Ухвала

від 10.05.2019 по справі 640/16315/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 року

м. Харків

справа № 640/16315/17-ц

провадження № 22ц/818/2420/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Кругової С.С.

перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2019 року в складі судді Бородіної Н.М. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Київський відділ Державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області, ОСОБА_3 про зняття арешту на автомобіль

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2019 року позов ОСОБА_2 - задоволено.

На вказане рішення суду 19 березня 2019 року ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 27 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та апелянту надано строк 10 днів для сплати судового збору в сумі 960,00 грн. з дня отримання копії цієї ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи копію вказаної ухвали ОСОБА_1 отримала 04 квітня 2019 року (а.с.134), проте апелянтом вказані недоліки до теперішнього часу не усунуто.

Будь-яких клопотань, пов`язаних з апеляційною скаргою або квитанції про сплату судового збору від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини 2 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.

Принцип юридичної визначеності як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов`язує апелянта самостійно цікавитися перебігом розгляду його скарги в суді апеляційної інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку апелянта свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та зловживання правом на апеляцію.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне визнати апеляційну скаргу ОСОБА_1 неподаною та повернути її апелянту, а справу направити до суду першої інстанції.

Апелянту роз`яснюється, що відповідно до ч.2 ст.357, ч.7 ст.185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення (а саме, в разі сплати судового збору в розмірі 960,00 грн. та поданням апеляційної скарги в передбаченому законом порядку).

Керуючись ч.3 ст.185, ст.357 ЦПК України

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2019 року в складі судді Бородіної Н.М. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Київський відділ Державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області, ОСОБА_3 про зняття арешту на автомобіль вважати неподаною та повернути апелянту, а справу направити до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О. Бровченко

С.С. Кругова