Постанова

від 22.01.2010 по справі 2-а-222/10

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а -222/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2010 року смт. Комінтернівське

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Копіца О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщені суду в смт. Комінтернівське Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області нараховувати їй щомісячну соціальну допомогу як дитині війни у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у відповідності до частини 1 статті 6 Закону України №2195 -IV від 18.11.04 року, а також стягнути з відповідача на її користь 6114 грн. 20 коп.

В позовній заяві позивачка посилається на те, що відповідно до статті 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни вона є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 вказаного Закону з 1 січня 2006 року їй повинно виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. З 2006 по 2008 роки позивачу таке підвищення не виплачувалось, у зв`язку з чим просить заявлені вимоги задовольнити.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про день і час слухання справи була повідомлена належним чином та своєчасно, проте надіслала на адресу суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно належним чином, проте подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності в порядку письмового провадження. Також відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.З ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, тобто без виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у суду матеріалів, без проведення судового засідання, передбаченого главою 3 розділу З КАС України (в порядку визначеному листом Вищого адміністративного суду України від 23.04.2009 року № 554\10\13-09 Про деякі питання, пов`язані із судовим розглядом справи в порядку письмового провадження ).

Судом під час розгляду справи досліджені наступні докази:

-копія пенсійного посвідчення позивачки ОСОБА_1 від 12.03.1997 року №100461, відповідно до якого позивачка є громадянкою України і народилася в 1941 році, а також перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області і отримує пенсію за віком з наявним відтиском штампу завіреного печаткою, відповідно до яких позивач має право користуватися пільгами відповідно до Закону України Про соціальний захист дітей війни ;

-копія листа Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області від 06.10.2009 року про розгляд звернення щодо встановлення надбавки як дитині війни з 01.01.2006 року.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 народилася в 1941 році і є громадянкою України. Згідно із ст. 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни , дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивачка є дитиною війни в розумінні вказаного вище Закону, проти чого не заперечує і відповідач.

Виходячи із того, що позивачка має правовий статус дитини війни, то на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України Про соціальний захист дітей війни , зокрема й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачене статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особ зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією п законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенстві права, відповідно до якого окрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями ті визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни (в редакції, що діяла з 1 січня 200с року по 31 грудня 2007 року), встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 °( мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.І ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 рокії страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.З ст.28 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії зі віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розміри пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, в контексті положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.І ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенси за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 17 статті 77 Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік , було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 200о рік від 19.01.2006р. № 3367-IV пункт 17 статті 77 вказаного Закону виключено, а статтю 110 викладено новій редакції, якою встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконанню бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте, протягом 2006 року Кабінетом Міністрів України вказаний порядок запровадження та виплати пільг дітям війни, які передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни визначений не був. Таким чином, фінансування виплат підвищення пенсії дітям війни з Державного бюджету у 2006 році не проводилось.

Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині виплати позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії за 2006 рік.

Пунктом 12 статті 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік , було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Проте, згідно положень ч.2 ст.З Закону України Про соціальний захист дітей війни , держави соціальні гарантії дітям війни, встановлені Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншим нормативно-правовими актами.

Крім цього, за рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № б-рп/200" положення пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік , були визнані такими, що не відповідають Конституції України (і неконституційними) і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Позивачка просить виплатити їй підвищення до пенсії, починаючи з 01.01.2006 року. Суд бере до уваги те, що рішення Конституційного суду по справі № 6-рп/2007 прийнято 09.07.2007 року.

У відповідності до положень статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційній Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, право позивачки на виплату відновилося з дня прийняття рішення Конституційним Судої України по справі № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року. Таким чином, виплату підвищення має бути вчинено дня набрання вищевказаного рішення Конституційного Суду України.

Поряд з цим, частина 1 ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону Україні "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 (п. 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України"), викладена в нові редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війні гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державні соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки,

встановленої для учасників війни.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділу II цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", набирає чинності з 01.01.2008 року.

За таких обставин, підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", підлягало виплаті у період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги про виплату підвищення до пенсії за 2007 рік підлягають частковому задоволенню за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

За рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення, зокрема, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Позивачці, починаючи з 1 січня 2008 року виплачувалось підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що було передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 01 січня 2008 року.

Виходячи з того, що вказана редакція ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним Судом України по справі № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, то з 22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивачки на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи положення частини 2 статті 11, пункту 2 частини 3 статті 105, частини 2 статті 162 КАС України суд, вважає, що для забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, позов в даній адміністративній справі підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції по 31 грудня 2007 року), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період часу з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Статтями 10 та 81 Закону України Про пенсійне забезпечення та Законом України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення, а саме призначення пенсій, їх перерахунок, оформлення документів для їх виплати здійснюється органами пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ч. 2 ст. 19, ст. ст. 150, 152 Конституції України, Законом України Про соціальний захист дітей війни , рішенням Конституційного суду України по справі № 6-рп від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного суду по справі № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, статтями 11, 69-71, 105, 122, 160-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду в Комінтернівському районі Одеської області провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачений ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період часу з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.3 ст.186 КАС України.

Суддя: