Ухвала

від 10.05.2019 по справі 1-1/2010

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1-1/2010 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/351/19 Категорія - кримінальні Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 лютого 2019 року, якою повернуто заяву засудженого про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами,-

в с т а н о в и л а :

Вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 05 березня 2010 року ОСОБА_8 визнано винним в скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 185 ч.2, 187 ч.4, 115 ч.2 п.п. 1,6,7,12,13 КК України і призначено покарання:

- по ст. 185 ч.2 КК України 5 років позбавлення волі;

- по ст. 187 ч.4 КК України 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- по ст. 115 ч.2 п.п. 1,6,7,12,13 КК України довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Вирок вступив в законну силу і підлягає виконанню.

07 лютого 2019 року ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області заяву засудженого ОСОБА_8 залишено без руху, а ухвалою від 18 лютого 2019 року повернуто заяву засудженого про перегляд вироку суду щодо нього за нововиявленими обставинами.

Мотивуючи оскаржуване рішення, місцевий суд вказав, що заява засудженого не відповідала вимогам ст. 462 КПК України, а саме в заяві засудженого не вказано, які саме на його думку обставин, які з урахуванням положень ст.462 КПК, можуть вважатися нововиявленими, та які б не були йому відомі на час досудового розслідування справи та її розгляду в суді, а тому була залишена без руху. Враховуючи, що вказані недоліки усунуті не були заява разом з усіма доданими до неї документами були повернуті засудженому ОСОБА_8 .

На дану ухвалу місцевого суду надійшла апеляційна скарга засудженого ОСОБА_8 в якій апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою відкрити кримінальне провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку автора скарги, його заява відповідає вимогам ст. 462 КПК України, а викладені ним твердження є нововиявленими, що суперечить передчасному і хибному висновку Прилуцького міськрайонного суду. Так, висновок авторознавчої експертизи писемного мовлення складений 12.06.2018 року, з якого вбачається, що текст явки з повинною складений 21.01.2009 року ОСОБА_8 не самостійно, а за участі іншої особи, що вказує на обставини, які не були відомі суду при ухваленні рішення. Вказане свідчить про незаконні методи дізнання та створення штучних доказів його вини у скоєнні злочину, передбаченого п.п. 1,6,7,12,13 ч.2 ст. 115 КК України.

В своїй апеляційній скарзі її автор висловив бажання приймати участь при її розгляді, а тому з метою забезпечення його прав, а також оперативності та оптимізації проведення судового провадження воно проведене у режимі відеоконференції.

Заслухавши доповідь головуючого судді, виступи учасників процесу та їх аргументи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню. Таке рішення ґрунтується наступним.

Згідно ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Як зазначено в ч.ч. 2,3 ст.464 КПК України, суддя, отримавши заяву, повинен перевірити її на відповідність вимогам ст. 462 КПК України. До заяви, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 цього кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК України .

З матеріалів судового провадження вбачається, що отримавши заяву засудженого ОСОБА_8 , про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 05 березня 2010 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 462 КПК України, оскільки ніяких обставин, які суттєво впливають на законність і обґрунтованість вироку в ній не наведено, в зв`язку чим, ухвалою від 07 лютого 2019 року залишив її без руху та надав засудженому десятиденний строк для усунення виявлених недоліків, з дня тримання останнім ухвали суду.

18 лютого 2019 року ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області повернуто ОСОБА_8 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки засудженим не усунуто недоліки заяви, а саме вона не оформлена згідно з вимогами статті 462 КПК України.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про повернення заяви ОСОБА_8 є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Як при написанні заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, так і при подачі апеляційної скарги, а також приймаючи участь в розгляді заяви апеляційним судом засудженому ОСОБА_8 та його захиснику було забезпечено право обґрунтувати ті обставини на які посилається сторона захисту та надати відповідні докази.

Як вбачається з тексту заяви ОСОБА_8 про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, в його заяві не зазначено обставин, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду або заявнику під час судового розгляду, та обґрунтування заяви, з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Тобто, посилання заявника, що проведена експертиза від 12.06.2018 року підтвердила, що текст явки з повинною складений за участю іншої особи, сам цей факт був відомий засудженому в процесі судового розгляду, крім того судом проводились перевірки за заявами , на той час підсудних, з приводу психологічного тиску на них, а тому стверджувати, що умовивід у висновку авторознавчої експертизи є нововиявленою обставиною, яка не була відома і не могла бути відома є безпідставно.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При цьому вимога резолютивної частини апеляційної скарги, а саме вирішення питання відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами належить до компетенції місцевого суду, що не може бути вирішене по суті колегією апеляційного суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 459 КПК України, нововиявленими обставинами, разом з іншими, визнаються обставини, які не були відомі суду на час судового провадження при ухваленні судового рішення і які разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини не впливають на правильність та законність постановленого вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 05 березня 2010 року, як це вказано в ухвалі місцевого суду і не є підставою, в розумінні змісту ст. 459 КПК України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, місцевий суд прийняв цілком обґрунтоване рішення про повернення заяви засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 05 березня 2010 року за нововиявленими обставинами.

З таким рішенням погоджується колегія суддів апеляційного суду. При цьому колегія суддів у відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення в справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, в якому зокрема зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Таким чином, оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, воно ґрунтується на конкретних нормах закону, зміні чи скасуванню не підлягає.

Повернення заяви заявникові без її розгляду не позбавляє заявника права повторного звернення до суду з належним чином оформленою і обґрунтованою заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 408, 419, 467 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 лютого 2019 року, якою повернуто заяву засудженого про перегляд вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 05 березня 2010 року щодо нього за нововиявленими обставинами - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4