Рішення

від 03.05.2019 по справі 140/684/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/684/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Дембіцького Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ., позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №UА205110/2019/000194/2 про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019.

В обґрунтування позову позивач вказав, що згідно з попереднім рахунком № НОМЕР_1 , рахунком-фактури GA Nr.2019-00203 від 05.02.2019 та актом прийому передачі №201900203 від 11.02.2019 він придбав у компанії UAB Gelgotos transportas (Литва) легковий автомобіль бувший у вжитку марки Ford Focus Turnier 1.5 TDCI, 2015 року випуску. З метою митного оформлення вказаного товару позивачем через ФОП ОСОБА_3 до митного органу були подані такі документи: митну декларацію (далі - МД) UA 205090/2019/028002; рахунок-фактуру GA №.2019-00203 від 05.02.2019; акт приймання- передачі автомобіля №201900203 від 11.02.2019; попередній рахунок НОМЕР_9 від 10.01.2019, в який включено: ціну товару - 5600,00 євро, транспортування 360,00 євро, податок аукціону - 100,00 євро, всього - 6060,00 євро; копію митної декларації країни відправлення 19 LTKC0100EK02F809; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 05.02.2019; чек на підтвердження ціни придбаного пального для транспортування автомобіля; заяву про те, що витрати на транспортування склали 34,99 Євро та що транспортний засіб не страхувався. На підставі вказаних документів визначена позивачем митна вартість автомобіля, який ввозився в Україну, була заявлена в декларації в сумі 6159,00 Євро.

Після отримання електронної декларації і доданих документів митниця повідомила позивача про необхідність подати додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки у наданих для декларування документах містяться розбіжності, а саме: в рахунку-фактурі та в технічному паспорті значаться різні учасники комерційної операції. Також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_4 , валюта - EUR, вартість 7275,00 запропоновано декларанту в 10-денний термін подати додаткові документи. У відповідь на дане повідомлення позивач вказав, що усі необхідні і наявні у декларанта документи були подані. Зазначені документи підтверджують заявлену митну вартість товару, здійсненну господарську операцію та інші дані, що підтверджують складові митної вартості, зазначеної у декларації.

20.02.2019 службовою особою митниці прийнято рішення №UА205110/2019/000194/2 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 7275,00 Євро.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1-1а).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.36-39) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на те, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності визначення декларантом митної вартості. Під час опрацювання поданих до митного оформлення документів та здійснення перевірки числового значення заявленої позивачем митної вартості товару посадовою особою митниці виявлено наступні розбіжності: в рахунку фактурі №2019-00203 від 05.02.2019 продавцем товару значиться UAB Gelgotos transportas Литва, а в технічному паспорті НОМЕР_2 від 02.10.2016 зазначений зовсім інший учасник комерційної операції: продавець - Computacenter AG Europaring 34-40 Kerpen Німеччина. При цьому, встановлено, що документи, які подано для підтвердження митної вартості товару не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

З огляду на вищевказане, декларанту направлено повідомлення про необхідність надання відповідних додаткових документів. У відповідь на даний запит декларантом надано: попередній рахунок підтвердження купівлі НОМЕР_9 від 10.01.2019, в якому чітко зазначено банківські реквізити для оплати, назва банківської установи, код SFIFT переказу та код призначення платежу, в рахунку-фактурі також зазначені банківські реквізити, проте в поданих до митного оформлення документах відсутній факт оплати. Декларант відмовився надавати платіжний документ як підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом також не надано договору (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті НОМЕР_2 від 02.10.2016, рахунки про здійснення платежів третім особам, висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

20.02.2019 за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем прийнято письмове рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000194/2. Митну вартість визначено на рівні 7275,00 Євро. З огляду на викладене представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити повністю.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити в позові.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з рахунком-фактурою серія GA в„–2019-00203 від 05.02.2019 (а.с.17) придбав у UAB Gelgotos transportas (Литва) легковий транспортний засіб б/в Ford Focus Turnier ідент. № НОМЕР_4 , 25.08.2015 випуску, об`єм двигуна 1498 куб.см, колір - сірий, реєстраційний номер - НОМЕР_6 .

З метою здійснення митного оформлення товару представником декларанта подано митному органу митну декларацію №UA205090/2019/028002, у якій визначено митну вартість товару 6159,00 Євро за першим методом (за ціною договору).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації UA205090/2019/028002 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру GA №.2019-00203 від 05.02.2019 (а.с.17); акт приймання-передачі автомобіля №201900203 від 11.02.2019 (а.с.19); попередній рахунок НОМЕР_9 від 10.01.2019 (а.с.18); копію митної декларації країни відправлення 19LTKC0100EK02F809 (а.с.20); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.21), свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 05.02.2019 (а.с.22); квитанцію №321913/84 на придбане пальне (а.с.23); заяву про те, що розмір транспортних витрат за доставку автомобіля Ford Focus на ім`я ОСОБА_1 становить 34 євро 99 центи, а транспортний засіб не страхувався (а.с.24).

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД UA205090/2019/028002 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо: перевірки поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів; контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; проведення митного огляду транспортного засобу; забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_4 , валюта - ЕUR, вартість - 7275 .

Зважаючи на це, згідно з повідомленням митниці від 19.02.2019 (а.с.11) декларанту було запропоновано в десятиденний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті НОМЕР_2 від 02.10.2016; рахунки про здійснення платежів третім особам; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; інші документи, що містять відомості про вартість страхування; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

У відповідь на повідомлення декларанту від 19.02.2019 митний брокер ОСОБА_3 повідомила відповідача, що усі необхідні документи для підтвердження митної вартості транспортного засобу були надані. Вказала, що рахунок-фактура (інвойс) на оплату подався митному органу разом з поданням МД; транспортний засіб оплачувався готівкою; вартість товару підтверджена актом прийому-передачі ТЗ №201900203 від 11.02.2019, який також містить дані, необхідні для ідентифікації автомобіля; договір на перевезення не укладався, транспортний засіб слідував своїм ходом, чек на придбання палива №321913/84 від 11.02.2019 подався разом з МД; страхування товару не проводилося, що підтверджується довідкою (а.с.12-13).

Згідно повідомлення декларанту (а.с.14) позивача повідомлено, що відповідно до ст.55 та ст.57 Митного кодексу України на основі проведення консультації митницею буде прийнято рішення про коригування митної вартості, так як подані документи до митного оформлення та додатково надані не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість буде визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами та положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

20.02.2019 відповідач прийняв рішення № UА205110/2019/000194/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.8-9). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

В обґрунтування рішення відповідач вказав, що у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності, зокрема: в рахунку-фактурі №2019-00203 від 05.02.2019 продавцем є UAB Gelgotos Transportas Литва, а в технічному паспорті НОМЕР_2 від 02.10.2016 p. значиться Computacenter AG Europaring 34-40 Kerpen Німечинна, подані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР, з посиланням на статті 53, 54 МК України, наказ ДФС України від 28.11.2018 №780 для підтвердження заявленої митної вартості декларанту у 10-денний термін було запропоновано надати наступні документи: банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті НОМЕР_2 від 02.10.2016; рахунки про здійснення платежів третім особам; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; інші документи, що містять відомості про вартість страхування; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Декларант надав попередній рахунок підтвердження купівлі НОМЕР_9 від 10.01.2019, в якому чітко зазначені банківські реквізити для оплати, назва банківської установи для оплати, код SWIFT переказу та код призначення платежу, в рахунку-фактурі також зазначені банківські реквізити, проте в поданих до митного оформлення документі відсутній факт оплати. Декларант відмовився надати платіжний документ як підтвердження заявленої вартості. Декларант також не надав договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними у технічному паспорті НОМЕР_2 від 02.10.2016, рахунки про здійсненні платежі третім особам, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

Також у рішенні вказано, що керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації на рівні 7275 Євро.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав: рахунок-фактуру GA №.2019-00203 від 05.02.2019 (а.с.17); акт приймання-передачі автомобіля №201900203 від 11.02.2019 (а.с.19); попередній рахунок НОМЕР_9 від 10.01.2019 (а.с.18); копію митної декларації країни відправлення 19LTKC0100EK02F809 (а.с.20); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.21), свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 05.02.2019 (а.с.22); квитанцію №321913/84 на придбане пальне (а.с.23); заяву про те, що розмір транспортних витрат за доставку автомобіля Ford Focus на ім`я ОСОБА_1 становить 34 євро 99 центи, а транспортний засіб не страхувався (а.с.24).

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З вищенаведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на досліджених документах, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару легковий автомобіль легковий транспортний засіб б/в Ford Focus Turnier ідент. № НОМЕР_4 , 25.08.2015 випуску, об`єм двигуна 1498 куб.см, колір - сірий, реєстраційний номер - НОМЕР_6 у розмірі 6159 Євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи містять розбіжності, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 7275 Євро.

Як слідує із оскаржуваного рішення відповідача, митний орган поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів через те, що в рахунку-фактурі №2019-00203 від 05.02.2019 продавцем є UAB Gelgotos Transportas Литва, а в технічному паспорті НОМЕР_2 від 02.10.2016 p. значиться Computacenter AG Europaring 34-40 Kerpen Німечинна. Також декларант відмовився надати платіжний документ як підтвердження заявленої вартості та не надав договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними у технічному паспорті НОМЕР_2 від 02.10.2016. Цими обставинами відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.

Як встановлено судом 07.09.2015 між ЗАТ Гелготос транспортас (далі - товариство) та позивачем укладено договір № С-57219 (а.с.54-57), згідно умов якого товариство є оператором Інтернет сторінки www.exleasinfcar.com, на якій представлена інформація про б/в транспортні засоби і яка діє як платформа, де шляхом проведення аукціону можна придбати транспортні засоби. Товариство створює клієнту (позивачу) технічні можливості для участі в аукціонах транспортних засобів.

Таким чином, наведені положення Договору №С-57219 пояснюють чому в рахунку-фактурі № 2019-00203 від 05.02.2019 як отримувача коштів вказано компанію UAB Gelgotos Transportas Литва, а в технічному паспорті НОМЕР_2 від 02.10.2016 як власник автомобіля значиться Computacenter AG Europaring 34-40 Kerpen Німечинна та спростовують твердження відповідача про необхідність надання для завершення митного оформлення транспортного засобу договору (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті НОМЕР_2 від 02.10.2016, рахунків про здійснення платежів третім особам.

Окрім того, пунктом 4.4. Договору передбачено, що після інформування про перемогу в аукціоні транспортного засобу, клієнту на його аккаунт на інтернет-сторінці виставляється попередній рахунок, після чого у клієнта виникають зобов`язання з його оплати.

Згідно з п. 4.11. Договору № С-57219 сторони домовилися, що транспортний засіб, придбаний на аукціоні буде передано тільки після того, коли клієнт належним чином розрахується з товариством за транспортний засіб, тобто виплатить товариству кінцеву ціну. У випадку якщо клієнт неналежним чином розрахується з товариством, транспортний засіб утримується до того часу, поки клієнт не розрахується належним чином з товариством.

Як випливає з матеріалів справи 10.01.2019 позивачу як переможцю аукціона виставлено попередній рахунок № НОМЕР_1 (а.с.18). На підтвердження оплати придбаного транспортного засобу покупцю надано квитанцію серії АА 100018930 від 15.01.2019 про отримання готівки в сумі 5600 євро. 11.02.2019 позивачем сплачено кошти за послуги з транспортування автомобіля - 360 євро, податок аукціону, учасником якого він був, - 100 євро, послуги з підготовки документів на вивіз авто своїм ходом - 99 євро (всього 559 євро), що підтверджується квитанцією від 11.02.2019 серії АА № 100019011 (а.с.59-60). З огляду на вказане, остаточна ціна легкового автомобіля Ford Focus Turnier 1.5 TDCI, 2015 року випуску становить 6159 євро (5 600 євро + 559 євро).

Як встановлено судом, остаточна ціна та усі її складові, що вказані вище, повністю відображені у рахунку-фактурі серія GA № 2019-00203 від 05.02.2019 (а.с.17), що надавався митному органу разом з митною декларацією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано митному органу детальний розрахунок митної вартості автомобіля Ford Focus Turnier 1.5 TDCI, 2015 року випуску (а.с.25), а тому суд приходить висновку, що подані декларантом документи надавали можливість митному органу встановити митну вартість транспортного засобу, в тому числі усі числові значення складової такої вартості.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UА205110/2019/000194/2 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому, митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні взагалі відсутні номер та дата митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 №UА205110/2019/000194/2, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів... вартість - 7275 Євро .

При цьому, обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказане вище, суд прийшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості транспортного засобу у розмірі 6159 Євро, а відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості, а тому оскаржуване рішення від 20.02.2019 №UА205110/2019/000194/2 про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправними та скасувати, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 768,40 грн., сплачений відповідно до квитанції від 14.03.2019 (а.с.2).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20 лютого 2019 року № UА205110/2019/000194/2.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Луцьким МВ УМВС України 01 червня 1998 року) судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне судове рішення складено 08 травня 2019 року.