Рішення

від 07.05.2019 по справі 908/300/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/37/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2019 Справа № 908/300/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі Трейд (04021, м. Київ, вул. Кульженків сім`ї, будинок 35; адреса для листування: 04073, м. Київ, пр. С.Бандери, буд. 9, корп. 2-А, офіс 2-301);

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Феникс Транс" (72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Героїв України, б. 47 кв. 46; адреса для листування: 72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. О. Невського, буд.91)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

11.02.2019р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Е 100 УА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феникс Транс" про стягнення суми 43240,98 грн. основного боргу за Договором поставки № 15606/16 від 01.08.2016 р., суми 2173,20 грн. 15 % річних та суми 1526,58 грн. інфляційних втрат.

В позові позивач посилається на договір поставки № 15606/16 від 01.08.2016 р. та зазначає, що за накладними відповідачу було поставлено товар, який відповідач своєчасно та у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за Договором в сумі 43240,98 грн. За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі п. 2 параграфу 6 Договору та ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані санкції. Посилаючись на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2019 р. справу для розгляду розподілено судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.02.2019 р. вказану позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.

До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Е 100 УА" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.03.2019 р. відкрито провадження у справі № 908/300/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 09.04.2019 р.

Ухвалою суду від 09.04.2019 р., розгляд справи відкладено на 07.05.2019р.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість, надіслав Довідку за підписом директора та головного бухгалтера підприємства про стан заборгованості відповідача перед позивачем.

Також, від позивача надійшов лист про заміну відомостей про юридичну особу, в якому позивач, посилаючись на те, що 04.04.2019 р. у позивача змінились реєстраційні дані (назва (ТОВ Колібрі Трейд ), місцезнаходження (04201, м. Київ, вул. Кульженків сім`ї, буд.35), керівник ( Радчук І.М .), а тому, просить вважати вірними дані наведені в таблиці, в Графі Після внесення змін . При цьому, позивачем було надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Розглянувши клопотання позивача, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За приписом статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів. У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04.04.2019 р. здійснено реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження. А саме: змінено найменування юридичної особи (код ЄДРПОУ 39359172) на Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі Трейд ; місцезнаходженням юридичної особи визначено: 04021, м. Київ, вул. Кульженків сім`ї, будинок 35.

Також, 04.04.2019 р. внесено зміни до відомостей про юридичну особу (код ЄДРПОУ 39359172), що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи. А саме: керівником юридичної особи визначено - Радчук Ігоря Миколайовича.

За таких обставин, суд вважає за можливе змінити найменування позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Е 100 УА" (04073, м. Київ, пр. С.Бандери, буд. 9, корп. 2-А, офіс 2-301) на Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі Трейд (04021, м. Київ, вул. Кульженків сім`ї, будинок 35) .

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Феникс Транс" є: 72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Героїв України, б. 47 кв. 46, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

В матеріалах справи містяться оригінали рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення на ім`я відповідача, які отримані уповноваженим представником відповідача.

Таким чином, сторони є належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи № 908/300/19.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача та відповідача.

У судовому засіданні 07.05.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.08.2016 р. між позивачем (Постачальником) та відповідачем ( Покупцем ) було укладено договір поставки № 15606/16 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця через Систему Е100 з використанням Карт Товари та Послуги, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар і Послуги у власність та оплатити їх вартість на умовах даного Договору.

Пунктом 2 додатку № 1 до Договору поставки передбачено 2 розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця та другий - з 16 числа по останній день поточного місяця.

В п. 8 параграфу 3 Договору поставки зазначено, що вартість Товарів та/або Послуг, а також Web -Послуг за даним Договором вказується Постачальником у рахунках-фактурах, видаткових накладних та актах наданих послуг по закінченні кожного розрахункового періоду і вважається прийнятими Покупцем, якщо Постачальник протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, починаючи від дати рахунку-фактури, видаткової накладної та акту наданих послуг, не одержить від Покупця письмового заперечення по даному рахунку-фактурі, видатковій накладній та акту наданих послуг. Погоджена Сторонами ціна поставленого Товару підтверджується видатковими накладними та актами прийому-передачі Товару , а ціна наданих послуг підтверджується актом наданих Послуг.

Згідно п. 2 параграфу 6 Договору поставки, у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем свого обов`язку з оплати рахунків у встановлені Договором строки, відповідач зобов`язується оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ятнадцять відсотків річних, рахуючи з дня наступного за днем в який повинна була надійти оплата .

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору в період з 01.01.2017р. по 31.12.2017 р. позивач реалізував відповідачу товарів на загальну суму 538 542,79 грн. (відповідні накладні, рахунки, акти прийому-передачі товарів, деталізація та специфікації містяться в матеріалах справи (том 2 арк. справи 8-99).

В період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. відповідач сплатив позивачу 492 360,27 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи (том 2 арк. справи 101-169). Залишок боргу становив суму 46182,52 грн.

Також, на виконання умов Договору, позивач, з 01.01.2018 р. по 01.02.2019 р., поставив на користь відповідача товар на загальну суму 262508,46 грн., що підтверджується відповідними накладними, актами прийому-передачі товарів, які містяться в матеріалах справи (том 1 арк. справи 30-108).

з 01.01.2018 р. по 01.02.2019 р., позивачем було надано відповідачу рахунки на оплату, на загальну суму 262 508,46 грн.

З 01.01.2018 р. відповідачем було здійснено оплату за товар згідно Договору в розмірі 265450,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи відповідними платіжними дорученнями (том 1 арк. справи 109-153).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем відповідачу була направлена Претензія з вимогою оплатити заборгованість у добровільному порядку (вих. №16 від 21.12.2018 року), шляхом відправлення цінного листа з описом через УДППЗ Укрпошта . Претензія була направлена відповідачу на адресу місцезнаходження яка зазначена у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Додатково претензія була надіслана на адресу для листування. Разом з претензією відповідачу були повторно надіслані рахунки для оплати.

Проте, станом на дату подачі позову, позивач не отримав жодної відповіді, оплати чи заперечення від відповідача.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Феникс Транс" суми 43240,98 грн. основного боргу за Договором поставки № 15606/16 від 01.08.2016 р., суми 2173,20 грн. 15 % річних та суми 1526,58 грн. інфляційних втрат, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Факт поставки, кількість та вартість переданого за Договором Товару, відповідачем не спростовано та підтверджується долученими до матеріалів справи накладними та рахунками, в яких вказано термін оплати за отриманий товар.

Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, строк оплати за спірними накладними - наступив.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати Товару, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за отриманий Товар в сумі 43240,98 грн.

Доказів погашення суми боргу в сумі 43240,98 грн. за отриманий товар відповідачем господарському суду надано не було.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обов`язку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманого від позивача Товару.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в сумі 43240,98 грн. підтверджується також наданою позивачем Довідкою (вих. № 1 від 03.05.2019 р.), яка підписана керівником та головним бухгалтером підприємства.

За таких обставин, суд констатує наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача суми 43240,98 грн. основного боргу за Договором у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За умовами п. 2 параграфу 6 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем свого обов`язку з оплати рахунків у встановлені Договором строки, відповідач зобов`язується оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ятнадцять відсотків річних, рахуючи з дня наступного за днем в який повинна була надійти оплата .

Невиконання відповідачем зобов`язання по сплаті грошових коштів підтверджено матеріалами справи, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 15% річних за неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання, заявлені до стягнення правомірно з правової підстави.

Перевіривши розрахунок 15% річних (на суму 2173,20 грн.) та втрат від інфляції (на суму 1526,58 грн.) за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , суд відзначає, що вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Отже, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 1921,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Змінити найменування позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Е 100 УА" (04073, м. Київ, пр. С.Бандери, буд. 9, корп. 2-А, офіс 2-301) на Товариство з обмеженою відповідальністю Колібрі Трейд (04021, м. Київ, вул. Кульженків сім`ї, будинок 35) .

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феникс Транс" (72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Героїв України, б. 47 кв. 46; адреса для листування: 72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. О. Невського, буд.91, код ЄДРПОУ 38699969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі Трейд (04021, м. Київ, вул. Кульженків сім`ї, будинок 35; адреса для листування: 04073, м. Київ, пр. С.Бандери, буд. 9, корп. 2-А, офіс 2-301, код ЄДРПОУ 39359172) суму 43240 (сорок три тисячі двісті сорок) грн. 98 коп. основного боргу, суму 2173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн. 20 коп. 15% річних, суму 1526 (одна тисяча п`ятсот двадцять шість) грн. 58 коп. втрат від інфляції та суму 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 , пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 10 травня 2019 р.

Суддя М.В. Мірошниченко