Ухвала

від 08.05.2019 по справі 757/59156/18-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 757/59156/18-к

Номер провадження в апеляційному суді 11-cc/824/861/2019

Провадження № 51 - 1279 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 28 листопада 2018 року надано дозвіл старшому слідчому в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 , слідчому СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 чи іншому слідчому, що входить до складу слідчої групи, яка утворена для розслідування кримінального провадження № 22018000000000079, а також за їх дорученням оперативним співробітникам Служби Безпеки України на проведення обшуку особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою виявлення та вилучення коштів одержаних злочинним шляхом, чорнових записів, банківських карток, які свідчать про отримання та подальшу легалізацію таких коштів, а також вказівок щодо їх отримання, носіїв електронної інформації, в тому числі мобільних телефонів, флешнакопичувачів, на яких міститься інформація щодо отримання останнім неправомірної вигоди та його співучасників, фотознімки ОСОБА_4 та осіб, які причетні до вчинення ним кримінального правопорушення, відео та аудіофайли, що містять відеозображення та зразки голосу останнього та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також інші документи та предмети, які необхідні для розслідування кримінального провадження і мають значення речових доказів.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 на зазначену ухвалу слідчого судді на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України.

У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаної ухвали апеляційного суду в касаційному порядку. ОСОБА_4 вважає, що постановлена ухвала слідчого судді від 28 листопада 2018 року не передбачена кримінальними процесуальними нормами, у зв`язку із чим мала бути переглянута в апеляційному порядку. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 подав клопотання про передачу провадження за його касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ст. 434-1 ч. 5, ст. 434-2 КПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії ухвал, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Стаття 309 КПК України визначає перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, і не передбачає можливості окремого оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку, постановленої відповідно до ст. 234 ч. 1 КПК України.

За змістом частини третьої статті 309 КПК України інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді, іншого ніж ті, що включені до статті 309 КПК України.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду від 28 листопада 2018 року, винесена в порядку ст. 234 ч. 1 КПК України, не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку та відповідно до вимог ст. 399 ч. 4 КПК України виніс ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника на зазначену ухвалу слідчого судді.

Відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням такого судового рішення слідчого судді, окреме оскарження якого на цій стадії законом не передбачене, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя, як про це йдеться в касаційній скарзі.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

За таких обставин, доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом вимог КПК України, положень Конституції України та Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є безпідставними.

Посилання у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (№ 5-142кс(15)17) та необхідність застосування правового висновку, сформульованому в цій постанові є безпідставними, оскільки в ній сформульовано висновок щодо ухвал слідчих суддів, що не передбачені кримінальними процесуальними нормами. В даному ж випадку ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук постановлена на підставі ст. 234 ч. 1 КПК України.

Враховуючи викладене, з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Заявлене підозрюваним ОСОБА_4 клопотання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку ст.ст. 434-1, 434-2 КПК України на даній стадії провадження до відкриття касаційного провадження не може бути вирішено, оскільки відповідно до частини 5 вказаної статті суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а у вказаному кримінальному провадженні касаційний розгляд відповідно до ст. 434 КПК України не здійснюється.

Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити підозрюваному ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3