Рішення

від 06.05.2019 по справі 908/511/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/35/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 Справа № 908/511/19

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/511/19

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгатехсервіс" (70413, с. Широке Запорізького району Запорізької області, вул. Радянська, буд. 1-Б)

про стягнення суми,

За участю представників:

від позивача: Свинухов В.В. - довіреність № 475/20-19 від 15.01.2019р.;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгатехсервіс" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202955 у розмірі 30150,56 грн, що складається з: суми 24280,36 грн основного боргу, суми 1197,76 грн втрат від інфляції, суми 566,70 грн 3% річних та суми 4105,74 грн пені. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-IV, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2019р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/511/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 позовна заява прийнята до розгляду суддею Мірошниченко М.В., відкрито провадження у справі № 908/511/19, якій присвоєно номер провадження 33/35/19, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання господарського суду призначено на 02.04.2019р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202955 від 12.05.2014р., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 24280,36 грн. На прострочену заборгованість позивачем також нарахована пеня по кожному акту за загальний період з 20.11.2017р. по 19.10.2018р. у розмірі 4105,74 грн, 3 % річних по кожному акту за загальний період з 20.11.2017р. по 19.10.2018р. у розмірі 566,70 грн та інфляційні втрати у розмірі 1197,76 грн.

В судове засідання 06.05.2019 з`явився представник позивача.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з`явився, своїм правом надати відзив не скористався. Ухвала суду були направлена відповідачу на його юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - (70413, с. Широке Запорізького району Запорізької області, вул. Радянська, буд. 1-Б). Кореспонденція повертається у зв`язку з відсутністю за вказаною адресою . Враховуючи викладене, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 06.05.2019р. справу розглянуто по суті, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2014р. між Концерном "Міські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волгатехсервіс" був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202955 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Додатком № 1 до договору вказано, що теплопостачальна організація відпускає споживачу теплову енергію на об`єкт за адресою вул. Тбіліська, 27.

Згідно з п. 3.2.25 договору споживач зобов`язаний щомісячно, у строки, визначені даним договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (акт).

За приписами п. 4.1.9 договору теплопостачальна організація має право вимагати повернення підписаних та належним чином оформлених актів в термін передбачений умовами даного договору, а в разі неповернення актів вважати їх прийнятими споживачем в редакції теплопостачальної організації.

Згідно з п. п. 5.1, 5.6 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом. У разі підключення споживача без приладів комерційного обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами комерційного обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за показаннями приладів комерційного обліку споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої теплової енергії розподіляється споживачу пропорційно до його договірного максимального приєднаного теплового навантаження.

Додатком № 1 до договору сторони погодили приєднане (максимальне) теплове навантаження ТОВ "Волгатехсервіс" в розмірі 0,010240 Гкал/годину.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Згідно з п. п. 6.2, 6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Пунктом 6.4. договору сторони погодили, що споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 6.5 договору при наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Пунктом 6.7 договору сторони погодили, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно з п. 7.2.10 за порушення строків оплати за теплову енергію, встановлених у п. 6.4 цього договору, останній сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 1 % від суми заборгованості за спожиту теплову енергію за кожний день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.2, 10.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 12.05.2015. Умови договору застосовуються до відносин між споживачем і теплопостачальною організацією, які виникли до його укладання - з 01.05.2014.

Договір припиняє свою дію у випадках:

- взаємної згоди сторін про його припинення;

- прийняття відповідного рішення судом;

- ліквідації однієї із сторін.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не відбулася ні одна із обставин, передбачених у п. 10.2 договору.

Доказів припинення дії договору сторони не надали, отже його умови на час розгляду справи судом є чинними.

В матеріалах справи містяться копія договору купівлі-продажу нерухомості від 19.12.2013 № 3150, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.12.2013 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.10.2018. Згідно таких документів в період з 19.12.2013 по 28.03.2018 приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 27 , приміщення № 167 (21/100 частка) перебувало у власності "Волгатехсервіс".

Як вказано позивачем, житловий будинок за адресою вул. Тбіліська, 27 обладнано будинковим приладом обліку теплової енергії на опалення з 21.10.2015. Відповідно до спільного акту теплопостачальної та теплоспоживаючої організації (КП Запорожремсервіс ) офісне приміщення № 164 за адресою вул. Тбіліська, 27 знаходиться в цоколі 6-поверхового житлового дому. Система опалення офісу спільна з системою опалення житлового дому. На момент огляду приміщення не експлуатується (закрито), обстежити внутрішню систему опалення не було можливості.

Позивач на виконання умов договору передав у власність відповідача теплову енергію відповідно до наступних актів приймання-передачі:

- акт від 31.10.2017 за жовтень 2017 року на суму 503,22 грн;

- акт від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму 4165,36 грн;

- акт від 31.12.2017 за грудень 2017 року на суму 4453,91 грн;

- акт від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 5603,59 грн;

- акт від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму 4852,66 грн;

- акт від 31.03.2018 за березень 2018 року на суму 5460,42 грн;

- акт від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 1154,28 грн.

Розрахунок за період жовтень-грудень 2017 року проводився за показаннями будинкового приладу обліку на опалення пропорційно площі приміщення. Розрахунок з січня 2018 року проводився за показаннями будинкового приладу обліку на опалення пропорційно договірним тепловим навантаженням.

Як встановлено судом, в січні 2018 року в своїй роботі у взаємовідносинах зі споживачами житлово-комунальних послуг враховано прийняття Виконавчим комітетом Запорізької міської ради рішення № 6 про визнання таким, що втратило чинність рішення Виконавчого комітету ЗМР № 428 від 17.01.2018, відповідно до якого розподіл обсягів теплової енергії врахованою будинковим приладом обліку між житловими та не житловими приміщеннями багатоквартирних будинків здійснювався пропорційно опалювальній площі. Так, у січні 2018 року споживачам, які знаходяться у житлових будинках, обладнаних загальнобудинковими приладами обліку теплової енергії, було виконано перерахунки нарахувань за спожиту енергію за період жовтень-грудень 2017 року на підставі показань загальнобудинкового приладу обліку у відсотковому співвідношенні від теплового навантаження.

Тому у січні 2018 року позивач зробив перерахунок заборгованості за період жовтень-грудень 2017 року відповідно до рішення ЗМР № 6 від 17.01.2018. Так, з відповідача були зняті суми заборгованості в такому розмірі:

- за жовтень 2017 в розмірі 2,99 грн (всього заборгованість за жовтень - 500,23 грн);

- за листопад 2017 в розмірі 24,77 грн (всього заборгованість за листопад - 4140,59 грн);

- за грудень 2017 в розмірі 26,47 грн (всього заборгованість за грудень - 4427,44 грн).

Також, у зв`язку зі зміною власника вказаного приміщення 28.03.2018, позивачем зроблений перерахунок заборгованості за березень - квітень 2018. Заборгованість за квітень 2018 знята, заборгованість за березень 2018 року розрахована в розмірі 4755,85 грн (за 27 днів березня).

Позивачем були виставлені рахунки на оплату отриманої відповідачем теплової енергії:

- рахунок від 31.10.2017 за жовтень 2017 року на суму 503,22 грн;

- рахунок від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму 4165,36 грн;

- рахунок від 31.12.2017 за грудень 2017 року на суму 4453,91 грн;

- рахунок від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 5549,36 грн (з перерахунком суми за період жовтень-грудень 2017 року в розмірі 54,23 грн);

- рахунок від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму 4852,66 грн;

- рахунок від 31.03.2018 за березень 2018 року на суму 5460,42 грн;

- рахунок від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 1154,28 грн.

Акти та рахунки були направлені на адресу керівника відповідача - м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, 5, кв. 88 .

Відповідач в порушення умов пункту 6.7 договору акти за адресою позивача не отримав, не підписав та не повернув на протязі п`яти днів, заперечень не надав. У зв`язку з цим Концерт МТМ підписав акт з позначенням про відмову у підписанні його споживачем та про погодження на підставі п. 6.7.2 договору.

Позивач, у зв`язку з несплатою заборгованості відповідачем за вищезазначеними актами та рахунками, звертався до відповідача з претензіями 05.07.2018 та від 16.11.2018 з вимогою підписати акти приймання-передачі теплової енергії та сплатити заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії № 202955 у розмірі 24280,36 грн. Претензії залишені без відповіді, заборгованість несплачена.

Позивачем на прострочену заборгованість нарахована пеня по кожному акту за загальний період з 20.11.2017 по 19.10.2018 у розмірі 4105,74 грн, 3 % річних по кожному акту за загальний період з 20.11.2017 по 29.11.2018 у розмірі 566,70 грн та інфляційні втрати у розмірі 1197,76 грн.

Предметом позову по даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгатехсервіс" заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202955 від 12.05.2014 у загальному розмірі 30150,56 грн, що з яких 24280,36 грн - основний борг, 1197,76 грн - втрати від інфляції, 566,70 грн - 3% річних та 4105,74 грн - пеня.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч умовам пункту 6.4 договору, не розрахувався з позивачем за теплову енергію до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, у зв`язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 24280,36 грн. На час розгляду справи заборгованість несплачена, доказів оплати не надано, у зв`язку чим вимога про стягнення основної заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії № 202955 від 12.05.2014 у розмірі 24280,36 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На прострочену заборгованість позивачем нарахована пеня у розмірі 4105,74 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.10 договору передбачено, що за порушення строків оплати за теплову енергію, встановлених у п. 6.4 цього договору, останній сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 1 % від суми заборгованості за спожиту теплову енергію за кожний день прострочення по день фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , суд відзначає, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню. За заявлений позивачем період часу, належний розмір суми пені становить суму 4105,35 грн., але не суму 4105,74 грн. як заявлено позивачем, тому в решті позовної вимоги про стягнення пені слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , суд відзначає, що вимоги про їх стягнення підлягають частковому задоволенню. За заявлений позивачем період часу належний розмір суми 3% річних становить суму 566,66 грн., але не суму 566,70 грн. як заявлено позивачем, тому в решті позовної вимоги про стягнення 3% річних слід відмовити, як заявленої необґрунтовано. Також, за заявлений позивачем період часу належний розмір суми втрат від інфляції становить суму 1196,02 грн., але не суму 1197,76 грн. як заявлено позивачем, тому в решті позовної вимоги про стягнення втрат від інфляції слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач, як вказано вище, своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позов не скористався, проти позову не заперечив, доказів оплати суми заборгованості суду не подав.

Отже, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 1920,80 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгатехсервіс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгатехсервіс" (70413, с. Широке Запорізького району Запорізької області, вул. Радянська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 31300011) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_2 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957) суму 24280 (двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят) грн 36 коп. основної заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгатехсервіс" (70413, с. Широке Запорізького району Запорізької області, вул. Радянська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 31300011) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) суму 566 (п`ятсот шістдесят шість) грн 66 коп. 3 % річних, суму 4105 (чотири тисячі сто п`ять) грн 35 коп. пені, суму 1196 (одна тисяча сто дев`яносто шість) грн. 02 коп. інфляційних втрат та суму 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 80 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 10.05.2019р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко