Рішення

від 07.05.2019 по справі 0540/8431/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 р. Справа№0540/8431/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., при секретарі Кудрявцеві О.Ю., за участю представника Позивача Тернинко С.М., представника Відповідача Деменкової Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Газові технології про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (далі - Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Газові технології (далі - Відповідач) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив наступне.

Відповідачем всупереч вимогам закону відмовлено контролюючому органу у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, у зв`язку з чим Головним управлінням ДФС у Донецькій області було прийнято рішення від 30 липня 2018 року № 31633/10/05-99-14-04-15 про застосування до платника податків умовного адміністративного арешту майна. Також Позивач вказав на те, що 31 липня 2018 року звертався до Донецького окружного адміністративного суду з заявою в порядку термінового розгляду справ про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податку, але ухвалою суду від 01 серпня 2018 року по справі № 0540/6389/18-а відмовлено у відкритті провадження за заявою, у зв`язку з існуванням спору про право. Тому Позивач звернувся з такими самими вимогами в загальному порядку на підставі ч. 5 ст. 283 КАС України. Просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Газові технології (код ЄДРПОУ 33771851), застосованого на підставі рішення від 30 липня 2018 року № 31633/10/ 05-99-14-04-15 .

Ухвалою суду від 10 вересня 2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання.

Провадження по справі № 0540/8431/18-а зупинялося ухвалою суду від 27 вересня 2018 року і поновлено 19 квітня 2019 року.

07 травня 2019 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті в цей же день.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовну заяву.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, дав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - Головне управління ДФС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Газові технології , зареєстроване в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 33771851).

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 06 липня 2018 року № 1147 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Газові Технології (ЄДРПОУ 33771851) (а.с. 13).

Посадовим особам Позивача видано направлення на проведення перевірки № 1486 від 06 липня 2018 року, № 1487 від 06 липня 2018 року (а.с. 14, 15).

11 липня 2018 року посадовими особами Позивача здійснено вихід за податковою адресою ТОВ Газові Технології : Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, б. 89.

Проте, посадові особи ТОВ Газові Технології відмовили у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв`язку з чим був складений Акт № 1589/05-99-14-10/33771851 від 11 липня 2018 року (а.с. 16).

Згідно п.81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пункт 81.2. статті 81 ПК України визначає, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

30 липня 2018 року заступником начальника Головного управління ДФС у Донецькій області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Газові Технології № 31633/ 10/ 05-99-14-04-15 відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України (а.с. 6).

На виконання вимог ст. 94 Податкового кодексу України, 31 липня 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Газові Технології .

Ухвалою Донецього окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року по справі № 0540/6389/18-а закрито провадження за заявою, у зв`язку з наявністю між сторонами спору про право.

Зазначений спір виник у зв`язку із оскарженням Товариством з обмеженою відповідальністю Газові Технології в судовому порядку наказу про проведення перевірки № 1147 від 06 липня 2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року по справі №0540/5589/18-а задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газові технології (код ЄДРПОУ 33771851, 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 89) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, Донецька область) про визнання протиправним та скасування наказу від 6 липня 2018 року № 1147 задовольнити повністю, визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління ДФС у Донецькій області від 6 липня 2018 року № 1147 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Газові технології .

Пунктом 94.1 ст.94 Податкового кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України. Згідно із зазначеною нормою арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (п. 94.19.1. ст. 94 ПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 ст. 283 КАС України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

В свою чергу, нормами ч. 5 ст. 283 КАС України встановлено, що відмова у відкритті провадження за завою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Саме за приписами ст. 283 КАС України, Позивач зпочатку звертався до суду з заявою щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин, але ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року було закрито провадження за заявою, у зв`язку з існуванням між учасниками справи спору про право.

Тому Позивач звернувся з позовною заявою у загальному порядку, як визначено частиною 5 ст. 283 КАС України.

Необхідно звернути увагу, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема в разі недопуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об`єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості.

Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків, так і належного здійснення повноважень податковими органами, законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Саме тому ст. 283 КАС України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такого подання та імперативно прописує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Слід зауважити, що при розгляді вказаної заяви суд здійснює функцію контролю за правомірністю дій податкового органу щодо застосування арешту, в той час як розглядаючи позовні вимоги податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків суд розглядає публічно-правовий спір в загальному порядку.

Отже, норми діючого законодавства визначають два способи перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - в особливому терміновому порядку, який передбачений ст. 283 КАС України, та в загальному порядку.

Виходячи з наведеного, положення ст. 94 ПК України та ч. 7 ст. 283 КАС України щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосуються виключно особливого провадження за заявою органів доходів і зборів, в той час як перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження вказаним строком та без можливості негайного виконання рішення суду у разі підтвердження обґрунтованості арешту до набрання рішенням законної сили у встановленому нормами КАС України порядку.

Таким чином, розгляд та вирішення судом позовних вимог органу доходів і зборів про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна не ставиться в залежність від факту припинення такого арешту у зв`язку із відсутністю судового рішення про визнання арешту обґрунтованим протягом строку розгляду подання податкового органу.

При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Враховуючи положення п. 94.10 ст.94 ПК України, така перевірка повинна завершуватися відповідним висновком суду, на підставі якого суд приймає рішення по суті порушеного питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно із пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Разом з цим, суд звертає увагу, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 0540/5589/18-а від 29 січня 2019 року, наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 1147 від 06 липня 2018 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Газові Технології визнано протиправним і скасовано.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 0540/5589/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові технології" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 6 липня 2018 року № 1147 - повернуто заявникові.

З огляду на це суд вважає, що у Головного управління ДФС у Донецькій області не було законних підстав для проведення перевірки ТОВ Газові Технології , а отже позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати, що підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України, - відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39406028) до Товариства з обмеженою відповідальністю Газові технології (84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, б. 89, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33771851) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті і складене в повному обсязі 07 травня 2019 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Череповський Є.В.