Ухвала

від 08.05.2019 по справі 925/4/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08 травня 2019 року           справа № 925/4/19

           м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі судді Дорошенка М.В., розглянувши позов заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, державного підприємства "Золотоніське лісове господарство", Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області до приватного підприємства "Старт-К" про розірвання договору та стягнення 5183,48 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, державного підприємства "Золотоніське лісове господарство", Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області до приватного підприємства "Старт-К" про розірвання укладеного між державним підприємством "Золотоніське лісове господарство" і приватним підприємством "Старт-К" договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 23.07.2009 та про стягнення 5183,48 грн. заборгованості за цим договором.

Ухвалою від 04.01.2019 Господарський суд Черкаської області передав справу №925/4/19 за позовом заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, державного підприємства "Золотоніське лісове господарство", Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області до приватного підприємства "Старт-К" про розірвання договору та стягнення 5183,48 грн. за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 скасована ухвалена у справі №925/4/19 ухвала Господарського суду Черкаської області від 04.01.2019, а сама справа направлена до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.

До цього часу господарським судом позов заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури до розгляду не був прийнятий і провадження у справі №925/4/19 не було відкрито.

Відповідно до стаття 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статі 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 також встановлено, що прокурори подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як одна із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:

1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

З викладених вище положень чинного законодавства України випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли з розпорядження голови Черкаської обласної адміністрації від 22.06.2009 №175 "Про виділення в дострокове тимчасове користування лісових ділянок" і з укладеного на підставі цього розпорядження між державним підприємством "Золотоніське лісове господарство" і приватним підприємством "Старт-К" договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 23.07.2009.

Заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури у позові органами, уповноваженими державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах визначив Черкаську обласну державну адміністрацію як розпорядника спірної лісової ділянки, державне підприємство "Золотоніське лісове господарство" як постійного користувача лісів та сторону спірного договору і Ліплявську сільську раду об'єднаної територіальної громади Черкаської області як одержувача плати за довгострокове тимчасове користування лісами.

При цьому прокурор не врахував того, що державне підприємство "Золотоніське лісове господарство" не є державним органом чи органом місцевого самоврядування.

Наявність порушення інтересів держави і необхідність їх захисту за викладеними у позові заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури доводами полягає у несплаті відповідачем плати за користування спірною земельною ділянкою і відповідно у ненадходженні до бюджету коштів від такої плати для фінансування програм і проектів щодо поліпшення якісного стану продуктивних лісів та їх охорони від негативного антропогенного впливу, а також у невикористанні відповідачем спірної земельної ділянки як в культурно-оздоровчих цілях, передбачених спірним договором, так і узагалі, що може призвести до її занедбання, захаращення, погіршення корисних властивостей лісу і як наслідок цього до завдання збитків державі.

Наявність визначених законом підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури обґрунтував у позові тим, що Черкаською обласною державною адміністрацією, Державним підприємством "Золотоніське лісове господарство" та Ліплявською сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області тривалий час не ініціювалося питання про припинення дії спірного договору та стягнення з відповідача плати за користування лісами у той час як спірна лісова ділянка пустувала, не використовувалася за цільовим призначенням, не здійснювалися заходи щодо збереження оздоровчих та захисних властивостей лісів. При цьому заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури послався на листи: Черкаської обласної державної адміністрації від 26.10.2018 №01/01-46/6090/01/01-46, державного підприємства "Золотоніське лісове господарство" від 19.09.2018 №852/02 і від 11.12.2018 №1065/02 та Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області від 12.12.2018 №853, з яких вбачається, що ці особи не подавали позови до приватного підприємства "Старт-К" про стягнення заборгованості з плати за користування лісами та розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами від 23.07.2009.

Оцінивши вказані вище доводи заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури і подані ним з позовом докази на підтвердження нездійснення (неналежного здійснення) визначеними у позові позивачами законних інтересів держави у спірних правовідносинах, господарський суд відмічає, що ці доводи і докази не є достатніми для підтвердження неможливості самостійного захисту інтересів держави у спірних правовідносинах Черкаською обласною державною адміністрацією, державним підприємством "Золотоніське лісове господарство", Ліплявською сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області, а також неналежності здійснення ними такого захисту, оскільки у вказаних вище листах Черкаської обласної державної адміністрації, державного підприємства "Золотоніське лісове господарство" і Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області не повідомляється про причин, які перешкоджають їм самостійно захистити свої інтереси у спірних правовідносинах, які збігаються з інтересами держави. Прокурор теж не з'ясував цих причин і не повідомив їх суду. Відтак, прокурор не підтвердив підстав представництва.

Пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Отже, позовна заява заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, державного підприємства "Золотоніське лісове господарство", Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області до приватного підприємства "Старт-К" про розірвання договору та стягнення 5183,48 грн. і додані до неї документи підлягають поверненню заступнику керівника Золотоніської місцевої прокуратури відповідно до пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вище викладеного, керуючись пунктом 4 частини 5 статті 174, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути заступнику керівника Золотоніської місцевої прокуратури позовну заяву і додані до неї документи.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя М.В. Дорошенко