Рішення

від 11.05.2019 по справі 911/464/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2019 р.

м. Київ

Справа № 911/464/19

Суддя Черногуз А.Ф. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Екожитлосервіс" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 1А, код ЄДРПОУ 36578369);

2. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Печерська, буд. 2,4,6, код ЄДРПОУ 38943230)

про стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №14/4-300 від 14.02.2019 Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Екожитлосервіс", 2. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" про стягнення 45667,07 грн пені, 21800,99 грн 3% річних та 56559,03 грн втрат від інфляції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

04.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем, на виконання ухвали господарського суду Київської області від 22.02.2019, подано заяву № 14/4-670в від 28.02.2019 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 11.03.2019 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачам - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзиви до 02.04.2019; відповідачу - заперечень до 10.04.2019.

01.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов відзив відповідача-2 на позов.

16.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла відповідь позивача на відзив відповідача-2.

18.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов відзив відповідача-1 на позов.

02.05.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла відповідь позивача на відзив відповідача-1.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 22.11.2013 між позивачем (постачальник) та відповдіачем-1 (покупець) укладено договір № 1050/14-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу;

- Позивач на виконання умов договору у період січень-квітень 2014 року передав покупцю природного газу на загальну суму 458134,91 грн;

- 30.09.2015 відповідачем-2 (поручитель) та позвачем (кредитор) укладено низку договорів поруки, за умовами яких поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язків відповідачем-1 за договором від 22.11.2013 № 1050/14-ТЕ-17;

- матеріали справи не містять доказів, що відповідач -1 має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання для виробництва теплової енергії, а господарська діяльність відповідача з виробництва, транспортування та постачання електричної енергії не підтверджується відповідними ліцензіями, у зв`язку з чим до нього не застосовуються положення Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії";

- у зв`язку з тим, що розрахунок за газ було здійснено з порушенням строків, встановлених договором, позивач звернувся до суду з даними позовом про стягнення пені, 3% річних, втрат від інфляції.

Заперечуючи проти позову, відповідач-1 зазначає, що заборгованість за природний газ, спожитий у 2014 році в повному обсязі погашена 16.10.2015, тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Отже, з огляду на положення ст. 7 вказаного закону неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти підлягають списанню з дня набрання чинності цим законом.

Заперечуючи проти позову, відповідач-2 зазначає, що пунктом 5.1. договорів поруки передбачено трирічний строк їх дії, який сплив 01.10.2018. Тож, станом на момент звернення позивача до суду порука є припиненою, а вимоги позивача, відповідно безпідставними.

Судом здійснено пошук в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримано витяг з останнього щодо позивача станом на 11.05.2019 (міститься в матеріалах справи), з якого вбачається, що повне найменування позивача змінено з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". У зв`язку з наведеним суд вважає за необхідне замінити назву позивачу у справі на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екожитлосервіс" (покупець) укладено договір № 1050/14-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу. Крім того, сторонами було укладено додаткову угоду до договору, відтак його умови цитуються судом у їх кінцевій редакції.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.1., 3.4. договору).

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. договору).

Приписами ст.ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з актів приймання-передачі природного газу за лютий-березень 2014 року, а також з витягу з реєстрів споживачів природного газу з боку яких не підписані акти приймання передачі за січень 2014 року, квітень 2014 року (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи), продавець передав покупцю природного газу на загальну суму 458134,91 грн, отже, належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання. Виходячи з цього, у відповідача виник обов`язок оплатити вартість прийнятого природного газу. Факт поставки газу у вказаний період на вказану суму також підтверджено відповідачем у відзиві.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплачував за газ, спожитий у 2014 році, несвоєчасно та з порушенням, встановлених договором, строків.

30.09.2015 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор) укладено договір поруки № 30/09/15-2/1. За умовами п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язків Товариством з обмеженою відповідальністю "Екожитлосервіс" (боржник) за договором від 22.11.2013 № 1050/14-ТЕ-17 щодо проведення розрахунків за поставлений природний газ в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат тощо. Обов`язок поручителя за цим договором полягає в погашенні основного боргу боржника перед кредитором, що виник за основним договором у січні 2014 року та на момент укладання даного договору становить 100000,00 грн. Крім того, поручитель зобов`язався сплатити кредитору неустойку, 3% річних та інфляційні втрати, що виникли або можуть виникнути в майбутньому у зв`язку з неналежним виконанням боржником свої зобов`язань за основним договором. Розмір неустойки, 3% річних та інфляційних втрат визначається кредитором відповідно до умов основного договору та чинного законодавства України на момент надіслання поручителю вимоги. У разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, поручитель несе субсидіарну відповідальність по зобов`язаннях боржника за основним договором в повному обсязі. Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та дії протягом трьох років з моменту його укладення (п. 5.1. договору).

30.09.2015 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор) укладено договір поруки № 30/09/15-2/2. За умовами п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язків Товариством з обмеженою відповідальністю "Екожитлосервіс" (боржник) за договором від 22.11.2013 № 1050/14-ТЕ-17 щодо проведення розрахунків за поставлений природний газ в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат тощо. Обов`язок поручителя за цим договором полягає в погашенні основного боргу боржника перед кредитором, що виник за основним договором у січні 2014 року та на момент укладання даного договору становить 67792,30 грн. Інші умови договору є аналогічними попередньому та не цитуються судом.

30.09.2015 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор) укладено договір поруки № 30/09/15-3/1. За умовами п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язків Товариством з обмеженою відповідальністю "Екожитлосервіс" (боржник) за договором від 22.11.2013 № 1050/14-ТЕ-17 щодо проведення розрахунків за поставлений природний газ в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат тощо. Обов`язок поручителя за цим договором полягає в погашенні основного боргу боржника перед кредитором, що виник за основним договором у лютому 2014 року та на момент укладання даного договору становить 100000,00 грн. Інші умови договору є аналогічними попередньому та не цитуються судом.

30.09.2015 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор) укладено договір поруки № 30/09/15-3/2. За умовами п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язків Товариством з обмеженою відповідальністю "Екожитлосервіс" (боржник) за договором від 22.11.2013 № 1050/14-ТЕ-17 щодо проведення розрахунків за поставлений природний газ в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат тощо. Обов`язок поручителя за цим договором полягає в погашенні основного боргу боржника перед кредитором, що виник за основним договором у лютому 2014 року та на момент укладання даного договору становить 50097,18 грн. Інші умови договору є аналогічними попередньому та не цитуються судом.

30.09.2015 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор) укладено договір поруки № 30/09/15-4. За умовами п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язків Товариством з обмеженою відповідальністю "Екожитлосервіс" (боржник) за договором від 22.11.2013 № 1050/14-ТЕ-17 щодо проведення розрахунків за поставлений природний газ в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат тощо. Обов`язок поручителя за цим договором полягає в погашенні основного боргу боржника перед кредитором, що виник за основним договором у березні 2014 року та на момент укладання даного договору становить 112800,67 грн. Інші умови договору є аналогічними попередньому та не цитуються судом.

30.09.2015 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор) укладено договір поруки № 30/09/15-5. За умовами п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язків Товариством з обмеженою відповідальністю "Екожитлосервіс" (боржник) за договором від 22.11.2013 № 1050/14-ТЕ-17 щодо проведення розрахунків за поставлений природний газ в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат тощо. Обов`язок поручителя за цим договором полягає в погашенні основного боргу боржника перед кредитором, що виник за основним договором у квітні 2014 року та на момент укладання даного договору становить 27444,76 грн. Інші умови договору є аналогічними попередньому та не цитуються судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що поручитель на виконання умов договорів поруки у повному обсязі сплатив основну заборгованість боржника за договором від 22.11.2013 № 1050/14-ТЕ-17 за газ, спожитий в 2014 році, повністю розрахувався в 2015 році. Вказане також підтверджено позивачем та відповідачами.

У зв`язку з тим, що розрахунок за газ було здійснено з порушенням строків, встановлених договором, позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою від 22.12.2015 № 26/2-103-15 у якій просив сплатити нараховані пеню, 3% річних, втрати від інфляції (докази надсилання вказаної вимоги містяться в матеріалах справи).

Крім того, позивач звернувся до відповідачів з вимогою від 04.02.2019 № 14/4-325, в якій просив сплатити пеню, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором від 22.11.2013 № 1050/14-ТЕ-17 у загальній сумі 124027,09 грн (докази надсилання вказаної вимоги містяться в матеріалах справи).

Вказана вимога залишена відповідачами без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідачів 45667,07 грн пені, 21800,99 грн 3% річних та 56559,03 грн втрат від інфляції.

Суд, дослідивши матеріли справи та заслухавши пояснення представників сторін, встановив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Заперечуючи проти позову, відповідач-2 зазначає, що пунктом 5.1. договорів поруки передбачено трирічний строк їх дії, який сплив 01.10.2018. Тож, станом на момент звернення позивача до суду порука є припиненою, а вимоги позивача, відповідно безпідставними.

Суд погоджується з запереченнями відповідача-2, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

Відповідно до п. 5.1. вищезазначених договорів поруки вони вважаються укладеними з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діють протягом 3 років з моменту їх укладення.

Виходячи з наведеного, враховуючи що договори поруки підписано сторонами 30.09.2015 та трирічний строк їх дії, то на момент звернення позивача до суду з даним позовом, зобов`язання поруки за вказаними договорами припинились.

Заперечуючи проти позову, відповідач-1 зазначає, що заборгованість за природний газ, спожитий у 2014 році в повному обсязі погашена 16.10.2015, тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Отже, з огляду на положення ст. 7 вказаного закону неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти підлягають списанню з дня набрання чинності цим законом.

Суд погоджується з вказаними запереченнями, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі невиконання покупцем п. 6.1. умов цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2. договору).

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

03.11.2016 прийнято Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон), який набрав чинності 30.11.2016.

Законом визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Учасниками процедури врегулювання заборгованості є підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно ст. 1, 2 вказаного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Дія Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1.2. договору від 22.11.2013 № 1050/14-ТЕ-17 газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вартість природного газу у повному обсязі оплачена в 2015 році, тобто до набрання чинності відповідним Законом, отже, нараховані неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти, згідно ч.3 ст. 7 вказаного Закону, підлягають списанню з дня набрання чинності вказаним Законом.

Частиною 1 ст. 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Зі змісту з ст.ст. 4, 5, 6 вказаного Закону вбачається, що до реєстру включаються вимоги саме за заборгованістю, у той час як ч. 3 ст. 7 вказаного Закону визначає, що на заборгованість за природний газ, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Відтак, до заборгованості, що виникла і погашена до набрання чинності відповідним Законом, не можуть бути застосовані передбачені таким Законом правила і вимоги щодо необхідності включення до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Таким чином, виконання ч. 3 ст. 7 Закону не потребує включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Отже, застосування приписів ч. 3 ст. 7 Закону не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2018 у справі № 904/10745/16, від 07.02.2018 у справі №927/1152/16, від 14.02.2018 у справі №908/3211/16, від 22.02.18 у справі №922/4355/14, від 24.04.2018 у справі № 914/3118/16, від 26.04.2018 у справі № 911/3945/16, від 02.05.2018 у справі № 914/102/17, від 16.04. 2018 у справі № 905/375/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо тверджень позивача про те, що матеріали справи не містять доказів, що відповідач -1 має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання для виробництва теплової енергії, а господарська діяльність відповідача з виробництва, транспортування та постачання електричної енергії не підтверджується відповідними ліцензіями, то вказане спростовується погодженим сторонами п. 1.2. договору від 22.11.2013 № 1050/14-ТЕ-17, в якому сторони погодили, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Враховуючи вищевикладені положення, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідачів 45667,07 грн пені, 21800,99 грн 3% річних та 56559,03 грн втрат від інфляції необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо інших аргументів сторін, то вони були досліджені судом та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Крім того, відповідач-1 просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 грн, що понесені ним у зв`язку із зверненням до адвоката для підготовки відзиву на позов.

Господарським судом встановлено, що Патюк С.О. є адвокатом, має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3217 від 29.04.2009.

Патюк С.О. є повноважним адвокатом, факт надання послуг підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 від 15.04.2019, прибутковим касовим ордером № 51 від 15.04.2019, договором про надання правничої допомоги № 15/04/19 від 15.04.2019.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Виходячи з наведеного, суд покладає на позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем-1, у сумі 1000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Екожитлосервіс" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 1А, код ЄДРПОУ 36578369) з оплати професійної правничої допомоги покласти на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720).

Стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екожитлосервіс" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 1А, код ЄДРПОУ 36578369) 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 11.05.2019.

Суддя А.Ф. Черногуз