Рішення

від 24.04.2019 по справі 922/3735/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3735/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа", м. Харків до Харківської державної академії фізичної культури, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України, м. Київ про стягнення 6322957,38 грн. за участю представників сторін:

позивача - Харитонов О.В., ордер ХВ №1730000134 від 18.03.2019 року

третьої особи - не з'явився

відповідача - Братух М.М., дов.від 08.02.2019 року

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима", м. Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Харківської державної академії фізичної культури, м. Харків про стягнення з відповідача 6322957,38 грн. збитків.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач вніс свій вклад як учасник спільної діяльності та виконав свої зобов'язання за Договором про спільну діяльність № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року шляхом фінансування будівництва першого об'єкту нерухомості (Об'єкт-1), власником якої є відповідач, проте внаслідок неправомірної відмови відповідача від виконання зобов'язання за договором про спільну діяльність, не зміг розпочати будівництво та набути право власності на другий об'єкт нерухомого майна (Об'єкт-2), що призвело до спричиненню позивачу збитків у формі упущеної вигоди на суму здійснених витрат на будівництво Об'єкту -1 у розмірі 6231801,65 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засіданні на 28 січня 2019 року на 11:00 годин та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмепженою відповідальністю "Альфа".

23 січня 2019 року через канцелярію суду, Харківською державною академією фізичної культури подано відзив (вхідний № 2012) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

23 січня 2019 року через канцелярію суду, Харківською державною академією фізичної культури подано заяву (вхідний № 2008) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України.

23 січня 2019 року через канцелярію суду, Харківською державною академією фізичної культури подано заяву (вхідний № 2000) про відкладення підготовчого засідання, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 28 січня 2019 року на підставі статті 177, пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 19 лютого 2019 року на 12:20 годин.

05 лютого 2019 року через канцелярію суду, Харківською державною академією фізичної культури подано заяву (вхідний № 3100) про зупинення провадження у справі до прийняття рішення у кримінальному провадженні № 42018221090000277 від 28 вересня 2018 року.

19 лютого 2019 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима" подано клопотання (вхідний № 4433) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

19 лютого 2019 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима" подано заяву (вхідний № 4434) про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 6322957,38 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 лютого 2019 року прийнято до розгляду заяву позивача (вхідний № 4434 від 19 лютого 2019 року), в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

Протокольною ухвалою від 19 лютого 2019 року на підставі статті 177, пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 26 лютого 2019 року на 16:00 годин.

26 лютого 2019 року через канцелярію суду, Харківською державною академією фізичної культури подано заяву (вхідний № 5080) про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 лютого 2019 року заяву (вхідний № 2008 від 23 січня 2019 року) відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України задоволено; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України; у задоволенні заяви (вхідний № 3100 від 05 лютого 2019 року) відповідача про зупинення провадження у справі до прийняття рішення у кримінальному провадженні № 42018221090000277 від 28 вересня 2018 року відмовлено; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 03 квітня 2019 року; заяву відповідача про відкладення підготовчого засідання задоволено та відкладено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 26 лютого 2019 року на підставі статті 177, пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 11 березня 2019 року на 12:20 годин.

Протокольною ухвалою від 11 лютого 2019 року на підставі статті 177, пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 18 березня 2019 року на 15:00 годин.

11 березня 2019 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима" подано відповідь (вхідний № 5997) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

11 березня 2019 року через канцелярію суду, Харківською державною академією фізичної культури, подано клопотання (вхідний № 5985) про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 11 березня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 18 березня 2019 року на 15 годин.

18 березня 2019 року через канцелярію суду, Прокуратурою Харківської області подано заяву (вхідний № 6675) про вступ прокурора у справу.

18 березня 2019 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима" подано клопотання (вхідний № 6699) про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 18 березня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 27 березня 2019 року на 12:30 хвилин.

20 березня 2019 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима" подано заперечення (вхідний № 6926) на заяву Прокуратурою Харківської області про вступ прокурора у справу, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 березня 2019 року заяву (вхідний № 6675 від 18 березня 2019 року) Прокуратури Харківської області про вступ прокурора у справу повернуто заявнику.

27 березня 2019 року через канцелярію суду, Харківською державною академією фізичної культури подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, яке суд приймає та долучає до матеріалів справи.

27 березня 2019 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима" подано письмові пояснення (вхідний № 7521), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 27 березня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 квітня 2019 року на 15 годин.

24 квітня 2019 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима" подано додаткові письмові пояснення (вхідний № 10270), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні, у відповіді на відзив, у письмових поясненнях та у додаткових письмових поясненнях підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі. Також у судовому засіданні до закінчення судових дебатів у справі представник позивача зробив заяву про подання розрахунку судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа" у судове засідання не з'явився. Станом на 24 квітня 2019 року третя особа передбаченим статтею 168 Господарського процесуального кодексу України правом на надання пояснень шодо позову - не скористався.

Представник відповідача у судовому засіданні, у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи це відсутністю своєї вини та наявністю можливості у позивача розпочати будівництво другого об'єкту нерухомості, посилається на преюдиційні обставини про відсутність порушення відповідачем умов Договору про спільну діяльність № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року, встановлені судом під час розгляду справі № 922/3093/17 та відсутність підстав для відшкодування збитків за цим Договором.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерства освіти і науки України у судове засідання не з'явився. Станом на 24 квітня 2019 року третя особа передбаченим статтею 168 Господарського процесуального кодексу України правом на надання пояснень шодо позову - не скористався.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

30 вересня 2004 року між Харківською державною академією фізичної культури (Стороною-1 за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа" (Стороною-2 за Договором) було укладено Договір про спільну діяльність № 1/30-09 (Договір про спільну діяльність).

Предметом Договору про спільну діяльність є досягнення спільної господарської мети - спорудження двох об'єктів нерухомості на земельних ділянках Сторони-1 для досягнення соціального ефекту (пункт 1.1).

Згідно із визначенням термінів Договору:

Об'єкт-1 - приміщення, які плануються збудувати на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 99.

Об'єкт-2 - приміщення, які плануються збудувати на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 5-А.

Земельні ділянки - земельна ділянка, розташована за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 99, яка надана Стороні-1 у постійне користування на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 27 березня 1997 року за № 248; земельна ділянка, розташована за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 5-А, яка надана Стороні-1 у постійне користування, що підтверджується Державним актом землекористування, виданим Виконавчим комітетом Харківської міської ради №265 від 07 червня 1993 року.

Відповідно до положень пункту 1.1. Договору про спільну діяльність, сторони зобов'язувались збудувати наступні об'єкти нерухомості: Об'єкт-1 - приміщення, які планують збудувати на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 99 та Об'єкт-2 - приміщення, які планують збудувати на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 5-А.

Метою Договору про спільну діяльність сторони визначили забудову Об'єкта-1, який повністю вважається власністю Харківської державної академії фізичної культури та Об'єкта-2, який повністю вважається власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа" (пункт 2.1. Договору № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року).

Згідно пункту 3.1. Договору № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року сторони домовились, що Сторона-1 вносить в якості свого вкладу право на будівництво Об'єкта-2 на земельній ділянці, наданій їй в постійне користування, що підтверджується Державним актом землекористування, виданим Виконавчим комітетом Харківської міської ради №265 від 07 червня 1993 року, а також Актом приймання-передачі від 20 липня 2000 року складеного комісією, створеною відповідно Наказу Державного комітету України з фізичної культури і спорту №1165 від 03 червня 1999 року, а також трудову участь у формах і межах, що випливає з положень розділу 4 Договору. На виконання цього пункту Сторона -1 під час підписання цього Договору надає клопотання з добровільною відмовою від постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 5-А на користь Сторони-2.

Сторона-2 в якості свого вкладу вносить кошти на будівництво Об'єкта-1 та Об'єкта-2 за рахунок власних і/або залучених фінансових коштів / та обов'язок по поверненню залучених та позичкових коштів.

За наслідками виконання Договору у власність Сторони-1 будуть передані всі забудовані площі Об'єкта-1 (пункту 4.1. цього Договору)

Після введення Об'єкта-2 в експлуатацію у власність Сторони-2 будуть передані всі забудовані площі Об'єкта-2, з урахуванням положень пункту 4.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 4.4 Розділу 4 Договору Сторона-1 передає земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 5-А у користування Стороні-2 згідно зі встановленою чинним законодавством процедурою.

Згідно пункту 5.1 Договору про спільну діяльність Сторони доручили ведення спільних справ за договором Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа", яка є уповноваженою особою сторін.

Пунктом 5.3 Договору Сторона-1 взяла на себе обов'язок здійснювати всі необхідні дії, які вимагає законодавство України щодо оформлення права власності Сторони-2 та/або інвесторів на профінансовані ними площі (та/або об'єкти).

Дослідивши природу цього Договору (вклади сторін та спільну мету) суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір є договором про спільну діяльність.

Додатковою угодою № 2 від 03 жовтня 2005 року до Договору сторони погодили, що у разі невиконання будь-яких умов Стороною-1 зобов'язань, прийнятих на себе відповідно до цього Договору, побудований Об'єкт-1 має повністю вважатися власністю тієї сторони, яка понесла усі витрати щодо будівництва цього Об'єкта.

15 січня 2006 року додатковою угодою №3 від 15 січня 2006 року до Договору про спільну діяльність сторони дійшли згоди щодо вводу у суб'єктний склад договору третьої сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима" (Сторона-3), яка набуває усіх прав на обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа" (Сторона-2).

Додатковою угодою № 7 від 25 червня 2007 року позивач та відповідач домовились, що у разі виникнення обставин, які перешкоджають процедурі будівництва Об'єкта-2, зокрема прийняття будь-яких розпорядчих актів органами місцевого самоврядування, судовими органами, Міністерством у справах молоді, сім'ї та спорту, які можуть будь-яким чином зупинити або здійснити неможливим будівництво Об'єкта-2, відповідач зобов'язується відшкодувати усі понесені позивачем витрати на будівництво Об'єкта-1.

Цією ж додатковою угодою № 7 від 25 червня 2007 року сторони Договору про спільну діяльність підтвердили виконання позивачем зобов'язання в частині спорудження Об'єкта-1, у зв'язку з чим претензій Сторона-1 до Сторони-3 не має та погодили розпочати будівництво Об'єкта-2.

На підставі рішення господарського суду Харківської області від 03 серпня 2007 року у справі № 29/393-07 за відповідачем було зареєстровано право власності на Об'єкт-1 - (нежитлові приміщення спортивного залу літ. "Ж-3" площею 1326,7 м2 та будівлю літ. "З-1" (топочна) площею 25,7 м2 розташованих по вул. Клочківській, 99 у м. Харкові). Суд звертає увагу, що в рішенні господарського суду Харківської області від 03 серпня 2007 року у справі № 29/393-07 обставини фінансування відповідачем будівництва зазначеного об'єкту нерухомості лише згадувалися, проте не досліджувалися та не одержали оцінку суду, а тому не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Окрім того, відповідачем факт будівництва Об'єкту-1 за рахунок позивача не заперечувався.

Додатковою угодою № 8 від 27 червня 2007 року до Договору про спільну діяльність позивач та відповідач дійшли згоди про заборону розірвання в односторонньому порядку договірних відносин при будь-яких змінах власника або керівника будь-якої зі сторін.

Згідно Акту приймання-передачі № 1 від 24 березня 2008 року за Договором про спільну діяльність № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року сторони затвердили такий порядок розподілу майна спільної діяльності: право власності на побудований Об'єкт-1 за згодою сторін набуває відповідач - Харківська державна академія фізичної культури, за умови передання Об'єкта-2 у власність позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима".

Як вбачається з Акту приймання-передачі № 1 від 24 березня 2008 року за Договором про спільну діяльність № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року, підписаного без зауважень як позивачем, так і відповідачем, позивач профінансував будівництво Об'єкта-1 у розмірі 6593925,57 грн. та належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором про спільну діяльність № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року.

Відповідач у судових засіданнях та у відзиві на позовну заяву проти суми понесених позивачем витрат на будівництво Об`єкта-1 у розмірі 6322957,38 грн. також не заперечував.

На підставі досліджених судом договорів з підрядними організаціями, додаткових угод до цих договорів, платіжних доручень та квитанцій до кожного договору, актів здачі-приймання виконаних робіт, що надані позивачем та містяться в матеріалах справи, суд встановив, що позивачем здійснені витрати на будівництво Об'єкта-1 за Договором про спільну діяльність № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року на загальну суму 6322957, 38 грн.

Дослідивши пункт 2.1. Договору про спільну діяльність суд встановив, що за результатами спільної діяльності позивач розраховував на отримання економічної вигоди у вигляді набуття права власності на Об'єкт-2, який планувалося збудувати на земельній ділянці у місті Харкові по вул. Динамівській, 5-А.

Суд зазначає, що позивач направляв на адресу відповідача лист-претензію від 30 серпня 2017 року про передачу земельної ділянки по вул. Динамівській, 5-А для погодженого будівництва Об'єкта-2 шляхом підписання акту приймання-передачі ділянки як майданчика для будівництва та вчинення відповідачем інших дій, необхідних для будівництва та отримання відповідних дозвільних документів

Відповідач у відповіді на цей лист-претензію (№ 872/0116 від 19 вересня 2017 року) повідомив позивачу, що через зміну ректора ХДАФК, новому керівнику не відомо про укладений Договір про спільну діяльність.

В той же час Додатковою угодою № 9 від 10 грудня 2013 року до Договору про спільну діяльність, яку було підписано новим ректором Харківської державної академії фізичної культури Ажиппо О.Ю. сторони погодили продовжити строк забудови Об'єкта-2 до 2015 року включно, що спростовує доводи відповідача щодо необізнаності про укладений Договір та взяті на себе зобов'язання.

Окрім того, із змісту Додаткової угоди № 7 від 25 червня 2007 року до Договору № 1/30-09 вбачається, що позивач та відповідача погодили заборону розірвання в односторонньому порядку договірних відносин при будь-яких змінах власника або керівника будь-якої зі сторін.

Також відповідач в обґрунтування відсутності порушень з його боку умов Договору про спільну діяльність, стверджував про можливість позивача самостійно розпочати будівництво Об'єкту-2 та отримати дозвіл на початок будівництва.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт.

Виконання будівельних робіт без отримання такого дозволу вважається самочинним будівництвом та тягне відповідальність, встановлену законом.

З відповіді Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 1020-2434 від 21 березня 2019 року на адвокатський запит від 15 березня 2019 року представника позивача судом встановлено, що відсутність земельної ділянки унеможливлює отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт, що, у свою чергу, унеможливлює будівництво Об'єкта-2.

Таким чином, суд відхиляє аргументи відповідача про можливість позивача здійснити будівництво Об'єкта-2 без передачі земельної ділянки відповідачем за умовами Договору про спільну діяльність.

Дослідивши зміст Договору спільної діяльності та додаткових угод до нього, в тому числі пунктів 3.1., 4.4.,5.3 суд приходить до висновку, що за цим договором саме на відповідача покладений обов'язок передати земельну ділянку по вул. Динамівській, 5-А у місті Харкові як будівельний майданчик для будівництва Об`єкта-2.

Відповідачем суду не надано доказів передання позивачу земельної ділянки як будівельного майданчика за актом приймання-передачі по вул. Динамівській, 5-А у місті Харкові (пункт 4.4. Договору), клопотання з добровільною відмовою від земельної ділянки по вул. Динамівській, 5-А у місті Харкові (пункт 3.1. Договору), обґрунтованих причин та підстав для невиконання цього обов'язку або звільнення від його виконання також не наведено (пункт 9.1. Договору).

Таким чином, суд встановив, що відповідач в порушення умов Договору про спільну діяльність не передав позивачу земельну ділянку як будівельний майданчик для будівництва Об'єкта-2, що унеможливило здійснення позивачем всіх необхідних дій, які передбачені чинним законодавством для початку будівництва та набуття права власності на Об'єкт-2.

Проаналізувавши умови Договору про спільну діяльність № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року, суд встановив, що пункт 2.1. цього Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 2 від 03 жовтня 2005 року та Додатковою угодою № 7 від 25 червня 2007 року сторони вирішили викласти у наступній редакції: "Метою цього договору сторони вважають забудову Об'єкта-1, який повністю має вважатися власністю Сторони-1 та Об'єкта-2, який буде вважатися власністю Сторони-2. У разі виникнення обставин, які перешкоджають процедурі будівництва Об'єкта-2, зокрема прийняття будь-яких розпорядчих актів органами місцевого самоврядування, судовими органами, Міністерством у справах молоді, сім'ї та спорту, які можуть будь-яким чином зупинити або здійснити неможливим будівництво Об'єкта-2, відповідач зобов'язується відшкодувати усі понесені позивачем витрати на будівництво Об'єкта-1. У разі невиконання будь-яких умов Стороною-1 зобов'язань, прийнятих на себе відповідно до цього Договору, побудований Об'єкт-1 має повністю вважатися власністю тієї сторони, яка понесла усі витрати щодо будівництва цього Об'єкта".

Таким чином, побудований Об'єкт-1 відповідач набув у власність, що є порушенням умов Додаткової угоди № 2 від 03 жовтня 2005 року до Договору про спільну діяльність та погодженого позивачем та відповідачем Акту приймання-передачі № 1 від 24 березня 2008 року до Договору про спільну діяльність щодо порядку набуття у власність Об'єкта-1, усі витрати на будівництво якого поніс позивач.

Відносно посилань відповідача на преюдиційність обставин, які встановлені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року у справі № 922/3093/17 та не підлягають доказуванню, суд зазначає наступне.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Із змісту постанови Східного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року у справі № 922/3093/17, яка не оскаржувалася сторонами та набрала законної сили, вбачається, що предметом спору у справі № 922/3093/17 була вимога позивача до відповідача про передання затвердженої проектно-кошторисної документації за Договором про спільну діяльність.

Східний апеляційний господарський суд у справі № 922/3093/17 надав юридичну оцінку зобов'язанню відповідача за Договором про спільну діяльність щодо затвердження та передання позивачу дозволу на початок виконання будівельних робіт.

Таким чином, будь-які преюдиційні обставини щодо передачі земельної ділянки по вул. Динамівській, 5-А у місті Харкові як будівельного майданчика для будівництва Об`єкта-2, судами у справі № 922/3093/17 не досліджувалися та не встановлювалися.

Судом також не приймаються до увагу твердження відповідача про неналежне оформлення Договору та додаткових угод до нього, викладені у відзиві на позовну заяву від 23 січня 2019 року.

Суд зазначає, що у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 922/3093/17 Східним апеляційним господарським судом з посилання на судову практику Верховного Суду про презумпцію правомірності правочину (постанова від 23 січня 2018 року у справі №203/2612/13-ц) встановлено дійсність та чинність укладеного сторонами Договору про спільну діяльність № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року і додаткових угод до нього та обов'язковість виконання його умов.

Щодо посилання відповідача на існування спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у справі № 922/3093/17 та справі № 922/3735/18, суд зазначає наступне.

Предметом позову у справі № 922/3093/17 була вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима" про зобов'язання вчинити певні дії, а саме виконати умови Договору про спільну діяльність № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року у частині затвердження та передання проектно-технічної документації на будівництво та дозволу на виконання будівельних робіт. У справі № 922/3735/18 предметом позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима" про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб по вирішення спору (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 22 серпня 2018 року у справі 372/2230/17).

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17).

На підставі викладеного, суд відхиляє аргументи відповідача про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, так як предмет та підстави позовних вимог позивача до відповідача у справах №№ 922/3093/17 та 922/3735/18 є різними.

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Основною ознакою договору про спільну діяльність є умова діяти спільно для досягнення певної спільної мети. Сторони погодили таку мету у пункті 2.1. Договору. Сторони також домовилися об`єднати свої вклади (пункт 3.1. Договору).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 3 статті 22 Цивільного кодексу України якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до пункту 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, серед іншого, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Тобто упущена вигода, в розумінні положень цивільного та господарського законодавства, також входить до складу збитків.

Положеннями статей 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків зокрема, упущеної вигоди (у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Виходячи з наведеного та в силу положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (стаття 614 Цивільного кодексу України).

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

Таким чином, для відшкодування збитків як упущеної вигоди, повинна бути наявність таких умов: особа, укладаючи договір, розраховує отримати певний розмір матеріальних чи нематеріальних благ; інша сторона не виконує взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим, управнена сторона позбавлена можливості одержати прибуток, на який розраховувала при укладенні договору; такий неодержаний прибуток (розмір упущеної вигоди) підлягає відшкодуванню управненій особі і не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Позивач здійснив витрати за Договором про спільну діяльність у розмірі 6322 957,38 грн. на будівництво Об'єкта-1 та розраховував на отримання економічної вигоди у вигляді отримання у власність нерухомого майна - Об'єкта -2.

Позивачем вчинялись дії щодо отримання земельної ділянки від відповідача для початку будівництва Об'єкта-2 та зобов'язання виконувати умови договору шляхом надсилання листів-претензій відповідачу.

Внаслідок протиправної поведінки відповідача позивач не отримав очікуваного результату від укладення цього Договору - не набув право власності на Об'єкт -2.

Протиправна поведінка відповідача полягає у невиконанні своїх зобов'язань за Договором про спільну діяльність № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року, а саме пунктів 3.1.,4.4.,5.3, якими передбачено обов'язок відповідача передати позивачу земельну ділянку по вул. Динамівській, 5-А у місті Харкові для будівництва Об'єкта-2.

Вина відповідача полягає у порушенні відповідачем умов пунктів 3.1., 4.4., 5.3 укладеного сторонами договору №1/30-09 від 30 вересня 2014 року внаслідок бездіяльності у вигляді не передання позивачу земельної ділянки по вул. Динамівській, 5-А у місті Харкові для будівництва Об'єкта-2.

При цьому наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та упущеною вигодою позивача вбачається з невиконання відповідачем зобов'язання за Договором про спільну діяльність в частині передання земельної ділянки позивачу, що в свою чергупризвело доне отримання позивачем матеріального блага у вигляді об'єкту нерухомості, вартість якого дорівнює витратам позивача на будівництво Об'єкта-1 в сумі 6322957,38 грн .

Таким чином, укладаючи договір про спільну діяльність, позивач розраховував отримати певне матеріальне благо у вигляді нерухомого майна - Об'єкта 2, проте був позбавлений такої можливості внаслідок невиконання відповідачем умов Договору про спільну діяльність.

Отже, судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача .

На виконання статті 614 Цивільного кодексу України відповідач не довів, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що вартість витрат позивача в сумі 6322957,38 грн. на будівництво Об'єкта -1, право власності на яке набув відповідач, є збитками позивача у вигляді упущеної вигоди.

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували аргументи позивача, наведені ним в обґрунтування позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди за Договором про спільну діяльність № 1/30-09 від 30 вересня 2004 року.

Згідно статті 55 Конституції України, статтей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 95398,02 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківської державної академії фізичної культури (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 99, код ЄДРПОУ 02928261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима" (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 128-А, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ПАТ СКАЙ БАНК , м. Харків, МФО 351254, код ЄДРПОУ 25192236) 6322957,38 грн. збитків та 95398,02 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "06" травня 2019 р.

Суддя П.В. Хотенець