Рішення

від 08.05.2019 по справі 420/6026/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6026/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛВ-СПОРТ" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ГУ ДФС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛВ-СПОРТ", в якому позивач просить суд стягнути з рахунків ТОВ "ЛЛВ-СПОРТ" (код ЄДРПОУ 40155696) у банках, що обслуговують боржника 5115,43 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

13 грудня 2018 року за вх. №38971/18 через канцелярію суду від позивача надійшов лист (з доказами направлення його копії на адресу відповідача) про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненою позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області, контролюючий орган, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛВ-СПОРТ" (далі - ТОВ ЛЛВ-СПОРТ , товариство, відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з рахунків ТОВ "ЛЛВ-СПОРТ" (код ЄДРПОУ 40155696) у банках, що обслуговують боржника 5115,43 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю ЛЛВ-СПОРТ зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку в Білоцерківській ОДПІ за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна.

У позові зазначено, що за результатами діяльності відповідачем до Державного бюджету не сплачено податкову заборгованість в загальному розмірі 5115,43 грн., яка складається з самостійно задекларованих сум з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та штрафної санкції, яка є узгодженою.

Так, як вказує позивач, відповідачем подано декларацію на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 на загальну суму 21142,40 грн. Станом на день звернення до суду по декларації залишається несплаченою сума в розмірі 3861,64 грн. Також, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області за результатами камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно складено акт від 16 квітня 2018 року №264/55-01/40155696, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та зобов'язано товариство сплати штраф у сумі 1253,79 грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов'язання не сплатив, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем направлено ТОВ ЛЛВ-СПОРТ податкову вимогу від 09.02.2018 року №175-55.

Як стверджує позивач, контролюючим органом було здійснено всі заходи, спрямовані для погашення податкової заборгованості відповідача, однак, вищевказані дії ГУ ДФС у Київській області не призвели до повного погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, пп.20.1.34 п.20.1 ст.20, п.57.3 ст.57, п.95.2 ст.95, п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, Головне управління ДФС у Київській області просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача податковий борг.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління ДФС у Київській області, що надійшла до суду 13.12.2018 року;

- відкрито провадження у справі № 420/6026/18 за даною позовною заявою та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін;

- встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

З метою повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи та вирішення її по суті, зважаючи на те, що станом на 13.02.2019 року у відповідача не сплинув строк для подання відзиву на позовну заяву, та враховуючи, що станом на 15.02.2019 року закінчувався визначений законом строк для розгляду даної адміністративної справи в порядку ст.262 КАС України, ухвалою суду від 13.02.2019 року вирішено проводити розгляд справи №420/6026/18 за позовом Головного управління Головного управління ДФС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛВ-СПОРТ" про стягнення податкового боргу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 12.03.2019 року.

Ухвалою суду від 12.03.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.04.2019 року о 10:40 год.

Ухвалою суду від 01.04.2019 року судом закрито підготовче провадження у справі №420/6026/18 та призначено її до судового розгляду по суті на 15.04.2019 року о 09:30 год.

У судове засідання 15.04.2019 року сторони не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином та своєчасно, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, 15 квітня 2019 року за вх. №ЕП/2792/19 засобами електронної пошти від представника позивача надійшло клопотання, в якому Головне управління ДФС у Київській області просить суд розглянути справу без участі позивача, у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Також, у вказаному клопотанні зазначається, що сума стягнення станом на 15.04.2019 року складає 5115,43 грн. та Головне управління ДФС у Київській області підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Разом із вказаним клопотанням до суду від представника позивача надійшла облікова картка позивача по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.

З боку відповідача жодних клопотань щодо причин неприбуття до суду 15.04.2019 року не надавалось. Водночас, з боку відповідача протягом усього часу розгляду даної справи не було надано до суду ні заяв по суті справи, ні жодних клопотань або доказів по справі.

У судовому засіданні 15.04.2019 року судом залучено до матеріалів справи вищевказане клопотання представника позивача разом із доданими документами, про що постановлено ухвалу суду на місці, яка занесена до протоколу судового засідання.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, зважаючи на вищевказане клопотання представника позивача, враховуючи належне сповіщення відповідача про розгляд справи, а також, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта та відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників справи, судом вирішено проводити розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно з ч.4 ст.243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Розгляд справи по суті розпочато судом 15.04.2019 року.

Зважаючи на викладене, враховуючи наведені приписи КАС України, суд розглядав дану справу у межах строку, визначеного для її розгляду, із прийняттям рішення 08.05.2019 року.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовується позовна заява та перевіривши їх доказами, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав .

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЛВ-СПОРТ (код ЄДРПОУ 40155696) зареєстровано як юридична особа 03.12.2015 року, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.38-40) та перебуває на обліку в Кагарлицькому відділені Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підтверджується довідкою ГУ ДФС у Київській області (т.1 а.с.10).

Відповідно до п.п.16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.10.1.1. п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.

Статтею 265 ПК України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Питання щодо обчислення, нарахування, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки врегульовано статтею 266 Податкового кодексу України.

Згідно п. 266.1.1 та п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пп.266.6.1 п.266.6 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України визначено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

В матеріалах справи наявна податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, яка подана товариством з обмеженою відповідальністю ЛЛВ-СПОРТ (код ЄДРПОУ 40155696) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Кагарлицьке відділення) 17.02.2017 року №9022806945 (т.1 а.с.18-19).

У вказаній декларації платником зазначено, що річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника становить 21142,40 грн., з яких 5285,60 грн. - сума, яка підлягає сплаті за кожний квартал відповідного року.

Отже, відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у поданій ним декларації.

Відповідно до 266.9.1 п.266.9 ст.266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Згідно з абз.б) пп. 266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у встановлений строк суму самостійно визначеного платником податку податкового зобов'язання у розмірі 3861,64 грн. останнім сплачено не було.

Як вбачається з облікової картки відповідача, довідки про наявність боргу та розрахунку податкового боргу, у товариства з обмеженою відповідальністю ЛЛВ-СПОРТ станом на 31.12.2018 року наявна заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у загальному розмірі 5115,43 грн., з яких 3861,64 грн. - сума заборгованості за поданою відповідачем декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 17.02.2017 року, термін сплати якої визначений до 29.01.2018 року (т.1 а.с.10-17,27-33,123-128).

Також, згідно облікової картки товариства, станом на 30.04.2018 року у відповідача існувала недоїмка (заборгованість) згідно декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 17.02.2017 року у розмірі 3861,64 грн. (т.1 а.с.28).

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку із несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання, Головним управлінням ДФС у Київській області винесена ТОВ ЛЛВ-СПОРТ податкова вимога форми Ю від 19.02.2018 року № 175-55 на суму податкового боргу у розмірі 3861,64 грн., яка надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв'язку (а.с.21-22).

При цьому, вказана податкова вимога не була вручена товариству, у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверту із відповідною відміткою поштового відділення від 02.04.2018 року (т.1 а.с.20).

Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З огляду на вищевикладене, податкова вимога № 175-55 від 19.02.2018 року вважається врученою ТОВ ЛЛВ-СПОРТ 02.04.2018 року, що зазначено у корінці податкової вимоги.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, актом камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ ЛЛВ-СПОРТ , складеним посадовою особою Головного управління ДФС у Київській області 16.04.2018 року за №264/55-01/40155696 встановлено, що ТОВ ЛЛВ-СПОРТ порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання за ІІІ квартал 2016 року по декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 02.02.2016 року №9076768450 у розмірі 12537 грн. 90 коп. на 13 днів, чим порушено вимоги п.57.1 ст.57 ПК України (т.1 а.с.26).

Як зазначено в акті камеральної перевірки, відповідальність за порушення термінів сплати угодженого грошового зобов'язання визначена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що на підставі даного акту камеральної перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0012505501 від 05.05.2018 року, яким відповідачу на підставі пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.76.3 ст.76, ст.102 ст.126 ПК України визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що становить 1253,79 грн. (т.1 а.с.25).

Вищевказані акт перевірки та податкове повідомлення-рішення були надіслані контролюючим органом товариству 16.04.2018 року та 14.05.2018 року відповідно, однак повернуті до контролюючого органу у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання кореспонденції, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверту із відповідною відміткою поштового відділення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи приписи п.58.3 ст.58 ПК України, акт перевірки та податкове повідомлення-рішення №0012505501 від 05.05.2018 року вважаються врученими ТОВ ЛЛВ-СПОРТ .

Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Позивачем не надано до суду доказів оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, а також згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", а також даних Єдиного Державного реєстру судових рішень, інформації щодо стадій розгляду судових справ, яка міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" судом встановлено, що вищевказане податкове повідомлення-рішення у судовому порядку відповідачем оскаржено не було.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Однак, як встановлено судом відповідачем суми штрафних санкцій, визначені у вказаному податковому повідомленні-рішенні у розмірі 1253,79 грн. сплачені не були, у зв'язку із чим у нього наявна заборгованість у розмірі 1253,79 грн.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, заборгованість ТОВ ЛЛВ-СПОРТ з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки становить 5115,43 грн., яка складається з суми:

- 3861,64 грн. - самостійно визначена відповідачем сума грошового зобов'язання у декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, але не сплачена товариством;

- 1253,79 грн. - штраф, визначений ТОВ ЛЛВ-СПОРТ згідно податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №0012505501 від 05.05.2018 року, прийнятого на підставі акту камеральної перевірки від 16.04.2018 року №264/55-01/40155696.

Тобто, вказана сума заборгованості відповідача у розмірі 5115,43 грн. виникла у зв'язку із непогашенням самостійно визначеного відповідачем податкового зобов'язання у розмірі 3861,64 грн. та у зв'язку із несплатою штрафу у розмірі 1253,79 грн.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як встановлено судом, відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у розмірі 5115,43 грн. станом на момент розгляду справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надходило.

Наявність податкового боргу відповідача у розмірі 5115,43 грн. підтверджена податковим органом шляхом надання до суду довідок про наявність заборгованості та облікової картки платника податків.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як вже встановлено судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу 02.04.2018 року.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З довідки, що надана позивачем та міститься в матеріалах справи вбачається, що у відповідача наявні відкриті рахунки у банківських установах (т.1 а.с.9).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми недоїмки (заборгованості) у розмірі 5115,43 грн., вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Київській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2,9,77,90,94,120,139,193,205,241-246, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДФС у Київській області (вул.Народного Ополчення, 5а, м.Київ, 03151, код ЄДРПОУ 39393260) до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛВ-СПОРТ" (вул.Головківська, буд.2, м.Одеса, 65091) про стягнення податкового боргу у розмірі 5115,43 грн. - задовольнити.

Стягнути з відкритих розрахункових рахунків ТОВ ЛЛВ-СПОРТ (код ЄДРПОУ 40155696, адреса: вул.Головківська, буд.2, м.Одеса, 65091) у банках, що обслуговують боржника, а саме з р/р 26003011770033 (назва банку: ПАТ Укрсоцбанк ; МФО: 300023; валюта рахунку: 980 - українська гривня; дата відкриття: 07.12.2015), суму у розмірі 5115,43 грн. (п'ять тисяч сто п'ятнадцять гривень 43 копійки) на користь Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, на р/р 31419513010325, отримувач: Кагар УК/Кагарлик/18010400, код отримувача: 37341907; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; код класифікації доходів бюджету: 18010400; найменування коду: податок на нерухоме майно; населений пункт: Кагарлик.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко

.