфляційних, 27612/двадцять сім тисяч шістсот дванадцять/грн. процентів річних та 5068/ п'ять тисяч шістдесят вісім/грн. 66 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 травня 2019 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська