ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 грудня 2018 року №826/4769/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ і КО до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ і КО (далі також - позивач, ТОВ СМАРТ і КО ) з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м.Києві), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 01.03.2018 №0012431409 на суму 821 520,00 грн.
Позов мотивовано порушенням відповідачем процедури проведення фактичної перевірки з огляду на відсутність для цього відповідних підстав, а також її проведення за відсутності уповноваженої особи підприємства або особи, що фактично здійснює розрахункові операції, та за відсутності надання посадовим особам відповідача засвідчених належним чином копій документів, що стосуються предмету перевірки. Висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам. Крім того, адміністративно-господарські санкції застосовано до позивача поза межами встановлених законодавством строків.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач у письмовому відзиві на позову заяву просив відмовити в її задоволенні, стверджуючи про проведення фактичної перевірки позивача на підставах та в порядку, визначених законодавством. Зазначив, що висновки перевірки відповідають дійсним обставинам.
Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на відмові в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДФС у м.Києві від 28.11.2017 №13909 Про проведення фактичної перевірки посадовими особами відповідача 15.12.2018 проведено фактичну перевірку ТОВ СМАРТ і КО з питань дотримання порядку ведення касових операцій за адресою: м.Київ, площа Спортивна, 1-А, блок D-016.
Перевіркою встановлено, що згідно з наказом ТОВ СМАРТ і КО від 04.01.2016 №04/01/2016 на підприємстві встановлено ліміт залишку готівки у касі підприємства в розмірі 40 000,00 грн. У видатковому ордері від 07.03.2016 №47 на видачу готівкових коштів в касу РРО ОСОБА_1 на суму 225 380,00 грн. відсутній підпис одержувача. Дана сума не враховується при виведенні залишку готівки на кінець дня. Залишок готівки 07.03.2016 згідно з касовою книгою підприємства 282 392,00 грн. Розрахунковий залишок готівки в касі підприємства 07.03.2016 згідно з п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, складає 507 772,00 грн., що перевищує ліміт залишку готівки в касі на 467 772,00 грн.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 18.12.2017, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , а саме перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму 467 772,00 грн.
Не погоджуючись із такими висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ СМАРТ і КО подало до ГУ ДФС у м.Києві заперечення щодо них.
Листом від 04.01.2018 №252/10/26-15-14-09-12 ГУ ДФС у м.Києві повідомило позивача про те що, висновки, викладені у вищезгаданому акті, залишено без змін, а його заперечення без задоволення.
На підставі вказаного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 05.01.2018 №0000601409 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 935 544,00 грн.
Рішенням від 12.03.2018 №8320/6/99-99-11-03-01-25 Державна фіскальна служба України частково задовольнила скаргу ТОВ СМАРТ і КО на вищевказане податкове повідомлення-рішення, а саме в частині застосування штрафної санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 114 024,00 грн., в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін.
На підставі зазначеного рішення ГУ ДФС у м.Києві прийняло нове податкове повідомлення-рішення від 14.03.2018 №0012431409 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 821 520,00 грн.
Не погоджуючись із таким податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 Податкового кодексу України визначено порядок проведення фактичної перевірки.
Так, згідно з пунктом 80.1 цієї статті фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (підпункт 80.2.1);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3);
- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5);
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (підпункт 80.2.6);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункт 80.2.7).
Згідно з пунктами 80.5-80.7, 80.10 статті 80 Податкового кодексу допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
Факт пред`явлення позивачу посадовими особами відповідача копії наказу та направлення на перевірку при проведенні перевірки позивачем не заперечується.
Водночас позивач вказує на те, що перевірку проведено за відсутності необхідних для цього підстав та за відсутності посадової особи позивача, представника підприємства або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження визначених законом підстав для проведення згаданої перевірки.
Так, в пункті 1 наказу ГУ ДФС у м.Києві від 28.11.2017 №13909 Про проведення фактичної перевірки підставою для проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, визначених додатками до цього наказу, зазначено доповідну записку Департаменту аудиту ГУ ДФС у м.Києві від 24.11.2017 №170/26-15-14-09-11. Однак, копію вказаної доповідної записки, в тому числі на вимогу суду за наслідками задоволення в судовому засіданні 24.07.2018 клопотання позивача про витребування копії цього документа, суду не надано.
Однак, з урахуванням того, що посадових осіб відповідача фактично допущено до проведення перевірки, та надано їм відповідні документи, що стосуються її предмету, суд не бере до уваги доводи позивача про протиправність проведення перевірки з огляду на відсутність вищевказаної доповідної записки.
Суд також критично сприймає доводи позивача про те, що перевірка проводилась за відсутності посадових осіб позивача або його представників та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції, в обґрунтування чого позивач посилається на те, що ОСОБА_2 , присутній під час перевірки, який є засновником підприємства, не є його посадовою особою, оскільки не входить до складу виконавчого органу товариства, його ревізійної комісії, не є ревізором, а також головою або членом будь-якого іншого органу товариства; за законодавством він не є представником товариства і йому видавалась довіреність на представництво інтересі товариства перед третіми особами; він не є особою, що фактично здійснює розрахункові операції.
Як зазначалося вище, відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, копія наказу про перевірку вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно з витягом з ЄДРПОУ від 26.12.2017 №1003415220 ОСОБА_2 є засновником підприємства, (кінцевий бенефіціарний власник (контролер), а керівником підприємства є Шевченко Юрій Анатолійович.
Дійсно, частиною другою статті 23 Закону України Про господарські товариства , на яку посилається позивач, встановлено, що посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства.
Разом з тим, відповідно до частин першої-третьої статті 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
З урахуванням викладеного суд приходить до засновник ТОВ СМАРТ і КО є його уповноваженим представником, в присутності якого може проводитися перевірка.
Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України закріплено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Пунктом 85.2 статті 85 цього Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктами 85.4, 85.7 та 85.8 статті 85 Податкового кодексу визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Однак, доводи позивача стосовно того, що при перевірці посадовим особам відповідача не надавались згідно з описом засвідчені належним чином копії первинних фінансово-господарських документів, що стосуються предмета перевірки, не заслуговують на увагу суду, оскільки як вбачається з матеріалів перевірки, посадовим особам відповідача при перевірці надавались оригінали документів, що стосуються предмета перевірки і які досліджувалися ними. Окрім того, зазначена обставина не свідчить про протиправність проведення фактичної перевірки позивача і не є підставою для визнання протиправним і скасування рішення, винесеного відповідачем за результатами її проведення.
Водночас суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем необґрунтовано встановлено порушення ТОВ СМАРТ і КО пунктів 2.8 і 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637), яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, що підтверджується наступним.
Згідно з пунктом 2.8 Положення №637, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
Пунктами 3.1, 3.5 Положення №637 визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.
Згідно з пунктом 5.9 Положення №637 готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов`язані з діяльністю підприємства.
Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємства у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня по на потреби, які пов`язані з діяльністю підприємства.
Згідно з пунктом 7.23 Положення №637 для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з`ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.
Відповідно до пункту 7.24 Положення №637, у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.
Правовою підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві зазначає перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі станом на 07.03.2016.
Згідно з інформацією, відображеною в касовій книзі ТОВ СМАРТ і КО , залишок готівки станом на початок дня 07.03.2016 складав 225 380,00 грн., протягом дня надійшли готівкові кошти в сумі 282 392,00 грн. Залишок коштів на кінець дня складав 282 392,00 грн.
Наказом ТОВ СМАРТ і КО від 04.01.2016 №04/01/2016 на підприємстві встановлено ліміт залишку готівки у касі підприємства в розмірі 40 000,00 грн.
З огляду на відсутність підпису у видатковому ордері від 07.03.2016 №47 на видачу готівкових коштів в касу РРО ОСОБА_1 на суму 225 380,00 грн., посадові особи ГУ ДФС у м.Києві при перевірці дійшли висновку про необхідність врахування даної суми при визначенні залишку готівки на кінець дня, розмір якого за їх висновком становив суму 507 772,00 грн. (225 380,00 грн. + 282 392,00 грн.), а відтак, ураховуючи визначений підприємством ліміт залишку готівки в касі підприємства в розмірі 40 000,00 грн., перевищення залишку готівкових коштів становило 467 772,00 грн. (507 772,00 грн. - 40 000,00 грн.).
У подальшому рішенням Державної фіскальної служби України від 12.03.2018 №8320/6/99-99-11-03-01-25 встановлено відсутність порушень законодавства ТОВ СМАРТ і КО в частині наявності перевищення готівкових коштів станом на кінець дня 07.03.2016 в сумі 282 392,00 грн.
Спростовуючи доводи відповідача про відсутність підпису ОСОБА_1 у видатковому касовому ордері від 07.03.2016 №47 на видачу готівкових коштів у сумі 225 380,00 грн. позивачем надано до суду копію указаного видаткового касового ордеру від 07.03.2016 №47, який містить підпис ОСОБА_1 щодо одержання цих коштів.
Натомість, відповідачем не надано суду копію указаного видаткового касового ордеру, в якому відсутній підпис ОСОБА_1 Не долучено копію цього видаткового касового ордеру відповідачем і до акту перевірки.
Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Статтею 9 названого Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.
Відповідно до вимог пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи в момент фактичної видачі грошових коштів з каси ТОВ СМАРТ і КО були фактично присутні керівник підприємства Ренський В.І. , головний бухгалтер та касир ОСОБА_1 , яка видала та відповідно отримала кошти в сумі 225 380,00 грн.
До правильності складання видаткового касового ордеру від 07.03.2015 №47 у представників контролюючого органу не виникло жодних претензій, як і до загального оформлення процедури видачі і подальшого відображення її в обліку товариства. Претензій до ведення касової книги у представників ГУ ДФС у м.Києві також не виникало.
Отже, доводи відповідача щодо відсутності підпису отримувача коштів ОСОБА_1 у вищевказаному видатковому касовому ордері не заслуговують на увагу суду, з огляду на що, його доводи про вчинення позивачем порушення пунктів 2.8 та 3.5 Положення №637 є необґрунтованими, у зв`язку з чим, відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності згідно з нормами Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95-ВР.
За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню судом.
Щодо застосування у спірних правовідносинах статті 250 Господарського кодексу України, на яку в обґрунтування своїх позовних вимог посилається позивач, суд звертає увагу на наступне.
Застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення у сфері обігу готівки податковий орган здійснює відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 28.1 статті 28, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.
Суд не погоджується з доводами позивача, що штраф, застосований податковим органом за перевищення ліміту залишку готівки в касах підприємств є адміністративно-господарською санкцією, виходячи з того, що відповідно до статті 4 Господарського кодексу України, не є предметом його правового регулювання адміністративні та інші відносини управління за участі суб`єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб`єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб`єкта господарювання.
Перевищення ліміту залишку готівки в касах підприємств не є порушенням господарської діяльності за участю рівноправних суб`єктів господарювання, внаслідок чого штраф, застосований податковим органом спірним податковим повідомленням-рішенням, не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні статті 238 Господарського кодексу України і, як наслідок цього, до спірних правовідносин не можуть застосовуватись строки застосування цих санкцій, встановлені статтею 250 цього Кодексу.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків регламентовано статтею 114 Податкового кодексу України та встановлено їх відповідність строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено суду правомірність та обгрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 323,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.03.2018 №2226, які у зв`язку із задоволенням позову
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із задоволенням позову стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 13 323,00 грн.
Приймаючи до уваги викладене в сукупності. керуючись положеннями статей 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ і КО (02160, м.Київ, вул.Регенераторна, 4, кв.4-068, код ЄДРПОУ 38577090) до Головного управління ДФС у м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 14.03.2018 №0012431409.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ і КО судові витрати за сплату судового збору в розмірі 12 323,00 грн. (дванадцять тисяч триста двадцять три гривні нуль коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2018 |
Оприлюднено | 11.05.2019 |
Номер документу | 81637903 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шрамко Ю.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні