Ухвала

від 10.05.2019 по справі 910/2900/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 10.05.2019Справа №  910/2900/19 За позовом    Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"    до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТН ІНТЕГРЕЙШН" про   стягнення 20682,06 грн. Суддя  Усатенко І.В.   Представники учасників сторін: не викликались ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТН ІНТЕГРЕЙШН"  про стягнення 20682,06 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 10 від 01.09.2016  зобов'язання по оплаті орендної плати, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з нього 20682,06 грн, в тому числі штрафні санкції. Ухвалою суду від 11.03.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 18.03.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 11.03.2019 про усунення недоліків позовної заяви. Питання про відкриття провадження у справі вирішується поза межами строків, встановлених ГПК України, в зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву – протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі. 22.04.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Клопотання обґрунтовано тим, що для повного з'ясування обставин справи необхідно дослідити порядок надання/ненадання в оренду спірного приміщення та здійснити ретельну перевірку достовірності доказів позивача в судовому засіданні, що стали підставою його звернення до суду. На думку відповідача, позивач реально договір оренди не виконав та не передав відповідачу орендоване приміщення. 25.04.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву,  в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні та клопотання про виклик свідків в судове засідання. 26.04.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві та просить поновити строк на подання відповіді на відзив, оскільки, строк був пропущений з поважних причин, в зв'язку з отриманням позивачем відзиву лише 25.04.2019. Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Оскільки, строк для подання відповіді на відзив був встановлений судом, а не законом, то відсутні підстави для його поновлення, а тому суд відмовляє позивачу у поновленні строку для подання відповіді на відзив. Однак, суд вбачає поважність причин пропуску строку для подання відповіді на відзив, а тому з власної ініціативи продовжує позивачу строк для подання відповіді на відзив до 26.04.2019 включно. 02.05.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли пояснення щодо необхідності виклику свідків в судове засідання. Суд розглянув клопотання відповідача про призначення у справі судового засідання з викликом сторін. Відповідно до ч. 5, 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. В обґрунтування клопотання заявником не наведено існування обставин, які можуть бути підставами для розгляду справи № 910/2900/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, предметом даної справи є стягнення в розмірі 20682,06 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. З огляду на наведене, клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягає. Щодо клопотання відповідача про виклик та допит свідків. Відповідно до ст. 87, 56 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Згідно ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів. Відповідно до ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Відповідно до ст. 2, 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. З вищенаведеного вбачається, що господарські операції, в тому числі щодо передачі в оренду майна, щодо його використання підтверджуються первинними документами, які несуть інформацію про господарську операцію. А тому показання свідків не є належним та допустимим доказом в підтвердження обставин щодо оренди майна в даній справі. Як уже було зазначено вище судом, покази свідка є винятковим засобом доказування, який застосовується у разі неможливості доведення обставин, що входять до предмету доказування, в інший спосіб. Обставини, що входять до предмета доказування у даній справі доводяться згідно чинного законодавства первинними документами, що містять інформацію про господарську операцію, і саме ці докази є належними та допустимими у даній справі. З огляду на вищезазначене, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про виклик свідків для допиту в судовому засіданні. На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 88, 89, 234, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –   УХВАЛИВ: 1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТН ІНТЕГРЕЙШН"  про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити. 2. Відмовити Приватному акціонерному товариству “Холдингова компанія “Київміськбуд” у поновленні строку для подання відповіді на відзив. 3. Продовжити Приватному акціонерному товариству “Холдингова компанія “Київміськбуд” строку для подання відповіді на відзив до 26.04.2019. 4. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/. 5. Дана ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                          І.В. Усатенко