Рішення

від 10.04.2019 по справі 911/2720/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2720/18

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Озера", м. Київ

третя особа 1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни , м. Київ

третя особа 2) Міністерство юстиції України, м. Київ

третя особа 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест", м. Київ

про визнання права іпотеки, визнання недійсним договору та визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

Представники сторін:

позивача - Оборський Я.В .;

відповідача - не з`явився;

третя особа 1 - не з`явився;

третя особа 2 - не з`явився;

третя особа 3 - не з`явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права іпотеки, на нерухоме майно, нежитлова будівля - кінотеатр, загальною площею 460,9 кв.м. за адресою: Київська обл. Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна (Леніна), буд. 248 , що належить на праві власності ТОВ "Ніка Холдінг Інвест", та земельна ділянка, кадастровий номер: 3221055100:01:005:0064 , площею 0,197 га, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010 р. та про визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 16.11.2007 р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", що виступив кредитором, та ТОВ "Боско", ТОВ "Ніка Холдінг Інвест", ТОВ "ВО "Укрфарм", ТОВ "Альфафарм", ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" і ТОВ "Віто-Фарм" (позичальники) було укладено Генеральну кредитну угоду № 010/14/209, згідно з умовами якої банк зобов`язувався надати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в кредитній угоді та кредитних договорах, укладених в її рамках, що є її невід`ємними частинами. У забезпечення виконання зобов`язань за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, між банком (іпотекодержатель) та позичальником - ТОВ "Ніка Холдінг Інвест" (іпотекодавець) було укладено ряд договорів іпотеки, а 18.01.2017 р., за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, банку стало відомо про внесення 14-15 грудня 2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною ряду змін до Інформації про державну реєстрацію іпотек та державну реєстрацію обтяження шляхом заміни АТ "Райффайзен Банк Аваль", як іпотекодержателя та обтяжувача заставного нерухомого майна, на інших юридичних осіб, у тому числі - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Озера". Проте, за твердженням позивача, АТ "Райффайзен Банк Аваль" та його представниками не укладались та не підписувались жодні договори про відступлення права вимоги.

26.02.2019 року від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни до загального відділу господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення по суті спору та клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача та третіх осіб 2, 3 в засідання суду не з`явились, про причини неявки не повідомили суд належним чином, вимоги суду викладені в ухвалі від 11.01.2019 р., 06.02.2019 р. та 27.02.2019 р. не виконали.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2007р. між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , що виступив кредитором, та ТОВ Боско , ТОВ Ніка Холдінг Інвест , ТОВ ВО Укрфарм , ТОВ Альфафарм , ТОВ Фармацевтична фірма КФК і ТОВ Віто-Фарм (далі - позичальники) укладено Генеральну кредитну угоду №010/14/209 (далі - генеральна угода), відповідно до умов якої Банк зобов`язувався надати Позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в Генеральній кредитній угоді та кредитних договорах, укладених в її рамках, що є його невід`ємними частинами. Загальний розмір основної (позичкової) заборгованості позичальника по кредитам в рамках генеральної угоди не повинен перевищувати суми, еквівалентної 42 500 000,00 грн. Термін користування кредитними коштами встановлювався - до 15.11.2012р. Конкретні суми кредитів, строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки, об`єкти кредитування, визначаються Сторонами окремо в Кредитних договорах, що укладаються в рамках даної Угоди.

З урахуванням додаткових угод до Генеральної кредитної угоди №010/14/209 від 16.11.2007р. (№010/14/209/12 від 25.11.2010р., №010/14/209/13 від 27.07.2011р., №010/14/209/14 від 21.11.2011р.), загальний розмір заборгованості Позичальників за укладеними в рамках цієї Угоди договорами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 4 770 000,00 дол. США.

Відповідно до Генеральної кредитної угоди, із змінами та доповненнями, встановлено наступні строки користування кредитними коштами: за сублімітом-1-до 19 жовтня 2012р.; за сублімітом-2 - до 19 жовтня 2012р.; за сублімітом-3 - до 19 жовтня 2012р.; за сублімітом-4 та сублімітом-5 - до 15 листопада 2012р.; за сублімітом-6 - до 26 жовтня 2012р.; за сублімітом-7 - до 26 жовтня 2012 р. (Додаткова угода №010/14/209/13 від 27.07.2011р.).

Відповідно до п. 2.1. Генеральної кредитної угоди, кредитні кошти надаються на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

На умовах Генеральної кредитної угоди, на підставі письмових заяв, Позивач укладав кредитні договори в рамках лімітів та сублімітів, встановлених в Генеральній кредитній угоді, відкрито позичкові рахунки та надано кредитні кошти згідно з умовами кредитних договорів - п. 4.1. Генеральної кредитної угоди.

Згідно з п. 5.1. Генеральної кредитної угоди, Треті особи зобов`язуються використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди відповідно до умов Генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, укладених в її рамках.

За порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної Генеральної кредитної угоди, позичальники сплачують Позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів в національній валюті; в розмірі 0,05% (п`ять сотих відсотків) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення - для кредитів в іноземній валюті. В кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках Генеральної кредитної угоди, може визначитись інший порядок та розмір відповідальності за порушення зобов`язань по відповідним кредитним договорам - п.п. 10.2., 10.5. Генеральної кредитної угоди.

18.12.2007 р., в рамках вказаної Генеральної кредитної угоди між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Ніка Холдінг Інвест укладено Кредитний договір №010/14/245/1 із змінами та доповненнями, згідно якого ТОВ Ніка Холдінг Інвест було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 2 627 451,00 дол. США для придбання та рефінансування витрат на придбання нежилих приміщень, корпоративних прав та основних засобів, зі сплатою 10,0% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 15.11.2012р. (згідно додаткових угод №010/14/04/057 від 05.02.2008р., №010/14/245/1/4 від 30.10.2009р., №010/14/245/1/10 від 27.07.2011р.).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.11.2015р. у справі №910/14888/13, яке набрало законної сили - 08.12.2015р, задоволено позовні вимоги Банку до Позичальників про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/14/245/1 від 18.12.2007р. у сумі 3 022 827,40 дол. США.

В рамках примусового виконання ВПВР Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судового рішення накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ Ніка Холдінг Інвест .

29.11.2007р., в рамках вказаної Генеральної кредитної угоди між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Ніка Холдінг Інвест укладено Кредитний договір №010/14/227 із змінами та доповненнями, згідно якого ТОВ Ніка Холдінг Інвест було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 789 337,00 дол. США для придбання та рефінансування витрат на придбання земельних ділянок, зі сплатою 10,0% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 15.11.2012р. (згідно додаткових угод №010/14/04/058 від 05.02.2008р., №010/14/227/4 від 30.10.2009р., №010/14/227/10 від 27.07.2011р.).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2015р. у справі №910/14891/13, яке набрало законної сили - 28.09.2015р., задоволено позовні вимоги Банку до Позичальників про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/14/227 від 29.11.2007р. у сумі 828 919,43 дол. США.

В рамках примусового виконання ВПВР Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судового рішення накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ Ніка Холдінг Інвест .

В забезпечення виконання зобов`язань за Генеральною кредитною угодою та Кредитними договорами, між Банком (Іпотекодеражатель) та Позичальником - ТОВ Ніка Холдінг Інвест (Іпотекодавцями) укладено ряд договорів іпотеки, в тому числі: Договір іпотеки №010/14/03/003 від 09.01.2008р. із змінами та доповненнями, укладений між AT Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Ніка Холдінг Інвест на забезпечення виконання зобов`язань за Генеральною кредитною угодою №010/14/209 від 16.11.2007р. з додатковими угодами до неї та кредитними договорами, що укладені та будуть укладені в її рамках, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А . (реєстраційний номер 1), за яким в іпотеку Банку було передано наступні об`єкти нерухомості: об`єкт нерухомості №1: нежитлова будівля - кінотеатр, загальною площею 460,9 кв. м. за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 248 (договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого 24.01.2007р. за реєстровим №508); об`єкт нерухомості №2: земельна ділянка для громадського призначення (приміщення кінотеатру), загальною площею 0,197 га. за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Леніна, 248 (державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЕ в„– 585794 від 18.04.2007р., кадастровий номер: 3221055100:01:005:0064 ).

Відповідно до рішення Бородянської селищної ради №2106-56-VI від 08.10.2015р., перейменовано вулиці в смт. Бородянка Київської області, в тому числі вулицю Леніна - на вулицю Центральна.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.09.2014р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2014р., порушено за заявою AT Райффайзен Банк Аваль провадження у справі №910/14230/14 про банкрутство ТОВ Ніка Холдінг Інвест (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38А, код ЄДРПОУ 33442427). Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Самофалова Валентина Вікторовича.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 31.10.2016р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2017р., затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №910/14230/14 про банкрутство ТОВ Ніка Холдінг Інвест (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38А, код 33442427).

Визнано конкурсними кредиторами боржника, в тому числі AT Райффайзен Банк Аваль (вимоги четвертої черги) з грошовими вимогами до боржника - ТОВ Ніка Холдінг Інвест на суму 43 056 322 грн. 13 коп.

Окремо внесено до реєстру кредиторів ТОВ Ніка Холдінг Інвест грошові вимоги AT Райффайзен Банк Аваль в сумі 31 959 970.00 грн.. як вимоги, що забезпечені заставою нерухомого майна боржника на підставі укладених між AT Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Ніка Холдінг Інвест Договорів іпотеки №010/14/03/279 від 16.11.2007 року. №010/14/03/003 від 09.01.2008 року. №010/14/03/339 від 28.12.2007 року. №010/14/03/293 від 27.11.2007 року. №010/14/03/365 від 05.02.2008 року. №010/14/03/366 від 06.02.2008 року. №010/14/03/303 від 07.12.2007 року, та підлягають позачерговому задоволенню, згідно положень ч. 4, ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

18 січня 2017 року Банку за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стало відомо про внесення 14-15 грудня 2016 року державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною прийнято: рішення про внесення ряд змін до Інформації про державну реєстрацію іпотек та державну реєстрацію обтяження шляхом заміни AT Райффайзен Банк Аваль , як Іпотекодержателя та Обтяжувача заставного нерухомого майна на інших юридичних осіб, в тому числі на Товариство з обмеженою відповідальністю ТРИ ОЗЕРА (код ЄДРПОУ 34668675, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 19), а саме: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Індексний номер 32938814 від 15.12.2016 11:29:51 прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М .; підстави виникнення іпотеки: Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1164, виданий 24.04.2010р.. видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л. ; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 3221055100:01:005:0064 , площа - 0,197 га, цільове призначення: для громадського призначення (приміщення кінотеатру), розташована за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд . 248;

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Індексний номер 32927639 від 14.12.2016 року 18:06:08 прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М .; підстави виникнення іпотеки: Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1164, виданий 24.04.2010р.. видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л. ; об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля кінотеатр, загальною площею 460,9 кв. м. за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 248 ;

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Індексний номер 32937728 від 15.12.2016 року 11:10:06 прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М .; підстави виникнення обтяження: Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1164, виданий 24.04.2010р.. видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л. ; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 3221055100:01:005:0064 , площа - 0,197 га, цільове призначення: для громадського призначення (приміщення кінотеатру), розташована за адресою: Київська обл ., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд . 248;

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Індексний номер 32927507 від 14.12.2016 року 18:00:21 прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М .; підстави виникнення обтяження: Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1164, виданий 24.04.2010р.. видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л. ; об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля кінотеатр, загальною площею 460,9 кв. м. за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 248 .

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру, підставами для внесення відповідних змін про Іпотекодержателя ( Обтяжувана ) вищезазначених об`єктів нерухомості земельної ділянки та нежитлової будівлі кінотеатру був Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1164. виданий 24.04.2010р.. видавник: Курковська Я. Л. ПН КМНО., який нібито підписаний та укладений між Банком і ТОВ Три Озера про безоплатну передачу права вимоги за відповідним договором іпотеки нерухоме майно.

Проте, AT Райффайзен Банк Аваль та його представниками не укладалось та не підписувалось жодного із Договорів про відступлення права вимоги, в тому числі Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1164, виданий 24.04.2010р., видавник: Курковська Я.Л. ПН КМНО.

Враховуючи підроблення підписів представників та печатки AT Райффайзен Банк Аваль , а також фіктивність Договорів відступлення права вимоги від 22-29.04.2010р., 26 січня 2017 року Банком подано повідомлення до правоохоронних органів про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

17.03.2017р. Слідче Управління ГУ Національної Поліції в м. Києві проінформовано про розгляд повідомлень та початок досудового розслідування, повідомлення Банку зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві за №7118 від 18.02.2017р.

18.02.2017р. викладені в повідомленнях Банку відомості Печерським управлінням ГУНП у м. Києві внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100060000790 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

AT Райффайзен Банк Аваль вважає, що Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010р., що нібито посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я. Л. за реєстровим №1164 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, пов`язані з даним правочином підлягають визнанню недійсними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до отриманої на звернення Банку від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М . №16/01-16 від 23.01.2017р., копії Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л . за реєстровим №1164 вбачається, що 24 квітня 2010 року Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль , як Первісним Іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю Три Озера , як Новим Іпотекодержателем укладено Договір про відступлення права вимоги до Договору іпотеки №010/14/03/003, посвідченого 09.01.2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С .А. та зареєстрованого в реєстрі для нотаріальних дій за реєстровим №1, що був нібито посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л . за реєстровим №1164 (далі - Договір про відступлення).

З наявної копії Договору відступлення вбачається, що згідно умов Загальних Положень даного Договору, з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальниками за Генеральною кредитною угодою між Первісним Іпотекодержателем та Поручителем був укладений Договір іпотеки. Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про іпотеку Первісний Іпотекодержатель має право без згоди Майнового поручителя передати та уступити усі та будь-які свої права за Договором іпотеки.

Іпотека відповідно до цього Договору з урахуванням подальших змін і доповнень до нього забезпечує повне виконання грошових зобов`язань ТОВ Боско (м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б, код 31903432), ТОВ Віто-Фарм (м. Київ, Залізничне шосе, 47, код 33546114), ТОВ Виробниче Об`єднання Укрфарм (м. Київ, вул. Святошинська, 30-А, код 3998641), ТОВ Ніка Холдінг Інвест (м. Київ, Проспект Науки, 22, код 33442427), ТОВ Альфафарм (м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімн. 414, код 35756311), ТОВ Фармацевтична фірма КФК (м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 33, код 35848187), що випливають з умов Генеральної кредитної угоди №010/14/209, з додатковими угодами до неї та кредитними договорами, що укладені та будуть укладені в її рамках (далі - Генеральна кредитна угода ), в повному обсязі повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитним коштами, комісії, можливу неустойку в розмірах, в строки та у випадках, передбачених Генеральною кредитною угодою, а також виконати інші умови Генеральної кредитної угоди.

Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 Предмет Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний Іпотекодержатель відступає (передає), а Новий Іпотекодержатель набуває (приймає), усе та будь-яке належне Первісному Іпотекодержателю право вимоги за Договором іпотеки №010/14/03/003, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А . від 09 січня 2008 року, договором про внесення змін №010/14/03/003/2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. від 05 лютого 2010 року, які є невід`ємною частиною Договору іпотеки, а також регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України (надалі - Відступлене Право), включаючись, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки за рахунок предмету іпотеки задовольнити свої вимоги за Генеральною кредитною угодою у повному розмірі, у разі не виконання Позичальниками та/або Майновим поручителем, зобов`язань за Генеральною кредитною угодою. Сторони домовились, що заміна сторони, яка іменується Іпотекодержатель у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору іпотеки, вважається такою, що відбулася, а право вимоги за Договором іпотеки вважається відступленим Новому Іпотекодержателю з моменту підписання цього Договору, скріплення печатками Сторін та нотаріального посвідчення цього Договору. З моменту набуття чинності цим Договором до Нового Іпотекодержателя переходять усі права і зобов`язання Первісного Іпотекодержателя, як сторони, що іменується як Іпотекодержатель у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору іпотеки, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором.

Згідно п. 1.2. Договору відступлення, Предметом іпотеки за Договором іпотеки, надалі - Предмет іпотеки є: нежитлова будівля кінотеатр, загальною площею 460,9 кв. м., яка розташована за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 248 ; земельна ділянка, площею 0,197 га, кадастровий номер: 3221055100:01:005:0064 , яка розташована за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Леніна, 248 . Цільове призначення - громадського призначення (приміщення кінотеатру).

Відповідно до Генеральної кредитної угоди Іпотекодавець і Позичальники отримують від Первісного Іпотекодержателя кредит в національній валюті та Доларах США в розмірі, що не перевищує встановлений Генеральною кредитною угодою, ліміт кредитування 4 770 000,00 Доларів CШA (чотири мільйони сімсот сімдесят тисяч Доларів США 00 центів) станом на дату видачі кредитних коштів за офіційним курсом Національного Банку України, а Позичальники і Іпотекодавець зобов`язуються повернути фактично отримані суми кредитів в валюті їх видачі, а також сплатити проценти, комісії, неустойки та інші платежі в порядку та строки, визначені Генеральною кредитною угодою (п. 1.3. Договору відступлення).

Щодо не відповідності Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Курковською Я.Л. за реєстровим №1164, вимогам ст. 513 ЦК України та ст. 24 Закону України Про іпотеку , то позивач зазначає таке:

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють відносини, що склались з даного предмету спору є Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. за №435-IV із змінами та доповненнями, Закон України Про іпотеку від 05.06.2003р. № 898-IV із змінами та доповненнями (далі - Закон про іпотеку) та Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом позовних вимог Банку є визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010р., нібито посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л . за реєстровим №1164.

Відповідно до ч. 1. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 2, ст. 513 ЦК України).

Статтею 24 Закону України Про іпотеку встановлено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 52 Закону України Про нотаріат , про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається.

Кожна нотаріальна дія реєструється під окремим порядковим номером. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована, зазначається на документі, що видається нотаріусом, чи в посвідчувальному написі.

Реєстр для реєстрації нотаріальних дій повинен бути прошнурований, аркуші пронумеровані. Кількість аркушів у реєстрі повинна бути засвідчена підписом посадової особи відповідного органу юстиції та печаткою Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кожний нотаріус веде окремий реєстр.

Запис у реєстрі робиться чітко, розбірливо, із заповненням усіх граф, передбачених за встановленою формою. Не допускаються підчистки, дописки, інші незастережні виправлення та запис олівцем.

Запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії.

Главою 11, Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за №282/20595 також визначено, що кожній нотаріальній дії присвоюється окремий реєстровий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах.

Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту внесення про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.

Запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії.

Проте, з листа Київського державного нотаріального архіву №1654/01-21 від 20.09.2017р. вбачається, що в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л. за 2010 рік, том №2 за вищезазначеними в зверненні Банку реєстровими номерами, в тому числі за Договором про відступлення права вимоги від 24.04.2010р. за реєстровим №1164 містяться записи про вчинення інших нотаріальних дій. Дати вчинення нотаріальних дій за вищезазначеними реєстровими номерами не співпадають з вказаними в заяві Банку.

Таким чином, Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010р., який нібито посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л . за реєстровим №1164 суперечить вимогам ст. 513 ЦК України та ст. 24 Закону України Про іпотеку , оскільки фактично нотаріально не завірений в установленому порядку, а отже, відступлення прав за договором іпотеки не відбулось.

Щодо не відповідності Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010р., нібито посвідчений приватним нотаріусом КМНО Курковською Я .Л. за реєстровим №1164 вимогам ст. 546 ЦК України та ст. ст. 1, 3, 24 Закону України Про іпотеку , то банк посилається на таке:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України унормовано, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Як зазначалось вище, предметом позовних вимог Банку є визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010р., нібито посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л . за реєстровим №1164, що склались за Договором іпотеки №010/14/03/003, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А . від 09 січня 2008 року за реєстровим № 1 із змінами та доповненнями, а тому норми Закону України Про іпотеку щодо договору іпотеки, в тому числі про відступлення прав за іпотечним договором є спеціальними, а тому мають пріоритет перед застосуванням загальних норм цивільного законодавства.

За положеннями ст. 1 Закону України від 5 червня 2003 p. N 898-IV Про іпотеку , ч. 1 ст. 572 та ч. 1 ст. 575 ЦK України, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань.

Згідно з ч. 6. ст. 3 Закону України Про іпотеку , у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно зі ст. 7 Вимоги, які забезпечуються іпотекою цього Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Частиною 1, ст. 12 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1ст. 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права і обов`язки) виникає між іпотеко- держателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, шо одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

З аналізу наведених норм права вбачається, що відступлення права вимоги за іпотечним договором не може відбутися раніше відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. І, навпаки, договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки може укладатися як в той же день, що й за основним зобов`язанням, так і через певний проміжок часу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор в зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Крім того, сторонам при укладанні договорів відступлення прав вимоги необхідно виконати і інші умови та обов`язки, встановлені Цивільним кодексом України та Законом України Про іпотеку , зокрема:

відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення;

відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Зі змісту отриманого на звернення Банку від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О. М. копії Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010р., нібито посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я .Л. за реєстровим №1164 вбачається, що у вказаному правочині відсутнє будь-яке посилання стосовно відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, тобто грошовими зобов`язаннями за кредитними договорами в рамках Генеральної кредитної угоди №010/14/209 від 16.11.2007р.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Позивач вважає, що преюдиціальне значення про не відступлення Банком будь-яких прав вимоги за основним зобов`язанням, шо випливають з кредитних договорів в рамках Генеральної кредитної угоди №010/14/209 від 16.11.2007р. свідчать судові рішення, що набрали законної сили у справах Господарського суду м. Києва №910/14888/13 та №910/14891/13 за позовами AT Райффайзен Банк Аваль до ТОВ Ніка Холдінг Інвест про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/14/245/1 від 18.12.2007р. та кредитним договором №010/14/227 від 29.11.2007р.

Також, в справі господарського суду м. Києва №910/14230/14 про банкрутство ТОВ Ніка Холдінг Інвест (іпотекодавець та боржник за основним зобов`язанням), судовими рішеннями, що набрали законної сили, визнано грошові вимоги AT Райффайзен Банк Аваль за основним зобов`язанням до боржника - ТОВ Ніка Холдінг Інвест на суму 43 056 322 грн. 13 коп.

Окремо внесено до реєстру кредиторів ТОВ Ніка Холдінг Інвест грошові вимоги AT Райффайзен Банк Аваль в сумі 31 959 970,00 грн., як вимоги, що забезпечені заставою нерухомого майна боржника на підставі укладених між AT Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Ніка Холдінг Інвест договорів іпотеки №010/14/03/279 від 16.11.2007 року. №010/14/03/003 від 09.01.2008 року. №010/14/03/339 від 28.12.2007 року. №010/14/03/293 від 27.11.2007 року. №010/14/03/365 від 05.02.2008 року. №010/14/03/366 від 06.02.2008 року. №010/14/03/303 від 07.12.2007року та підлягають позачерговому задоволенню, згідно положень ч. 4, ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Таким чином, Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010р., який нібито посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за №1164 суперечить вимогам ст. 546 ЦК України та ст. ст. 1, 3, 24 Закону України Про іпотеку , оскільки відступлення права іпотеки, що має додатковий (похідний) характер, без відступлення основного зобов`язання є незаконним.

Пункт 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає, що одним із способів захисту цивільного права та інтересів може бути визнання права.

Преамбулою Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV із змінами (далі - Закон № 1952-IV) передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Закон № 1952-IV регулює відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень наведено визначення поняттю державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , згідно з яким, державна реєстрація це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, державна реєстрація це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації не видається за можливе, (постанова Вищого господарського суду України від 05 квітня 2017 року у справі № 910/11650/16).

Під Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) розуміється єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Враховуючи, що ТОВ Три Озера , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. та Міністерством юстиції України заперечується (не визнається) право іпотеки AT Райффайзен Банк Аваль на земельну ділянку та нежитлову будівлю кінотеатру, розташованих за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 248 на підставі Договору іпотеки №010/14/03/003 від 09.01.2008р. із змінами та доповненнями, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. (реєстраційний номер 1), Позивач вважає за необхідне просити суд захисти порушені права та інтереси Банку шляхом визнання за AT Райффайзен Банк Аваль право іпотеки на вказане нерухоме майно, що належать ТОВ Ніка Холдінг Інвест .

Щодо визнання незаконними і скасування рішень державного реєстратора: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. від 14-15.12.2016р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010р. за реєстровим №1164, позивач зазначає наступне:

Як зазначалось вище та вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №78363487 від 18.01.2017р. що отримана в електронній формі, 14- 15 грудня 2016 року державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень шляхом заміни AT Райффайзен Банк Аваль , як Іпотекодержателя та Обтяжувана заставного нерухомого майна на іншу юридичну особу - ТОВ ТРИ ОЗЕРА (код 34668675, місцезнаходження: м. Київ,вул. Патріса Лумумби,буд. 19).

Таким чином, підставою прийнятих державним реєстратором речових прав на нерухоме майно вищевказаних рішень про заміну AT Райффайзен Банк Аваль , як іпотекодержателя та обтяжувача заставного нерухомого майна зазначено -Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1164, виданий 24.04.2010, видавник: Курковська Я.Л . ПН КМНО.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами та правові засади і процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на момент прийняття оскаржуваних рішень державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М . регулюються Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції від 01 січня 2016 року; далі - Закон № 1952-IV).

Частина 2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться й у ч. 2 ст. 3 Закону України від 5 червня 2003р. N 898-IV Про іпотеку , відповідно до якої взаємні права й обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (частина 3 статті 3 Закону).

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону (частина 4 статті 3 Закону).

Відповідно до вимог частини 3, статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Державний реєстратор; встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину. з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, шо виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень,

Державна реєстрація прав проводиться в порядку, визначеному ст. 18 Закону, а саме: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2, ст. 18 Закону).

Кабінет Міністрів України Постановою № 1127 від 25.12.2015 року (редакція від 14.09.2016 року), затвердив Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Даний Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком (пункти 8,13 Порядку реєстрації).

Пунктом 15 Порядку реєстрації передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для такої відмови, що визначені Законом № 1952-IV (пункт 28 Порядку реєстрації).

Згідно ст. 20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.

Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об`єкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

Права та інтереси AT Райффайзен Банк Аваль як Іпотекодержателя ( Обтяжувача ) нерухомого майна є порушеними та впливають на права по реалізації прав із задоволення грошових вимог до боржників за рахунок предмета іпотеки, а проведені державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вищезазначені реєстраційні дії були вчинені з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про іпотеку , правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до абзацу 5 ч. 5, ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , заява про державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва одночасно з завершенням такої дії обов`язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

Отже, зазначеними правовими нормами передбачено здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі заяви правонабувача, сторони правочину, за якою виникло право в результаті нотаріальної дії, нотаріусом, яким вчинено нотаріальну таку дію.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 24 Закону України Про іпотеку , ст. ст. 3, 20,24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. як державний реєстратор не повинна проводити реєстрацію змін обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки на підставі Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010р., що нібито посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л . за реєстровим №1164.

Як зазначено вище, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. , як державний реєстратор порушила вимоги ст. ст. 10, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 546 ЦК України та ст. ст. 1, 3, 24 Закону України Про іпотеку , оскільки подані документи (Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010р. за реєстровим №1164) не відповідають вимогам законодавства, не дають змоги встановити набуття прав на нерухоме майно та їх обтяження - відступлення права іпотеки, що має додатковий (похідний) характер без відступлення основного зобов`язання є незаконним.

Також, в порушення вимог пункту 4, частини 3, статті 10 Закону державним реєстратором не використано відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Відповідно до статті 56 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII Про виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11.11.2014 року (справа№ 21-357а14), 19.05.2015 року (справа № 21-121а15).

Судові рішення у судових справах Господарського суду м. Києва №910/14888/13 та №910/14891/13 за позовами AT Райффайзен Банк Аваль до боржника (іпотекодавця) ТОВ Ніка Холдінг Інвест про стягнення заборгованості та для забезпечення реального виконання даних судових рішень органом державної виконавчої служби внесено записи до Реєстру про арешт всього нерухомого майна ТОВ Ніка Холдінг Інвест (код ЄДРПОУ 33442427), а також судові рішення у судовій справі Господарського суду м. Києва №910/14230/14 про банкрутство ТОВ Ніка Холдінг Інвест були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень та відкриті для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади, тому державний реєстратор повинен був знати про її існування, так як наслідок, встановити не відповідність поданих документів вимогам Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України Про нотаріат , вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до статті 3 Закону України Про нотаріат , нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно статті 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі державні реєстратори).

Відповідно до статті 7 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Міністерство юстиції України: забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; забезпечує доступ державних реєстраторів до Державного реєстру прав та приймає рішення про блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення: організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

За своїм правовим статусом (ст. 1 Закону України Про нотаріат ) нотаріус не є суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, нотаріальні дії, які вчиняються нотаріусами відповідно до вказаного Закону, оскаржуються до суду в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з прийняттям Закону України від 1 липня 2004 року №1952-ІУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952- IV) державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1952-ІУ у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт.

Таким чином, держава в цій частині делегує нотаріусам владні повноваження.

Тобто, нотаріус може вчиняти дії, які мають публічно-правовий характер та не мають нічого спільного з нотаріальними діями. Це реєстраційні дії, а саме: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державну реєстрацію обтяжень рухомого майна.

Реєстраційні дії, пов`язані з веденням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вчиняються нотаріусами не на підставі Закону України Про нотаріат , а на підставі Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , а також відповідних договорів, укладених з Державним підприємством Інформаційний центр Міністерства юстиції України як адміністратором названих Реєстрів.

Міністерство юстиції України як держатель відповідного реєстру є суб`єктом владних повноважень, який делегує свої повноваження з ведення реєстру Державному підприємству Інформаційний центр Міністерства юстиції України, яке у свою чергу укладає відповідні договори з реєстраторами - державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами. Самі ж нотаріуси, у даному випадку, виступають як суб`єкти делегованих владних повноважень.

Відповідно до частин першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 ГК України, якою передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За змістом п. 2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р, Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п. 2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.І ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов`язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов`язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов`язану сторону певних обов`язків.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3,15,16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14).

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З`ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Стаття 236 ЦК України передбачає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до абзацу 5 п. 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними у разі задоволення позову господарський суд у резолютивній частині рішення зазначає про визнання правочину недійсним (у тому числі й на майбутнє) і одночасно може зазначити про застосування передбачених законом наслідків, вказавши, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню, та/або найменування майна, що піддягає передачі, і місце його знаходження (пункт 4 частини першої статті 84 ГПК), а за необхідності й строк виконання певних дій (абзац другий частини другої цієї статті ГПК).

У даному спорі вимога про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) є похідною від основної позовної вимоги стосовно визнання недійсним договору про відступлення права, а тому підлягає розгляду в господарському суді, оскільки спрямована на реальне поновлення порушеного права позивача та відповідає позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі № 21-41а16.

У справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріуса, прийнятих або вчинених ним під час реалізації функцій державного реєстратора, якщо позовні вимоги спрямовані на захист заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства приватного (майнового) права у відносинах з іншими особами, нотаріус має залучатися до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а сама така справа - розглядатися залежно від суб`єктного складу її учасників за правилами ЦПК України чи ГПК України.

Вказана позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 686/17779/16-ц провадження № 14-233 цс 18.

На виконання вимог п. 6. ч. 3. ст. 162 ГПК України. Позивач повідомляє, що в порядку вимог ст. 37 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , 15 лютого 2017 року AT Райффайзен Банк Аваль звернулось до Міністерства юстиції України із скаргою №140/8/340 на рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М . по внесенню 14-15 грудня 2016 року ряду змін до Інформації про державну реєстрацію іпотек та державну реєстрацію обтяження шляхом заміни AT Райффайзен Банк Аваль , як Іпотекодержателя та Обтяжувача заставного нерухомого майна на ряд юридичних осіб на підставі фіктивних Договорів про відступлення права вимоги від 22-29.04.2010р., які не підписувались та не укладались Банком, щодо безкоштовної передачі права вимоги на об`єкти нерухомості в м. Києві.

26 травня 2017 року через 100 (сто) днів, тобто з порушенням строків розгляду та вирішення скарг в сфері державної реєстрації, листом Міністерства юстиції України за №4231-0-33-17/19К повідомлено AT Райффайзен Банк Аваль , що за результатами розгляду скарги Банку на підставі Наказу Міністерства юстиції України за №1822/7 від 25.05.2017р. відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль від 15 лютого 2017 року у зв`язку з тим, що скарга Банку нібито оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку.

Тобто, скарга Банку по суті не розглянута та відхилена з формальних підстав.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2018р., залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного аміністративного суду від 14.09.2018р. в адміністративній справі №826/9758/17 задоволено позов AT Райффайзен Банк Аваль до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення/дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.10.2018р. в адміністративній справі №826/9758/17, відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного аміністративного суду від 14.09.2018р. Справа до розгляду не призначена.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за AT Райффайзен Банк Аваль право іпотеки на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ Ніка Холдінг Інвест , згідно з Договором іпотеки №010/14/03/003 від 09.01.2008р. із змінами та доповненнями, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А . (реєстраційний номер 1), за яким в іпотеку Банку було передано: нежитлова будівля - кінотеатр, загальною площею 460,9 кв. м. за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна (Леніна), буд. 248 та земельна ділянка, кадастровий номер: 3221055100:01:005:0064 , площею 0,197 га, цільове призначення: для громадського призначення, (приміщення кінотеатру), розташована за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна (Леніна), 248.

3. Визнати Договір про відступлення права вимоги від 24 квітня 2010 року укладений між AT Райффайзен Банк Аваль і ТОВ Три Озера та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л . за реєстровим №1164, недійсним.

4. Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: Індексний номер 32938814 від 15.12.2016 року 11:29:51 прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М .; підстави виникнення іпотеки: Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1164, виданий 24.04.2010р., видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л. ; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 3221055100:01:005:0064 , площа - 0,197 га, цільове призначення: для громадського призначення (приміщення кінотеатру), розташована за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 248 з моменту його прийняття.

5. Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: Індексний номер 32927639 від 14.12.2016 року 18:06:08 прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М .; підстави виникнення іпотеки: Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1164, виданий 24.04.2010р., видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л. ; об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля кінотеатр, загальною площею 460,9 кв. м. за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 248 з моменту його прийняття.

6. Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:, Індексний номер 32937728 від 15.12.2016 року 11:10:06 прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М .; підстави виникнення обтяження: Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1164, виданий 24.04.2010р., видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л. ; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 3221055100:01:005:0064 , площа - 0,197 га, цільове призначення: для громадського призначення (приміщення кінотеатру), розташована за адресою: Київська обл ., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 248 з моменту його прийняття.

7. Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: Індексний номер 32927507 від 14.12.2016 року 18:00:21 прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М .; підстави виникнення обтяження: Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1164, виданий 24.04.2010р., видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л. ; об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля кінотеатр, загальною площею 460,9 кв. м. за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 248 з моменту його прийняття.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Три Озера (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 19, код 34668675) на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909) 10 572 (десять тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 10.05.2019 року.

Суддя Л.Я. Мальована