Постанова

від 07.05.2019 по справі 296/1959/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/1959/19 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.

Категорія 18 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року

Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,

секретаря судового засідання Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Житомирі матеріали клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 296/1959/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Таскомбанк , Державного підприємства Сетам про визнання недійсним договору іпотеки,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Таскомбанк на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 01 березня 2019 року, постановлену суддею Сингаївським О.П. у місті Житомирі,

встановив:

У лютому 2019 року ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_2 звернулась з позовною заявою до ОСОБА_1 , ПАТ КБ Таскомбанк , ПАТ Сетам про визнання договору іпотеки недійсним. Разом із позовною заявою подала клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, а саме зупинення реалізації нерухомого майна, що здійснюється ДП Сетам шляхом проведення електронних торгів з реалізації предмету іпотеки - приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 802,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,0933 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , лот № 332579 і зупинити проведення зазначених електронних торгів; винести заборону державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) права власності за будь-якими фізичними чи юридичними особами зазначених приміщення магазину непродовольчих товарів та земельної ділянки.

Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 01 березня 2019 року клопотання ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, АТ Таскомбанк звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невірну оцінку доказів просило вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасувати. Вказує, що в порушення ст. 272 ЦПК України скаржнику копія оскарженої ухвали від 01 березня 2019 року не направлялась. Зазначає, що рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 23 червня 2016 року у цивільній справі № 296/8486/14-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №Т23.08.2011 К235 від 23 березня 2012 року в розмірі 5 699 495,57 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на оспорюване нерухоме майно. Отже, постановляючи дану ухвалу суд незаконно припинив виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Крім того, у суду були відсутні передбачені законом підстави для вжиття заходів забезпечення вказаного позову у визначений судом спосіб, оскільки обраний позивачем та застосований судом вид забезпечення позову не відповідає позовним вимогам, обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими вимогами, а вказане майно було описане та заарештоване приватним виконавцем у зв`язку із виконанням судового рішення. Також, врахувати, що відносно ОСОБА_1 відкрито зведене виконавче провадження по 4 виконавчим документам, стягувачами по яким є АТ Таскомбанк та ПАТ Укргазбанк .

25 квітня 2019 року від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яку вони вважають безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки у випадку скасування заходів забезпечення позову у спосіб зупинення електронних торгів та встановлення заборони до вирішення спору у даній цивільній справі, існує реальна загроза переходу права власності на даний предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи (осіб), що приведе до неможливості виконання рішення суду про визнання недійсним договору іпотеки за № 667 від 23 березня 2012 року, оскільки у такому випадку повернення сторін до того правового становища, що існувало до укладення спірного правочину, буде неможливим.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд виходив з того, що оспорюване нерухоме майно, яке є предметом іпотеки згідно оскаржуваного іпотечного договору № 667 від 23.03.2012, виставлене на реалізацію шляхом проведення електронних торгів. У зв`язку з чим і викликане термінове вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_3 , оскільки до моменту винесення судом рішення у справі та набрання ним законної сили, існує реальна загроза того, що будь-який учасник електронних торгів, будучи їх переможцем, матиме можливість отримати правовстановлюючі документи на зазначене нерухоме майно та, як наслідок, знецінити, продати або безоплатно передати його третім особам і тим самим унеможливити виконання рішення суду, що може викликати небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль і витрат. Суддя вважав, що заявлена вимога щодо вжиття заходів забезпечення позову є співмірною із заявленими позовними вимогами і є заходом, що спроможний забезпечити не заподіяння істотної шкоди законним правам та інтересам позивача у період розгляду судом вказаної цивільної справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулась із позовом про визнання недійсним договору іпотеки № 667 від 23 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Таскомбанк , посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гуковою Н.Є.

З метою забезпечення позову позивач просила зупинити продаж арештованого майна, що є предметом іпотечного договору, а саме: приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 802,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі свідоцтва про право власності від 30 листопада 2007 року належить ОСОБА_3 ) та земельної ділянки загальною площею 0.0933 га, кадастровий номер НОМЕР_1 (на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 від 02 грудня 2010 року належить ФОП ОСОБА_3 ).

Зазначені об`єкти нерухомості були передані ОСОБА_1 за письмової згоди ОСОБА_3 в іпотеку ПАТ Таскомбанк на забезпечення виконання ним зобов`язань ТОВ Керамаг ЛТД за кредитним договором №Т23.08.2011 К 235 від 23 березня 2012 року, укладеного між ПАТ Таскомбанк та ТОВ Керамаг ЛТД .

Згідно договору іпотеки від 23 березня 2012 року ОСОБА_1 взяв на себе обов`язок майнової поруки за кредитними зобов`язаннями ТОВ Керамаг ЛТД перед ПАТ Таскомбанк .

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 23 червня 2016 року у цивільній справі № 296/8486/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Таскомбанк до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ Керамаг ЛТД про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №Т23.08.2011 К 235 від 23 березня 2012 року в розмірі 5 699 495,57 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: магазин непродовольчих товарів, загальною площею 802,60 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0933 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення для комерційного використання, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, за ціною продажу визначеною суб`єктом оціночної діяльності на дату проведення торгів (згідно виконавчого листа, виданого 25 січня 2017 року, а.с. 47).

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із пунктом 5 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Позовна заява ОСОБА_3 у даній цивільній справі таких вимог не містить.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Позивач не обґрунтувала, а суд першої інстанції не перевірив у чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду у справі про визнання договору іпотеки недійсним з огляду на те, що спірне приміщення магазину непродовольчих товарів та земельна ділянка були передані ПАТ Таскомбанк в іпотеку за згодою позивача на забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, а тому позивач усвідомлювала ризики невиконання її чоловіком зобов`язань за кредитним договором, зокрема можливість примусової реалізації спірних об`єктів нерухомого майна на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом статті 23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача цього нерухомого майна, навіть якщо до його відома не була доведена інформація про обтяження цього майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у такому обсязі і на таких умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. До того ж, за змістом частини четвертої статті 65 СК України договори кредиту та іпотеки, укладені в інтересах сім`ї, створюють обов`язки для обох із подружжя. Позивач не надала будь-яких доказів на підтвердження того, що договір іпотеки був укладений ОСОБА_1 всупереч інтересам сім`ї і на той час не ставила питання про визнання його недійсним.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Зупинення продажу арештованого нерухомого майна порушує права відповідача АТ Таскомбанк , як стягувача у виконавчому провадженні, а тому оскаржуване судове рішення не можна визнати законним та обґрунтованим.

Зважаючи на викладене, колегія вважає, що районний суд дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Таскомбанк задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 01 березня 2019 року скасувати. У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Таскомбанк (Код ЄДРПОУ 09806443, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст складено 10 травня 2019 року.