Рішення

від 18.04.2019 по справі 818/1543/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 р. Справа № 818/1543/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Калантаєнка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Недригайлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Недригайлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Недригайлівське об`єднане УПФУ Сумської області), в якій просив:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду 3 групи категорії 1;

2) зобов`язати відповідача провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду 3 групи категорії 1 за роботу, пов`язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС за період з 06.12.1986 по 07.02.1987 із застосуванням 100% тарифної ставки (посадового окладу), кратності 4, премії 60%, оплати за роботу у вихідні дні у подвійному розмірі за період, починаючи з 05 03.2018.

Свої вимоги мотивував тим, що на даний час йому призначена пенсія без врахування заробітку за час перебування в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, відповідно до п.7 якої пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня.

Зазначає, що відповідно до ст.40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» військовозобов`язаним, призваним для ліквідації наслідків аварії оплата праці провадиться згідно зі статтею 39 цього закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надана військовою частиною. Згідно архівної довідки ОСОБА_1 перебував на військових зборах у період з 06.12.1986 по 07.02.1987, тому при обчисленні середнього заробітку, з посиланням на Постанову НКТ СРСР від 22.04.1930 №142 «Про середній заробіток і оплату за неповний місяць», а також «Основні положення по обліку праці та заробітної плати в промисловості та будівництві», затверджених Держкомпраці, Мінфіном СРСР і ЦСУ СРСР від 27.04.1973 №75-АБ/89/10- 80, вважає, мають бути враховані нарахування за фактично відпрацьований час позивача у жовтні-листопаді 1986 року по основному місцю роботи.

З посиланням на постанову ЦК КПР Верховної ради СРСР Ради Міністрів СРСР від 07.05.1986 №524-156, постанову Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 №665-195, вважає, що при нарахуванні заробітної плати за період перебування позивача на роботах по ліквідації аварії на ЧАЕС має бути застосована кратність оплати праці не 3, а 4 за дні роботи в зоні відчуження, також має бути застосовано підвищення тарифної ставки до 100% (посадового окладу) по основному місцю роботи та застосована премії 60% та оплату за вихідні дні у подвійному розмірі.

Вважає, що відповідач протиправно, всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відмовив у перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Ухвалою суду від 23.04.2018 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надіслав відзив на позов (а.с.53-67), в якому, з урахуванням поданих доказів, просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що пенсія позивача була перерахована у порядку та розмірах, встановлених Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і станом на сьогодні позивач отримує пенсію, яка нарахована згідно вимог даного Порядку, а для обрахування пенсії врахована довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, видана на виконання протоколу №10 обласної комісії визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990роках для розгляду органами Пенсійного фонду України.

Також представник у відзиві зазначив, що позивач із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 звернувся в порядку звернення громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а не у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій) відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому позивачу було надано відповідь, яка носить консультаційний характер, а не винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії.

Крім того, відмічає, що в матеріалах справи позивача відсутня довідка про заробітну плату за період приймання участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 06.12.1986 по 07.02.1987, виданою діючою організацією з якої позивач призивався на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Архівну довідку за №38 від 01.02.2018, історичну довідку до фонду 5 ВАТ «Тернопільський бурякорадгосп» №40 від 01.02.2018 та довідку №39 від 01.02.2018, видану Тернівською селищною радою Недригайлівського району Сумської області, які додані позивачем до позову, при зверненні до управління 23.03.2018 заявником не надавалося.

Вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 23.05.2018 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 19.06.2018 (а.с.71).

В судовому засіданні 19.06.2018 було оголошено перерву до 27.08.2018 у зв`язку з витребуванням у відповідача додаткових доказів та визнанням явки його представника обов`язковою (а.с.75).

Ухвалою суду від 27.08.2018 було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Сумського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, а також зупинено провадження у справі до одержання висновків експертизи (а.с.86).

Провадження у справі поновлювалось за клопотанням експерта 20.09.2018 (а.сс.116) та після усунення підстав, які стали підставою для поновлення, провадження у справі ухвалою суду від 10.10.2019 було знову зупинено до одержання висновків експертизи (а.с.124-125).

Ухвалою суду від 04.12.2018 на підставі ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання на 26.12.2018 (а.с.146).

Однак, судові засідання неодноразово відкладалися та в них оголошувалася перерва у зв`язку з витребуванням додаткових доказів у справі, за клопотанням представників сторін, неможливістю провести судове засідання в режимі відеоконференції, неявкою сторін, викликом провідного судового експерта Сумського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, неявкою останнього в судове засідання з поважних причин (а.с.156, 171,188, 205, 212, 223).

Представник відповідача в судове засідання 18.04.2019 не з`явився, просив суд розгляд справи проводити без участі представника Недригайлівського об`єднаного УПФУ Сумської області (а.с.226).

В судовому засіданні позивач та його представник, що брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові. Крім того, представник позивача, з урахуванням висновків судово-економічної експертизи просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу із розрахунку заробітку для обчислення пенсії в сумі 1315руб.64коп. за варіантом ІІ. Доповнив, що невідповідність форми поданої заяви про перерахунок не є підставою у здійсненні такого перерахунку.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, провідного судового експерта Сумського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса Гордієнко І.М., дослідивши наявні матеріали справи, в тому числі висновок судової економічної експертизи, заяви по суті справи, та оригінал пенсійної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що позивач у період 1986-1987рр. працював на посаді електрозварника тракторної бригади 3 розряду Черепівського відділення Тернівського бурякорадгоспу, що вбачається з копії трудової книжки (а.с.26-27). В свою чергу Тернівський бурякорадгосп, як вбачається з історичної довідки №40 від 01.02.2018 до фонду 5 ВАТ «Тернопільський бурякорадгосп», видану Тернівською селищною радою Недригайлівською району Сумської області (а.с.19), складався з трьох відділень Тернівського, Озерного та Черепівського та згідно наказу регіонального Фонду державного майна України в Сумській області за №2170 від 31.12.1996 було перетворено у ВАТ «Тернівський бурякорадгосп», а на десятій сесії шостого скликання Тернівської селищної ради від 28.09.2011 було прийняте рішення «Про прийняття на зберігання документів ліквідованого господарства ВАТ «Тернівський бурякорадгосп» в архівний відділ Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, що вбачається з довідки №39 від 01.02.2018, виданої Тернівською селищною радою Недригайлівського району Сумської області (а.с.18).

У період з 06.12.1986 по 07.02.1987 як військовозобов`язаний, ОСОБА_1 був призваний на спеціальні військові збори і у складі військової частини №73413 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (дні виїзду в зони: грудень 24 дні, січень 30 днів, лютий 5днів), що підтверджується копією архівної довідки від 19.07.2002 №1957 (а.с.14), копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та вкладки до нього (а.с.3), копією військового квитка (а.с.15) та копією довідки військової частини № НОМЕР_1 за №12 від 07.02.1987 (а.с.16), зокрема, відповідно до якої за позивачем зберігався середній заробіток за місцем роботи. Після закінчення робіт позивач повернувся на постійне місце роботи, де йому була виплачена заробітна плата за виконання цих робіт.

Згідно поданої ОСОБА_1 заяви від 29.09.2009 (а.с.56, аркуш пенсійної справи 6) позивачу протоколом №2183 від 28.10.2009 (аркуш пенсійної справи 1, а.с.234) була призначена пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII, розмір якої обчислено за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (а.с.54,58, аркуш пенсійної справи 32).

Під час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 отримав високу дозу радіоактивного опромінення 24,048 рентген (а.с.14), внаслідок чого, позивачу вперше в 2011р. встановлено ІІІ групу інвалідності (а.с.10) з втратою працездатності - 60%, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АС №10 ААА №213630 (а.с.12), довідкою про результати визначення ступенів втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії 10 ААА №021086 (а.с.11), витягом з протоколу ЦВЛК №20 від 11.01.2011 (а.с.13) та копією посвідчення інваліда III групи (а.с.10).

07.10.2011 позивачем подана заява щодо переведення на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків, як особі з інвалідністю, захворюваність пов`язана з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.57, аркуш пенсійної справи 37-38). До вказаної заяви були додані копія посвідчення інваліда війни, посвідчення (категорія І) особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з вкладкою та виписки з акта огляду МСЕК (аркуші пенсійної справи 39-42, а.с.10,3). У зв`язку з цим позивачу з 13.07.2011 була призначена пенсія по інвалідності згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII на підставі розпорядження від 14.10.2011 №182592 (а.с.59, аркуш пенсійної справи 43).

На виконання п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 позивачу за матеріалами пенсійної справи проведено перерахунок пенсії, що підтверджується розпорядженням від 01.01.2012 (аркуш пенсійної справи 47, а.с.235).

29.10.2013 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки №114 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, видану на виконання протоколу № 10 обласної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990роках від 26.09.2013 для розгляду органами Пенсійного фонду України (а.с.201-202,236-239, аркуші пенсійної справи 54-55,56).

На підставі вказаної заяви та довідки №114 позивачу проведено перерахунок пенсії з заробітної плати за період роботи в зоні відчуження на підставі розпорядження від 30.10.2013 №182592 (аркуш пенсійної справи 58, а.с.240-241).

На початку 2018 року ОСОБА_1 21.02.2018 та 23.03.2018 звертався до Недригайлівського об`єднаного УПФУ Сумської області із заявами про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210. Як встановлено в судовому засіданні вказані заяви відповідачем були зареєстровані в порядку Закону України «Про звернення громадян» за №В-04 та на них надано дві відповіді - від 05.03.2018 та від 06.04.2018 (а.с.20-21, 35,36,61-67).

У вказаних листах Недригайлівське об`єднане УПФУ Сумської області повідомило, що підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні, оскільки її нарахування та виплата проведена у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 №1210. У листі від 06.04.2018 додатково зазначив, що в матеріалах пенсійної справи позивача відсутня довідка про заробітну плату за період приймання участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 06.12.1986 по 07.02.1987, виданою діючою організацією з якої позивач призивався на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У листах також відповідач відмічає, що у разі наявності інших документів, які дають право на перерахунок стажу, або довідок про заробітну плату за інші періоди роботи до 01.07.2000, ОСОБА_1 має право звернутися до управління Пенсійного фонду із відповідною заявою про перерахунок пенсії та крім іншого роз`яснено, що перерахунок пенсії здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У листі від 06.04.2018 ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідь надана відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та має консультативний характер та також роз`яснено, що порядок звернення за перерахунком пенсії визначений ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, відповідно до якого для перерахунку пенсії подається заява з пакетом документів, який підтверджує право на перерахунок (а.с.66-67).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Призначення та виплата пенсії даній категорії осіб, до який відноситься позивач, здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) з особливостями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-ХІІ).

Згідно зі ст. 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Статтею 57 Закону № 796-XIIвизначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (ч.3 ст. 54 Закону №796-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова КМУ №1210)затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок №1210), який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей54,57 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п.2 Постанови КМУ №1210 було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Позивач у зверненнях просить нарахувати йому підвищену пенсію за Постановою КМУ №1210, проте, як вбачається з матеріалів справи та матеріалів пенсійної справи такий перерахунок відповідно до вказаної Постанови був проведений ще 01.01.2012 (а.с.235, аркуш пенсійної справи 47).

Відповідно до п.п.1, 2 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Згідно з пп.3,4 п.3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження (п.3); менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (п.4).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1210 Пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Таким чином, у разі призначення пенсії із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджує, що пенсія йому була призначена без врахування заробітку за час перебування в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Однак, вказані доводи є безпідставними, оскільки, як встановлено судом перерахунок пенсії позивачу в 2013 році був проведений саме на підставі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, видану на виконання протоколу №10 обласної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990роках від 26.09.2013 для розгляду органами Пенсійного фонду України, яка була надана самим же позивачем разом із заявою від 29.10.2013 (а.с.201-202, 236-241, аркуші пенсійної справи 54-55,56).

При цьому, варто відмітити, що згідно п.п.8,9,12,17 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 №886 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках», регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника (п.8). За результатами опрацювання поданих заявником документів регіональна комісія у місячний строк з дати реєстрації заяви приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату. За бажанням заявника його може бути запрошено на засідання регіональної комісії. Рішення регіональної комісії оформляється протоколом, який підписується її головою та присутніми на засіданні членами (п.9). У разі незгоди з рішенням регіональної комісії заявник може подати такій комісії заяву із запереченням щодо прийнятого рішення з вимогою передати документи на розгляд центральній комісії (п.12). Заявник у разі незгоди з прийнятим центральною комісією рішенням має право оскаржити рішення комісії до суду (п.17).

Будь-яких доказів оскарження рішення комісії, якою було видано довідку №114 (а.с.238-239) за формою затвердженою наказом Наказ Міністерства соціальної політики України 12.10.2012 N 644, позивачем надано не було. Розпорядження, яким було здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі вказаної довідки (а.с.240-241), станом на момент розгляду справи є чинним.

Дійсно, в ході експертного дослідження було встановлено (а.с.143зворот), що у довідці №114 нормативно необґрунтовано значиться нарахованою заробітна плата з застосуванням кратності 1 за дні перебування позивача в місці дислокації військової частини №73413 (яке згідно даних «Архівної довідки» відносилось до «зони особливого контролю», а саме: періоди 6-7.12.1986, 11.01.1987 та 6-7.02.1987), які згідно наданих документів не значаться днями роботи у зоні відчуження. В той час, як згідно пп.4 п.3 Порядку №1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, саме за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.

Також у висновку зазначено, що застосування даних довідки №114 при обчисленні пенсії не відповідає вимогам п.7 Порядку №1210, відповідно до якого в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період (1095,65 в довідці (а.с.238) та 1120,58 (а.с.82) згідно розрахункових відомостей про фактично нараховані суми).

Разом з тим, як вже зазначалось вище доказів оскарження дій чи рішення комісії при видачі такої довідки позивачем не надано. Розпорядження про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки не оскаржувалось станом на момент розгляду та є чинним.

Обґрунтовуючи свою позицію позивач та його представник стверджують, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок пенсії на підставі Постанови КМУ №1210, виходячи із заробітної плати, яку ОСОБА_1 одержував за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня з урахуванням застосованої кратності оплати праці 4 понад середньомісячну заробітну плату за основним місцем роботи, застосуванням підвищення тарифної ставки до 100% (посадового окладу) по основному місцю роботи, премії 60% та оплати за вихідні дні у подвійному розмірі.

При цьому, щодо кратності оплати праці, варто відмітити, що оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону Чорнобильської АЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу 4 підпункту 1 пункту 1постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року № 207(абзац 4 пункту 1постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-, 3- та 2-кратному розмірах (із врахуванням 100% тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Як вбачається з висновку судової економічної експертизи №1616 (а.с.137), в обсязі наданих документів, відповідно до вимог Постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 №665-195 (Постанови Ради Міністрів УРСР та УКППРОФСОФА від 10.06.1986 №207-7), при нарахуванні заробітної плати позивачу за роботу, пов`язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у другій зоні небезпеки, мав бути застосований трьохкратний розмір, понад середньомісячну заробітну плату, виходячи із тарифної ставки (посадового окладу), встановленої по основному місцю роботи. В довідці №114 (а.с.238) саме такий показник кратності зазначено за періоди перебування позивача у другій зоні небезпеці.

Відтак, доводи позивача на необхідність застосування чотирьохкратного розміру, понад середньомісячну заробітну плату, виходячи із тарифної ставки (посадового окладу), встановленої по основному місцю роботи не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Щодо врахування премії 60% варто відмітити, що після аварії на ЧАЕС 26.04.1986 Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР від 17.05.1986 № 964; постанова РМ СРСР від 07.05.1986 № 524-156; розпорядження РМ СРСР від 23.05.1986 № 1031; а також постанова РМ СРСРвід 05.06.1986 № 655-195; постанова РМ УРСР від 10.06.1986 № 207-7 та ін.

У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов`язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими положеннями на збільшені тарифні ставки та посадові оклади. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207).

В той же час в матеріалах справи, матеріалах пенсійної справи, зокрема, розрахункових відомостях (а.с.98-108), відсутні докази преміювання (в тому числі ОСОБА_1 ) за жовтень 1986р.-лютий 1987р. працівників Черепівського відділення Тернівського бурякорадгоспу, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Під час розгляду справи, в тому числі експерту, про що зазначено у висновку (а.с.138), не було надано положення про преміювання чи інші докази преміювання позивача та виплату вказаних сум за вказаний період. Як зазначено у листі Тернівської селищної ради від 04.09.2018 №720-02-27 (а.с.98), якій на десятій сесії шостого скликання від 28.09.2011 було прийняте рішення «Про прийняття на зберігання документів ліквідованого господарства ВАТ «Тернівський бурякорадгосп» в архівний відділ Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області (а.с.18), положення про преміювання та інші відомості щодо нарахування заробітної плати ОСОБА_1 , крім розрахункових відомостей, в трудовому архіві ради відсутні.

Додатково щодо доводів про обчислення пенсії, виходячи із заробітної плати, яку ОСОБА_1 одержував за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження з застосування підвищення тарифної ставки до 100% (посадового окладу) по основному місцю роботи, премії 60%, оплати за вихідні дні у подвійному розмірі, а також кратності 4 понад середньомісячну заробітну плату за основним місцем роботи та з врахуванням середнього заробітку за попередні два календарних місяці, варто відмітити, що, як вже зазначалось вище, у разі призначення пенсії із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.

При цьому, відповідно достатті 15 Закону №796-XIIвидача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами) або ж - регіональна комісія з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, згідно п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 №886 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках» - у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.

Згідно з пунктом 2.10 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 №886 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках» до заяви додаються копії особового рахунка, розрахунково-платіжної відомості, табуляграми з планом рахунків (розшифрованими кодами), колективного договору або положення про оплату праці, що були чинними на підприємстві, в установі чи організації у відповідний період, інших документів про умови та режим роботи підприємства та заявника (із зазначенням змін, підсумованого обліку робочого часу та облікового періоду - місяць, квартал тощо), наказів по підприємству, інших документів заявника; табеля обліку робочого часу заявника в зоні відчуження.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, роботодавець (комісія) має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у первинних документах, що виплати позивачу сум за відповідний період.

Проте в матеріалах пенсійної справи відсутня довідка про заробітну плату за період приймання участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 06.12.1986 по 07.02.1987, виданою діючою організацією з якої ОСОБА_1 призивався на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, будь-якої іншої довідки відмінної від довідки №114 (а.с.238-239), виданої комісією позивачем до звернення в 2018р. також не додавалось. Під час судового засідання позивачем була надана довідка трудового архіву Тернівської селищної ради від 29.03.2018 №150 про нарахування виплат ОСОБА_1 «за перебування у зоні Чорнобиля» (а.с.82), однак, вказана довідка була видана 29.03.2018, та до звернення ні в березні 2018р. (а.с.61-64), ні, тим паче, в лютому 2018р. не надавалась та таких доказів на спростування вказаної обставини не надано.

Позивач просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в січні 1987р. із розрахунку заробітку для обчислення пенсії в сумі 1315руб.64коп. по варіанту ІІ згідно висновку судової економічної експертизи №1616 (а.с.187,164). В той же час, як вбачається з висновку судової економічної експертизи №1616 (а.с.132-144), в обсязі наданих документів, методично обґрунтованого середнього заробітку ОСОБА_1 за роботу, пов`язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, з якого має бути призначена пенсія відповідно до вимог законодавства, експертом не було визначено єдиного варіанту, та вказано 2 - на підставі даних довідки військової частини НОМЕР_2 за дні виїзду у зону відчуження у грудні 1986 року (а.с.16) та на підставі даних архівної довідки (а.с.14) за дні виїзду у зону відчуження у січні 1987 року.

При цьому, як встановлено судом, в тому числі з пояснень експерта та з дослідженого висновку судової економічної експертизи №1616, вказані розміри були обраховані не лише на підставі первинних документів, зокрема розрахункових відомостей, оскільки не всі документи були надані на дослідження.

Так у висновку зазначено (а.с.139), зокрема, що на дослідження не надано графіки роботи підприємства на 1986-1987 роки, у зв`язку з чим не видається за можливе визначити яку кількість робочих днів необхідно було відпрацювати позивачу у період з 05.12.1986 по10.02.1987 по основному місцю роботи. Отже, для обчислення розміру збереженого середнього заробітку за основним місцем роботи (який враховується при обчислення середнього заробітку за роботу, пов`язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.142зворот,143), методично обґрунтовано застосована інформація, що наведена у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 16.01.1998 №01-3/93-02-6 «Табель робочого часу за 1986 - 1990 роки для використання в практичній роботі».

Також у висновку зазначено, що на дослідження не надано положення про преміювання за 1986-1987роки, відтак експертом проводиться розрахунок заробітної плати позивача з урахуванням розміру премії 60% від заробітку, нарахованого безпосередньо за роботу у зоні небезпеки з урахуванням норм Постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 №665-195 (Постанови Ради Міністрів УРСР та УКППРОФСОФА від 10.06.1986 №207-7) (а.с.138-140).

Враховуючи, що вказаний у висновку розмір середнього заробітку не підтверджено у повному обсязі первинними документами саме про нараховану та сплачену заробітну плату Тернівським бурякорадгоспом ОСОБА_1 , в тому числі щодо підвищення тарифної ставки при розрахунку оплати праці за період перебування позивача на роботах по ліквідації наслідків на ЧАЕС, суд не може брати даний висновок до уваги.

Також варто відмітити, що відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Такий порядок звернення особи щодо призначення та перерахунку пенсії, подання та оформлення відповідних документів, врегульований Порядком 22-1, пунктом 4.1 якого встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, форма якої затверджена додатком 3 до Порядку №22-1. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно пункту 4.2Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення та перерахунок пенсії, є подання особою відповідної заяви та доданих до неї необхідних документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України відповідно до Порядку 22-1.

Судом встановлено, що пенсія позивачу розрахована відповідно Порядку №1210 на підставі довідки №114 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, видану на виконання протоколу № 10 обласної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990роках від 26.09.2013 для розгляду органами Пенсійного фонду України (а.с.201-202,236-239, аркуші пенсійної справи 54-55,56).

Як вже зазначалось вище, звертаючись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у довільній формі в 2018р., ОСОБА_1 не надав жодної нової довідки про заробітну плату за період в зоні відчуження, виданої роботодавцем чи комісією. Довідка, трудового архіву Тернівської селищної ради від 29.03.2018 №150 про нарахування виплат ОСОБА_1 «за перебування у зоні Чорнобиля» (а.с.82) не була надано ні під час першого звернення (враховуючи її дату), ні під час другого звернення (а.с.61-64).

Таким чином, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії щодо необхідного пакету документів, оскільки він подав заяву про перерахунок пенсії без дотримання вимогу Порядку №22-1 та Закону №1058-IV, відтак, у відповідача на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії не виникло правових підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Наведені вище висновки, викладені у даному рішенні, відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 30.10.2018 у справі №369/7555/17, від 21.03.2019 у справі №367/2865/13-а, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 07.06.2018 у справі №588/818/17, від 20.12.2018 у справі №529/693/17.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, зокрема за проведення експертизи, згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Недригайлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (42100, Сумська область, смт.Недригайлів, вул.Сумська, буд.1, код ЄДРПОУ 40384474) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 24.04.2019.

Суддя І.Г. Шевченко