Рішення

від 10.05.2019 по справі 910/1040/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 10.05.2019Справа №  910/1040/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Шкурдової Л.М., розглянувши матеріали справи №910/1040/19 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТО ПАК"   до:  товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторація Сервіс"   про:  стягнення 8 426,45 грн. Без виклику представників сторін ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТО ПАК"  до товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторація Сервіс"  про стягнення 8 426,45 грн. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань  по оплаті поставленого товару на загальну суму 12  660,00 грн, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем  виникла заборгованість в розмірі  6  660,00 грн. В зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 1386,00 грн – інфляційні втрати та 380,45 % річних. Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивачем зазначено, що 21.02.2019 відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 6660,00 грн., та просив суд стягнути з відповідача  1505,88 грн – інфляційні втрати та 394,68 грн – 3 % річних. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 року у справі                   №910/1040/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив. Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За приписами частини 1 статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.02.2019 року була направлена  рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 11.02.19р. Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. За таких обставин, приймаючи до уваги, що  відповідач не скористалась наданими  процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -                                                                                                              ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 12  660,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000147 від 28.03.2017, а саме: пакет п/е 30*50, пакет п/е 26*40, пакет п/е 37*60. Відповідачем 27.04.2017 було частково оплачено поставлений позивачем товар на суму 6660,00 грн, що підтверджується актом звірки між позивачем та відповідачем, підписаним сторонами. 21.02.2019 відповідачем сплачено позивачу 6660,00 грн згідно платіжного доручення №8403 від 21.02.2019. Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує, що відповідач оплату товару здійснив з порушенням строків оплати, в зв'язку з чим нарахував та просить суд стягнути з відповідача 1505,88 грн – інфляційні втрати та 394,68 грн – 3 % річних за загальний період з 28.03.2017 по 20.02.2019. Згідно зі ст.11 ЦК України  цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори  та інші правочини. Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Згідно частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Аналогічні норми містить і ст. 207 Цивільного кодексу України. Частиною 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Враховуючи те, що  видаткова накладна №РН-0000147 від 28.03.2017 містить інформацію щодо предмету договору, а саме визначено товар, якій має бути поставлений відповідачем позивачу  та ціну товару, то  підписання сторонами вказаної видаткової накладної підтверджує укладення між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу  у спрощений спосіб. Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України  зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно частини 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. З огляду на те, що товар позивачем було поставлено відповідачу 28.03.2017 згідно видатковою накладною №РН-0000147 від 28.03.2017, відповідач повинен був його оплатити не пізніше 29.03.2017, в зв'язку з чим прострочення оплати мало місце з 30.03.2017. Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 27.04.2017 було частково оплачено поставлений позивачем товар на суму 6660,00 грн та 21.02.2019 відповідачем сплачено позивачу 6660,00 грн. За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару. Відповідно до ч. 2  ст. 625 ЦК України, боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.      Судом перевірено розрахунок позивача, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково щодо вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 393,16 грн та інфляційні втрати в розмірі 1505,88 грн. Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача адвокатських витрат в розмірі 2500,00 грн суд вважає за необхідне зазначити наступне. 04.12.2018 між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Юридичне об'єднання «Феміда»  в особі голови об'єднання Гайдак О.В. укладено Договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №04/12-18 від 04.12.2018, за умовами якого  адвокатське об'єднання надає юридичні послуги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі  6660,00 грн. за поставку товару. На підтвердження здійснення оплати адвокатських послуг позивачем долучено до матеріалів справи банківську виписку. Відповідно до  ст.44 ГПК України  судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ч.3  ст.48 ГПК України  витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону  поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Судом враховано, що ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Приймаючи до уваги незначну складність даної справи, суд вважає за можливе  покласти  витрати позивача по сплаті адвокатських послуг  на відповідача в розмірі 1 000 грн. Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України,  у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд, -                                                                                                                                                                                                  В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторація Сервіс"  (03039, м.Київ, проспект Валерія  Лобановського, буд.119, код ЄДРПОУ 41056070) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТО ПАК"  (03151, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 72, код ЄДРПОУ 38603464) 3 % річних в розмірі 393 (триста дев'яносто три) грн. 16 коп,  інфляційні втрати в розмірі 1505 (тисячу п'ятсот п'ять) грн. 88 коп, 1919 (тисячу дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 46 коп  - витрати по сплаті судового збору та  1000 (тисячу) грн. 00  коп  - витрати по сплаті послуг на адвоката. 3. В задоволенні іншої частини позову – відмовити.    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.                                                                              Суддя                                                                                Шкурдова Л.М.                            Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі  не оскарження його суду  апеляційної інстанції.                                                                                             Дата складення тексту рішення: 10.05.2019