Ухвала

від 06.05.2019 по справі 922/506/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"06" травня 2019 р.м.ХарківСправа № 922/506/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седес Компані" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21А, ідентифікаційний код 39738191)

до 1. Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, ідентифікаційний код 39599198) , 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18, ідентифікаційний код 37874947)

про стягнення 244 335 195,86 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача – не з'явився;

1-го відповідача - Книги Ю.Ю. за довіреністю №22-712/9120-4010-04-02 від 17.09.18р.;

2-го відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Седес Компані" (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Головного управління ДФС у Харківській області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якій просить стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області завдану матеріальну шкоду внаслідок вчинення неправомірних дій, за рахунок бюджетних асигнувань першого відповідача в розмірі 244 335 195,86 грн., яка складається з основного зобов'язання - 96 655 939,83 грн., втрат від інфляції - 39 811 227,72 грн., 3% річних - 9 143 917,00 грн., пені - 98 724 111,31 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на першого відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.03.2018, після усунення позивачем недоліків, було прийнято позовну заяву та призначено справу №922/506/19 до розгляду за правилами загального позовного провадження на 02.04.2019 о 11:00 год.

27.03.2019р. від 1-го відповідача у справі (Головне управління ДФС у Харківській області) надійшло клопотання про залучення в якості сторони по справі Прокуратури Харківської області за вх.№7545, оскільки позовними вимогами позивача є відшкодування завданих позивачу внаслідок вчинення неправомірних дій на думку позивача, за рахунок бюджетних асигнувань першого відповідача.

27.03.2019р. через канцелярію господарського суду Харківської області 12.03.2019 року від представника відповідача (Головне управління ДФС у Харківській області, м. Харків) надійшло клопотання (вх. №7544) про закриття провадження у справі.

Також, 1-им відповідачем 27.03.2019р. надано відзив на позовну заяву за вх.№ 7541, в якому 1-ий відповідач просив у задоволенні позову відмовити, який судом прийнято та долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з закінченням терміну відрядження судді Тацій О.В. розпорядженням В.о. керівника апарату суду від 28.03.2019 № 263/2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 922/506/19.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2019 для розгляду справи № 922/506/19 визначено суддю (суддю - доповідача) Смірнову О.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 березня 2019 року задоволено самовідвід головуючого у справі (суддя Смірнова О.В.).

У зв'язку з самовідвідом судді Смірнової О.В. розпорядженням В.о. керівника апарату суду від 29.03.2019 № 275/2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 922/506/19.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2019 для розгляду справи № 922/506/19 визначено суддю (суддю - доповідача) Чистякову І.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 квітня 2019 року розгляд справи № 922/506/19 розпочато спочатку. Призначити підготовче засідання на "10" квітня 2019 р. о 11:00.

У судовому засіданні, що відбулося 10.04.2019р. представник 1-го відповідача від клопотання про залучення в якості сторони по справі Прокуратури Харківської області за вх.№ 7545 відмовився та просив його не розглядати.

В підготовчому засіданні 10.04.2019 р. судом без виходу до нарадчої кімнати було оголошено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 10.04.2019р. про залишення без розгляду клопотання про залучення в якості сторони по справі Прокуратури Харківської області за вх.№ 7545, у зв'язку із відмовою 1-го відповідача від поданого клопотання.

В підготовчому засіданні 10.04.2019р. судом без виходу до нарадчої кімнати було оголошено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 10.04.2019р. про задоволення клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та відкладення підготовчого засідання у даній справі на 06.05.2019р. о 12:30.

Представник позивача у судове засідання 06.05.2019р. не з'явився. Надав через канцелярію суду клопотання про перенесення розгляду справи за вх.№10924, у зв'язку із поданням 1-му відповідачу у справі та до суду проекту мирової угоди для ознайомлення та неможливістю прибуття представника позивача у судове засідання.

Присутній представник 1-го відповідача у судовому засіданні проти відкладення розгляду справи заперечував та просив у його задоволенні відмовити, та ознайомившись із умовами мирової угоди наданої позивачем пояснив, що врегулювання спору між сторонами мирним шляхом на даний час не можливе.

В підготовчому засіданні 06.05.2019 р. судом без виходу до нарадчої кімнати було оголошено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 06.05.2019р. про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Присутній представник 1-го відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі та просив провадження у справі закрити.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про повідомлення про судове засідання 06.05.2019р. представнику 2-го відповідача - 15.04.2019р., проте 2-ий відповідач правом на участь у розгляді справи не скористався та відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи та клопотання 1-го відповідача про закриття провадження у справі суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Частиною 1 ст. 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Визначення поняття публічно-правового спору наведено в п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, згідно з яким публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

З наведеної норми вбачається, що наявність хоча б однієї з обставин, наведених у п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є підставою для віднесення спору до категорії публічно-правових, які відповідно належать до юрисдикції адміністративних судів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018р. по справі №910/23482/17 було зазначено наступне:

"6.19. При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

6.20. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

6.21. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

6.22. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.".

Також у вказаній вище постанові Великої Палати Верховного Суду (п.6.23.) зазначено, що вказівка у позовній заяві на положення цивільного законодавства, якими регулюється відшкодування шкоди, не змінює суті та змісту спірних правовідносин.

Предметом розгляду даної справи є стягнення матеріальної шкоди в розмірі 244 335 195,86 грн., яка складається з основного зобов'язання - 96 655 939,83 грн., втрат від інфляції - 39 811 227,72 грн., 3% річних - 9 143 917,00 грн., пені - 98 724 111,31 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог та понесення збитків в сумі основного зобов'язання позивач посилається, зокрема на невиконання 1-им відповідачем постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі № 820/159/16, внаслідок чого позивач втратив кошти в сумі 96 655 939,83 грн., оскільки відбулась фактична втрата податкового ліміту на рахунку СЕА.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №820/159/16 19 січня 2016 року (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби м. Києва (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними дій податкового органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства, скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи позивача від 15 грудня 2015 року, зобов'язання податкового органу поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства (індивідуальний податковий номер 397381926554) від 01 травня 2015 року з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників у розмірі 96655939,83 грн. на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи позивача, зобов'язання податкового органу надати необхідну інформацію щодо поновлення дії реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства Державній казначейській службі України для відкриття нового рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином позивача в строк, передбачений законодавством, зобов'язати податковий орган відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства щодо суми податку на додану вартість у розмірі 96655939,83 грн. відповідно до зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних вхідних податкових накладних згідно з переліком усього на суму 579935639,00 грн., у тому числі 96655939,83 грн. податку на додану вартість; зобов'язати відповідача надати Державній казначейській службі України відповідно до статті 43 Податкового кодексу України висновки та документи, необхідні для повернення коштів на новостворений рахунок платника податків Товариства (позивача у справі) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (або на розрахунковий рахунок №26006050272012), помилково та/або надміру зарахованих до бюджету, з проведенням звірки надходжень до бюджету в розмірі 96655939,83 грн.

22 червня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду позовні вимоги Товариства задоволено повністю.

Розгляд справи здійснювався судами неодноразово.

29 травня 2018 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду, частково задоволено апеляційну скаргу податкового органу, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог Товариства про зобов'язання податкового органу поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства від 01 травня 2015 року з моменту його анулювання зі збереженням податкових показників в розмірі 96655939,83 грн. на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства, зобов'язання податкового органу надати інформацію щодо поновлення дії реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства Державній казначейській службі України для відкриття рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином Товариство у строк, передбачений законодавством, зобов'язання податкового органу відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства щодо суми податку на додану вартість у розмірі 96655939,83 грн. відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі вхідних податкових накладних, зобов'язання податкового органу надати Державній казначейській службі України, відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, висновки та документи, необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (або на розрахунковий рахунок № 26006050272012), помилково та/або надміру зарахованих до бюджету, з проведенням звірки надходжень до бюджету в розмірі 96655939,83 грн., з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог Товариства. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року залишено без змін.

02 липня 2018 року Товариством подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції, постановити нове рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, та залишити постанову Харківського окружного адміністративного суду без змін.

25 червня 2018 року податковим органом також було подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині залишення апеляційної скарги податкового органу без задоволення та прийняти рішення, яким позов Товариства залишити без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №820/159/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Седес компані» залишено без задоволення. Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області також залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року в частині залишеній без змін судом апеляційної інстанції у справі №820/159/16 - залишено без змін.

Приписами ст.173 та ст.174 Господарського кодексу України передбачено , що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати із закону та іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання та інше.

Проте анулювання реєстрації платника ПДВ не є порушенням з боку 1-го відповідача правил здійснення господарської діяльності чи господарського зобов'язання. Право на нарахування податку (ПДВ), складання та використання отриманих від постачальників податкових накладних, ведення системи електронного адміністрування ПДВ, регулюється нормами Податкового кодексу України (розділ V Податкового кодексу України), та відноситься до повноважень Головного управління ДФС у Харківській області, крім того, визнання протиправними дій податкового органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства, скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи позивача від 15 грудня 2015 року, свідчить проте, що позовні вимоги випливають з відносин публічно-правового характеру, відтак даний спір є публічно-правовим та, відповідно, належить до юрисдикції адміністративних судів.

1-ий відповідач (Головне управління ДФС у Харківській області, м. Харків) також посилається на відсутність предмету спору у даній справі, а саме зазначає проте, що предметом розгляду даної справи є питання, пов`язані із виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/159/16.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання (Постанова Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі № 404/251/17 ).

В даному випадку предметом справи є стягнення збитків, 3 % річних та інфляційних витрат та в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про відсутність між сторонами спору, а саме вчинення сторонами дій для врегулювання спору, отже суд дійшов висновку, що підстави для закриття провадження у даній справі на підставі п. 2 (за відсутності предмета спору) ч. 1 ст. 231 ГПК України відсутні.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.231 Господарського процесуального кодексу України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене, та те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, суд дійшов висновку, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд роз'яснює сторонам, що згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п.13 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", проте суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 185, п. 1 ч. 1 ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі

Ухвала суду набирає законної сили 06.05.2019.

Ухвала може бути оскаржена в строки та в порядку, передбаченому ст.ст. 254, 255, 256, 257 ГПК України з врахуванням п.17.5 перехідних положень ГПК України. Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 11.05.2019.

Суддя І.О. Чистякова