Рішення

від 18.04.2019 по справі 320/543/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року № 320/543/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області, Богуславської районної ради Київської області, треті особи: Біївецька сільська рада Богуславського району Київської області, Відділ освіти Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави з позовом до Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області, Богуславської районної ради Київської області, треті особи: Біївецька сільська рада Богуславського району Київської області, Відділ освіти Богуславської районної державної адміністрації Київської області в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Богуславської районної ради Київської області та Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області щодо не вчинення дій з приводу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 3,8 га під вказаним навчальним закладом;

- зобов'язати адміністрацію Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 3,8 га, яка знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 6, с. Біївці, Богуславського району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Біївецький навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області перебуває на земельній ділянці 3,8 га, яка розташована за адресою: вул. Шкільна, 6, с. Біївці, Богуславського району Київської області. Позивач зазначив про те, що відповідачі не здійснили виготовлення та оформлення технічної документації на вказану земельну ділянку.

Так, зокрема, позивач пояснює, що рішенням Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області №66-10-VІІ було вирішено надати Біївецькому навчально-виховному комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування цілісного майнового комплексу нерухомого майна Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області, який знаходиться в межах с. Біївці по вул. Шкільна, 6, на орієнтовну площу 3,8 га, однак відповідачем не було вчинено дій щодо виготовлення відповідної технічної документації, яка посвідчує право власності на земельну ділянку, та не подано її на затвердження до сесії сільської ради, а станом на час звернення до суду з даним позовом дозвіл недійсний, а рішення втратило свою силу. Таким чином, на думку позивача, адміністрацією навчально-виховного закладу не вжито достатніх заходів для оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 задоволено клопотання Богуславської районної ради Київської області та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ освіти Богуславської районної державної адміністрації.

Представник відповідача, - Богуславської районної ради Київської області, в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив про те, що для виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку для Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області ним вчинялися наступні дії: на підставі звернення Богуславської районної ради до Біївецького сільського голови було отримано дозвіл на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування цілісного майнового комплексу нерухомого майна Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок"; на звернення відділу освіти Богуславської РДА щодо звернення Богуславської районної ради до сільських рад з проханням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, відповідачем було надано відповідь, що звернення будуть направленні при наявності коштів на виготовлення документації; у лютому 2019 року Богуславська районна рада звернулась до голови Богуславської районної державної адміністрації та начальника відділу освіти Богуславської РДА щодо виділення коштів для виготовлення технічних паспортів на нежитлові будівлі для розробки технічної документації із землеустрою на право постійного користування земельними ділянками для обслуговування та експлуатації нежитлових приміщень, в яких розміщені навчальні заклади, в тому числі Біївецький НВК ЗОШ І ст.; було направлено звернення до Біївецької сільської ради щодо розгляду на сесії сільської ради питання про надання дозволу на виготовлення документації із проекту землеустрою на земельну ділянку на якій розташований Біївецький НВК ЗОШ І ст. Таким чином, представник наголошує на тому, що питання виготовлення землевпорядних документів знаходиться в стадії виконання та потребує певного часу для його вирішення. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача, - Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області, в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що твердження позивача про те що навчально-виховний комплекс не звертався до Біївецької сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку документації з землеустрою щодо передачі зазначеної земельної ділянки у постійне користування не відповідає дійсності, оскільки відповідно до статуту Біївецького НВК ЗОШ І ст. він в своїй оперативній діяльності підпорядковується відділу освіти Богуславської РДА, який в свою чергу неодноразово звертався з листами до Богуславської РДА з проханням звернутися до Біївецької сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в постійне користування, проте жодної відповіді на листи не отримав. Разом з тим, представник пояснює, що в травні 2018 року до відділу освіти надійшов лист від Богуславської районної ради щодо надання копій установчих документів закладу та в копіювання з кадастрових карт або інші графічні матеріали, у зв'язку з чим відділ освіти звернувся до ГУ Держгеокадастру у Київській області для отримання викопіювання з кадастрових карт, які в подальшому були передані разом з копіями установчих документів до Богуславської районної ради. Таким чином, на думку представника, твердження позивача про невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів є безпідставним. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа,- Біївецька сільська рада Богуславського району Київської області, правом на подання пояснень не скористалась.

Третя особа, - Відділ освіти Богуславської районної державної адміністрації, в письмовому відзиві, поданому до суду 17.04.2019, позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що твердження позивача про невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів є безпідставним, оскільки відділом освіти вживались заходи, спрямовані на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у постійне користування, що підтверджується листами - зверненнями до Богуславської районної ради, що на думку представника, свідчить про активну поведінку.

Богуславською районною радою було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даному випадку предмет позову стосується оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Однак, вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Біївецький навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 25300387) зареєстрований в якості юридичної особи 03.02.2003 за адресою: 09741, Київська обл., Богуславський район, село Біївці, вулиця Шкільна, будинок 6, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до пункту 8.2 розділу 8 Статуту Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області, затвердженого рішенням Богуславської районної ради від 17.08.2016 №110-08-VII, матеріально-технічна база НВК включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі НВК.

Судом встановлено, що у користуванні Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області перебуває земельна ділянка площею 3,8 га, яка розташована за адресою: Київська область, Богуславський район, село Біївці, вулиця Шкільна, будинок 6.

Як убачається з листа Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області від 02.10.2018 №02-20/263 в червні 2016 року за клопотанням Богуславської районної ради було прийнято рішення сесії Біївецької сільської ради №66-10-УІІ від 30.06.2016 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування Біївецькому НВК"; посадові особи Біївецького НВК не звертались з клопотанням про надання земельної ділянки у постійне користування Біївецькому НВК.

До листа від 02.10.2018 №02-20/263 Біївецькою сільською радою Богуславського району Київської області було додано копію рішення №66-10-УІІ від 30.06.2016, яким було вирішено надати Біївецькому НВК дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування цілісного майнового комплексу нерухомого майна Біївецького НВК орієнтовною площею 3,8 га, яка знаходиться в с. Біївці, по вул. Шкільній, буд. 6.

З листа адміністрації Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області від 02.10.2018 №19 вбачається, зокрема, що в червні 2016 року рішенням сесії Біївецької сільської ради надано Біївецькому НВК ЗОШ І ст. дозвіл на розробку проекту землеустрою; в квітні 2018 року відділ освіти Богуславської РДА направив лист Богуславській районній раді " Щодо надання дозволів на виготовлення технічної документації по оформленню права постійного користування земельними ділянками навчальних закладів", в переліку яких є Біївецький НВК. У вказано листі також зазначено, що так як кошти не виділялись, питання оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку є актуальним.

Вважаючи, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невчиненні дій з приводу оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 38 Закону України "Про загальну середню освіту" від 13.05.1999 №651-XIV (далі - Закон №651-XIV) передбачено, що заклад загальної середньої освіти, зокрема, створює науково-методичну і матеріально-технічну бази для організації та здійснення освітнього процесу.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №651-XIV, матеріально-технічна база закладів загальної середньої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів загальної середньої освіти належить їм на правах, визначених законодавством України.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про дошкільну освіту" від 11.07.2001 №2628-III, матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 80 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон №2145-VIII) визначено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством.

Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України (ч. 2 ст. 80 Закону №2145-VIII).

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Частиною першої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування передбачений статті 123 ЗК України.

Так, частиною першою статті 123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною шостою статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до частини десятої статті 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з статтею 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-VI (далі - Закон №1952-VI) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону №1952-VI речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону №1952-VI державній реєстрації прав підлягають: речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

Частиною першою статті 27 Закону №1952-VI визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Отже, в силу вимог чинного законодавства право постійного користування землею підлягає державній реєстрації.

17.10.2012 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №802-р "Про здійснення протягом 2012 і 2013 років заходів, пов'язаних з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади", яким зобов'язано Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, інші центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебувають дошкільні, загальноосвітні навчальні заклади, Міністерству фінансів, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям здійснити протягом 2012 і 2013 років заходи, пов'язані з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади.

Таким чином, необхідність оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Біївецьким навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області безпосередньо встановлена також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №802-р.

Відповідно до пункту 1 Положення про Відділ освіти Богуславської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Богуславської районної державної адміністрації від 28.12.2016 №657, Відділ освіти Богуславської районної державної адміністрації є її структурним підрозділом. Утворюється головою районної державної адміністрації, підпорядковується голові райдержадміністрації, а також підзвітний і підконтрольний департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації.

Пунктом 9 вказаного Положення визначено, що основними завданнями відділу, зокрема, є здійснення управління навчальними закладами, що знаходяться на території району та належать до сфери управління РДА та координація діяльності цих навчальних закладів.

Згідно з пунктом 10 вказаного Положення основними функціями відділу освіти є, зокрема, сприяння навчально-методичному, фінансовому та матеріально технічному забезпеченню загальноосвітніх навчальних закладів.

Отже, Відділ освіти Богуславської районної державної адміністрації здійснює навчально-методичне та навчально-технічне забезпечення, зокрема, Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області.

Відповідно до пункту 1.4 та 1.7 Статуту Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області Бранепільський НВК заснований Богуславською районною радою. Біївецький НВК є бюджетною неприбутковою установою та підпорядковується Відділу освіти Богуславської районної державної адміністрації.

Судом встановлено, що 30.06.2016 Біївецькою сільською радою Богуславського району Київської області прийнято рішення №66-10-УІІ, яким надано Біївецькому НВК дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування цілісного майнового комплексу нерухомого майна Біївецького НВК орієнтовною площею 3,8 га, яка знаходиться в с. Біївці, по вул. Шкільній, буд. 6.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на лютий 2019 року правовстановлюючих документів на будівлю Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня- дитячий садок" не оформлено. Будівля дошкільного закладу є спільною власністю територіальних громад Богуславського району (Богуславська районна рада).

З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2019 Богуславська районна рада Київської області звернулась листами за №№ 1.1-12/79 та 1.1-12/80 до Богуславської районної державної адміністрації та начальника відділу освіти Богуславської РДА, в яких просила виділити кошти для розробки технічної документації із землеустрою на право постійного користування земельними ділянками для обслуговування та експлуатації нежитлових будівель, в яких розміщені навчальні заклади, в тому числі Біївецький НВК ЗОШ І ст.

06 лютого 2019 року Богуславська районна рада Київської області звернулась до голови Біївецької сільської ради з заявою №1.1-17/83 в якій просить внести на розгляд чергової сесії сільської ради питання про надання дозволу на виготовлення документації із проекту землеустрою на земельну ділянку Біївецького НВК.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем були вчинені дії, в межах своєї компетенції, які є необхідними для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що, в свою чергу, на думку суду, свідчить про відсутність ознак бездіяльності в діях відповідача.

У зв'язку з чим, позовна вимога про визнання незаконною бездіяльність Богуславської районної ради Київської області та Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня- дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області щодо не вчинення дій з приводу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 3,8 га під вказаним навчальним закладом задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання адміністрації Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 3,8 га, яка знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 6, с. Біївці, Богуславського району Київської області, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд зазначає про те, що в силу вимог чинного законодавства права на нерухоме майно та їх обтяження підлягають обов'язковій реєстрації.

Так, відповідно до частини дев'ятої статті 18 Закону №1952-VII датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно з частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частиною другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачами не було надано доказів на підтвердження здійснення державної реєстрації права постійного користування на земельну ділянку, яка розташована під Біївецьким навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідачів вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 3,8 га за адресою: вул. Шкільна, 6, с. Біївці, Богуславського району Київської області, на якій розташований Біївецький навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок".

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що прокурор у даному випадку, звертаючись до суду з позовом, діяв як посадова особа органу державної влади, виступаючи в інтересах держави.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано суду доказів понесення інших судових витрат ніж сплата судового збору, підстави для їх стягнення з відповідачів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати адміністрацію Біївецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок" Богуславської районної ради Київської області оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 3,8 га, яка знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 6, с. Біївці, Богуславського району Київської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.