Постанова

від 18.07.2019 по справі 922/506/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2019 р. Справа № 922/506/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Крупи О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Седес Компані" (вх. №№ 1753,1754) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.05.2019 у справі №922/506/19 (постановлену суддею Чистяковою І.О. у приміщенні господарського суду Харківської області 06.05.2019 о 13:13, повний текст ухвали підписано 11.05.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седес Компані", м. Харків

до 1) Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, м. Харків,

2) Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м Харків

про стягнення 244335195,86 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.05.2019 у справі №922/506/19 закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України враховуючи, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а відноситься до юрисдикції адміністративного судочинства.

ТОВ "Седес Компані" з ухвалою не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу про закриття провадження у справі та направити її для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що ч. 5 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Позивач зазначає, що в даному випадку ТОВ Седес Компані звернулося до господарського суду із позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями державного органу, і в даній справі жодної вимоги вирішувати публічно-правовий спір не заявлялося. При цьому, публічно-правовий спір було вирішено Харківським окружним адміністративним судом у справі №820/159/16.

На підтвердження своїх доводів заявник також посилається на правоу позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №405/4179/18, в якій суд дійшов висновку, що позивач заявляючи вимогу про відшкодування шкоди заподіяної протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, не ставить позовної вимоги про вирішення публічно - правового спору. Тому, відповідно до ч.5 ст. 21 КАС України заявлені у позові вимоги мають вирішуватися за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктивного складу учасників спору.

Заявник апеляційної скарги наголошує, що суб`єктний склад в позовній заяві про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями державного органу чітко відповідає положенням ст. 4 ГПК України, оскільки сторонами є саме юридичні особи.

ТОВ Седес Компані посилається на те, що неправомірність дій органу державної влади України встановлена постановою Харківського адміністративного суду від 22.06.2016 у справі №820/159/16, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Седес Компані .

Підсумовуючи заявник апеляційної скарги зазначає, що господарський суд Харківської області у даній справі невірно застосував норми процесуального права щодо визначення підсудності даної категорії справ, оскільки законодавством чітко регламентовано питання щодо підсудності справ про відшкодування шкоди саме господарським судам.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.) поновлено ТОВ "Седес Компані" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.05.2019 у справі №922/506/19, відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ТОВ "Седес Компані" відбудеться 18.07.2019.

27.06.2019 від ГУ ДФС у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив відмовити ТОВ "Седес Компані" у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду від 06.05.2019.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

У судовому засіданні представник ТОВ "Седес Компані" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ГУ ДФС у Харківській області проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 06.05.2019 у справі №922/506/19 залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

ТОВ "Седес Компані" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з ГУ ДФС у Харківській області завдану матеріальну шкоду внаслідок вчинення неправомірних дій за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області в розмірі 244335195,86 грн., яка складається з основного зобов`язання - 96655939,83 грн., втрат від інфляції - 39811227,72 грн., 3% річних - 9143917,00 грн., пені - 98724111,31 грн.

В обгрунтування позовних вимог ТОВ "Седес Компані" зазначає, що 15.12.2015 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Седес Компані". До моменту анулювання свідоцтва платника ПДВ за підприємством рахувалася сума в системі електронного адміністрування ПДВ в розмірі 96655939,83 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 у справі №820/159/16 та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Седес Компані"; скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Седес Компані" від 15.12.2015 №24. Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 по справі №820/159/16 набрала законної сили 29.05.2018. Прийняття адміністративним судом такого рішення, на думку позивача, вказує на те, що ТОВ "Седес Компані" було неправомірно позбавлене статусу платника ПДВ, внаслідок чого воно втратило право використання у визначений законом спосіб податкового ліміту в розмірі 96655939,83 грн. за податковими накладними, які були одержані від постачальника та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач зазначає, що на даний час свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Седес Компані" не поновлено, а показники в системі електронного адміністрування не відновлені. Внаслідок невиконання судового рішення ТОВ "Седес Компані" втратило кошти в розмірі 96655939,83 грн., що на думку позивача, є прямими збитками, враховуючи, що фактична втрата податкового ліміту відбулась саме внаслідок неправомірних дій ДПІ.

Отже, як вказує позивач завдана неправомірними діями матеріальна шкода складається із суми коштів у розмірі 96655939,83 грн., які позивач втратив у зв`язку з анулюванням статусу платника ПДВ, а також враховуючи, що у контролюючого органу існує зобов`язання перед платником податку, позивач нарахував на суму боргу 3% річних - 9143917,00 грн., інфляційні - 39811227,72 та пеню - 98724111,31 грн.

В свою чергу ГУ ДФС у Харківській області зазначає, що анулювання реєстрації платника ПДВ не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності чи невиконанням господарської діяльності. Право на нарахування ПДВ, складання та використання отриманих від постачальників податкових накладних, ведення системи електронного адміністрування ПДВ, регулюється виключно нормами ПК України та відповідними підзаконними актами, прийнятими на виконання норм ПК України. У зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ "Седес Компані" не підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства. оскільки є такими, що виникли у сфері публічно-правових відносин. Крім того, відповідач зазначає, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень по справі врегульовано положеннями Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України Про виконавче провадження , а тому саме на підставі зазначених нормативних актів можуть бути вчинені відповідні дії з метою виконання судового рішення у справі №820/159/19.

На думку відповідача, враховуючи, що фактично позовні вимоги грунтуються на питаннях, пов`язаних з виконанням судового рішення у адміністративній справі, а також те, що реєстрацію платником ПДВ ТОВ "Седес Компані" поновлено з 01.05.2015, у даному випадку взагалі відсутній предмет спору.

06.05.2019 судом першої інстанції прийнято оскаржувану ухвалу, якою закрито провадження у справі.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно ст. 1 ГПК України господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю .

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Колегія суддів зазначає, що при розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. При цьому вказівка у позовній заяві на положення цивільного законодавства, якими регулюється відшкодування шкоди, не змінює суті та змісту спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/23482/17.

Предметом позову у даній справі є стягнення з ГУ ДФС у Харківській області завданої матеріальної шкоди внаслідок вчинення неправомірних дій. Вказана шкода, як зазначає позивач, виникла внаслідок невиконання судового рішення ТОВ "Седес Компані" в адміністративній справі, а основний борг (кошти в розмірі 96655939,83 грн.) є податковим лімітом, який позивач втратив внаслідок неправомірних дій ДПІ.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Седес Компані" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС України у Харківській області, треті особи: Державна фіскальна служба України, Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просило визнати протиправними дії податкового органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ "Седес Компані", скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ "Седес Компані" від 15.12.2015, зобов`язати Центральну об`єднану ДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ "Седес Компані" від 01.05.2015 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників у розмірі 96655939,83 грн. на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи ТОВ "Седес Компані", зобов`язання Центральної об`єднаної ДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області надати необхідну інформацію щодо поновлення дії реєстрації платника ПДВ ТОВ "Седес Компані" Державній казначейській службі України для відкриття нового рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та повідомлення позивача в строк, передбачений законодавством, зобов`язання Центральної об`єднаної ДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ "Седес Компані" щодо суми податку на додану вартість у розмірі 96655939,83 грн. відповідно до зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних вхідних податкових накладних, зобов`язання Центральної об`єднаної ДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області надати Державній казначейській службі України відповідно до статті 43 ПК України висновки та документи, необхідні для повернення коштів на новостворений рахунок платника податків ТОВ "Седес Компані" в системі електронного адміністрування ПДВ (або на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ), помилково та/або надміру зарахованих до бюджету, з проведенням звірки надходжень до бюджету в розмірі 96655939,83 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі №820/159/16 позовні вимоги ТОВ "Седес Компані" задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 апеляційну скаргу Центральної об`єднаної ДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі №820/159/16 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Седес Компані" про зобов`язання Центральної об`єднаної ДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ "Седес Компані" від 01.05.2015 з моменту його анулювання зі збереженням податкових показників у розмірі 96655939,83 грн. на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи ТОВ "Седес Компані", зобов`язання Центральної об`єднаної ДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області надати інформацію щодо поновлення дії реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ "Седес Компані", Державній казначейській службі України для відкриття рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином ТОВ "Седес Компані" у строк, передбачений законодавством, зобов`язання Центральної об`єднаної ДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи ТОВ "Седес Компані" щодо суми податку на додану вартість у розмірі 96655939,83 грн. відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі вхідних податкових накладних, зобов`язання Центральної об`єднаної ДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області надати Державній казначейській службі України відповідно до статті 43 Податкового кодексу України висновки та документи, необхідні для повернення коштів на новостворений рахунок платника податків ТОВ "Седес Компані" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (або на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ), помилково та/або надміру зарахованих до бюджету, з проведенням звірки надходжень до бюджету в розмірі 96655939,83 грн., з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог ТОВ "Седес Компані". В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №820/159/16 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 в частині, залишеній без змін судом апеляційної інстанції у справі №820/159/16, - залишено без змін.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що анулювання реєстрації платника ПДВ не є порушенням з боку ГУДФС у Харківській області правил здійснення господарської діяльності чи господарського зобов`язання. Право на нарахування податку (ПДВ), складання та використання отриманих від постачальників податкових накладних, ведення системи електронного адміністрування ПДВ, регулюється нормами Податкового кодексу України, та відноситься до повноважень Головного управління ДФС у Харківській області. Крім того, визнання протиправними дій податкового органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи, скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи позивача від 15.12.2015, свідчить проте, що позовні вимоги випливають з відносин публічно-правового характеру, відтак даний спір є публічно-правовим та, відповідно, належить до юрисдикції адміністративних судів.

Посилання позивача на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 27.02.2019 у справі №405/4179/18, обставини якої, на думку позивача, є аналогічними даній справі, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

У вказаній справі позивач (ТОВ Агрофірма Золотий Колос ) звернувся з позовом до прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України 18950268,00 грн на відшкодування шкоди, завданої позивачеві бездіяльністю працівників поліції та прокуратури щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних у заподіянні шкоди позивачеві.

Так, за обставинами справи №405/4179/18 у період з 27.06.2003 по 06.10.2005 включно Прокуратура Компаніївського району Кіровоградської області порушила низку кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 365, частиною другою статті 366, частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України щодо привласнення коштів позивача у сумі 2266700,00 грн. Кримінальну справу закривали неодноразово. Проте відповідні постанови скасовував суд. Численні скарги/звернення з приводу незаконних дій службових осіб Прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області у кримінальній справі, забезпечення її належного розслідування, системних порушень прав потерпілого не знаходили відповідного реагування. 24.10.2016 судово-економічна експертиза, проведена під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120180000063, визначила розмір завданої позивачу шкоди у сумі 18950268,00 грн. У кримінальному провадженні №12013120180000063 суди теж встановили протиправну бездіяльність і зловживання повноваженнями з боку органу досудового розслідування. Розмір вимоги про відшкодування шкоди є домірним розміру шкоди, яка заподіяна позивачеві вчиненими щодо нього злочинами, у розслідуванні яких допущена бездіяльність.

Верховний Суд викладаючи свою позицію вказав, що предметом позову є відшкодування шкоди, завданої позивачеві протиправною бездіяльністю органу досудового розслідування та прокуратури, вчиненою під час здійснення публічно-владних управлінських функцій у кримінальних провадженнях.

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної, зокрема, протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (частина п`ята статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди заподіяної протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, не ставить позовної вимоги про вирішення публічно-правового спору. Тому відповідно до частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України заявлені у позові вимоги мають вирішуватися за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу учасників спору.

Разом з цим у контексті обставин справи №922/506/19 суть спірних правовідносин фактично полягає у поверненні позивачу з бюджету суми податкового ліміту, а тому відносини між сторонами є такими, що виникли із бюджетного та податкового законодавства та не можуть регулюватися нормами ЦК України, якими встановлено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1 цього Кодексу). Як було зазначено, вказівка у позовній заяві на положення цивільного законодавства, якими регулюється відшкодування шкоди, не змінює суті та змісту спірних правовідносин. Тобто даний спір виник у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Харківської області від 06.05.2019 у справі №922/506/19 - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Седес Компані" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.05.2019 у справі №922/506/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.07.2019

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель